- •Лабораторний практикум
- •З дисципліни „взаємозамінність, стандартизація
- •І технічні вимірювання ”
- •Дніпропетровськ 2012
- •1. Завдання для самостійної підготовки до виконання роботи
- •2.4.2. Складання блоків з плоскопаралельних кінцевих мір довжини заданого розміру
- •2.4.3. Конструкція та застосування пристроїв до плоскопаралельних кінцевих мір довжини
- •2.4.5. Оформлення звіту про виконану роботу
- •2.2. Програма роботи
- •2.4.1. Перевірити придатність штангенциркуля
- •Лабораторна робота
- •1. Завдання для самостійної підготовки до виконання роботи
- •2. Вказівки до аудиторного виконання роботи
- •2.2. Програма роботи
- •2.3. Оснащення лабораторної роботи
- •2.4. Рекомендації до виконання роботи
- •2.4.1. Перевірити встановлення мікрометра гладенького на нуль.
- •2.4.2. Визначити діаметри шийок колінчастого вала двигуна мікрометром гладеньким
- •2.4.3.Перевірити встановлення мікрометричного глибиноміра на нуль
- •2.4.4. Визначити глибину уступів або отворів деталі мікрометричним глибиноміром
- •2.4.5. Перевірити встановлення мікрометричного нутроміра на нуль
- •2.4.6. Визначити діаметр отворів деталей мікрометричним нутроміром
- •Лабораторна робота вимірювання деталей мікрометричними інструментами
- •4. Метрологічна характеристика використаних інструментів
- •1. Завдання для самостійної підготовки до виконання роботи
- •2. Вказівки до аудиторного виконання роботи
- •2.1.Мета роботи
- •2.2.Програма роботи
- •2.3.Оснащення лабораторної роботи
- •2.4. Рекомендації до виконання роботи
- •2.4.1. Вимірювання індикатором годинникового типу
- •2.4.2. Вимірювання індикаторною скобою
- •2.4.3. Вимірювання індикаторним нутроміром
- •2.4.4. Схеми вимірювання деталей
- •Вимірювання деталей індикаторними приладами
- •1. Завдання для самостійної підготовки до виконання роботи
- •2. Вказівки до аудиторного виконання роботи
- •2.2. Програма роботи:
- •2.4. Рекомендації до виконання роботи
- •2.4.1. Виконати встановлення мікрокатора на нуль та заміряти деталі
- •2.4.2. Провести налагодження оптиметра на нуль та виміряти
- •Лабораторна робота
- •2. Метрологічна характеристика використовуємих засобів вимірювання
- •1. Завдання для самостійної підготовки до виконання роботи
- •2.4.4. Визначити на малому інструментальному мікроскопі основні параметри різьби.
- •1. Завдання для самостійної підготовки до виконання роботи
- •2.4.3. Визначити довжину загальної нормалі зубчастого колеса індикаторним нормалеміром.
- •1. Завдання для самостійної підготовки до виконання роботи
- •2.4.2. Вимірювання та контроль параметрів шорсткості поверхонь виконують такими способами:
- •1. Завдання для самостійної підготовки до виконання роботи
- •Лабораторна робота кутоміри
- •Література
2.4.3. Вимірювання індикаторним нутроміром
Загальні положення. Основними типами важільних приладів для внутрішніх вимірювань являються індикаторні нутроміри. Ці прилади підрозділяються на дво- та трьохконтактні і виготовляються шести типорозмірів з діапазоном вимірювань: 18-35; 35-50; 50-100; 100-160; 160-250; 250-450 мм.
Найбільш розповсюдженим приладом для внутрішніх вимірювань являється індикаторний нутромір (рис. 17), який відноситься до групи двуконтактних приладів з центруючим містком.
Рис.17. Індикаторний нутромір з важі-
льною передачею:
1-шарик; 2- рухомий стержень; 3- вісь;
4- трубка; 5- теплоізоляційна накладка;
6- пружина; 7- кожух; 9- стопорний гвинт;
10- стержень; 11- двоплечий важіль;
12- втулка; 13- стопорна гайка; 14- переставний стержень; 15- корпус;
16-центруючий місток; 17- пружина
Побудований нутромір наступним чином. З корпусом 15 закріплена втулка 12, в яку з одного боку вгвинчено регулюємий змінний стержень 14, а з іншого - стержень 2, який може вільно рухатися вздовж осі. Вимірювальні стержні - рухомий та регулює мий — розташовані на одній осі. Стержень 14 після встановлення на заданий розмір закріплюють гайкою 13.
