01-74

23. Пояснити, чому фінансування охорони праці на підприємстві здійснюється роботодавцем.

Узв'язку з тим, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за стан умов безпеки праці, та за її функціонування в цілому на підприємстві, роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити дотримання вимог законодавства про права працівників в області охорони праці.

Закон “Про охорону праці”, та Закон "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначають, що при розрахунку розміру страхового внеску для кожного підприємства за умови досягнення належного стану охорони праці, зниження рівня або відсутності травматизму і професійної захворюваності внаслідок здійснення роботодавцем відповідних профілактичних заходів може бути встановлено знижку. За високий рівень травматизму і професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці встановлюється надбавка до розміру страхового внеску. Згідно ст. 26 Закону “Про охорону праці” роботодавець зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані порушенням вимог охорони праці іншим юридичним чи фізичним особам. Роботодавець також відшкодовує витрати на проведення робіт з рятування потерпілих під час аварії та ліквідації її наслідків, на розслідування і проведення експертизи причин аварії, нещасного випадку або професійного захворювання, на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці осіб, які проходять обстеження щодо наявності професійного захворювання, а також інші витрати, передбачені законодавством.

За порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці роботодавці притягаються до сплати штрафу. Якщо на роботодавця протягом календарного року накладався штраф за порушення законодавства про охорону праці, він втрачає право на знижку страхового тарифу.

Уразі систематичних порушень нормативних актів про охорону праці, внаслідок чого зростає ризик настання нещасних випадків і професійних захворювань, підприємство у будь-який час за рішенням відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків може бути віднесено до іншого, більш високого класу професійного ризику виробництва.

24. Проаналізуйте, які шкідливі чинники впивають на організм людини під час використання персональних комп’ютерів.

Загалом, прийнято виділяти чотири групи основних об’єктивних факторів, які можуть негативно вплинути на здоров’я будь-якого користувача персонального комп’ютера:

візуальні параметри дисплеїв ПК у сполученні зі світловим кліматом у робочому приміщенні (комп’ютерному класі); електростатичне і електромагнітне поля комп’ютера, дисплея та інших периферійних пристроїв (емісійні параметри); ергономічні параметри робочого місця та приміщення; режим праці й відпочинку, види й напруженість роботи за комп’ютером.

Перша група факторів. Неправильний вибір візуальних параметрів дисплея і світлового клімату в приміщенні є основними причинами CVS(Computer Vision Syndrome – комп’ютерний зоровий синдром). Слабкий зір і дзеркальні відблиски на екранах дисплеїв інтенсифікують прояви CVS. У дорослих користувачів періодичний відпочинок дозволяє через деякий час повністю відновити зір, проте, у дітей віком 14–15 років CVS може спричинити стійке погіршення зору.

Друга група факторів. Комп’ютери, дисплеї та інші периферійні пристрої генерують електромагнітні поля у широкому діапазоні частот. Вплив цих полів на здоров’я людини досі залишається повною мірою невивченим, а результати досліджень є досить суперечливими. Проте, не заперечується потенційна небезпека для здоров’я, яку спричиняє довготривале перебування у зоні

електромагнітне поле, створюване дисплеєм, подібно звичайним телевізійним пристроям, складається з електричного й магнітного полів. Третя група факторів. Щоденна робота людини за комп'ютером при недотриманні принципів ергономіки, вимог санітарії та режиму

роботи може призвести до "ергономічних" захворювань. Таким терміном медики стали називати нові захворювання, які пов’язані, зокрема, із впливом комп’ютерів та периферійних пристроїв на здоров’я тих, хто з ними працює. Фахівці з ергономіки, експерти ВООЗ, вказують, що неувага до робочого крісла або економія на ньому призводять до деформації хребта КК та викликають негативну дію на нервові шляхи, викликають больові відчуття в поперековій ділянці, загальний дискомфорт і нерідко знижують працездатність. Правильне встановлення дисплея, пюпітра, клавіатури та загальне облаштування робочого місця зменшує можливість появи і розвитку хвороб у КК.

Четверта група факторів. Характер, тривалість та інтенсивність роботи за комп’ютером, режим праці і відпочинку є визначальними факторами впливу на здоров’я користувача комп’ютера. Праця за комп'ютером, виконання специфічних для операторів ПК завдань, а також висока відповідальність за кінцевий результат, велике зорове і нервово-емоційне напруження викликають погіршення функціонального стану центральної нервової системи, значну втому зорового аналізатора, що виражається у зниженні збудливих і розвитку гальмівних процесів кори головного мозку, погіршення психологічного стану і працездатності.

25. Проаналізуйте п’ять категорій робіт за рівнем важкості і надайте оцінку величині оптимальної температури повітря виробничого середовища у холодний період року згідно до нормативів.

