Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Визнання в МП.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
16.11.2019
Размер:
67.58 Кб
Скачать

4. Форми та наслідки міжнародно-правового визнання

Традиційно формами визнання і держав, і урядів є юридичне (de jure); фактичне (de facto) та для конкретного випадку (ad hoc).

Визнання de jure вважається повним і кінцевим; як правило, воно не підлягає відкликанню. Засобом здійснення або наслідком такого визнання може бути заява держави про встановлення дипломатичних відносин із новоствореною державою або урядом. Наслідками визнання de jure є:

  • у міжнародному праві:

- визнання держави як повноправного суб’єкта міжнародного права, а уряду – як єдиного органу, що представляє інтереси держави у міжнародних відносинах;

- визнання за представниками держави або уряду відповідних привілеїв та імунітетів, закріплених Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961 р.;

  • у національному праві:

- визнання іноземною державою нормативно-правових актів уряду, що визнається;

- визнання іноземною державою судових рішень уряду, що визнається;

- визнання імунітету власності (рахунки, архіви, нерухомість тощо) держави чи уряду, що визнається, розташованих на території держави, що надає визнання.

Визнання de facto застосовується зазвичай у випадках, коли іноземна держава не впевнена у ефективності нового уряду чи життєздатності новоствореної держави, проте з політичних, або економічних міркувань вважає за потрібне їх визнати. Таке визнання не є повним і може бути відкликане. Учені сходяться на тому, що визнання de facto – тимчасове й обмежене.

Одним із наслідків визнання de facto є встановлення як правило не дипломатичних, а консульських відносин, або встановлення економічних зв’язків із новоствореним урядом або державою.

В тому разі, коли суб’єкти міжнародного права не визнають один одного офіційно, але змушені проводити переговори, або здійснювати між собою інші контакти може поставати питання визнання ad hoc. Так, Держава Ізраїль та Організація Звільнення Палестини визнали одна одну ad hoc 13 вересня 1993 р. при укладанні між ними Каїрської угоди. Тобто це неофіційне одноразове визнання яке необхідне для проведення мирних переговорів, підготування мирних угод.

5