Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практикум ОВЭД.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
30.10.2018
Размер:
2.8 Mб
Скачать

Змістовий модуль 5. Договірні відносини у зед. Укладення, виконання та припинення зовнішньоекономічних договорів

Мета: опанувати навички аналізу ділових ситуацій, які передбачають виникнення, зміну або припинення договірних зобов’язань, аналізу виконання контрактних зобов’язань.

Теоретичні та нормативно-правові знання, необхідні для формування практичних навичок: Поняття зовнішньоекономічного договору та його правове забезпечення. Види зовнішньоекономічних договорів. Оферта, замовлення, запит, комерційні листи. Проведення попередніх переговорів. Складання протоколу про наміри та попереднього контракту. Використання узансів у практиці контрактної діяльності. Складання та підписання підсумкової редакції зовнішньоекономічного контракту. Виконання контрактних зобов’язань та контроль за ним. Майнова відповідальність. Визначення розмірів штрафних санкцій у контракті. Відповідальність незалежно від вини. Підстави звільнення від відповідальності. Обмеження відповідальності в окремих правовідносинах з іноземним елементом у сфері ЗЕД. Претензійно-рекламаційна робота з приводу прострочки постачання або недопостачання у належний термін, нестачі або іншої втрата товарів при його постачанні, постачанні товарів неналежної якості. Позови про відшкодування збитків від порушення умов договору. Порядок розгляду суперечок у ЗЕД. Міжнародний комерційний арбітраж (третейський суд) як основний метод вирішення спорів, що виникають у сфері міжнародної торгівлі. Способи та порядок припинення зовнішньоторговельних контрактів.

Література:

        1. Управление контрактной деятельностью: учебно-методическое пособие / Батченко Л.В., Науменко С.Н.. – Донецк: ДонГУУ, 2004. – 261 с.

        2. Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури. – 2004. – 384 с. (с. 5-47).

        3. Дідківський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2006. – 462 с. (с. 11-34, 52-56).

        4. Коломацька С.П. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні: правове регулювання та гарантії здійснення: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 288 с. (с. 7-15, 35-47).

        5. Трусов О., Рудяк Ю. Довідник ЗЕДівця. – Харків: Фактор, 2006. – 704 с.

        6. Козик В.В., Панкова Л.А., Карп'як Я.С., Григор’єв О.Ю., Босак А.О. Зовнішньоекономічні операції та контракти: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 608 с.

        7. Агєєв Є.Я., Чепінога В.І. Зовнішньоекономічна діяльність: основи, маркетинг, менеджмент, облік, ефективність: Навчальний посібник. – Харків: Студцентр, 2006. – 480 с.

        8. Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Затверджене Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції № 201 від 06.09.2001 р. // http://zakon1. rada. gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0833-01.

        9. Цивільний кодекс України № 435-15 від 16.01.2003 р. // http:// zakon1. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=435-15.

        10. Господарський кодекс України № 436-15 від 16.01.2003 р. // http: //zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=436-15.

        11. Принципы международных коммерческих договоров. – М.: Международные отношения. – 2003. – 288 с.

Задачі

  1. А дає В 48 годин для акцепту його оферти. Коли В незадовго до закінчення цього терміну приймає рішення про акцепт, він не в змозі зробити це: наступає вікенд, факсовий апарат в офісі А відключений, відсутній навіть телефонний автовідповідач, який міг би записати повідомлення. Чи правий А, якщо у понеділок він відмовиться від акцепту В, посилаючись на закінчення терміну акцептування ?

  1. Угода на постачання та установку спеціальної виробничої лінії містить положення, згідно з яким продавець А має повідомити покупця В про будь-які технологічні удосконалення, які здійснені А на цій лінії. Через рік В довідується про важливе удосконалення, про яке він не був проінформований. Чи може А бути звільнений від відповідальності в силу тієї обставини, що виробництво даного типу виробничих ліній не є більше його власністю, а передане фірмі С, яка є філіалом А і знаходиться у його повній власності ?

