Розділ 5. Організація і технологія міжнародних перевезень

Географічне положення України, рівень її економічного розвитку та всеохоплююче включення у світову економіку забезпечують безперервні вантажопотоки з внутрішніх та міжнародних перевезень всіма видами транспорту.

Якщо покупці та продавці самі не в змозі здійснити транспортування свого вантажу, то вони користуються послугами транспортно-експедиційних підприємств, які надають великий комплекс послуг із транспортно-експедиційного обслуговування вантажів.

До процесу перевезень вантажів залучені автотранспортні підприємства, авіакомпанії, судновласники, експедитори з фрахту, залізниця. Якщо перевезення здійснюються з перевантаженнями або різними видами транспорту (комбіновані перевезення), то вантажовідправникові немає потреби укладати договір перевезення з кожним перевізником окремо. Досить укласти його з першим перевізником на весь маршрут, а фактичний перевізник змінюватиметься у процесі транспортування.

Згідно з договором перевезення перевізник зобов'язується перевезти товари з одного місця до іншого за відповідну винагороду. Відповідальність перевізника за товар, що підлягає перевезенню або тимчасовому зберіганню, визначається рядом факторів, зокрема:

- торговельною практикою;

- законодавчими актами, що регламентують перевезення;

- міжнародними конвенціями.

Для перевезень, що не підпадають під дію міжнародних угод України, перевізник несе відповідальність згідно зі Статтею 14 "Закону про транспорт" за втрату, нестачу, псування і пошкодження прийнятого для перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження сталися не з його вини. До уваги беруться також кодекси (статути) окремих видів транспорту та інші законодавчі акти України.

У залежності від конкретних видів транспорту, що використовуються у перевезеннях, розрізняють морські, річкові, повітряні, залізничні, автомобільні, трубопровідні перевезення.

При будь-якій зовнішньоторговельній операції проданий товар попадає в сферу міжнародного обігу. За допомогою транспортних засобів товар переміщується від місця його виробництва до пункту споживання.

Існуюча практика визначення відповідальності вантажоперевізника тісно пов'язана зі страхуванням відповідальності перевізника за товари, що приймаються до перевезення. Зауважимо, що страхування відповідальності перевізника не залежить від того, застрахований вантаж чи ні. Такі поліси можуть видаватися різними ринками страхування. Наприклад, традиційно відповідальність за вантаж авіаперевізника страхується на ринку авіастрахування, а вантаж, що перевозиться повітряним транспортом, як і іншими видами транспорту, - за умовами морського полісу на ринку страхування вантажів. Головна різниця цих полісів - у страховому покритті, а також у тому, чиї інтереси захищає страхування [14, c.212].

У разі пошкодження вантажу його власник може вимагати компенсацію збитку від перевізника. Оскільки відповідальність перевізника, як правило, обмежена, то збиток може бути погашений не повністю, а в деяких випадках зовсім не сплачений (наприклад, за браком коштів у перевізника).

Наявність полісу страхування відповідальності перевізника за вантаж частково знімає деякі проблеми для власника вантажу, але не вирішує їх. Для повної компенсації збитків від загибелі або пошкодження вантажу необхідний поліс страхування вантажу, що надає ширше покриття та укладається на користь вантажовласника.

Міжнародні перевезення, що обслуговуються одним видом транспорту, мають назву прямих. У тих випадках, коли для міжнародного перевезення вантажів послідовно використовуються два чи більше видів транспорту, мають місце змішані (комбіновані) перевезення. Якщо таке перевезення оформлене одним (наскрізним) транспортним документом, котрий покриває усі види транспорту, що беруть у ній участь, воно називається прямим змішаним.

При міжнародних перевезеннях існує класифікація транспортних документів.

 ЗАТ Полтавська фірма „Ворскла” для міжнародних перевезень використовує транспортний документ, який називається карнет TIR.

Карнет TIR складається з 4 сторінок, обкладинки, жовтого невідривного листка N1/2 і квитанції N1/2, відривних листів N 1 та квитанції N 1 (білого кольору), відривних листів N2 і квитанції N2 (зеленого кольору) і протоколу про дорожньо-транспортні пригоди (жовтого кольору).

Конвенція TIR стосується перевозки товарів, яка здійснюється без їх проміжного перевантаження, дорожніми транспортними засобами, складовими транспортних засобів чи контейнерами, через один або декілька кордонів, від митниці відправлення однієї зі сторін до митниці призначення другої сторони, яка домовляється при умові, що відповідна частина операції TIR між її початком і кінцем проводиться автомобільним транспортом.

Вантажі, які перевозяться з дотриманням процедури TIR, звільняються від сплати або депозиту ввізних чи вивізних мита і зборів в проміжних митницях. У цих митницях не стягується сплата за митне оформлення карнетів TIR.

Вантажі, які перевозяться з дотриманням процедури TIR в заблокованих дорожніх транспортних засобах, заблокованих складових транспортних засобів або в заблокованих контейнерах, як правило, не підлягають митному огляді в проміжних митницях.