Інтенсифікація навчально-виховного процесу

Етапи модуль­но-розвиваль­ного процесу

Мистецька мета

Сценарно суть

Кульмінаційний зміст

Типовий хід нппчальних по­дій як поступальне розгор­тання мистецького дійства

1

2

3

4

5

1. Установчо-мотиваційний

Психологічна уста­новка щодо близької і далекої перспектив вивчення теми сту­дентами, внутрішнє мотивування їхньої змістово спроектова­ної навчально-розвн-вальної діяльності

Конкретно-снту-ативннй розвиток комунікативних процесів, які забез­печують прийняття та усвідомлення студентами сутніс-них компонентів проблемно-діалогіч­ного поля

Одна або кілька сю­жетних ліній, що ви­являють пізнавально-смислові суперечності між досвідом студен­тів (уявлення,знання, норми) і новими ситу­аціями, подіями, вчин­ками, фактами

1. Експозиція, дійові особи й виконавці, ремарка. 2. Зав'язка через загост­рення пізнавально-емо­ційних сцен(конфлікти, суперечності, факти). 3. Розвиток пізнавально-ін-формаційннх подій як зрос­тання зацікавленості новою проблемною темою і психо­емоційного напруження

2. Змістово-пошуковнй

Педагогічна підтрим­ка неперервної пошу­кової пізнавальної активності й самос­тійності студентів, що характеризують внутрішній пошук універсальних залеж­ностей (закони, кате­горії тощо)

Драматичне розгор­тання пізнавально-емоційнпх подій щодо творчого по­шуку можливих способів (напрямів) виходу студентів з проблемно-діало­гічного поля

Розв'язання пізнава­льно-смислових супе­речностей відповідно до основних сюжетних ліній продуктивного пошуку, що приво­дить до локалізації пізнавальної проблем­ності та згасання на­вчальних подій

1. Пізнавально-емоційна кульмінація "ЩО?". 2. Мобілізація всіх можли­вих психо-соціальних засо­бів (матеріали, іструменти, мовлення, емоції тощо) пі­знавального пошуку 3. Формально-групове розв'язання пізнавально-емоційного конфлікту і відносне зменшення пси­хічного напруження

1

2

3

4

5

3. Контрольно-

Педагогічне стиму-

Особнстісне осмис-

Внутрішнє зняття пі-

1. Змістово-особистісне

смисловий

лювання процесів

лення шляхів (спо-

знавально-емнелового

розв'язання пізнавально-

первинного осмис-

собів) розв'язання

конфлікту та впялен-

емоційного конфлікту як

лення науково зна-

теоретичних про-

ня соціально-норма-

розрядка психічного на-

чущого фрагмента

блем і зростання

тнвних суперечнос-

пруження.

соціально-культур-

емоційно-вольового

тей: володіння теоре-

2. Згасання власне пізна-

ного досвіду і внут-

напруження щодо

тичними знаннями і

вальних подій, автома-

рішньої організації

можливостей їх про-

потреба їх практично-

тизм навчальних дій в

теоретичного знання

фесійно-практич-

го використання в су-

оперуванні універсальни-

ного застосування

спільному житті

ми теоретичними залеж-

ностями.

3. Нормативно-регуляцій-

на зав'язка як уявлення

про малоосмислені широкі

можливості практичного

використання здобутого

теоретичного знання

1

2

3

4

5

4. Адаптнвно-

Розкриття нормотвор-

Розвиток соціально-

Нормотворчий конф-

1. Регуляцінно-норма-

пєретворю-

чої функції (призна-

нормативної діяль-

лікт як актуальна

тнвна кульмінація, або

вальний

чення) теоретичного

ності через активі-

суперечність між мо-

кульмінація "ЯК?"

знання, тобто вироб-

зацію регуляційно-

жливими способами

2. Нормотворче згасання

лення норм, форму-

вольової активності

конструктивного за-

подій, зменшення пснхо-

вання умінь і нави-

студентів, яка за-

стосування наукового

регуляційного напружен-

чок, адаптація теоре-

безпечує освоєння

знання на практиці,

ня в ході відкриття алго-

тичного знання до

соціальних норм

що виявляється в ба-

ритмів, інструкцій, про-

соціальної практики

(у тому числі умінь)

гатоваріантності форм

грам, методик, технологій

і засобів його соціаль-

тощо.

