1.3. Аналіз шкільної програми

Значення і місце образотворчого мистецтва в школі визначається завданнями всебічного і гармонійного розвитку особистості.

Образотворче мистецтво як навчальний предмет дає учням елементарні основи естетичного виховання, що має велике значення щодо їхнього розвитку взагалі. Вміння бачити в навколишній дійсності різноманітність форм, кольору, бачити прекрасне в різноманітних його проявах сприяє розвитку мистецьких здібностей, формуванню естетичного смаку.

Одне із положень теорії пізнання – вивчення на уроках образотворчого мистецтва національних свят.

При навчанні дітей малюванню і в бесідах про мистецтво з’являється можливість здійснити цю єдність на практиці. Естетичні смаки, мистецькі здібності учнів на окремих вікових ступенях можуть успішно розвиватись лише в процесі оволодіння повноцінними процесами, вміннями та навичками в малюванні і при глибокому сприйманні кращих художніх творів.

У шкільній програмі з образотворчого мистецтва темі національних свят присвячено по 1-2 години у кожному класі. Це достатня кількість для засвоєння теми і для виховання в дітях почуття національності.

Святу Великодня присвячено один урок у 2му класі за темою «Диво-писанка», урок у 3му класі «Вербна неділя», звичайно, цієї кількості недостатньо для глибокого вивчення теми.

В програмі закладенні узагальнюючі уроки, за рахунок яких можна проводити додаткові уроки з цієї теми. Також є два суміжних заняття пов’язаних з святом Великодня, що сприяє поглибленому вивченню цієї теми.

На цих уроках вирішуються такі задачі: виховання любові до народної культури, терпіння при роботі, задоволення потреб духовно-естетичного самовдосконалення.

Найважливішою умовою, що забезпечує підвищення ефективності трудового навчання учнів на уроках, я вважаю, залучення їх до практичної діяльності, яка максимально уможливлює самостійну трудову активність і творче ставлення до праці.

Адже, мета предмета - забезпечення особистісного розвитку учнів та збагачення їх емоційно-естетичного досвіду під час сприймання навколишнього світу і художньо-практичної діяльності, а також формування цілісних орієнтацій, потреби у творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні.

Отже, шкільний курс образотворчого мистецтва ставить завдання ефективно розвивати почуття прекрасного, формувати естетичні смаки, вміння розуміти і цінувати твори мистецтва, красу і багатство культури рідної країни.

Таким чином, образотворче мистецтво в школі необхідно розглядати як загальноосвітній предмет з широкими виховними та навчальними можливостями і завданнями.

Розділ іі Методичні розробки уроків.

2.1. Тема уроку: «Диво писанка»

Клас: 2

Мета: розвити образне мислення, уяву; ознайомити учнів з поняттям орнаменту, з традиціями писанкарства; виховати любов до українських традицій.

Вид уроку: декоративно-прикладне мистецтво.

Тип уроку: комбінований.

Оснащення уроку:

• Матеріали та інструменти: олівець, гумка, папір, гуаш, пензлі, баночка з водою, палітра.

• Зоровий ряд: зразки орнаментів писанок.(див.дод.А,Б)

Словник термінів:

Писанкарство – це народне мистецтво, мета якого – навчити дітей і дорослих добру, милосердю,

Писанка – яйце вкрите візерунками за допомогою фарб та воску.

Крашанка – яйце пофарбоване рослинними фарбами,

Крапанка – забарвлене в один колір яйце, розфарбоване крапками іншого кольору.

Дряпанка – пофарбоване в один колір яйце, на якому орнамент видряпаний голкою.

Орнамент – узор, заснований на повторенні та чергування різних елементів.

Хід уроку:

1. Організація класу.

2. Актуалізація опорних знань:

• Діти, скажіть мені, будь ласка, що всім відомо про писанки?

• Символом якого свята вони є?

• Яких кольорів вони, зазвичай, бувають?

3. Мотивація навколишньої діяльності:

• Сьогодні ми познайомимося з технікою писанкарства трохи ближче, ніж вам відомо було до сьогоднішнього дня.

–Діти, чи всі люблять свято Великодня?

