01-74
.pdf1.Проаналізувати п'ять категорій робіт за рівнем важкості і дати оцінку величині загальних енерговитрат організму працівника згідно до нормативів.
2.Проаналізувати чотири основні способи припинення процесу горіння.
3.Проаналізувати, хто несе відповідальність про стан і здійснення навчання з охорони праці на виробництві.
4.Поясніть, які параметри використовують у нормативних кривих допустимого рівня постійних шумів.
5.Проаналізуйте чинними та вкажіть їх чисельні значення, які впливають на ступінь ураження працівника і призводять до виникнення електротравм.
6.Визначити за якої кількості працівників на підприємстві роботодавець повинен створити службу охорони праці як окрему структуру.
7.Обґрунтуйте, який шлях проходження струму через людину є найнебезпечнішим.
8.Проаналізувати цілі проведення цільового Інструктажу з охорони праці.
9.Поясніть, де найефективніше встановлювати технічні заходи для зменшення шумів.
10.Провести відповідність між видами електротравм та джерелами їх утворення.
11.Проаналізуйте технічні заходи, які використовують для зниження шуму технологічного обладнання і вкажіть найефективніший.
12.Поясніть чинники впливу електричного струму, який проходить через тіло людини.
13.Поясніть, від яких показників залежить несприятливий вплив інфразвуку на організм людини.
14.Пояснити, за якими параметрами необхідно вибирати ЗІЗ органів слуху і вкажіть умову, за якої завжди необхідно їх застосовувати.
15.Охарактеризувати умови праці, при яких фактори виробничого середовища не перевищують встановлених нормативів, але можуть викликати зміни функціонального стану організму, що відновлюються до початку наступної зміни.
16.Проаналізувати від яких шкідливих факторів необхідно захищати очі і вкажіть відповідну класифікацію засобів індивідуального захисту очей.
17.Охарактеризувати умови праці, при яких фактори виробничого середовища перевищують встановлені нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його потомство.
18.Поясніть поняття «іонізуюче випромінювання» і наведіть перелік природних джерел іонізуючого випромінювання.
19.Охарактеризувати види засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), які передбачено наявними стандартними документами.
20.Пояснити, про що Роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку під час укладання трудового договору.
21.Поясніть поняття «іонізуюче випромінювання» і наведіть перелік техногенних джерел іонізуючого випромінювання.
22.Проаналізуйте наявні організаційно-технічні методи захисту на виробництві від впливу зовнішніх джерел іонізуючих випромінювань.
23.Пояснити, чому фінансування охорони праці на підприємстві здійснюється роботодавцем.
24.Проаналізуйте, які шкідливі чинники впивають на організм людини під час використання персональних комп’ютерів.
25.Проаналізуйте п’ять категорій робіт за рівнем важкості і надайте оцінку величині оптимальної температури повітря виробничого середовища у холодний період року згідно до нормативів.
26.Навести перелік наявних засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) слуху та їх технічні характеристики.
27.Пояснити, які функції покладено на професійні спілки у сфері охорони праці.
28.Визначити, яку площу і об’єм приміщення необхідно виділяти для одного робочого місця з персональним комп’ютером.
29.Навести категорії приміщень і будівель за вибухо та пожежною небезпекою залежно від кількості та властивостей горючих і негорючих речовин: 1 – горючі гази, легкозаймисті матеріали з температурою спалаху не більш як 28°С; 2 – горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більш як 28°С; 3 – горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали; 4 – негорючі речовини і матеріали
в гарячому, розжареному або розпаленому стані; 5 – негорючі речовини і матеріали у холодному стані.
30.Обґрунтувати, за якими характеристиками визначають шкідливий вплив шуму.
31.Поясніть різницю між пожежонебезпечною зоною класу П-І і пожежонебезпечною зоною класу П-ІІІ.
32.Поясніть різницю у таких поняттях, як шум, ультрата інфразвук.
33.Пояснити, на які п’ять груп поділяються небезпечні і шкідливі виробничі фактори за походженням і природою дії працівника.
34.Поясність, які прояви на окремих ділянках тіла має термічна дія електричного струму
35.Поясніть різницю між пожежонебезпечною зоною класу П-ІІ і пожежонебезпечною зоною класу П-ІІІ.
36.Поясніть з якою метою використовують теплоізоляційні матеріали на виробництві і наведіть перелік найпоширеніших матеріалів.
37.Провести порівняння між хімічними і біологічними небезпечними і шкідливими виробничими факторами.
38.Поясність, які прояви на окремих органах і тканинах тіла людини має електролітична дія електричного струму.
39.Поясніть різницю між пожежонебезпечною зоною класу П-ІІа і пожежонебезпечною зоною класу П-ІІІ.
40.Проаналізуйте, з якою метою і для контролю яких параметрів виробничого середовища використовують такі прилади: термометри, термографи, психрометри, гігрометри, анемометри.
41.Пояснити, які документи є правовою базою, на якій грунтується законодавство України про охорону праці.
42.Пояснити, які прояви на окремих органах і тканинах тіла має механічна дія електричного струму.
43.Проаналізуйте функції і структуру системи автоматичної пожежної сигналізації.
44.Поясність, які прояви має біологічна дія електричного струму у разі його протікання по тілу людини.
45.Проаналізуйте принципи дії чотирьох видів автоматичних пожежних сповіщувачів.
46.Пояснить, які установи здійснюють контроль на підприємстві з охорони праці.
47.Проаналізувати, хто на підприємстві здійснює громадський контроль за станом охорони праці.
48.Пояснить, чому тіло людини є гарним провідником електричного струму.
49.Дати визначення небезпечним і шкідливим виробничим факторам.
