1.2. Національний банк України

Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юри­дичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи органі­зації якого визначаються Конституцією України, Законом «Про Національний банк України», іншими законами України. Націо­нальний банк має статутний капітал, що є державною власністю. Розмір статутного капіталу становить 10 мільйонів гривень. Розмір статутного капіталу може бути змінений за рішенням Ради На­ціонального банку. Джерелами формування статутного капіталу Національного банку є доходи його кошторису, а за необхідності — Державний бюджет України.

Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.

Національний банк не відповідає за зобов'язаннями органів державної влади, а органи державної влади не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання.

Національний банк не відповідає за зобов'язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов'язаннями Національ­ного банку крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання.

Національний банк може відкривати свої установи, філії та представництва в Україні, а також представництва за її межами.

Відповідно до Конституції України основною функцією На­ціонального банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України.

За виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, — цінової стабільності.

1.2.1. Функції Національного банку України

Національний банк виконує такі функції.

1. Відповідно до розроблених Радою Національного банку Украї­ни Основних засад грошово-кредитної політики визначає та прово­дить грошово-кредитну політику.

2. Монопольне здійснює емісію національної валюти України та організовує її обіг.

3. Виступає кредитором останньої інстанції для банків і орга­нізовує систему рефінансування.

4. Встановлює для банків та інших фінансово-кредитних установ правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна.

5. Організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та ста-тистики платіжного балансу.

6. Визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками та фінансово-кредитними установами.

7. Визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації.

8. Здійснює банківське регулювання та нагляд.

9. Веде Реєстр банків, їх філій та представництв, валютних бірж фінансово-кредитних установ, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках.

10. Складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування.

11. Представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків.

12. Здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення платежів в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за комерційними банками та іншими кредитними установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями.

13. Забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами.

14. Аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин.

15. Організовує інкасацію та перевезення банкнот, монет та інших цінностей; видає ліцензії на право інкасації та перевезен­ня банкнот, монет та інших цінностей.

16. Реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі Національного банку.

17. Бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України.

18. Здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в ме­жах своєї компетенції, визначеної законом. Національний банк України є:

• центральним банком;

• емісійним банком;

• валютним органом;

• органом банківського нагляду;

• банком банків;

• банком держави;

• організатором міжбанківських розрахунків.

Центральний банк. Основною функцією Національного банку України як центрального банку держави, є забезпечення стабіль­ності національної грошової одиниці — гривні.

Національний банк веде Республіканську книгу реєстрації бан­ків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ.

Комерційні банки та іноземні банки можуть здійснювати бан­ківські операції тільки після реєстрації в Республіканській книзі реєстрації банків.

Національний банк представляє інтереси України у відноси­нах із центральними банками інших країн, міжнародними бан­ками та фінансово-кредитними організаціями.

Емісійний центр. Національному банку України належить мо­нопольне право на емісію грошей в обіг, а також випуск національ­них грошових знаків (банкнот, монет). Для друкування банкнот та карбування монет створено власний банкнотно-монетний двір. Із введенням у дію Малинської фабрики банкнотного паперу Україна має замкнутий цикл виготовлення національних грошей.

Забезпечення економіки готівковими грошима здійснюється через мережу регіональних управлінь Національного банку на замовлення комерційних банків.

Національний банк створює і організовує діяльність Держав­ної скарбниці України, нагромаджує золотовалютні резерви, які зараховуються на баланс Національного банку.

Національний банк України є головним органом, який визна­чає валютну політику.

У сфері валютного регулювання Національний банк:

• здійснює валютну політику на підставі принципів загальної економічної політики України;

• складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний ба­ланс України;

• контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;

• визначає ліміти заборгованості в іноземній валюті уповно­важених банків нерезидентам;

• нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінно­стей для здійснення державної валютної політики;

• видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування;

• визначає способи встановлення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях.

У сфері валютного контролю Національний банк:

• здійснює контроль за виконанням правил валютних ціннос­тей на території України;

• забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю.

Банківський нагляд. На Національний банк покладено функ­цію банківського нагляду та контролю за виконанням комер­ційними банками законодавства з банківської справи, додержан­ням економічних нормативів, установлених Національним бан­ком, та власних нормативних актів.

З метою захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової надійності комерційних банків Національний банк встановлює для комерційних банків такі обов'язкові економічні нормативи:

• показники капіталу банку;

• платоспроможність;

• співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку;

• показники ліквідності банку;

• максимальний розмір ризику на одного позичальника.

Порядок розрахунку зазначених економічних нормативів ви­значається Національним банком.

Банк банків. З метою підтримки стабільності банківської си­стеми та розширення її кредитних можливостей Національний банк надає комерційним банкам кредити, які використовуються для задоволення тимчасових потреб банків і кредитування потреб, пов'язаних із структурною перебудовою економіки України. Ви­конуючи функцію кредитора останньої інстанції, Національний банк України надає комерційним банкам кредити під програми фінансового оздоровлення банків.

Рефінансування комерційних банків здійснюється через аук­ціони (з 1994 p.), що забезпечує створення рівноправних умов доступу комерційних банків до централізованих кредитних ре­сурсів. Запроваджено ломбардний кредит (з 1996 р.) та операції «репо» під заставу державних цінних паперів (з 1997 p.).

Банк держави. Національний банк організовує і здійснює че­рез уповноважені банки касове обслуговування державного бю­джету України.

Законом України «Про Національний банк України» Націо­нальному банку забороняється фінансування дефіциту держав­ного бюджету.

До 1995 р. надання прямих кредитів на покриття дефіциту дер­жавного бюджету здійснювалося Національним банком Украї­ни в межах, встановлених Верховною Радою України при затвер­дженні державного бюджету на відповідний рік.

Після проведення у другій половині 1995 р. механізму покриття дефіциту бюджету лише за рахунок випуску державних цінних паперів на Національний банк України покладено виконання опе­рацій з державними цінними паперами, для обліку яких створено депозитарій.

Організатор міжбанківських розрахунків. Із січня 1994 р. На­ціональний банк відповідно до покладених на нього функцій ство­рив і запровадив автоматизовану систему міжбанківських розра­хунків з використанням прогресивних технологій у банківській справі, до якої нині залучена банківська система України. Для функціонування цієї системи в Республіці Крим та кожній області створено регіональні розрахункові палати, що об'єднуються у за­гальнодержавну мережу розрахункових палат України, на верх­ньому рівні якої знаходиться Центральна розрахункова палата у м. Києві.

Система обслуговується комплексом програмно-технічних за­собів, які забезпечують обмін електронними документами, їх пе­ревірку, аналіз та захист від несанкціонованого втручання. Нині банківські установи працюють в системі електронних міжбанків­ських розрахунків (СЕМР) Національного банку України за одною з 7 моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка.