Тема 2. Міжнародний поділ праці та міжнародні економічна інтеграція як об‘єктивна основа мев

На самостійне вивчення (Блок 1).Особливості дії економічних законів і закономірностей на міжнародному рівні. Протилежні сторони МЕВ. Головні економічні закони розвитку СГ і МЕВ: інтернаціоналізація господарського життя, закон вартості, міжнародної конкуренції, нерівномірності економічного розвитку, міжнародного поділу праці, економічної інтеграції. Система принципів розвитку МЕВ: основні і спеціальні принципи

Блок 2.Система міжнародного поділу праці (МПП) та основні тенденції її розвитку в сучасних умовах. МПП як форма прояву суспільного поділу праці. Етапи розвитку МПП. Фактори поглиблення МПП. Вплив технологічної революції на МПП. Організаційно-економічні форми втілення МПП. Проблеми та передумови участі України у МПП. Глобальні і регіональні проблеми сучасності і загальні проблеми МЕВ. Нові горизонти європейського співробітництва. Ісламський фактор розвитку МЕВ. Проблеми зовнішньої заборгованості в МЕВ: форми, структура і масштаби. Розвиток транснаціонального бізнесу та необхідність контролю за діяльністю ТНК

У світу не існує жодної самодостатньої країни. Навіть найрозвиненіші країни не в змозі абсолютно самостійно забезпечити умови для ефективного виробництва всіх видів товарів та послуг. Такі завдання вирішуються за допомогою міжнародного співробітництва, яке базується на міжнародному поділі праці (МПП) та інших факторів виробництва.

МПП — це найвищий ступінь розвитку суспiльно-територiального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спецiалiзацiя окремих країн i обмін випущеною продукцією визначеної кількості та якості.

У країнах, що широко використовують можливість брати участь в МПП, як правило, вищі темпи економічного розвитку. Яскравим прикладом є розвиток Японії, Німеччини, “нових індустріальних країн” - Гонконгу, Тайваню, Сінгапуру та Південної Кореї. І навпаки, в країнах, що не зуміли зайняти своє місце у МПП, — нижчі темпи розвитку або навіть спостерігається згортання виробництва.

Серед чинників розвитку МП треба відзначити:

• природно-географiчнi умови;

• технічний прогрес;

• соціально-економічні умови.

На сучасному етапі вплив двох перших чинників на МПП вирівнявся, а відмінності в соціально-економічні умовах різних країн набувають вирішального значення.

Головним напрямком розвитку МПП останніх десятиріч стало розширення міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва. Вони є формами МПП і виражають його суть.

Розвиток МПП обумовлює необхідність підвищення продуктивності праці і зниження витрат виробництва. Реалізація переваг МПП забезпечує країні в процесі обміну отримання різниці між міжнародною і внутрішньою ціною експортованих товарів та послуг, а також економію внутрішніх витрат від скорочення національного виробництва внаслідок використання дешевого імпорту.

Важливою передумовою розвитку МПП є міжнародний поділ факторів виробництва — землі, капіталу, технології. Будь-яка країна виробляє той чи інший товар, якщо вона має такі фактори виробництва, які дають змогу виробляти цей товар з більшою ефективністю, ніж іншій. Земля, праця, капітал, технологія є однаково важливими факторами для виробництва будь-якою товару.

Інтернацiоналiзацiя виробництва розпочалася з розширення простих торговельних зв’язків між країнами у середині ХVI — середині ХVIII ст., що зумовило вихід виробництва за межі держав. З кінця ХVIII i до кінця ХIХ ст. почали формуватися його мiжнацiональнi форми у рамках світового господарства на базі простої кооперації. Інтернацiоналiзацiя виробництва у конці ХIХ — середині ХХ ст. пов’язана з розвитком простої кооперації, яка базується на МПП, що став визначальним фактором формування світового господарства.

Суспільний поділ праці

за родом діяльності

за просторовою диференціацією

загальний

територіальний – в середині країни

Міжнародний поділ праці

міжнародна кооперація

частковий

одиничний

міжнародна спеціалізація

предметна

по-детальна

технологічна

виробнича

територіальна

• міжгалузева;

• внутрішньогалузева;

• підприємств

• окремих країн;

• груп країн;

• регіонів світу

Рис. 2.1. Форми МПП

Безперервно розвиваючись, МПП набув певних тенденцій та особливостей:

1. У світовому господарстві зберігається i навіть поглиблюється розрив між промислово розвинутими країнами i країнами, що розвиваються. На розвинути країни припадає близько 25 % населення i 80 % сукупного національного продукту. Країни, що розвиваються, у світовому господарстві є, в основному, постачальниками сировини i споживачами готової продукції. Але останнім часом встановлюється нова галузева спрямованість країн, що розвиваються.

2. Основним в МПП став внутрішньогалузевий поділ праці на основі предметної, а особливо подетальної та технологічної спецiалiзацiї.

З. Внаслідок нерiвномiрностi соціально-економічного розвитку продовжуються зміни в розстановці політичних i економічних сил в групі промислово розвинутих країн, насамперед між трьома основними центрами — СIIIА, Японією і Західною Європою. Це викликає необхідність частої перебудови в системі МПП.

4. Змінилася участь в МПП колишніх країн соціалістичного табору. Відбувається переорієнтація їхніх економік та залучення їх до участі у МПП на інших засадах.