50.Пояснити на які чотири групи поділяють фактори, що визначають умови праці
51.Визначити, які величини змінного з частотою 50 Гц струму і напруги під час тривалого впливу на людину є допустимими
52.Пояснити, облік яких показників визначає таку характеристику умов праці як "ступінь напруженості".
53.Проаналізувати параметри, які визначають мікроклімат у виробничих приміщеннях.
54.Пояснити, облік яких показників визначає таку характеристику умов праці як "ступінь важкості".
55.У чому полягає різниця у чисельних значеннях допустимих параметрів мікроклімату виробного середовища, які наведено у нормативах.
56.Проаналізуйте п'ять категорій робіт за рівнем важкості і надайте оцінку величині оптимальної температури повітря виробничого середовища у теплий період року згідно до нормативів.
57.Пояснить від якого показника залежить розподіл шкідливих речовин за класам небезпеки
58.Пояснить чому змінний електричний струм одночасно відносять до небезпечних і до шкідливих факторів та які параметри визначають рівень небезпеки.
59.Проаналізувати цілі проведення позапланового інструктаж з охорони праці.
60.Наведіть перелік особливо небезпечних хімічних речовин.
61.Пояснить чому постійний електричний струм одночасно відносять до небезпечних факторів і до шкідливих та які параметри визначають рівень небезпеки.
62.Проаналізувати для кого і у які терміни проводять повторний інструктаж з охорони праці.
63.Провести порівняння між способами устрою і функціонування систем природної і механічної вентиляцій.
64.Поясніть, які особливості вирізняють електротравматизм у порівнянні з травматизмом від інших факторів, що можуть призвести до травм.
65.Проаналізувати п’ять категорій робіт за рівнем важкості і дати оцінку величині оптимальної вологості і швидкості руху повітря виробного середовища у теплий період року згідно до нормативів.
66.Проаналізувати для кого і хто проводить вступний інструктаж з охорони праці.
67.Провести порівняння між джерелами світла (природне і штучне) виробничого освітлення.
68.Проаналізуйте, які небезпечні фактори впливають на людину у будівлях або приміщеннях у разі виникнення пожежі.
69.Проаналізувати, які пільги (компенсації) за роботу у шкідливих або небезпечних умовах передбачено чинним Законом України “Про охорону праці”.
70.Пояснити, як поділяють штучне виробниче освітлення за функціональним призначенням.
71.Пояснити, які речовинами використовують у різних видах вогнегасників.
72.Проаналізуйте п’ять категорій робіт за рівнем важкості і надайте оцінку величині оптимальної вологості і швидкості руху повітря виробничого середовища у холодний період року згідно до нормативів.
73.Пояснити наявну систему нормування розрядів зорової роботи.
74.Проаналізувати, які вогнегасні речовини застосовують для гасіння твердих та рідких горючих матеріалів.
1.Проаналізувати п'ять категорій робіт за рівнем важкості і дати оцінку величині загальних енерговитрат організму працівника згідно до нормативів.
Важкість та напруженість праці є одними з головних характеристик трудового процесу.
Важкість праці – це така характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність. Важкість праці характеризується фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальним числом стереотипних робочих рухів, розміром статичного навантаження, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщенням в просторі.
Усі роботи за важкістю підрозділяються на 5 категорій:Класифікація робіт (залежно від енерговитрат організму)
Метою такого нормування є забезпечення теплового комфорту, тобто найбільш кращого (комфортного) теплового стану організму людини, що характеризується визначеним змістом і розподілом теплоти в поверхневих і глибоких тканинах тіла при мінімальній напрузі системи терморегуляції.
Під час виконання людиною трудових обов‘язків на неї діє сукупність фізичних, хімічних, біологічних та соціальних чинників. Ці чинники звуться
виробничим середовищем.
2.Проаналізувати чотири основні способи припинення процесу горіння.
Єчотири основні способи припинення процесу горіння:
а) охолодження горючих речовин або зони горіння:
•суцільними струменями води;
•розпиленими струменями води;
•перемішуванням горючихречовин;
б) ізоляція горючих речовин або окисника (повітря) від зони горіння:
•шаромпіни;
•шаром продуктів вибуху вибухових речовин;
•утворенням розривів у горючій речовині;
•шаромвогнегасногопорошку;
•вогнегаснимисмугами;
в) розбавлення повітря чи горючих речовин:
•тонкорозпиленимиструменямиводи;
•газоводянимиструменями;
•негорючими газами чи водяною парою;
•водою (для горючих та легкозаймистих гідрофільних рідин); г) хімічне гальмування (інгібування) реакції горіння:
•вогнегаснимипорошками;
•галогеновуглеводнями.
Речовини, що мають фізико-хімічні властивості, які дозволяють створити умови для припинення горіння, називаються вогнегасними речовинами.
Вони повинні характеризуватись високим ефектом гасіння за відносно малої їх витрати, бути дешевими, безпечними при застосуванні, не заподіювати шкоди матеріалам, предметам та навколишньому середовищу. Речовини, що найповніше відповідають названим вище вимогам, а тому належать до основних вогнегасних речовин, є: вода (в різних видах), піна, інертні та негорючі гази, галогенопохідні вуглеводнів, спеціальні порошки, пісок. Ці речовини здійснюють, зазвичай, комбіновану дію на процес горіння. Так, вода охолоджує та ізолює (або розбавляє) джерело горіння; піна виявляє ізолювальну та охолоджувальну дії; порошки можуть інгібувати процес горіння та ізолювати тверді горючі речовини від зони полум'я. Однак для будь-якої вогнегасної речовини характерна основна (домінуюча) дія. Наприклад, воді властива, в основному, охолоджувальна дія на процес горіння, піні — ізолювальна, інертним та негорючим газам — розбавлювальна, галогеновуглеводням та порошкам — інгібувальна.