  1. Агент А бере на себе зобов’язання сприяти продажі товарів принципала В на певній території. За договором право А на компенсацію виникає тільки після схвалення В угод, представлених А. Посилаючись на необхідність запобігання ризику, В систематично та необґрунтовано відмовляє у схваленні договорів, укладених А. Оцініть його дії.

  1. За угодою по відкриттю кредитної лінії, яка була укладена між банком А. та клієнтом В банк раптово та без пояснень відмовляється виставляти подальші аванси В, в результаті чого підприємство В несе збитки. Угода містить умову, за якою А дозволяється прискорювати надходження платежів від В «за його бажанням». Чи є правомірною поведінка А ?

  1. За договором на продаж обладнання високої технології покупець вважався таким, що втратив право посилатися на будь-яку ваду товару, якщо він не повідомить продавця, вказавши при цьому на характер вади без невиправданої затримки після того, як він виявив або повинний був виявити ваду. Покупець А, який здійснює діяльність в країні. де таке обладнання звичайно використовується, виявив ваду в обладнанні після пуску його до експлуатації, але у своєму повідомленні до В, продавця обладнання, А дав невірні дані про характер недоліків. Чи втрачає А право ґрунтувати своє вимогу на недоліку, якщо він посилається на недостатню обізнаність у характері вади ?

  1. Постачальник А неодноразово приймав претензії від клієнта В у відношення до недоліків по кількості та якості поставлених товарів протягом двох тижнів після постачання, хоча в угоді це не обумовлене, і А вільний відмовити В у задоволенні претензій. Чи може А відмовити В у задоволенні вимог, коли він черговим разом висуває претензію ?

  1. Агент з продажу нерухомості А ґрунтується у діяльності з іноземним клієнтом В на професійному звичаї своєї країни. Чи має В обов’язково дотримуватися цього звичаю ?

  1. А, який є оператором транспортного терміналу, застосовує звичай порту, де він знаходиться, у відношенні до В, іноземного перевізника. Чи має В обов’язково дотримуватися цього звичаю?

  1. Торговельний агент А з країни Х отримує запит від В, одного з своїх постійних клієнтів в країні У, з приводу 10%-знижкипри сплаті товарів готівкою. Чи може А заперечувати цей звичай тільки тому, що він застосовується тільки в країні У?

  1. У торгівлі певним товаром існує звичай, відповідно до якого покупець у претензіях не може посилатися на недоліки товарів, якщо вони не мають належного підтвердження визнаного у світі інспекційного агентства. За яких обставин А може порушити цей звичай?

  1. На основі даних про результати імпортної діяльності підприємства, наведених у табл. 5.1-5.2 необхідно: провести аналіз зовнішньоекономічної діяльності, виявити її структуру, структурні зміни та їхні причини, провести аналіз строків виконання та обсягів імпортних постачань, зробити відповідні висновки.

Таблиця 5.1

Аналіз структури експорту

Країни

2006

2007

Відвантажено,

тис. грн.

Питома вага, %

Відвантажено,

тис. грн.

Питома вага, %

Германія

10990

32900

Росія

8604

9000

Польща

2208

54700

Усього

Таблиця 5.2

Виконання строків контрактів по імпортним операціям

№ договору

Країна, фірма

План

Факт

Вартість, дол.

Строк

Вартість, дол.

Строк

22

Германія, Вауеr

78250

12.10

53200

15.10

45

Росія, ЗАТ «МВЗ»

89075

24.7

100075

28.07

48

Польща, КФ «Лада»

35058

15.03

20058

17.03

  1. Проаналізуйте виконання зобов’язань за експортними контрактами та динаміку експорту, зробіть висновки. Вихідні данні для розв’язання задачі подані в табл. 5.3.

Таблиця 5.3

Дані про експорт підприємства

Назва продукції

2004

2005

Кількість, м3

Ціна, євро

Вартість, євро

Кількість, м3

Ціна, євро

Вартість, євро

1

2

3

4

5

6

7

Згідно з контрактами

Товар 1

2000

55

2200

53

Товар 2

250

60

250

58

Всього

Фактично

Товар 1

1842

53

1676

50

Товар 2

64

61

60

58

Всього

Методичні рекомендації до розв’язання задач

До задач 11, 12

У ході аналізу виконання зобов’язань за торговельними угодами з’ясовується: кількість та загальна сума укладених угод, кількість і сума виконаних угод; кількість, види та сума прострочених контрактів, причини неповної реалізації угод і порушення термінів постачань товарів.

