- •Фінансове право україни Навчальний посібник
- •Правову охорону видання здійснює Центр правових досліджень Фурси.
- •Isbn 978-966-2183-11-5 (Алерта) isbn 978-966-373-490-3 (кнт) isbn 978-966-364-792-0 (цул)
- •Програма проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III—IV рівнів акредитації.
- •Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (затверджене мон України від 23.01.2004, №48)
- •Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (наказ мон України від 10.12.2005, №774)
- •Рекомендації щодо структури залікового кредиту та порядку оцінювання навчальних досягнень студентів (затверджені
- •Тема 1. Фінанси і фінансова діяльність держави: поняття і
- •Тема 2. Фінансове право як галузь права
- •Тема 3. Фінансово-правові норми і фінансово-правові відносини
- •Тема 4. Правові засади організації та здійснення фінансового контролю
- •Тема 5. Відповідальність за порушення фінансового законодавства: поняття і види
- •Тема 6. Правове регулювання державних доходів і видатків
- •Тема 7. Бюджетне право як підгалузь фінансового права
- •Тема 8. Поняття бюджету. Бюджетна система України
- •Тема 9. Бюджетний процес
- •Тема 10. Правове регулювання міжбюджетних відносин
- •Тема 11. Правові основи оподаткування
- •Тема 12. Правове регулювання державного кредиту і державного боргу
- •Тема 13. Публічно-правові основи загальнообов'язкового державного страхування
- •Тема 14. Публічно-правове регулювання банківської діяльності
- •Тема 15. Правові основи грошового оборогу
- •Тема 16. Валютне регулювання і валютний контроль
- •Тема 17. Публічно-правова природа ціноутворення
- •4. Загальний розрахунок годин лекцій, практичних занять, самостійної роботи
- •Тема 1
- •Фінансова система України та її структура.
- •Тема 2
- •Предмет і метод фінансового права
- •Тема 2 фінансове право як галузь права
- •Тема 2 фінансове право як галузь права
- •Система фінансового права
- •Джерела фінансового права. Фінансове законодавство
- •Фінансове право в системі права
- •Наука фінансового права
- •Контрольні запитання
- •Завдання
- •Нормативні акти і література
- •Фінансово-правові норми і фінансово- правові відносини
- •Поняття, структура, особливості і види фінансово-правових норм
- •Зміст і особливості фінансових правовідносин
- •Структура фінансових правовідносин
- •Види фінансових правовідносин
- •Контрольні запитання
- •Завдання
- •Нормативні акти і література
- •Тема 4 правові засади організації і здійснення фінансового контролю
- •Поняття, зміст і значення фінансового контролю
- •Види фінансового контролю
- •Методи фінансового контролю
- •Органи фінансового контролю
- •Аудиторський контроль
- •Контрольні запитання
- •Завдання
- •Нормативні акти і література
- •Тема 5 відповідальність за порушення фінансового законодавства: поняття і види
- •Відповідальність за порушення фінансового законодавства в системі юридичної відповідальності
- •Підстави відповідальності за порушення фінансового законодавства
- •5.4. Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства
- •Тема 6
- •Тема 7 бюджетне право як підгалузь фінансового права
- •Бюджетне право в системі фінансового права.
- •Бюджетні повноваження України
- •Бюджетна система України
- •Державний бюджет України
- •Місцеві бюджети
- •Тема 9 бюджетний процес
- •Складання проектів бюджетів
- •Звітність про виконання бюджетів
- •Тема 10 правове регулювання міжбюджетних відносин
- •Поняття і значення міжбюджетних відносин.
- •Розподіл доходів і видатків між бюджетами.
- •Порядок надання міжбюджетних трансфертів.
- •Тема 11
- •Правовий механізм податку і його елементи.
- •Податкова система України
- •Поняття, ознаки та функції податку. Класифікація податків і зборів
- •Непрямі податки
- •Прибуткові податки
- •Податки на майно
- •Податок на промисел
- •Консолідовані податки
- •Загальнодержавні збори
- •Місцеві податки і збори
- •Тема 12
- •Поняття державного боргу
- •Тема 13
- •Тема 14
- •Банківське регулювання і банківський нагляд.
- •Банківська система України
- •14.3. Банківське регулювання і банківський нагляд
- •Тема 15
- •Грошова система України
- •Розрахунків
- •Тема 16 валютне регулювання і валютний контроль
- •Відповідальність за порушення валютного за
- •Зміст валютного регулювання
- •Валютний контроль
- •16.4. Відповідальність за порушення валютного законодавства
- •Тема 17
- •Органи ціноутворення.
- •Поняття ціни
- •Система цін
- •Органи ціноутворення
- •Література
- •Фінанси і фінансова діяльність держави: поняття і зміст
- •Тема 11
- •Тема 12
- •Тема 13
- •Тема 17 Публічно-правова природа ціноутворення
-
Податки на майно
Податок на землю. Справляння податку на землю регулюється Земельним кодексом України. Законом України “Про плату за землю” від 19.09.1996 р., низкою постанов Кабінету Міністрів України та ін.
Плата за землю в Україні справляється у вигляді земельного податку чи орендної плати, залежно від якості й місцезнаходження земельної ділянки, виходячи з грошової оцінки землі. Розмір земельного податку визначають із розрахунку на рік і встановлюють у вигляді платежів за одиницю земельної площі. При цьому розмір податку не залежить від результатів господарської діяльності власників чи користувачів земельних ділянок.