Вибір вогнегасної речовини залежить від класу пожежі.
3.Проаналізувати, хто несе відповідальність про стан і здійснення навчання з охорони праці на виробництві.
Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення нормативно-правових актів з охорони праці. Служба охорони праці створюється роботодавцем на підприємстві з кількістю працівників 50 і більше. На підприємстві з кількістю працівників менше 50 осіб функції цієї служби можуть виконувати у порядку сумісництва особи, що пройшли перевірку знань з охорони праці відповідними державними службами. Якщо кількість працівників менше 20 осіб, для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю і прирівнюється до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.
Дотримання правил безпеки і виробничої санітарії залежить не тільки від виконання роботодавцем своїх обов'язків, а й від того, наскільки кожен працівник знає і виконує ці правила під час роботи. Томувсіпрацівникиприприйомінароботу і в процесіроботипроходятьнапідприємствіінструктаж з охоронипраці, наданняпершоїмедичноїдопомогипотерпілимвіднещаснихвипадків, правилповедінкипривиникненніаварійвідповіднодоТиповогоположенняпронавчання з питаньохоронипраці, затвердженогонаказомКомітету з наглядузаохороноюпраціУкраїнивід 17 лютого 1999 року № 27.
Навчання й інструктажпрацівників з охоронипраці є складовоючастиноюсистемиуправлінняохороноюпраці і проводиться з усімапрацівниками в процесіїхньоїтрудовоїдіяльності.Контроль і відповідальністьзаорганізаціюнавчання і періодичністьперевірокзнань з охоронипраціпокладенонакерівниківпідприємства, деціпрацівникипрацюють.
Інструктаж працівників залежно від характеру та часу його проведення буває вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередньо керівник робіт. Інструктажі завершуються перевіркою знань. Знання перевіряє працівник, який проводить інструктаж.
4.Поясніть, які параметри використовують у нормативних кривих допустимого рівня постійних шумів.
За часовими характеристиками шуми можуть бути постійними, якщо їх рівень протягом робочої зміни (8 год) змінюється не більше, ніж на 5 дБА, та непостійними.
Нормування шуму здійснюється за двома методами: нормування за граничним спектром шуму та нормування рівня звуку в дБА. Перший метод нормування є основним для постійних шумів. Рівні звукового тиску (дБ) нормуються в октавних смугах частот. Октавна смуга частот (октава) - діапазон частот, у якому верхня гранична частота / вдвічі більша за нижню граничну частоту fu.Октава характеризується середньогеометричним значенням частоти. Частотний діапазон чутності органа слуху людини розподілений на дев'ять октав із середньогеометричними частотами 31,5; 63; 125 ... 8000 Гц. Сукупність гранично допустимих рівнів звукового тиску в дев'яти октавних смугах частот і є граничним спектром (ГС) шуму. Зі зростанням частоти (більш неприємний шум) допустимі рівні зменшуються. Кожен із граничних спектрів має свій індекс, наприклад, ГС-80, де 80 - допустимий рівень звукового тиску в октавній смузі з середньогеометричним значенням базової частоти 1000 Гц.Нормування шуму за рівнем звуку в дБА засновано на вимірюванні за шкалою А шумоміра, що імітує чутливість органа слуху до шуму різної гучності. Рівень звуку в дБА використовується для орієнтовної оцінки постійного та непостійного шуму, оскільки в цьому випадку є невідомим спектр шуму.
Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні шуму та еквівалентні рівні шуму на робочих місцях, у виробничих приміщеннях і на території підприємства регламентуються Державними санітарними нормами ДСН 3.3.6.037-99
5. Проаналізуйте чинними та вкажіть їх чисельні значення, які впливають на ступінь ураження працівника і призводять до виникнення електротравм.
Електротравма — травма, спричинена дією на організм людини електричного струму і (або) електричної дуги . Електротравматизм — явище, що характеризується сукупністю електротравм.
Чинники, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом, діляться на три групи: електричного характеру, неелектричного характеру і чинники виробничого середовища.
Основні чинники електричного характеру це величина струму через людину, напруга, під яку вона попадає та опір її тіла, рід і частота струму.
Величина струму через людину безпосередньо і найбільшою мірою впливає на тяжкість ураження електричним струмом.
Гранично допустимий струм через людину при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки не повинен перевищувати 0,3 мА для перемінного струму і 1 мА для постійного.
Величина напруги, під яку попадає людина, впливає на тяжкість ураження електричним струмом в тій мірі, що із збільшенням прикладеної до тіла напруги зменшується опір тіла людини. Останнє приводить до збільшення струму в мережі замикання через тіло людини і, як наслідок, до збільшення тяжкості ураження.
Гранично допустима напруга для людини при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки не повинна перевищувати 2–3 В для перемінного струму і 8 В для постійного.
♦Основними чинниками неелектричного характеру є шлях струму через людину, індивідуальні особливості і стан організму людини, час, раптовість і непередбачуваність дії струму.
♦Чинниками виробничого середовища, які впливають на небезпеку ураження людини електричним струмом, є температура повітря в приміщенні, вологість повітря, запиленість повітря, наявність в повітрі хімічно активних домішок тощо.
6. Визначити за якої кількості працівників на підприємстві роботодавець повинен створити службу охорони праці як окрему структуру.
На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.
Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю. Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення
використання найманої праці фізичною особою. Служба охорони праці опрацьовує ефективну цілісну систему управління охороною праці підприємства, проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці, організовує роботу підрозділів і всього підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці.
Служба охорони праці бере участь у розслідуванні нещасних випадків та аварій, розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів про охорону праці підприємства, сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, надає методичну допомогу керівникам структурних підрозділів підприємства у розробці заходів з питань охорони праці.