Аналіз прострочених контрактів передбачає розрахунок питомої ваги сум контрактів, прострочених у звітному періоді:

(5.1)

де - сума контрактів, прострочених протягом періоду;

- сума контрактів, що підлягають виконанню протягом періоду.

У подальшому визначаються коефіцієнти виконання зобов’язань за вартістю і фізичним обсягом як для окремих товарів, так і для їх сукупності. Коефіцієнт виконання зобов’язань за вартістю для підсумкового показника розраховується за формулою:

(5.2)

де Рі – ціна товару і;

Qі – кількість товару і;

ф, пл – показники належності відповідно до фактичного та планового варіантів.

Коефіцієнт виконання зобов’язань з експорту товарів за фізичним обсягом для підсумкового показника обчислюється за формулою:

(5.3)

Коефіцієнт виконання зобов’язань за ціною для підсумкового показника розраховується за формулою:

(5.4)

Індекс вартості:

(5.5)

де 1, 0 – вказівка відповідно на звітний та базовий періоди.

Індекс цін:

(5.6)

Індекс фізичного обсягу:

(5.7)

Зміна фізичного обсягу зумовлена сукупною зміною кількості і кількісної структури товарів. Звідси індекс фізичного обсягу являє собою добуток індексу кількості та індексу структури.

Індекс кількості:

(5.8)

Індекс кількісної структури:

(5.9)

де - середня ціна товару і в базовому періоді.

(5.10)

Якщо індекс структури є більшим за 1, це означає, що в межах товарної групи збільшилася частка дорогих товарів за рахунок зниження частки більш дешевих товарів.

Тести

  1. Оферта, в якій позначений товар і прямо або непрямо встановлюються кількість та ціна, - це:

  1. визначена оферта;

  2. тверда оферта;

  3. вільна оферта;

  4. акцептована оферта.

  1. Пропозиція оферента, який бере участь у торгах, що відповідає конкретним вимогам замовника і підтверджує згоду оферента взяти на себе зобов’язання:

  1. замовлення;

  2. тендер;

  3. лист про наміри;

  4. проформа контракту.

  1. З якого моменту договір міжнародної купівлі-продажу вважається укладеним відповідно до Віденської конвенції ООН 1980 р.?

  1. коли акцепт оферти вступає в силу, тобто в момент одержання його оферентом;

  2. коли акцепт відправлено оференту;

  3. з моменту підписання договору.

  1. Які дії є вираженням акцепту оферти відповідно до Віденської конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товару?

  1. заява або інша поведінка адресата оферти, що виражає згоду з офертою;

  2. мовчання адресата оферти;

  3. зустрічна оферта.

  1. За наявності якої з наведених підстав потерпіла сторона може заявити про розірвання договору міжнародної купівлі-продажу товарів?

  1. невиконання будь-якої умови договору;

  2. невиконання зобов'язання, що становить суттєве порушення договору;

  3. порушення продавцем вимог щодо якості товарів;

  4. у зв'язку з фінансовими ускладненнями у покупця.

  1. Який із перелічених засобів правового захисту може використати покупець у разі невиконання продавцем його зобов'язань за договором міжнародної купівлі-продажу товару?

  1. вимагати відшкодування завданих збитків;

  2. заявити про розірвання договору за наявності певних умов;

  3. здійснити права стосовно реального виконання зобов’язання продавцем;

  4. усі перелічені засоби.

  1. Право якої країни застосовується до договору міжнародної купівлі-продажу за відсутності угоди сторін щодо нього?

  1. за місцезнаходженням (місцем проживання) покупця;

  2. де заснована, має своє місце перебування або основне місце діяльності сторона, яка є продавцем;

  3. за законом країни, де вирішується спір.

  1. Право якої країни застосовується до договору міжнародного перевезення вантажу за відсутності угоди сторін щодо нього?

  1. де знаходиться відправник вантажу;

  2. де знаходиться одержувач товару;

  3. де заснована, має своє місце перебування або основне місце діяльності сторона, яка є перевізником.

