- •3. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Тема 1. Об’єкт, предмет і завдання дисципліни
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Тема 2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Задачі, ситуаційні завдання, вправи
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3. Соціально-трудові відносини як система
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4. Соціальне партнерство
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Задачі, ситуаційні завдання, вправи
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 5. Ринок праці та його регулювання
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 6. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Ситуаційні завдання, вправи
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 7. Організація і нормування праці
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Час роботи (Тр)
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 8. Продуктивність і ефективність праці
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 9. Політика доходів і оплата праці
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 10. Планування праці
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 11. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Тема 12. Моніторинг соціально-трудової сфери
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 13. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Задачі, ситуаційні завдання, вправи
- •Питання для самоконтролю
- •Література
Питання для самоконтролю
-
Назвіть демоекономічні аспекти структури населення.
-
Розкрийте основні джерела інформації про населення.
-
Дайте характеристику сучасної демографічної ситуації в Україні.
-
Розкрийте сутність трудової міграції, її позитивних і негативних наслідків.
-
Розкрийте сутність демографічної політики.
-
Що таке трудовий потенціал особи, організації, суспільства?
-
Що таке кількісна і якісна характеристика трудового потенціалу?
-
Охарактеризуйте населення як суб’єкт економічних та соціальних відносин.
-
Що являє собою економічно активне населення?
-
Які верстви населення належать до економічно неактивного населення?
-
Які категорії населення належать до трудових ресурсів?
-
Які джерела поповнення трудових ресурсів?
-
Які закони з перелічених у загальному списку літератури регулюють межу працездатності та працездатного віку в Україні?
-
Охарактеризуйте фази відтворення робочої сили.
-
Чому поняття "трудові ресурси" втрачає свою актуальність?
-
Що таке відтворення населення і якими видами руху населення воно характеризується?
-
Чим відрізняються різні типи і режими відтворення населення?
-
Який взаємозв'язок між відтворенням населення та відтворенням ресурсів для праці?
-
Охарактеризуйте вплив чинників природного, міграційного та економічного руху на динаміку економічно активного населення України.
-
Проаналізуйте, як змінюється трудовий потенціал України останнім часом. Чому?
-
Які основні виміри застосовуються в розрахунку індексу людського розвитку?
Література
16, 17, 18, 33, 58
Тема 3. Соціально-трудові відносини як система
Мета роботи: сформувати знання про основні положення та регулювання соціально-трудових відносин
План вивчення теми
-
Сутність соціальних відносин у сфері праці.
-
Типи соціально-трудових відносин (СТВ), їх характеристики.
-
Сторони і суб’єкти СТВ.
Методичні рекомендації до самостійної роботи
Студенти повинні вміти визначити поняття “соціально-трудові відносини” та розкрити їх сутність. Соціально-трудові відносини — відносини між соціальними групами (спільнотами) і окремими індивідами в процесі трудової діяльності. .
Досить довго переважав так званий «технократичний» підхід до працівника. До кінця XIX ст., тобто до початку промислової революції, збільшення трудової віддачі від працівника досягалось в основному за рахунок збільшення робочого часу і чисельності зайнятих. Іншими словами, людські можливості використовувалися в основному екстенсивним чином. Розвиток машинного виробництва поставив вимогу більшої регламентації дій працівника, забезпечення відповідності діяльності людини і машини.
Соціально-трудові відносини характеризують взаємовідносини між найманим працівником і роботодавцем, які в умовах ринкової економіки націлені на забезпечення високого рівня і якості життя людини та суспільства загалом.
Суб’єктами соціально-трудових відносин є індивідууми і соціальні групи. Для сучасної економіки найбільш важливими суб’єктами відносин є: найманий працівник, роботодавець, об’єднання найманих працівників (профспілка), об’єднання роботодавців, держава.
Найманий працівник – це особа, яка заключила договір з представником підприємства, організацією чи державою.
Роботодавець – це особа, яка наймає для виконання роботи одного, або декількох працівників.
Профспілки – створюються для захисту економічних інтересів найманих працівників.
Держава – як суб’єкт соціально-трудових відносин виступає: в ролі законодавця, захисника прав громадян і організацій, роботодавця, посередника і арбітра при трудових спорах.