4. Виклад нового навчального матеріалу:

На сьогодні писанкарство збереглося і розвивається завдяки майстрам старшого покоління у багатьох давніх осередках цього виду мистецтва. Писанки продаються на ярмарках, у художніх салонах. Оригінальний орнамент писанок, не тільки чарує своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту, він несе прадавні символи світорозуміння і природи, єднає з традицією минулого. Українська писанка в світі є символом нашого народу. Історія ж писанки сягає багатьох століть. У багатьох народів збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла і тепла, навіть зародком всього Всесвіту. Існують також численні варіанти легенд, які пояснюють побутування писанок під час Великодніх свят, пов’язують виникнення традицій писанкарства.

Починають розписувати писанки з початком Великого посту. Для цього треба мати спецiальний писачок - бляшану трубочку з отвором на кiнцi, розтоплений вiск, свiчку та фарби. Яйце має бути вимите, гладеньке, бiле, без цяточок i плям. Його трохи нагрiвають, щоб вiск добре чiплявся. До писальця закладають вiск i нагрiвають над свiчкою, i тодi легенько водять те писальце по бiлому чистому яйцю.

Легенда розповiдає, що Марiя Магдалина, проповiдуючи Христову науку, зайшла аж у двiр римського iмператора Тiберiя, дала йому в дар червону крашанку зi словами: "Христос воскрес!" - i вже тодi почала свою проповiдь. За її прикладом пiшли iншi християни й почали в день святої Пасхи обдаровувати один одного крашанками й писанками. Всi обрядовi Великоднi страви освячували в церквi пiсля Всеношної служби, найурочистiший момент наставав опiвночi, коли священник сповiщав, що Христос воскрес, а всi присутнi з трепетом вiдповiдали: "Воїстину воскрес!" Пiсля служби процесiя тричi обходила навколо церкви, а потiм починали освячувати обрядовi пасхальнi страви - крашанки, ковбаси, сало тощо - i христосувати одне одного. Пiсля церковної вiдправи розходилися по домiвках i починали розговлятися. Дiвчата вмивалися водою, в яку занурювали крашанки, щоб бути завжди рум'яними.

Яйця до свята оздоблюють різними способами:

Писанки – це яйця, на які наноситься кольоровий орнамент фарбами.

Крашанки – яйця, пофарбовані рослинною фарбою в один колір.

Крапанки – пофарбоване в один колір яйце і розфарбоване крапочками іншого кольору.

Дряпанки – це яйця, на пофарбованій поверхні яких видряпується орнамент голкою.

Але, спосіб з крапочками був найпростіший. Для слов’ян саме яйце символізувало зародження життя, сонце. Тому на нього вони наносили різноманітні символи. (Вчитель малює на дошці орнамент і пояснює його значення).

Безкінечник - культ води.

Грабельки пов’язували з родючістю.

Дуб – символізував силу богів. Зірка – символ сонця. Таку писанку дарують на щастя. Квадрат або ромб – символ матеріального благополуччя і продовження роду. Сварга - знак первозародження світу.

Спіраль – еволюція Всесвіту рух сонця.

Триріг – символізує вічне продовження життя.(див.дод.Б)

Зважаючи на фізичні особливості шкаралупи яйця, середньовічні писанки до наших днів не збереглися. Тому сьогодні ми будемо створювати свої, принаймні – візерунки до них.

5. Самостійна робота учнів.

Зараз кожен з вас отримає декілька зразків зображення писанок, ви маєте їх розглянути і намалювати собі ту, яка найбільше сподобалась. Якщо хочете, можете намалювати орнамент. Ви отримаєте чорно-білі зразки, тому кольори маєте обрати самостійно.

6.Актуалізація набутих знань.

• Діти, скажіть символом якого свята є писанка?

• Яке її символічне значення?

• Які види декорувань яєць ви запам’ятали?

• А які символи ви запам’ятали?

7.Підведення підсумків уроку:

• Діти, давайте всі разом розглянемо, що ви виконали на уроці. Визначимо найкращі роботи.

8.Домашнє завдання:

• Діти, вдома ми збираємо яєчну шкаралупу для подальшої роботи.

9.Завершення уроку.