7.Обґрунтуйте, який шлях проходження струму через людину є найнебезпечнішим.
Шлях струму через тіло людини суттєво впливає на тяжкість ураження. Особливо небезпечно, коли струм проходить через життєво важливі органи і безпосередньо на них впливає.
Якщо струм не проходить через життєво важливі органи, то він може впливати на них тільки рефлекторно, через центральну нервову систему, а вірогідність ураження цих органів менша.
Можливі шляхи струму через тіло людини називають петлями струму: «рука–рука», «голова–ноги», «рука–ноги» і т. ін. Серед випадків з тяжкими і смертельними наслідками частіше спостерігаються петлі «рука–рука» (40%), «права рука–ноги» (20%), «ліва рука–ноги» (17%). Особливо небезпечними є петлі «голова–руки» і «голова–ноги», але трапляються вони досить рідко. Індивідуальні особливості і стан організму. До індивідуальних особливостей організму, які впливають на тяжкість ураження електричним струмом, при інших рівних чинниках, відносяться чутливість організму до дії струму, психічні особливості та риси характеру людини (холерики, сангвініки, меланхоліки). Аналіз електротравматизму свідчить, що більш чутливі до дії електричного струму холерики і меланхоліки. Крім індивідуальних особливостей організму тяжкість ураження електричним струмом значною мірою залежить від стану організму.
До більш тяжких уражень електричним струмом приводять стан збурення нервової системи, депресії, захворювання шкіри, серцевосудинної системи, органів внутрішньої секреції, легенів, різного характеру запалення, що супроводжуються підвищенням температури тіла, пітливість тощо. Більш тяжкі наслідки дії струму чітко спостерігаються в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння організму, а тому допуск до роботи працівників у такому стані забороняється. Час дії струму. Із збільшенням часу дії струму зменшується опір тіла людини за рахунок зволоження шкіри від поту, електролітичних процесів у тканинах, поширюється пробій шкіри, послаблюються захисні сили організму, підвищується вірогідність співпадання максимального імпульсу струму через серце з фазою Т кардіоциклу (фазою розслаблення серцевих м’язів), що, в цілому, призводить до більш тяжких уражень. Чинник раптовості дії струму. Вплив цього чинника на тяжкість ураження обумовлюється тим, що при несподіваному попаданні людини під напругу захисні функції організму не налаштовані на небезпеку. Експериментально встановлено, що якщо людина чітко усвідомлює загрозу можливості потрапити під напругу, то при реалізації цієї загрози значення порогових струмів на 30–50% вищі. І, навпаки, якщо така загроза не усвідомлюється і дія струму проявляється несподівано, то значення порогових струмів будуть меншими.
8. Проаналізувати цілі проведення цільового Інструктажу з охорони праці.
Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:
•при ліквідації аварії або стихійного лиха;
•при проведенні робіт, на які оформлюються наряд-допуск, наказ або розпорядження
Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються в залежності від виду робіт, що ними виконуватимуться.
При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.
Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник виробництва, цеху,
дільниці, майстер), завершуються вони перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці. Знання перевіряє особа, яка проводила інструктаж. При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів для працівника протягом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повторна перевірка знань.
При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.
Працівники, які суміщають професії (в тому числі працівники комплексних бригад), проходять інструктажі як з їх основних професій, так і з професій за сумісництвом.
9.Поясніть, де найефективніше встановлювати технічні заходи для зменшення шумів.
Для снижения шума в производственных помещениях применяют различные методы: уменьшение уровня шума в источнике его возникновения; звукопоглощение и звукоизоляция; установка глушителей шума; рациональное размещение оборудования; применение средств индивидуальной защиты.
Широкое применение получили методы снижения шума на пути его распространения посредством установки звукоизолирующих и звукопоглощающих преград в виде экранов, перегородок, кожухов, кабин и др. Физическая сущность звукоизолирующих преград состоит в том, что наибольшая часть звуковой энергии отражается от специально выполненных массивных ограждений из плотных твердых материалов (металла, дерева, пластмасс, бетона и др.) и только незначительная часть проникает через ограждение. Уменьшение шума в звукопоглощающих преградах обусловлено переходом колебательной энергии в тепловую благодаря внутреннему трению в звукопоглощающих материалах. Хорошие звукопоглощающие свойства имеют легкие и пористые материалы (минеральный войлок, стекловата, поролон и т.п.).
10. Провести відповідність між видами електротравм та джерелами їх утворення.
Электротравма – это травма, полученная вследствие поражения человека электрическим током или молнией.
Электротравмы классифицируют по месту их получения, характеру воздействия электрического напряжения, характеру травмы (местные и общие электротравмы).
В зависимости от места получения, выделяют такие виды электротравм: производственные, природные и бытовые.
По характеру воздействия электрического тока электротравма может быть мгновенной и хронической. Мгновенное поражение током – это получение человеком электрического разряда, превышающего допустимый уровень за очень короткий промежуток времени. Именно такая электротравма сопровождается серьезными повреждениями, требующими реанимации и хирургического вмешательства. А такой вид электротравмы, как хроническая, возникает из-за длительного и незаметного воздействия электрического напряжения на человека. Пример – работа возле генераторов большой мощности. У людей, которые подвергаются такому виду электротравмы, наблюдаются повышенная утомляемость, нарушение сна и памяти, головные боли, тремор, повышенное давление, расширение зрачков.
Причины
Основной причиной несчастных случаев, обусловленных действием электрического тока, являются нарушения правил техники безопасности при работе с бытовыми электроприборами и промышленными электроустановками. Большая часть поражений вызывается переменным током промышленной частоты (50 Гц).