При встановленні індикаторного нутроміра на заданий розмір необхідно стежити за тим, щоб риска вимірювального стержня 2 знаходилась вплощині торця втулки 12. В такому положенні обидва плеча важелю 11 розташовуються перпендикулярно до вісей стержнів 2 та 10, що забезпечує максимальне зниження похибок, що виникають в передачі. Переміщення стержня 2 вздовж своєї осі передається стержню 10 через двоплечій важіль 11, який обертається на осі 3. стержень 10 давить на стержень індикаторної головки 8, передаючи показання стрілці індикатора.
Для зменшення похибки при вимірюваннях в кінці двоплечого важелю 11 запресовані шарики 1, якими він доторкується до плоских торців стержнів 2 та 10. стержень 10 пересувається в направляючих втулках трубки 4, яка з'єднана з корпусом. На верхній кінець цієї трубки насаджена теплоізоляційна накладка.
Рис. 18. Цанговий нутромір: Рис. 19. Індикаторний нутромір з
1- вимірювальна головка; клиновою передачею:
2- корпус; 3- змінна цанга; 1- центруючий місток; 2- індикатор;
4- стержень-шток; 3- стопорний гвинт; 4- движок; 5- трубка;
5- стопорний гвинт 6- рухомий стержень з клиновим зрізом;
7- шток з клиновим зрізом в нижній час-
тині; 8- переставний стержень
Вимірювальний тиск нутроміра створюється спільною дією пружини 6 і пружини індикатора. Щоб при вимірюваннях вісі вимірювальних стержнів співпадали з діаметральним напрямком, а не розташовувались по хорді, в конструкції нутроміра передбачений центруючий місток 16, який під дією пружини 17 весь час прижимається до утворюючих вимірювального об'єкта.
Індикатор кріплять до нутроміра разом з захисним кожухом 7, який запобігає випадковим пошкодженням.
Також існують нутроміри з клиновою передачею та цангові, їх конструкції представлені на рисунках 18 та 19.
Індикаторний нутромір може бути настроєний на розмір і по спеціальному калібру-кільцю, яке має розмір, що лежить в межах допуску деталі.
Приклади використання індикаторних нутромірів приведено на рис.20.
Рис.20. Приклад використання індикаторних нутромірів
При встановленні нутромірів в нульове положення по кільцю, кінцевим мірам і т.д. , а також при вимірюванні отворів прилад слід трохи похитувати в діаметральній площині і відмічати найменші показання індикатора. При цьому слід пам'ятати, що при збільшенні відстані між вимірювальними поверхнями приладу стрілка індикатора обертається проти годинникової стрілки, а при зменшенні розміру - за годинниковою стрілкою. Тому нутроміри комплектуються індикаторами з оберненою цифровкою шкали.
Граничні похибки показань індикаторних нутромірів, включаючи і похибки індикатора, не перевищує 15мкм при межі вимірювань до 50 мм, 20 мкм при межі вимірювань до 250 мм і 25 мкм якщо вимірювання проводяться розмірів більше 250 мм.
Техніка вимірювання індикаторним нутроміром
1).Встановлюють необхідну індикаторну головку в прилад, для чого відпускають гвинт 9 (рис. 17) і знімають головку з кожухом 7, а потім надівають її на кінці трубки так, щоб при вимірюваннях було зручно читати показання.
При встановленні індикаторної головки необхідно її вимірювальний стержень опустити на стільки, щоб мала стрілка стала на нуль. В такому положенні головку закріплюють стопорним гвинтом 3.
2).Підбирають переставний стержень в відповідності з розміром, який необхідно заміряти. Переставний стержень 14 вгвинчують у втулку 13.
3).Складають блок кінцевих мір для заданого установчого розміру і закріплюють його в струбцині з боковичками. В деяких випадках для цієї мети можна використовувати мікрометр, який встановлений на заданий розмір.
4).Встановлюють необхідний "натяг" за допомогою переставного стержня 14. Роблять це так:
- взявши в ліву руку нутромір біля корпуса і притискаючи його стержнем 2 (до лівого боковичка струбцини або до нерухомої п'ятки мікрометра), правою рукою повільно викручують стержень 14, слідкуючи за великою стрілкою індикатора (викручувати стержень необхідно до тих пір, доки стрілка не зробить необхідного числа обертів); І
-нахиляють нутромір в бік містка і виймають його з струбцини або мікрометра;
- не збиваючи положення переставного стержня, закріплюють його гайкою 13, після чого заново вводять в струбцинку і перевіряють встановлене значення "натягу". Після цього прилад готовий до використання.