В якості предметів соціально-трудових відносин виступають: на рівні індивідуумів – певні сторони в трудовому житті людини, на рівні колективних відносин – кадрова політика. Багатогранність соціально-трудових відносин представляють предмети, які можна поділити на три складові: соціально-трудові відносини зайнятості, соціально-трудові відносини пов’язані з організацією і ефективністю праці та соціально-трудові відносини пов’язані з нагородженням за працю.
Типи соціально-трудових відносин характеризують психологічні, етичні і правові форми взаємовідносин в процесі трудової діяльності. За організаційними формами існують такі типи соціально-трудових відносин: патерналізм, партнерство, конкуренція, солідарність, субсидіарність, дискримінація, конфлікт.
Патерналізм характеризується значною мірою регламентації соціально-трудових відносин зі сторони держави або керівництва підприємства. Це вид "батьківської турботи" держави про потреби населення або адміністрації підприємства про його працівників.
Партнерство пропонує здійснення захисту своїх інтересів суб’єктами соціально-трудових відносин і їх самореалізація в політику погодження взаємних пріоритетів.
Конкуренція характеризується досконалістю між людьми, або колективами.
Солідарність представляє загальну відповідальність і взаємну допомогу, основану на спільності інтересів групи людей.
Субсидіарність – означає прагнення людини до особистої відповідальності за досягнення своїх цілей і своїх дій при рішенні соціально-трудових проблем.
Дискримінація – це незаконне обмеження прав суб’єктів соціально-трудових відносин. Дискримінація може виражатися по віку, расі, національності, статі, конфесії та ін. ознаках, а також дискримінація може проявлятися і при виборі професії, поступлення на навчання до навчального закладу, просування по службі, оплаті праці, звільненні.
Конфлікт – є крайньою мірою протиріччя в соціально-трудових відносинах. Найбільшими формами прояву трудових конфліктів є: трудові спори, страйки, масові звільнення
На сьогоднішній день розуміння ролі соціальних процесів і відносин у сфері праці як найважливішого фактора підвищення її ефективності стало аксіомою. Соціальні процеси у сфері праці — це процеси формування, функціонування, розвитку (чи деградації) соціальних груп і окремих працівників. Серед них можна виділити такі:
1. Як базовий соціальний процес соціологи розглядають сам процес праці. Дійсно, значну частину свого життя людина проводить на роботі.
2. Соціально-інтегративні процеси — це процеси об'єднання людей у соціальну групу, формування почуття причетності, спільності нових працівників в організації.
3. Ціннісно-орієнтаційні — це процеси формування позитивної трудової мотивації працівників, їхньої зацікавленості в досягненні цілей спільної діяльності.
4. Змінювально-підтримувальні — пов'язані з різними видами трудових переміщень працівників: рухом між робочими місцями, зміною місця роботи, професійно-кваліфікаційними змінами, розвитком трудової кар'єри.
Основними типами соціально-трудових відносин є патерналізм, партнерство, субсидіарність, дискримінація і конфлікт. Тип соціально-трудових відносин визначається правовими, психологічними і етичними формами стосунків між їх сторонами.
Студенти повинні знати, що програмно-нормативною регламентацією соціально-трудових відносин є:
-
умови праці;
-
соціальна політика;
-
зайнятість;
-
міграційна політика;
-
демографічна політика.
Треба звернути увагу на те, що цілеспрямоване формування соціально-трудових відносин повинно здійснюватися на постійно діючій основі системи заходів суспільного і державного регулювання.
Заходами й інструментами громадського регулювання соціально-трудових відносин є прийняття єдиної системи понять, запровадження спільної мови спілкування для об’єктів цих відносин, ідентифікація соціально-економічних процесів з урахуванням інтересів усіх суб’єктів соціально-трудових відносин, створення єдиної системи показників моніторингу соціально-трудових відносин, вивчення, аналіз, узагальнення і оцінка прогресивного вітчизняного й зарубіжного досвіду з метою застосування його у формування системи соціально-трудових відносин.
Методи суспільного і державного регулювання СТВ:
1. соціальне партнерство:
-
генеральна угода;
-
галузева угода;
-
спеціальна (регіональна) угода;
-
колективні договори.
2. адміністративні методи:
-
адміністративно-регламентуючі (накази, інструкції, методологічні документи тощо);
-
організаційні (створення інфраструктури, спеціальних служб контролю за виконанням програм).
3. економічні методи (непряме регулювання):
-
дотації, пільги, державні закупівлі;
-
прискорена амортизація;
-
фінансово-кредитні пільги;
-
податкові пільги;
-
пряма фінансова допомога.