Электротравма возникает не только при непосредственном соприкосновении тела человека с источником тока, но и при дуговом контакте, когда человек находится вблизи от установки с напряжением более 1000 В, особенно в помещениях с высокой влажностью воздуха. Причинами электротравм в большинстве случаев (процентов 80-90) служит прямой контакт с токоведущими элементами электрических установок, работа с ними без предварительного снятия напряжения. Главными причинами электротравм являются халатность и невнимательность – неправильные подача напряжения и отключение источника тока, неудовлетворительное состояние изоляции. Другими словами, причины электротравм можно систематизировать следующим образом: технические причины (неисправность оборудования, неправильная его эксплуатация), организационные (невыполнение правил техники безопасности), а также психофизиологические (усталость, сниженное внимание).
11.Проаналізуйте технічні заходи, які використовують для зниження шуму технологічного обладнання і вкажіть найефективніший.
Значительное снижение шума достигается при замене подшипников качения на подшипники скольжения (шум снижается на 10...15
дБ), зубчатых и цепных передач клиноременными и зубчатоременными передачами, металлических деталей - деталями из пластмасс.
Для уменьшения механического шума необходимо своевременно проводить ремонт оборудования, заменять ударные процессы на
безударные, шире применять принудительное смазывание трущихся поверхностей, применять балансировку вращающихся частей.
Для борьбы с вибрацией машин и оборудования и защиты работающих от вибрации используют различные методы. Борьба с вибрацией в источнике возникновения связана с установлением причин появления механических колебаний и их устранением, например замена кривошипных механизмов равномерно вращающимися, тщательный подбор зубчатых передач, балансировка вращающихся масс и т.п. Для снижения вибрации широко используют эффект вибродемпфирования - превращение энергии механических колебаний в другие виды энергии, чаще всего в тепловую. С этой целью в конструкции деталей, через которые передается вибрация, применяют материалы с большим внутренним трением: специальные сплавы, пластмассы, резины, вибродемпфирующие покрытия. Для предотвращения общей вибрации используют установку вибрирующих машин и оборудования на самостоятельные виброгасящие фундаменты. Для ослабления передачи вибрации от источников ее возникновения полу, рабочему месту, сиденью, рукоятке и т.п. широко применяют методы виброизоляции. Для этого на пути распространения вибрации вводят дополнительную упругую связь в виде виброизоляторов из резины, пробки, войлока, асбеста, стальных пружин.
12.Поясніть чинники впливу електричного струму, який проходить через тіло людини.
Чинники, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом, діляться на три групи: електричного характеру, неелектричного характеру і чинники виробничого середовища.Основні чинники електричного характеру це: величина струму через людину, напруга, під яку вона попадає та опір її тіла, рід і частота струму.♦ Основними чинниками неелектричного характеру є: шлях струму через людину, індивідуальні особливості і стан організму людини, час, раптовість і непередбачуваність дії струму. Чинниками виробничого середовища, які впливають на небезпеку ураження людини електричним струмом,є: температура повітря в приміщенні, вологість повітря, запиленість повітря, наявність в повітрі хімічно активних домішок тощо.
13. Поясніть, від яких показників залежить несприятливий вплив інфразвуку на організм людини.
Інфразвук - це коливання в пружному середовищі, що мають однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотою меншою за 20 Гц. Основними джерелами інфразвуку на виробництві є тихохідні масивні установки та механізми (вентилятори, поршневі компресори, турбіни, електроприводи та ін.), що здійснюють обертові та зворотно-поступальні рухи з повторенням циклу менше, ніж 20 разів за секунду (інфразвук механічного походження). Інфразвук аеродинамічного походження виникає при турбулентних процесах у потоках газів чи рідин.
Хоча людина і не чує інфразвуку, він чинить несприятливий вплив на весь організм людини, в тому числі й на орган слуху, знижуючи його рівень чутності практично на всьому частотному діапазоні звукових хвиль. Інфразвукові коливання сприймаються людиною як фізичне навантаження, що зумовлює передчасне втомлення, запаморочення, біль голови, порушення функції вестибулярного апарату, зниження гостроти зору та слуху, появу відчуття страху, загальну немічність. Медики виявили, що інфразвук може також впливати і на психіку людини.
Несприятливий вплив інфразвуку суттєво залежить від рівня звукового тиску, тривалості впливу та діапазону частот. Найбільш небезпечною вважається частота інфразвукових коливань близько 7 Гц, оскільки вона збігається з альфа-ритмом біострумів мозку і може спричинити резонансні явища.
Інфразвук поділяють на постійний і непостійний. У першого рівень звукового тиску змінюється не більше 10 дБ за 1 хв, а у другого - понад 10 дБ за 1 хв. Відповідно до ДСНу 3.3.6.037-99 характеристиками інфразвуку, що нормуються на робочих місцях, є рівні звукового тиску в октавних смугах частот з середньогеометричними частотами 2, 4, 8 і 16 Гц (для постійного інфразвуку) та загальний еквівалентний рівень звукового тиску за шкалою "Лінійна" шумоміра в дБл1и (для непостійного інфразвуку). Допустимі рівні інфразвуку наведені в табл.
2.12:
Таблиця 2.12. Допустимі рівні інфразвуку
Традиційні методи боротьби з шумом, засновані на звукоізоляції та звукопоглинанні, є малоефективними щодо інфразвуку, оскільки останній має значно вищу проникну здатність. Тому необхідно, перш за все, домогтися усунення або зниження рівня інфразвуку в джерелі, що його генерує. Для цього підвищують циклічність устаткування (понад 20 ц/с), жорсткість коливних конструкцій великих розмірів, установлюють глушники реактивного типу тощо.