5. Постійно зростає роль ТНК у міжнародному економічному обмiнi та МПП. ТНК контролюють майже половину світового промислового виробництва та світової торгівлі.

б. Посилюються iнтеграцiйнi процеси, iнтернацiоналiзацiя господарської діяльності. Відзначається тенденція до об’єднання зусиль провідних країн для колективного регулювання та зменшення наслідків економічних та валютних потрясінь. Зростає роль міжнародних організацій — МВФ, МБРР тощо.

7. На МПП періодично впливають структурні кризи, дисбаланси в міжнародній торгівлі. Так, енергетична криза 70-х років викликала необхідність переходу на енергоощадні типи виробництв, що привело до змін в структурі й навіть географічному розподілі сватової торгівлі, а також в експортній спеціалізації багатьох країн.

Блок 3. Сутність, цілі і значення міжнародної економічної інтеграції (МІЕ), основні риси на сучасному етапі. Форми МЕІ, її учасники і організатори. Етапи формування міжнародних економічних інтеграційних угруповань. Світові інтеграцій процеси і Україна. Регіональні інтеграційні об‘єднання промислово розвинутих країн. Об‘єктивні передумови, політичні і економічні цілі, основні етапи розвитку Західноєвропейської економічної інтеграції. Особливість розвитку аграрної сфери. Єдина науково-технічна політика. Інституціональна структура і політико-правові механізми ЄС. Проблеми подальшого розширення ЄС. Україна і ЄС. Північноамериканська економічна інтеграція і зона вільної торгівлі (НАФТА). США у світових інтеграційних процесах. Інтеграційні процеси в економіці країн, що розвиваються. Особливості економічної інтеграції країн Латинської Америки. Латиноамериканська асоціація Інтеграції (ЛААІ). Договір басейну Ла-Плати, Андська група і Амазонський пакт. Центральноамериканський спільний ринок (ЦАСР). Співробітництво Карибського басейну (КАРІКОМ). Латиноамериканська економічна система (ЛАЄС). Спільний ринок країн Південного конусу (МЕРКОСУР). Проблеми розвитку регіонального економічного співробітництва в Африці. Економічне співробітництво Африканських держав (ЕКОВАС). Митний і економічний союз Центральної Африки (ЮДЕАК), його трансформація у економічний і валютний союз Центральної Африки (ЕВСЦА). Спільний ринок країн Магрібу. Спільний ринок Східної і Південної Африки (КОМЕСА). Співробітництво розвитку Півдня Африки (САДК). Особливості розвитку економічної інтеграції в країнах Азії: Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН). Південної Азії (СААРК). Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС). Рада співробітництва арабських держав Перської Затоки (РСАДПЗ). Створення нової моделі економічної інтеграції у східноєвропейських країнах: східноєвропейське співробітництво і вільна торгівля, Вишеградська група, Центральноєвропейська асоціація вільної торгівлі, “Карпатський єврорегіон, Чорноморське співробітництво та інші

Міжнародна економічна інтеграція (МЕІ) є вищою формою iнтернацiоналiзацiї господарського життя, що передбачає зближення i взаємо пристосування всіх структур національних господарств.

Інтеграція має декілька рівнів:

а) взаємодія на рівні підприємств організацій (створення ТНК МНК;

б) взаємодія на рівні держав;

в) взаємодія на рівні партій та організацій, соціальних груп, окремих громадян різних країн;

г) інтеграційне угруповання як результат міжнародного об’єднання.

Для розвитку інтеграційних процесів необхідна наявність низки об’єктивних та суб’єктивних передумов, головні з яких є:

а) сучасна НТР, яка об’єктивно зумовлює формування міждержавного господарського простору;

б) соціально-економічна однорідність національних господарств, що підлягають об’єднанню;

в) близькі рівні економічного розвитку країн, що інтегруються;

г) досить тривалий період і досвід взаємного економічного співробітництва групи країн;

д) цілеспрямована діяльність державних органів країн, партій, соціальних груп i класів щодо інтеграційних процесів.

Важливе значення для розвитку міжнародної економічної інтеграції має наявність спільних кордонів, с історичних культурних та інших умов існування.

Цілі і значення МЕІ:

- досягнення найбільш високої ефективності виробництва;

- можливість регулювання соціально-економічних процесів на регіональному рівні;

- насичення ринку товарами;

- забезпечення економічної і політичної консолідації та міжнародної економічної і воєнної безпеки;

- забезпечення робочою силою;

- вирішення соціально-економічних проблем на колективній основі.

Таким чином, МЕІ – це об’єктивний, усвідомлений, спрямований процес зближення, взаємо пристосування, зрощування національних господарських систем у єдиний економічний комплекс, який володіє потенціалом саморегулювання і саморозвитку і в основі якого – економічний інтерес самостійних суб’єктів і міжнародний поділ праці.

Таблиця 2.1

Особливості основних форм міжнародної економічної інтеграції

(залежно від ступеня розвитку)

Форми МЕІ	Ліквідація митних бар’єрів, вільне пересування товарів*	Єдині тарифи відносно третіх країн	Вільне пересування капіталів та робочої сили	Узгодження економічної політики	Здійснення єдиної економічної політики
Зона вільної торгівлі	+	-	-	-	-
Митний Союз	+	+	-	-	-
Спільний ринок	+	+	+	-	-
Економічний Союз	+	+	+	+
Повна інтеграція	+	+	+	+	+