1.3 Цілі та завдання на майбутнє

КМ у своїй подальшій діяльності планує здійснити ще багато заходів. Серед них можна назвати такі:

1. проводити наступні акції для залучення більшої кількості людей у населених пунктах, де дане об’єднання вже успішно діє, інформувати юне покоління про види активного відпочинку та можливості участі в них, активізувати розкриття потенціалу в учасників руху;

2. офіційно зареєструвати молодіжну організацію у місцевій раді з метою можливості розгорнути свою діяльність на законних підставах;

3. поділитися досвідом з представниками інших міст України, поширити рух по всій її території;

4. створити умови для розвитку та поширення руху КМ поза межами нашої країни;

5. співпрацювати з громадськими організаціями, привертаючи увагу спільноти до проблем молоді та їхнього раціонального вирішення.

Отже, участь у русі КМ – це можливість відкрити в собі нові таланти, виділитись

серед сірого натовпу, вирватись з виру буденності, знайти нових знайомих та допомогти оточуючим. Життя креативної молоді насичене, сповнене яскравих подій. В учасників немає часу сумувати та нудьгувати, адже щодня у них виникають все нові і нові ідеї. Самі члени руху зазначають, що така діяльність приносить не тільки радість, а й дозволяє відчути себе потрібним, частинкою чогось цілого, гордість за успіхи дружнього колективу. Таке почуття дуже цінується серед молоді, допомагає зрозуміти свою роль у суспільстві та можливість зробити свій внесок у громадське життя. Через свої об’єднання юне покоління стає активним суб’єктом здійснення молодіжної політики, розкриває і використовує свій потенціал і здібності як у власних, так і в загальнодержавних інтересах.

РОЗДІЛ 2

ЗАРОДЖЕННЯ МОЛОДІЖНОГО РУХУ «КРЕАТИВНА МОЛОДЬ» В ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ

Офіційною датою створення руху, так би мовити точкою відліку, у нашому місті прийнято вважати 5 жовтня 2010 року.

Для нашого міста це нове явище, оскільки нічого подібного до цього часу не існувало. Якщо у Сімферополі, наприклад, крім КМ є ще багато різних молодіжних організацій, то у Хмельницькому вони не такі масові. Тому ідея формування такого об’єднання була швидко підхоплена та зацікавила велику кількість молодих людей. Лідерами групи є студенти ХНУ Павло Четвертних та Вадим Рудик, саме вони відповідають за організацію та проведення масових заходів в місті згідно заздалегідь спланованого сценарію.

Не зважаючи на доволі «молодий вік» організації, вона вже встигла здійснити

2 флешмоби, які одночасно відбулися у Сімферополі, Києві, Черкасах та Миколаєві. Вони стали наймасовішими акціями, які об’єднали молодь з 5-ти міст України та піднесли організацію на новий рівень досягнень. Ці заходи було проведено з нагоди Хелловіна - «Дня всіх святих», яке прийшло до нас з Америки, та Дня студента. Перше відбулося 31 жовтня 2010 року та стало безпосереднім початком діяльності руху в Хмельницькому. Молодь із задоволенням перевдягалась у різноманітні костюми та пройшла святковою ходою від Ангела Скорботи до торгового центру «Либідь Плаза», привертаючи увагу оточуючих та дивуючи їх своїм чудернацьким виглядом. Наступна акція була проведена 17 листопада 2010 року. Тоді юнаки і дівчата зібралися в центрі міста та прогулювались вулицями з плакатами, на яких було написано: «Поцілуй мене!», «Обійми мене!». Перехожі були збиті з пантелику такими проханнями, проте знайшлися й такі, хто залюбки виявляв свої почуття та приєднувався до учасників руху. Про цей захід було показано репортаж по місцевому телебаченню та національному українському каналу ICTV (додаток З).

Організація запланувала провести ще 2 заходи. Вони знаходяться у стадії розробки планів хмельницьких активістів. А саме: 12 грудня акція «Завмри» (на зразок тієї, що була проведена у Сімферополі) і 19 грудня благодійний захід присвячений Дню Святого Миколая: заплановано влаштувати концерт для дітей-сиріт та подарувати приємні гостинці малечі.

Отже, «Креативна Молодь» поступово поширює свій вплив і на інші міста України та розвивається разом з підростаючим поколінням. У Хмельницькому процес формування такого об’єднання тільки починається і на даний момент знаходиться на своїй початковій стадії.