14.Пояснити, за якими параметрами необхідно вибирати ЗІЗ органів слуху і вкажіть умову, за якої завжди необхідно їх застосовувати.
Різноманітні типи ЗІЗ органів слуху дозволяють підбирати їх індивідуально за розмірами і відповідно за спектральним складом виробничого
шуму на кожному конкретному робочому місці.Навушники протишумові ПШ - 00 призначені для захисту органів слуху від високих частот. Звук поглинає спеціальний матеріал - поропласт, який знижує рівень шуму в діапазоні частот 4000-18000 Гц на 25дБ, в 125-5000 Гц на 2дБ. Рекомендуються компресорникам, клепальникам, машиністам дизельних двигунів.Протишумові заглушки - антифони призначені для захисту органів слуху від дії середньо - і високочастотного шуму з рівнями до 110 дБ. В заглушці є отвори для вирівнювання тиску повітря. Випускаються розмірами 8, 8,5, 9 мм. Рекомендуються для застосування на земляних, слюсарних, столярних роботах, при монтажі будівельних конструкцій,
трактористам-машиністам, компресорникам, машиністам дизелів.Протишумні вкладиші "Беруші" призначені для ЗІЗ органів слуху від високочастотного шуму рівнем до 110 дБ. "Беруші" виготовляють з шумопоглинаючого матеріалу
у вигляді конусу, який вкладається у слуховий канал. Вони знижують шум на 17—
30дБ при частотах вище 500 Гц і на 10-15 дБ для частот до 500 Гц. Рекомендується при виконанні земляних, слюсарних, столярних робіт, при монтажі будівельних конструкцій, а також машиністам при експлуатації і випробовуванні дизелів.
Використання засобів індивідуального захисту від шуму здійснюють у випадках, якщо інші (конструктивні та колективні) методи не забезпечують допустимих рівнів звуку.
15.Охарактеризувати умови праці, при яких фактори виробничого середовища не перевищують встановлених нормативів, але можуть викликати зміни функціонального стану організму, що відновлюються до початку наступної зміни.
ДОПУСТИМІ умови праці –характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених нормативів. А можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час
регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни, та не завдають негативного впливу стану здоров’я працюючих та їх нащадкам у найближчому і віддаленому періодах майбутнього.
16.Проаналізувати від яких шкідливих факторів необхідно захищати очі і вкажіть відповідну класифікацію засобів індивідуального захисту очей.
Для чого використовують засоби захисту очей та обличчя?
Засоби захисту очей і обличчя призначені для захисту від дії твердих часток, бризок рідини і розплавленого металу, пилу, їдких газів і різних видів випромінювання.
Конструктивно, вони можуть виконуватися у вигляді окулярів, щитків або масок різних конструкцій, забезпечених безколірним склом або спеціальними світлофільтрами різних марок.
Які є типи окулярів та їх призначення за стандартами?
Типи захисних окулярів та їх призначення:
О- відкриті захисні окуляри без світлофільтра (безколірне скло) захищають очі спереду і з боків від твердих часток, а з світлофільтром
— спереду і боків від засліплюючої яскравості видимого випромінювання й інфрачервоного випромінювання, радіохвиль. ОД—подвійні відкриті захисні окуляри з світофільтрами і без них. Застосування їх аналогічне окулярам типу О.
ЗП - закриті захисні окуляри з прямою вентиляцією, з безколірним склом, захищають спереду, з боків, зверху і знизу від твердих часток, а з світлофільтром - спереду, з боків, зверху і знизу від засліплюючої яскравості видимого випромінювання.
ЗПД - подвійні закриті захисні окуляри з прямою вентиляцією. Захисні властивості і призначення їх аналогічне окулярам типу ЗП.
ЗН - закриті захисні окуляри з непрямою вентиляцією. Без світлофільтра, захищають спереду, з боків, зверху і знизу від пилу, бризок неїдких рідин при поєднанні їх з твердими частками. Окуляри з світлофільтрами, захищають від ультрафіолетового випромінювання, радіохвиль, пилу і твердих часток.
Г—герметичні захисні окуляри. Без світлофільтра (з безколірним склом), захищають спереду і з боків, зверху і з низу від їдких газів, рідин при поєднанні їх з пилом і твердими часточками. При обладнанні їх світлофільтром, захищають від ультрафіолетового випромінювання, засліплюючої яскравості видимого випромінювання, інфрачервоного випромінювання і при поєднанні їх з їдкими газами і рідинами.
ГД - подвійні герметичні захисні окуляри. Призначення їх аналогічне призначенню окулярів типу Г.
Л - захисний лорнет. Обладнаний лише світлофільтром і захищає від засліплюючої яскравості видимого та інфрачервоного випромінювання (при короткочасній роботі).
К - козирковий захисний пристрій, який має світлофільтр, що захищає від засліплюючої яскравості видимого та інфрачервоного випромінювання (при роботі в головному уборі).
Н - насадні захисні окуляри. Без світлофільтра, захищають від твердих часток, з світлофільтром - від засліплюючої яскравості видимого випромінювання.
Як розшифровують марки окулярів?
Захисні окуляри випускають відповідно до ГОСТ 12.4.003-80 і ГОСТ 12.4.013-85 різних марок і призначень.
Для замовлення і застосування окулярів необхідно правильно визначити умовні позначення. Наприклад, окуляри 02 - У76 (ГОСТ 12.4.013-85) означає: О — відкриті окуляри; 2 - модель; 76 - міжцентрова відстань; У - зі зміцненим склом.
При необхідності захисту очей працюючих у коригуючих окулярах використовують насадні захисні окуляри з безкольоровими скельцями або скельцями — світлофільтрами. Вони позначаються буквою "Н".