Платниками податку виступають власники землі й землекористувачі, за винятком орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції.
Об'єктом плати є земельна ділянка, яка перебуває у власності, користуванні (в тому числі й на умовах оренди). За площею земельних ділянок та їх виробничим призначенням розрізняють землі сільськогосподарського призначення (розділ 2 Закону України “Про плату за землю”) та землі несільськогосподарського призначення. Одиницею нарахування податку, стосовно якого використовуються законодавчо закріплені ставки, є один гектар орних земель, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень.
Ставки земельного податку на земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють і затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради, орієнтуючись на середні ставки податку, функціональне використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більш ніж удвічі вищі за середні ставки податку з урахуванням коефіцієнтів, установлених Законом України “Про плату за землю”.
Законодавством передбачені збільшені ставки податку на землю у випадках: 1) її нецільового використання; 2) перевищення норм відведення.
Майно звільняється від оподаткування за двома принципами: об'єктним і видовим. За об’єктним принципом звільняються від оподаткування окремі, конкретні об'єкти, за видовим - деякі види майна, що належить будь-яким юридичним особам, а також усе майно, що перебуває у власності визначених категорій юридичних осіб. Пільги на цей вид податку можна диференціювати так:
-
виключення майна з оподатковуваного;
-
зменшення вартості оподатковуваного майна; зменшення податкової ставки.
Пільги щодо цього податку дають змогу виділити три групи звільнень:
-
Визначені види земельних ділянок (заповідники, заказники, сортоділянки тощо).
-
Визначені законодавством установи (заклади культури, науки, освіти, фізичної культури і спорту, благодійні фонди і т. ін.).
-
Фізичні особи (наприклад, інваліди І і II групи, учасники Великої Вітчизняної війни, громадяни, що постраждали від Чорнобильської катастрофи та ін.).
Підставою для нарахування земельного податку с дані Державного земельного кадастру
Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку щорічно станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції. Земельний податок громадян нараховують державні податкові інспекції, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про сплату податку.
Орендну плата за земельні ділянки та земельний податок платники сплачують за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом ЗО календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Платежі за землю зараховуються на спеціальні бюджетні рахунки бюджетів сільської, селищної, міської ради, на території яких розташовані земельні ділянки. При цьому 30% коштів від земельного податку далі розподіляються на цілі, визначені ст. 22 Закону України “Про плату за землю”. При розподілі коштів враховують якості земель (середню і кращу) та їх місцезнаходження.
Кошти від плати за землю використовуються:
-
На фінансування заходів щодо раціонального використання й охорони земель, підвищення родючості фунту.
-
На ведення Державного земельного кадастру, землевпорядження, моніторинг земель. Державний земельний кадастр містить необхідні дані й документи про правовий режим земель, їх розподіл між власниками землі і землекористувачами, в тому числі орендарів, за категоріями земель; про якісну характеристику народногосподарської цінності земель.
-
Для економічного стимулювання власників землі і землекористувачів на поліпшення якості земель, підвищення родючості грунту і продуктивності земель лісового фонду.
Податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Протягом багатьох десятиріч громадяни власники транспортних засобів - сплачували місцевий збір за них. З прийняттям у 1981 р. Положення про місцеві податки збір було замінено місцевим податком і до оподаткування підлягає населення як міст, так і сіл. Починаючи з 1988 р. податок було поширено і на транспортні засоби підприємств. В Україні податок із власників гранспортних засобів справляється на основі Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”від 11.12.1991 р. (в ред. 06.12.2006 p.).
Платники податку - підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які є об'єктами оподаткування. Платниками податку є також власники моторних човнів, мотосаней тощо. До платників не віднесено філії й інші відокремлені підрозділи юридичних осіб. Тому обчислювати і вносити до бюджету податок з власників транспортних засобів мають саме юридичні особи.
Особливістю нової редакції закону від 06.12.2006 р. є глибока деталізація об'єктів оподаткування: вперше в податковому законодавстві вони (не з огляду на акцизний і митні збори) закріплені кодом відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що значною мірою спрощує роботу зі справляння податку.
Ставки податку встановлено в гривнях за 100 куб. см об'єму циліндрів двигуна з розрахунку на 1 кВт (для транспортних засобів з електродвигунами) або з розрахунку на 100 см довжини (для катерів
і яхт).
Порівняно традиційну систему пільг можна розділити на дві групи: 1) платники повністю звільняються від сплати податку. Це підприємства автомобільного транспорту загального користування, державні бюджетні установи й організації, інваліди, що мають мотоколяски чи автомобілі з ручним керуванням, і та ін.; 2) ставка податку зменшується на 50% (громадяни - власники легкових автомобілів з
об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, взяті на облік в Україні до 1990 р. включно, та вантажні автомобілі з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 куб. см до 1990 р. випуску включно - щодо одного із зазначених автомобілів тощо). Закон надає право місцевим органам державної влади звільняти повністю або частково від сплати податку окремих платників за наявності важливих причин.
Строки сплати податку практично пов'язують із вчасним проведенням технічного огляду транспортного засобу, зокрема фізичггі особи сплачують його перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому проводиться технічний огляд; юридичні особи - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Податок обчислюють з урахуванням сумарної потужності транспортного засобу, його виду і ставки.