но доцільної організа-

3. Формально-групова

ції (проекти, плани,

розв'язка проблеми соціа-

технології та ін.)

льно-практичної значущо-

сті наукового знання і

зменшення психорегуля-

ційного напруження щодо

прагматичної дієвості за-

своєних норм

1

2

3

4

5

5. Системно-

Педагогічно керова-

Активізація емо-

Конфлікт особистісно

1. Змістово-особистісна

узагальнюю-

не формування ціліс-

ційно-ціннісного

осмисленого значення

розв'язка нормативно-

чий

ної системи особис-

потенціалу особис-

здобутих знань і норм

регуляційного конфлікту,

тісних знань і норм

тості в системі на-

для ментального до-

що чітко фіксує межі соці-

як конструктивних

бутого ментального

свіду студента та їх

ально-культурного зна-

компонентів мента-

досвіду, що приво-

позитивне викорис-

чення наукової теорії.

льного досвіду особи-

дить до позитивних

тання у розв'язанні

2. Розвиток внутрішньої

стості з ціннісно-

змін у її світогляді

власних проблем

драми подій як переструк-

значущим відтінком

турування ментального

досвіду студента засобами

самоаналізу й рефлексії.

3. Вартісно-пристрасна

зав'язка як самоусвідом-

лення причетності до соці-

ально-культурного тво-

рення досвіду людства

1

2

3

4

5

6. Контрольно-

Розвиток процесів

Морально-етичне

Основний конфлікт

1. Кульмінація ціннісно-

рефлекснвний

творчої рефлексії.

самовдосконалення

морального самороз-

етична як внутрішнє на-

збагачення чуттєво-

особистості шляхом

витку — конфлікт

пруження через потребу

ціннісної сфери осо-

рефлексивного пе-

між вимогами соціуму

саморозвитку, тобто кон-

бистості та її мораль-

реструктурування

і потребами власного

флікт "ДЛЯ ЧОГО?" і шир-

не зростання

особистісннх знань,

самовдосконалення як

ше — "У ЧОМУ СЕНС

норм і цінностей

усвідомлена супереч-

ЖИТТЯ?"

ність між тим,яким

2. Згасання внутрішньої

ти є, можеш бути і ма-

драми подій через етичне

єш стати в суспільстві

переживання і моральне

прозріння щодо власної

гуманності й людяності.

3. Відносна внутрішня

розв'язка ціннісно-етичн-

ого конфлікту щодо зна-

чення здобутих знань і

норм та особнстісного зро-

стання студента

Закінчення пгабл. 12

1

2

3

4

5

7. Духовно-

Гармонізація і гума-

Духовне самовдос-

Духовно-смисловнй

1. Змістово-особистісна

естетичний

нізація взаємин осо-

коналення особис-

конфлікт між глиби-

розв'язка осмислених мо-

бистості 3 ДОВКІЛЛЯМ

тості як неподільна

ною занурення у внут-

рально-естетичних про-

через межові чуттєві

єдність у звеличе-

рішньо осягненнй

блем через духовно-есте-

переживання, внут-

ному й естетичному

пласт соціально-

тичні переживання і вчин-

рішнє творення осо-

переживанні внут-

культурного досвіду

ки — продукти власної

бистістю самої себе,

рішнього розвитку

і нагальною потребою

творчості.

а відтак духовно-

творчості, віруван-

психоемоційного ви-

2. Згасання подій між-

естетичне збагачення

ня і любові; перебу-

вільнення, прагнен-

суб'єктної розвивальної

її психічного світу

вання на стадії вну-

ням до духовної сво-

взаємодії і, як наслідок,

трішньої гармонії

боди, краси і гармонії

духовне збагачення особи-

почуттів, розуму

стості смислами, образа-

і волі

ми, переживаннями.

3. Пізнавально-світогляд-

на зав'язка на якісно ви-

щому рівні самоосмнслен-

ня, що дає змогу особистос-

ті внутрішньо збагнути в

гармонії п нескінченності

інші важливі пласти соці-

ально-культурного досвіду