Визнання в мп

1. Поняття та проблеми визнання в МП

2. Визнання держав

3. Визнання урядів

4. Форми та наслідки міжнародно-правового визнання

1. Поняття та проблеми визнання в мп

Проблеми, що виникли у світі наприкінці XX століття внаслідок суттєвих геополітичних змін (розпад СРСР, Югославії, Чехословаччини, поява більше, ніж двох десятків нових держав-суб’єктів міжнародного права, їх визнання або невизнання міжнародним співтовариством), яскраво свідчать, що інститут визнання в міжнародному праві досі залишається одним із найменш розроблених та найбільш дискусійних, а правова практика визнання держав є надзвичайно неоднорідною. Крім того, процес ускладнюється тим, що утворення нової держави та її міжнародно-правове визнання завжди викликають зіткнення інтересів існуючих держав - членів міжнародного співтовариства, а це очевидно не сприяє розробці та впровадженню одноманітної та прозорої регламентації відповідних процесів.

Питання про визнання виникає тоді, коли має місце:

1. поява нової держави в результаті об’єднання декількох держав;

2. коли відділяється частина території від існуючої держави

3. на місці однієї держави в результаті її розпаду з’являються ряд дрібних держав;

4. при кардинальній зміні державного і суспільного устрою в результаті революції (це визнання нового уряду).

Міжнародне визнання має політичний і правовий характер. Політичний передусім тому, бо здебільшого є заявою або постановою вищих органів держав про бажання встановлення з державою, яка визнається ними, дипломатичних відносин у повному обсязі або встановлення певних міжнародних стосунків у інших формах. Проте у кожному випадку визнання або відмови від нього виникають певні правові відносини та юридичні наслідки, що і характеризує даний інститут як правовий.

Оскільки даний інститут тісно пов'язаний із політикою, він до цих пір не кодифікований. Правове регулювання даного інституту здійснюється на основі основних принципів МП, практики держав, доктринальних положень, які складають так званий інститут визнання в МП.

Міжнародно-правове визнання – це визнання відповідно до МП існуючими державами нових суб’єктів (держав або урядів та ін.), яке дозволяє встановити з ними офіційні аба неофіційні, повні або неповні постійні або тимчасові відносини.

З відси випливає, що визнання – це односторонній і добровільний акт держави, в якому держава прямо або побічно заявляє:

1. або про те, що розглядає державу як суб’єкта МП і має намір підтримувати з ним відносини;

2. або вважає владу, яка утвердилася неконституційними шляхами в державі або на частині її території достатньо ефективною, щоб виступати в державних відносинах як представник цієї держави або як представник території цієї держави.

Отже, об’єктом визнання можуть виступати (види визнання):

• держава

• уряд, який представляє державу у її відносинах з іншими суб’єктами міжнародного права

• органи руху національного визволення.

В будь-якому випадку, визнання – це право, а не обов’язок держави. Тривали ігнорування цього питання певною державою може серйозно ускладнити політичну ситуацію і в практиці міжнародних відносин відмова від визнання вважається недружнім актом.