7.2.2.4. Телексний переказ

Процедура перевірки телексних переказів (телексних платіж­них доручень) така сама як у поштових переказів, тільки інструк­ції висилаються телексом, а не авіапоштою.

Тому телексні перекази обходяться трохи дорожче клієнту банку-платника, але вони прискорюють платежі. Великі платежі повинні виконуватися за допомогою телексного переказу чи системою SWIFT (див. нижче), оскільки додаткові витрати на телексні перекази врівноважуються додатковими відсотковими надходжен­нями від економії на відсоткових витратах, що може бути отри­мана при використанні телексного переказу.

Ще одна перевага телексного переказу перед поштовим поля­гає в тому, що не існує небезпеки затримки або втрати інструкцій на пошті. Однак дуже важливо перевірити дійсність цих ін­струкцій. На відміну від інструкції поштового переказу автен­тичність інструкції телексного перекладу не можна встановити за допомогою перевірки підпису. Це роблять за допомогою «кон­трольного ключа» чи «кодового слова» — спеціального цифрово­го коду, за яким банк-кореспондент перевіряє ідентичність відправника даного повідомлення, а також суму платежу, най­менування валюти, дату відправлення і т.ін., вказані в цьому по­відомленні.

Після перевірки, як і у випадку з поштовим переказом, україн­ський банк відправляє телекс, що містить такі основні позиції:

• кому направляється платіж;

• суму і валюту платежу;

• дату валютування;

• найменування продавця;

• основні реквізити рахунка продавця;

• якщо робиться покриття, то з якого банку;

• найменування товару чи інвойсу.

Додатково можуть бути зазначені й інші моменти.

Банк бенефіціара після одержання телексного платіжного доручення від українського банку перевіряє деталі платежу і проводить такі операції: дебетує рахунок українського банку; кре­дитує рахунок бенефіціару.

Постачальник (бенефіціар) після одержання кредитового аві­зо (кредитовки чи виписки стану рахунка), упевнений, що поку­пець виконав свої зобов'язання, приступає до виконання контракту (див. рис. 19).

Рис. 19. Схема телексного переказу

На сьогоднішній день у великих західних банках каналами те­лексного зв'язку здійснюється до 10 % від загальної кількості платіжних доручень.

Телексні платіжні доручення повинні бути чітко структуровані. їх обробка в банках-кореспондентах пов'язана зі значними витра­тами, оскільки їх необхідно перетворювати для подальшої оброб­ки на ЕОМ.

Трапляються ситуації, коли мають місце платежі, скажімо, в Іта­лію. Валюта платежу — долари США. Український банк не має доларового рахунка в італійському банку (або відсутній доларо­вий рахунок італійського банку в українському). Виникає необ­хідність використовувати рахунок третього банку (або банку третьої країни). Тоді український банк інструктує, наприклад, американський банк-кореспондент переслати покриття італій­ському банку (див. рис. 20).

Рис. 20. Схема непрямого телексного переказу

Не завжди є необхідність у складанні таких складних схем з відправленням одного телекса банку бенефіціару в Італії і про­ханням (інше телексне повідомлення) перевести покриття з аме­риканського банку. Світова практика переходить від складних схем до більш простих і зрозумілих. У сучасних телексних (формату SWIFT) повідомленнях набагато частіше використовуються спе­ціальні поля, в яких уже заздалегідь вказані всі реквізити банків-посередників і банку-бенефіціара, а також самого бенефіціара. Таким чином, телексне повідомлення, відправлене в американський банк, після автоматичної обробки в останньому (якщо воно скла­дене правильно) практично без змін відправляється в банк бенефі­ціара. Незважаючи на сказане вище, переказ з покриттям зберігає своє значення з таких причин: оскільки ціна банківського переве­дення, як правило, нижче клієнтського чи взагалі може бути відсут­ня, при регулярних операціях існує можливість зниження витрат банку; при роботі з деякими європейськими валютами, датою ва­лютування яких є наступний робочий день, можна скоротити час проходження коштів.