РОЗДІЛ 3

ДОЗВІЛЛЯ, КУЛЬТУРНІ ЗАПИТИ І ПОТРЕБИ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ

У процесах формування особистості, її внутрішнього світу беруть участь

предметне буття світу людини, всі виміри практичного життя. Під час соціалізації молода особистість у своєму розвиткові вступає у взаємодію з культурною сферою: по-перше, вона засвоює культурні цінності внаслідок впливу соціального оточення; по-друге, функціонує в середовищі як носій і виразник певних культурних цінностей і настанов; по-третє, створює культуру, будучи суб’єктом культурної творчості. Певний ступінь відповідності між культурою і особистістю є абсолютно необхідним для існування як людини, так і культури. Характер такої відповідності визначається складною суперечливою взаємодією об'єктивних і суб'єктивних чинників, зокрема, тим, в якій функціональній сфері культури діє людина, чим їй слугують предмети культури: знаряддям чи матеріалами праці, засобами комунікації, знаковими символами тощо.

Єдність культури й особистості виявляється ще й у тому, що культура створює

людський світ – ту сукупність умов і визначень, через які індивідуум виявляє себе в повноті своїх можливостей. Тому криза певної сфери культури, як правило, супроводжується кризою особистості, процесами відчуження і деперсоналізації людини, тобто об'єктивно зумовленою нездатністю людини до особистісного самовираження в стосунках із соціальним оточенням, руйнуванням підвалин внутрішнього світу.

Виходячи з розуміння особистості як певного комплексу соціокультурних

властивостей, які притаманні індивіду та визначають спрямованість його діяльності і вчинків, слід враховувати, що особистість характеризується своїм власним унікальним і неповторним "внутрішнім світом". Людина не лише "привласнює", а й відтворює і продукує культурні цінності у сфері свого життя, тобто розвиток і становлення індивідуума як продукт культури вимагає і припускає більшу ступень творчості, ніж будь-яка інша галузь діяльності.

Особистість формується лише за можливості на певному етапі свого розвитку

здійснювати індивідуальний відбір культурних цінностей та, засвоюючи їх, перетворювати в особистісні характеристики. Такий механізм соціалізації

найбільш важливий і актуальний саме для молоді, адже він забезпечує їй соціальну адаптацію.

Українська молодь вельми своєрідно сприймає соціальні зміни, що відбуваються в суспільному житті. Моделі поведінки, засвоєні за інших соціально-політичних умов старшим поколінням, сьогодні не можуть адекватно ретранслюватися у молодіжне середовище. Реалії сьогодення вимагають соціальної активності особистості, її здатності брати на себе відповідальність принаймні за власну долю. Це зумовлює складність і суперечливість поведінки молодих людей, їхні проблеми у взаєминах з дорослими, старшим поколінням взагалі, надто критичну, а іноді й агресивну позицію середньостатистичної молодої людини у стосунках із зовнішнім світом.

Ці тенденції знайшли відображення у феномені молодіжної культури, що є невід'ємною складовою частиною загальної культури суспільства і суспільства в цілому. Під молодіжною сукупністю матеріальних та духовних цінностей прийнято розуміти культуру цілого покоління, яка поєднує в собі певний стиль життя, поведінки, групових норм, цінностей та стереотипів.

Найбільш виразні риси молодіжної культури – прагнення молодих людей відрізнятися від старшого покоління, їм властива спрямованість на самостверджен- ня, різні форми суперництва, пріоритет сили. Інколи в поведінці молоді наявні елементи, які виходять за межі норм пристойності, що часто зумовлює конфліктний характер взаємовідносин молоді й суспільства. Водночас помітним зростанням питомої ваги прагматичних цінностей і настанов у молодіжному середовищі спостерігається тенденція до втрати духовності, на другий план відходять такі історично притаманні українському народові людські якості, як порядність, чесність, усвідомлення необхідності сумлінної праці як джерела добробуту. Сучасна молодь віддає перевагу відпочинку у барах та нічних клубах, де невід’ємними атрибутами є алкогольні напої та цигарки. Фізична активність, заняття спортом та культурно-освітні запити залишаються обабіч їхніх інтересів. Зауваження зі сторони старшого покоління «пролітає крізь вуха», пріоритетним стає задоволення тільки власних потреб. Не можна сказати, що така поведінка стосується усіх представників молодіжної соціогрупи, адже свідома молодь також є і успішно розвивається. Проте, на жаль, перша група є досить численною і тому не може залишатися поза увагою суспільства.