Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
зарубіжна Культура 1 Метод.doc
Скачиваний:
64
Добавлен:
04.11.2018
Размер:
607.23 Кб
Скачать

Тема 10. Культурна політика радянської влади у 1920 – 1930 рр. – 2 год.

  1. Ленінська теорія культурної революції.

  2. Культурна політика Радянської влади у 1920-30 рр.

  3. Реалізм та соцреалізм в українському живопису.

  4. Джерела українського авангардного мистецтва 20-30-х рр. ХХ ст.

  5. Наслідки ідеологічного впливу на культуру України.

Література:

  1. Білецький П. У контексті світового авангарду // Всесвіт. – 1990. – №7.

  2. Малевич К. Розділи з автобіографії художника // Хроніка 2000. – 1993. – №3-4.

  3. Реалізм та соцреалізм в українському живопису радянського часу: Історія, колекція, експеримент. – К. : «LK Maker», 1998.

  4. Стебельський Б. Біля джерел українського авангардного мистецтва 20-30-х рр. ХХ. ст. // Народна творчість та етнографія. – 1998. – №1.

  5. Український авангард 1900-1910-х рр. / Закович М.М. Культурологія: українська та зарубіжна культура. Навч. посібник. К., 2007 / http://ebk.net.ua/Book/cultural_science/zakovich_kulturologiya/zmist.htm

  6. Шпандрій М. Модернізм, авангард і естетика М.Бойчука // Сучасність. – 1995. – №9.

Конспект лекції:

Ленінська теорія культурної революції включала питання про формування народної інтелігенції з робітників і селянської бідноти. Важливе місце в теорії культурної революції відводилося питанню про керівну роль комуністичної партії, будівництво пролетарської культури. Рисою соціалістичної культури було названо її інтернаціональний характер. З 1921 р. формуються принципи і завдання культурній революції. Як складова цієї революції – боротьба з неписемністю.

Характерна риса розвитку мистецтва у 20-і рр. – авторське розуміння «пролетарської культури». В Україні існувало три осередки культурного життя:

  • Асоціація революційного мистецтва України, створена у 1925 р. Головний склад: прибічники монументаліста М.Бойчука.

  • Об’єднання сучасних митців України, створено у 1927 р. Склад: митці-формалісти – В.Пальмов, Л.Крамаренко, А.Таран.

  • Асоціація художників Червоної України. Склад: митці-реалісти, натуралісти, прихильники академізму – Г.Світлицький, К.Трохименко, І.Шульга.

І925 – 1934 формуються ідейно-естетичні принципи соціалістичного реалізму («зображеннi дiйсностi в її революцiйному розвитку», тобто не такою, як вона є, але – такою, якою вона «повинна бути» з комунiстичної точки зору. В соціалістичному суспільстві комуністичний світогляд, а з ним соціалістичний реалізм, уважав культурні традиції буржуазними, а тому вже минулими).

Стратегічною метою радянської влади були побудова ідеологічно єдиного суспільства і створення нової «пролетарської» культури.

Наслідки ідеологізації мистецтва:

  • Мистецькi твори, не за принципими соціалістичного реалізму не мали шансiв потрапити до «споживача», у гiршому випадку – означали судовий вирок авторовi. З другої половини 20-х – на поч. 30-х рр. починаються гоніння на представників авангардного мистецтва. Так, в 1930 р. професори-авангардисти Київського художнього інституту К.Малевич, В.Єрмілов, О.Богомазов були звільнені з цього учбового закладу.

  • Патерналiстська полiтика. Брак конкуренцi в мистецькому середивищі призвів до одноманітності.

Таким чином, в СРСР створювалася досить потужна iнфраструктура культури, яка, одначе, обслуговувала не стiльки культурнi потреби народу, скiльки iдеологiчнi потреби влади.