Які вимоги пред’являються до всіх типів окулярів?
Для забезпечення необхідної ефективності при захисті очей до всіх типів окулярів ставляться вимоги за наступними показниками: розміри окулярного скельця; міжцентрова відстань поля зору;
загальне світлопропускання, яке залежить від запотівання окулярного скла; маса.
Матеріали, що використовуються для виготовлення оправ окулярів, скло, фіксуючі пристрої мають бути нешкідливими для здоров’я. Крім цього вимоги ставляться до ударної міцності окулярів. Окуляри з одношаровими скельцями мають витримувати поодинокі удари з кінетичною енергією не менше 0,6 Дж, а захисні окуляри з безколірними тришаровими безосколковими скельцями, мають витримувати удари з кінетичною енергією не менше 1,2 Дж. До захисних окулярів також ставляться вимоги щодо пилонепроникності.
Крім цих, загальних вимог, до деяких видів окулярів передбачають спеціальні вимоги. Наприклад, до окулярів призначених для захисту від випромінювань НВЧ - діапазону (окуляри ОРЗ-5), ставляться вимоги до питомого поверхневого опору металізованого шару скла.
17. Охарактеризувати умови праці, при яких фактори виробничого середовища перевищують встановлені нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його потомство.
Умови праці поділяються на 4 класи:
1клас — оптимальні умови праці, при яких зберігається здоров'я працюючих і працездатність підтримується на високому рівні;
2клас — допустимі умови праці, при яких параметри факторів виробничого середовища не перевищують встановлені гігієнічні нормативи;
3клас - шкідливі умови праці - характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.
4клас — небезпечні (екстремальні) умови праці, що характеризуються таким рівнем виробничих чинників, коли їх дія протягом робочої зміни створює великий ризик виникнення тяжких форм гострих професійних уражень, отруєнь, ушкоджень, загрозу для життя. Нанесення травми людині на виробництві обумовлене наявністю фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних небезпечних і шкідливих
виробничих чинників.
Отже, умови праці, при яких фактори виробничого середовища перевищують встановлені нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його потомство, це такі умові 3тього чи 4того класу, при яких не додержуються технічних(заміна токсичних речовин, нетоксичними або менш токсичними, автоматизація виробництва, дистанційне управління, герметизація обладнання, застосування вентиляцій), санітарно-гігієнічних(систематичний контроль вмісту на токсичні речовини, застосування засобів індивідуального захисту, дотримання режиму та відпочинку), лікувально-профілактичних(проведення попередніх та періодичних мед. оглядів, профілакторне та санаторно-курортне лікування) заходів та засобів захисту і збереження життя, здоров’я і працездатності людини.
18. Поясніть поняття «іонізуюче випромінювання» і наведіть перелік природних джерел іонізуючого випромінювання.
Іонізуюче випромінювання – випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до утворення в останньому електричних зарядів різних знаків, тобто до іонізації цього середовища Іонізуюче випромінювання існує протягом всього періоду існування Землі, воно розповсюджується в космічному просторі. Природними
джерелами іонізуючих випромінювань є космічні промені, а також радіоактивні речовини, які знаходяться в земній корі.
радіоактивні ізотопи (типу вуглець-14, тритій), що утворюються під впливом космічної радіації. Все інше надходить від джерел земного походження. В середньому людина одержує близько 180мкЗв/рік за рахунок калію-40, який засвоюється організмом разом із нерадіоактивним ізотопом калію, що є необхідним для життєдіяльності людини. Проте значно більшу дозу внутрішнього опромінення людина одержує від нуклідів радіоактивного ряду урану-238 і в меншій кількості від радіонуклідів ряду торію-232.
19. Охарактеризувати види засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), які передбачено наявними стандартними документами.
Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) — це захисні засоби, що надягаються на тіло працівника чи його частину або використовуються під час праці.ЗІЗ поділяються на: засоби захисту органів дихання, спецодяг, спецвзуття, засоби захисту рук, голови, обличчя, очей, органів слуху, засоби захисту від падіння з висоти та ін.Захист органів дихання здійснюється за допомогою протигазів та респіраторів. За принципом дії протигази поділяються на фільтрувальні та ізолювальні. Працювати у фільтрувальному протигазі більше трьох годин протягом робочого дня не допускається.Респіратор — полегшений засіб захисту органів дихання від шкідливих газів, парів, аерозолів, пилу.До спецодягу належать костюми, куртки, комбінезони, халати, плащі, фартухи тощо. Відповідно доГОСТ 12.4.103-80 спеціальний одяг залежно від захисних властивостей поділяється на групи (підгрупи), які мають такі позначення: М — для захисту від механічних пошкоджень; Е — від загальних виробничих забруднень; Т — від підвищеної чи пониженої температури; Р — від радіоактивних речовин; 3
— від електричного струму, електричних і електромагнітних полів; П — від пилу; Я — від токсичних речовин; В — від води; К — від розчинів кислот; Щ — від лугів; О — від органічних розчинників; Н — від нафти, нафтопродуктів, мастил та жирів; Б — від шкідливих біологічних чинників.Спеціальне взуття класифікується залежно від захисних властивостей аналогічного спецодягу. До спецвзуття належать чоботи, півчобітки, черевики, півчеревики, валянки, калоші, боти та ін.Засоби захисту рук — це різні види рукавиць та рукавичок, які використовуються для захисту від механічних впливів, підвищених та знижених температур, кислот і лугів, нафти і нафтопродуктів, вібрації, електричної напруги (діелектричні).Засоби захисту голови запобігають травмуванню голови при виконанні монтажних, будівельних, навантажувально-розвантажувальних робіт, при видобутку корисних копалин.До засобів захисту обличчя належать ручні, наголовні та універсальні щитки.Для захисту очей від твердих часточок, бризок кислот, лугів та інших хімічних речовин, а також випромінювань застосовують такі засоби індивідуального захисту, як окуляри.До засобів захисту органів слуху належать протишумові вкладки, навушники, шумозаглушувальні шоломи.
