4. Методичні рекомендації до семінарських занять

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні засади вивчення дисципліни та соціально-трудові відносини

Семінарське заняття № 1, 2

Тема 1, 2. Об’єкт, предмет і завдання дисципліни. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства (4 год.)

Мета заняття: закріпити знання про категорії населення по відношенню до праці, поглибити знання про джерела трудових ресурсів, склад економічно активного населення, оцінку трудового потенціалу.

План заняття

1. Предмет, метод науки „Економіка праці та СТВ”. Соціально-економічна роль праці.

2. Сутність та структура трудових ресурсів. Класифікації населення по відношенню до праці.

3. Трудоресурсна ситуація в Україні. Межі працездатного віку.

4. Сутність трудового потенціалу суспільства та його вимір.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

На початку заняття проводиться зріз залишкових знань з основ економічної теорії з основних категорій для забезпечення наступності і логічного зв’язку дисциплін.

Вивчення теми необхідно розпочати із засвоєння визначення населення як природно-історичної сукупності людей, яка формується і безперервно відтворюється як в процесі виробництва, так і самого життя. Населення — це сукупність людей, що проживають на визначеній території (в країні, області, місті, районі, селі тощо). Нерідко в цьому ж розумінні в соціально-економічній літературі використовується поняття «народонаселення».

Демографічні процеси — відтворення населення, зміна поколінь, характер і темпи зростання (зменшення) населення, зміна Рівнів народжуваності, смертності, статево-вікової структури, міграцій й т. ін., тісно взаємопов’язані з усім суспільним розвитком. Ці процеси залежать від суспільного розвитку і, разом з тим, активно впливають на нього, сприяючи соціально-економічним перетворенням чи гальмуючи їх. Сказане є особливо актуальним для сучасної соціально-економічної ситуації в Україні.

Все населення України, 100%
Поділ за методикою МОП
Економічно активне населення (всі, хто працює або активно шукає роботу)		Економічно неактивне населення	Населення молодше 15 і старше 70 років
Зайняті	Безробітні
Поділ за традиційно методикою
Трудові ресурси (працездатне населення в працездатному віці + + працюючі підлітки + працюючі інваліди + працюючі пенсіонери – непрацюючі пільгові пенсіонери)		Населення, що не належить до трудових ресурсів (діти та непрацюючі пенсіонери, в тому числі пільгові, підлітки, інваліди)

Економічна активність — це прагнення працездатної людини застосувати на практиці наявні у неї здібності до праці, знання та досвід за винагороду в грошовій або іншій формі. Реалізація цього прагнення виявляється у зайнятості людини економічною діяльністю. Нереалізація його виявляється у безробітті.

Міжнародною організацією праці рекомендована система класифікації, відповідно до якої населення віком від 15 до 70 років поділяється на економічно активне і економічно неактивне (рис. 3.1).

Економічно активне населення, або робоча сила, відповідно до методики МОП, — це населення обох статей віком від 15 до 70 років включно, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили на ринку праці. Кількісно економічно активне населення складається з чисельності зайнятих економічною діяльністю і чисельності безробітних, до яких за цією методикою належать чітко визначені групи людей.

Економічно неактивне населення за методикою МОП — це особи у віці 15—70 років, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні. До цієї категорії належать:

• учні, студенти, слухачі, курсанти денної форми навчання;

• особи, що одержують пенсії за віком або на пільгових умовах;

• особи, що одержують пенсії за інвалідністю; особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими;

• особи, які зневірилися знайти роботу, тобто готові приступити до роботи, але припинили її пошуки, оскільки вичерпали всі можливості для її одержання;

• інші особи, які не мають необхідності або бажання працювати, та ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом.

Щоб кількісно визначити межі трудових ресурсів, потрібно уяснити поняття "працездатне населення", "працездатний вік", "працюючі підлітки", "працюючі пенсіонери".)

Нині в Україні працездатним віком вважається для жінок 16-54 роки, для чоловіків - 16-59 років включно.)

Поняття "трудові ресурси" ширше, ніж поняття "економічно активне населення", оскільки включає ще і працездатних непрацюючих людей та тих, що стаціонарно навчаються. Реально за поняттям "трудові ресурси" стоїть кількість населення, яке можна примусити працювати, тобто яке фізично здатне працювати. Поняття ж "економічно активне населення" — це та реальна частина трудових ресурсів, що добровільно працює або хоче працювати.

Відтворення ресурсів для праці - це процес постійного і безперервного поновлення кількісних і якісних характеристик економічно активного населення.

Типи відтворення ресурсів для праці порівняно з типами відтворення населення мають різне смислове значення. Екстенсивний тип відтворення ресурсів для праці означає зміну їхньої чисельності без зміни якісних характеристик економічно активного населення. Інтенсивний тип відтворення пов'язаний із зміною якості людських ресурсів: зростанням освітнього рівня, кваліфікації, покращанням здоров'я та розумових здібностей тощо, що означає нарощення трудового потенціалу.

Трудовий потенціал - це інтегральна оцінка і кількісних, і якісних характеристик економічно активного населення.

Розрізняють трудовий потенціал окремої людини, підприємства, території, суспільства. Трудовий потенціал складається з багатьох компонентів, головними з яких є здоров'я, освіта, професіоналізм, моральність, мотивованість, вміння працювати в колективі, творчий потенціал, активність, організованість, ресурси робочого часу та ін.

На рівні суспільства ці компоненти можна приблизно оцінити певними узагальненими показниками. одним з найвагоміших критріїв, які характеризують сукупний трудовий потенціал країни, є рівень освіти та професійної підготовки економічно активного населення.