  1. Право якої країни застосовується до зовнішньоекономічного договору комісії (консигнації) за відсутності угоди сторін щодо нього?

  1. де знаходиться комісіонер (консигнатор);

  2. де заснована, має своє місце перебування або основне місце діяльності сторона, яка є комітентом (консигнантом);

  3. де вирішується спір;

  4. де веде основну діяльність комісіонер (консигнатор).

  1. Як чинне законодавство України визначає загальне правило щодо права країни, застосовуваного до зовнішньоекономічних договорів (контрактів) за відсутності угоди сторін?

  1. де заснована чи має місце перебування або основне місце діяльності сторона, яка здійснює виконання такого контракту, що має вирішальне значення для його змісту;

  2. де знаходиться сторона, яка приймає виконання за контрактом;

  3. де вирішується спір.

  1. Торгівельна угода відрізняється від міжнародної торгівельної операції тим, що:

  1. представляє сукупність дій контрагентів різних країн, спрямованих на вчинення торговельного обміну;

  2. представляє правову форму, що опосередковує міжнародні комерційні операції;

  3. представляє форму зв'язків між контрагентами різних країн.

  1. Договір купівлі-продажу відрізняється від інших видів договорів (орендного, ліцензійного, страхового та інш.) тим, що:

  1. одним із контрагентів виступає юридична особа іноземної держави;

  2. при виконанні договору товар перетинає територію одного чи декількох держав;

  3. здійснюється перехід права власності на товар від продавця до покупця.

  1. Згідно Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» необхідною умовою дійсності зовнішньоекономічних угод є:

  1. додержання письмової форми та порядку підписання;

  2. відповідність вимогам законодавчих актів, нормам моралі, «доброго порядку»;

  3. спрямованість на досягнення певного правового результату та юридична правомірність;

  4. дієздатність та цивільна правоздатність сторін.

  1. В рахунок-фактуру можуть бути включені наступні витрати:

  1. на транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, страхування;

  2. комісійні і брокерські витрати;

  3. на транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, на страхування, комісійні і брокерські витрати разом;

  4. в рахунок-фактуру можуть бути виключені тільки безпосередні витрати на придбання товару у експортера.

    1. Зовнішньоекономічний договір – це:

    1. сукупність цивільно-правових норм, які визначають порядок і форми здійснення угоди, її правовий зміст, умови дійсності та юридичні аспекти недійсності;

    2. усі дії фізичних та юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних (господарських) прав або обов’язків;

    3. матеріально оформлена угода двох або більше сторін про установлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків;

    4. цивільні правовідносини, через які особа (особи) зобов’язана відносно іншої особи (осіб) здійснити якусь дію або утриматись від дії.

    1. Що з нижчепереліченого може бути об’єктом контракту купівлі-продажу:

  1. електроенергія;

  2. товари, які продаються з аукціону

  3. судна водного або повітряного транспорту, а також судна на повітряній подушці;

  4. автобуси.

    1. Який з видів неустойки дозволяє достягнути збитки у розмірі, який вони перевищують неустойку, за українським законодавством:

  1. виключна;

  2. залікова;

  3. штрафна;

  4. альтернативна.

    1. Суперечки за зовнішньоторговельними контрактами за відсутності спеціальних умов розглядаються:

  1. в місцевому суді відповідача;

  2. в спеціалізованому арбітражі;

  3. в спеціалізованому арбітражі за місцем укладення контракту;

  4. в арбітражі, вказаному сторонами контракту.

    1. Контракт з терміном постачання «негайно» виконується:

  1. наступного дня після укладення;

  2. протягом тижня;

  3. після сповіщення покупця про готовність товару до відвантаження;

  4. до 14 днів з дати підписання контракту.

    1. В якому випадку держава може виступати стороною справи в арбітражі:

    1. якщо іншою стороною є суб’єкт ЗЕД-юридична особа;

    2. якщо іншою стороною є іноземний суб’єкт господарювання;

    3. якщо іншою стороною є суб’єкт ЗЕД-фізична особа;

    4. ні в якому випадку.