20. Пояснити, про що Роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку під час укладання трудового договору.
Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
Небезпечні виробничі фактори — ті, вплив яких на працівника призводить до травм, раптового погіршення здоров’я чи до смерті. Шкідливі виробничі фактори — ті, вплив яких на працівника може призвести до захворювання та зниження працездатності.
До фізичних небезпечних і шкідливих факторів належать:
–рухомі машини і механізми, рухомі частини виробничого обладнання, вироби, що пересуваються (матеріали, заготовки);
підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;
–підвищена чи знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів, повітря робочої зони;
підвищені рівні шуму, вібрації, ультразвуку, інфразвукових коливань;
підвищений чи знижений барометричний тиск і його різкі зміни;
підвищена чи знижена вологість, рухомість, іонізація повітря;
підвищений рівень іонізуючих випромінювань, напруги в електромережі, статичної електрики, електромагнітних випромінювань, напруженості електричного і магнітного полів;
відсутність чи брак природного світла, знижена контрастність, пряма і відбита блискотливість, підвищена пульсація світлового потоку;
підвищені рівні ультрафіолетової та інфрачервоної радіації;
гострі краї, шершавість, задирки на поверхні заготовок, інструментів і обладнання;
розташування робочого місця на значній висоті відносно землі (підлоги);
невагомість.
До хімічних належать: токсичні, подразнюючі, сенсабілізуючі, концерогенні і мутагенні, речовини впливають на репродуктивну функцію людини.
До біологічних належать: патогенні мікроорганізми та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми .
До психофізіологічних належать: фізичні (статичні і динамічні) та нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження).
До соціальних належать: понаднормова робота, неякісні умові праці, погані відносини у колективі, зміна біоритмів, насильство та ризики насильства.
Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
У разі роз'їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.
Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.
21. Поясніть поняття «іонізуюче випромінювання» і наведіть перелік техногенних джерел іонізуючого випромінювання.
Іонізуючим випромінюванням (радіацією) називається будь-яке випромінювання, що прямо чи побічно викликає іонізацію середовища(утворення електричних зарядів (іонів) різних знаків).
Джерелом іонізуючого випромінювання є природні та штучні радіоактивні речовини та елементи (уран, радій, цезій, стронцій та ін.). Штучними джерелами іонізуючих випромінювань є ядерні вибухи, ядерні установки для виробництва енергії, ядерні реактори, прискорювачі заряджених частинок, рентгенівські апарати, прилади апаратури засобів зв’язку високої напруги тощо.
За декілька останніх десятиліть людство створило сотні штучних радіонуклідів і навчилося використовувати енергію атома як у військових цілях — для виробництва зброї масового ураження, так і в мирних — для виробництва енергії, у медицині, пошуку корисних копалин, діагностичному устаткуванні й ін. Усе це призводить до збільшення дози опромінення як окремих людей, так і населення Землі загалом. Індивідуальні дози, які одержують різні люди від штучних джерел іонізуючих випромінювань, сильно відрізняються. У більшості випадків ці дози незначні, але іноді опромінення за рахунок техногенних джерел у багато тисяч разів інтенсивніші, ніж за рахунок природних. Проте слід зазначити, що породжені техногенними джерелами випромінювання звичайно легше контролювати, ніж опромінення, пов'язані з радіоактивними опадами від ядерних вибухів і аварій на АЕС, так само як і опромінення, зумовлені космічними і наземними природними джерелами.
22. Проаналізуйте наявні організаційно-технічні методи захисту на виробництві від впливу зовнішніх джерел іонізуючих випромінювань.
Умови безпеки при використанні радіоактивних ізотопів у промисловості передбачають розробку комплексу захисних заходів та засобів не лише стосовно осіб, які безпосередньо працюють з радіоактивними речовинами, але й тих, хто знаходиться у суміжних приміщеннях, а також населення, що проживає поруч з небезпечним підприємством (об'єктом). Засоби та заходи захисту від іонізуючого випромінювання поділяються на: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні та лікувально-профілактичні.
Організаційні заходи від іонізуючого випромінювання передбачають забезпечення виконання вимог норм радіаційної безпеки. Приміщення, які призначені для роботи з радіоактивними ізотопами повинні бути ізольовані від інших і мати спеціально оброблені стіни, стелі, підлоги. Відкриті джерела випромінювання і всі предмети, які опромінюються повинні знаходитись в обмеженій зоні, перебування в якій дозволяється персоналу у виняткових випадках, та й то короткочасно. На контейнери, устаткування, двері приміщень та інші об'єкти наноситься попереджувальний знак радіаційної небезпеки (на жовтому фоні - чорний схематичний трилисник).
На підприємствах складаються та затверджуються інструкції з охорони праці, у яких зазначено порядок та правила безпечного виконання робіт. Для проведення робіт необхідно, за можливістю, обирати якнайменшу достатню кількість ізотопів ("захист кількістю"). Застосування приладів більшої точності дає можливість використовувати ізотопи з меншою активністю ("захист якістю"). Необхідно також організувати дозиметричний контроль та своєчасне збирання і видалення радіоактивних відходів із приміщень у спеціальних контейнерах.
До технічних заходів та засобів захисту від іонізуючого випромінювання належать: застосування автоматизованого устаткування з дистанційним керуванням; використання витяжних шаф, камер, боксів, що оснащені спеціальними маніпуляторами, які копіюють рухи рук людини; встановлення захисних екранів.