Трудові ресурси – це працездатна частина населення, яка володіє фізичними і інтелектуальними можливостями, здатна виробляти матеріальні блага чи надавати послуги.

До трудових ресурсів належать:

а) населення в працездатному віці, зокрема, в Україні чоловіки 16-60 років; жінки 16-55 років, за винятком непрацюючих інвалідів праці та війни І і ІІ групи та непрацюючих осіб непрацездатного віку, осіб, які отримують пенсію за віком на пільгових умовах (чоловіки 16-60 років, жінки 16-55 років);

б) населення, старше і молодше від працездатного віку, яке зайняте у народному господарстві.

Трудові ресурси мають свою структуру (рис. 4.1):

Рис. 4.1. Структура трудових ресурсів

Розвиток суспільства свідчить, що населення не може існувати поза економікою, а економіка – без населення, це дві частини єдиного соціального організму.

Далі слід засвоїти поняття відтворення населення як історичного, соціального й економічного процесу постійного й безперервного поновлення людського покоління. Необхідно розрізняти наступні режими відтворення населення:

• розширене;

• просте;

• звужене.

При розширеному відтворенні переважає народжуваність над смертністю (в абсолютних показниках, у розрахунку на 1000 осіб) і відбувається природний приріст населення. Просте відтворення характеризується постійною кількістю населення – результату приблизно однакової як народжуваності, так і смертності. При звуженому відтворенні показники смертності перевищують показники народжуваності, при цьому відбувається абсолютне зменшення кількості населення.

Необхідно знати, що відтворення населення має не тільки демографічний, а й економічний і соціальний аспекти. Воно визначає формування трудових ресурсів, освоєння територій, стан продуктивних сил, розвиток соціальної інфраструктури і т. п.

У процесах відтворення населення розрізняють види руху, типи і режими.

Види руху:

• природний;

• міграційний;

• соціальний;

• економічний

визначаються особливостями зміни чисельності і складу населення в країні в цілому і в окремих регіонах.

Природний рух населення – це результат процесів народження і смерті людей. Залежно від того, які процеси переважають відбувається природний приріст або природне зменшення населення.

Чисельність і склад населення змінюються у результаті міграційних процесів.

Міграція робочої сили – переміщення працездатного населення з одного регіону в інший, або з однієї країни в іншу в пошуках роботи, вищої заробітної плати і кращих умов життя.

Імміграція – в’їзд працездатного населення в дану країну через її межі.

Еміграція – виїзд працездатного населення з даної країни за її межі.

Слід підкреслити, що за тимчасовими ознаками міграцію виділяють постійну (безповоротну), тимчасову, сезонну і маятникову.

Соціальний рух населення виявляється у зміні освітньої, професійної, національної та інших структур населення. Кожне нове покоління людей відрізняється від попереднього рівнем освіти та культури, професійно-кваліфікаційною структурою, структурою зайнятості, статево-віковим складом та іншими характеристиками.

Особливо необхідно звернути увагу на економічний рух населення, що пов’язаний зі зміною його трудової активності. Результати цього руху обумовлені передусім економічними чинниками: люди розпочинають або припиняють трудову активність, що призводить до збільшення або зменшення ресурсів для праці.

Отже природні, міграційні, соціальні та економічні рухи населення взаємозалежні та взаємопов’язані. У сукупності вони визначають чисельність і якісні характеристики населення.

Основні відомості щодо чисельності і складу населення визначаються за допомогою переписів. Останній перепис в Україні відбувся у 2001 році. Особливу увагу необхідно звернути на прогнозування чисельності населення. Керуючись прогнозними розрахунками виявляють очікувані зміни чисельності населення, оцінюють демографічну ситуацію, що складається як в окремих регіонах, так і в цілому по країні, визначають чисельність трудових ресурсів і т.п.

Згідно з класифікацією Міжнародної організації праці (МОП) все населення поділяється на:

• економічно активне;

• е кономічно неактивне (рис. 4.2).

Рис. 4.2 Класифікація трудових ресурсів

Мінімальний вік, установлений для обліку економічно активного населення в Україні – 16 років. Тобто до економічно активного населення належать зайняті і безробітні, які забезпечують пропозицію робочої сили для виробництва товарів і послуг. Економічно неактивне населення – це населення, яке не входить в склад робочої сили, включаючи осіб молодшого віку, встановленого для виміру економічно активного населення.

Економічно неактивне населення включає такі категорії:

• учні, студенти, слухачі і курсанти денної форми навчання (включаючи денні аспірантури і докторантури);

• особи, які отримують пенсію по старості і на пільгових умовах, а також ті, які отримують пенсію у випадку втрати годувальника при досягненні ними пенсійного віку;

• особи, які отримують пенсії по інвалідності (І, ІІ, ІІІ групи);

• особи, які займаються домашнім господарством, доглядом за дітьми, хворими родичами;

• особи, які втратили надію знайти роботу, тобто ті, які припинили її пошук, але можуть і готові працювати;

• особи, які не бажають працювати (не мають потреби працювати, незалежно від джерела доходу);

• військовослужбовці.

При вивченні теми необхідно ознайомитися з системою законодавчих актів, що визначають вікові межі працездатного населення (у чоловіків 16-60 років, у жінок 16-55 років) та категорії працездатних і непрацездатних осіб.

Потрібно з’ясувати сутність поняття “трудовий потенціал”. Трудовий потенціал – це інтегральна оцінка кількісних і якісних характеристик економічно активного населення. Розрізняють трудовий потенціал:

• людини;

• підприємства;

• території;

• суспільства.

Розглянути баланс трудових ресурсів – найважливіший прогнозно-аналітичний документ, який складається з чотирьох розділів:

• населення;

• трудові ресурси;

• розподіл трудових ресурсів;

• розподіл зайнятих.