Оптимальні мікрокліматичні умови – поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та системному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності.

Температура внутрішніх поверхонь робочої зони (стіни, підлога, стеля) технологічного обладнання (екрани і т. ін.) зовнішніх поверхонь технологічного устаткування, огороджуючих конструкцій не повинна виходити більш ніж на 2оС за межі оптимальних температур повітря для даної категорії робіт вказаних в табл.

При виконанні робіт операторського типу, пов’язаних з нервово-емоційним напруженням в кабінетах, пультах і постах керування технологічними процесами, в кімнатах з обчислювальної технікою та інших приміщеннях повинні дотримуватися оптимальні умови мікроклімату.

26. Навести перелік наявних засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) слуху та їх технічні характеристики.

Засоби захисту органів слуху призначені перекрити найбільш чутливий канал проникнення звуку в організм - вухо людини. Такі засоби називають протишумами, або антифонами. Вони повинні забезпечувати хороший захист від шуму та не спричинювати при цьому неприємних або больових відчуттів.

ЗІЗ органів слуху поділяються на протишумові вкладки, навушники та шоломи. Перші вкладаються в слуховий хід з метою його перекриття й послаблення звуків, котрі діють на слухову мембрану вуха. Навушники закривають вушну раковину, а шолом - частину голови та вушну раковину.

Той чи інший ЗІЗ органів слуху добирають, як правило, на конкретному робочому місці відповідно до спектрального складу та рівня виробничого шуму.

Протишумові вкладки є найпростішими 313 органів слуху. їх вводять безпосередньо в зовнішню частину слухового ходу і залишають там без додаткових засобів підтримки. Тому вони повинні виготовлятись із м'яких еластичних матеріалів, які мають бактерицидні властивості. Для виготовлення вкладок-заглушок використовують синтетичні та натуральні волокна, гуму, поропласт, пластмаси. Протишумові вкладки можуть бути одноразового і багаторазового використання.

Останнім часом серед протишумових вкладок найчастіше використовуються вкладки "Беруши" із матеріалу ФПП (фільтр Петрянова з перхлорвінілового ультратонкого волокна). Вони дозволяють знизити шум на 5-15 дБА.

Протишумові навушники складаються з чашечок і оголів'я. Корпус чашечки виготовляють, як правило, з пластмаси і заповнюють його звукопоглиначем. Для забезпечення щільного прилягання чашечки до привушної ділянки на її внутрішній стороні, зверненої до голови, встановлюють м'які ущільнювачі (протектори), заповнені еластичним пористим матеріалом (наприклад, поролоном), або рідинним наповнювачем (наприклад, гліцерином або вазеліном).

Оголів'я слугує для утримування чашечок і притискання їх до привушної поверхні. Зазвичай його виготовляють металевим або пластмасовим, підпружиненим і регульованим за розміром голови.

27.Пояснити, які функції покладено на професійні спілки у сфері охорони праці.

Відповідно до Закону України „Про охорону праці" представники профспілок беруть участь у вирішенні таких основних питань:

— в опрацюванні національної, галузевих і регіональних програм покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища а також відповідних угод з питань покращення умов і безпеки'праці;

— в опрацюванні державних міжгалузевих і галузевих нормативнк актів про охорону праці;

— в опрацюванні власником комплексних заходів для досягненні встановлених нормативів з охорони праці;

— у розслідуванні нещасних випадків і профзахворювань, у том числі спеціальних розслідуваннях за участю фахівців з охорони праі.вищих профорганів, у розробці заходів щодо їх попередження;

— у підготовці разом з власником подання про визначенн: і затвердження трудовим колективом порядку оплати та розмірі одноразової допомоги працівникам, які потерпіли на виробництві а також про порядок зменшення цієї допомоги за наявності вині працівника у нещасному випадку;

— у розробці пропозицій для включення 'їх в угоду з питань охороні праці колективного договору;

— в організації соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань у порядку і на умовах, що визначаютьс законодавством і колективним договором (угодою, трудовим договором]

— у визначенні Кабінетом Міністрів України порядку перегляд і збільшення тарифів на соціальне страхування від нещасних випадкі на виробництві та професійних захворювань залежно від рівн виробничого травматизму і ступеня шкідливості умов праці;— у роботі комісій з питань охорони праці підприємств, з атестації посадових осіб на знання ними нормативних актів про охорону праці, з приймання в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів

виробничого призначення на відповідність їх вимогам нормативних актів про охорону праці, з атестації робочих місць за умовами праці.

28.Визначити, яку площу і об’єм приміщення необхідно виділяти для одного робочого місця з персональним комп’ютером.

Згідно з ДСанПіН 3.3.2.007-98: Площа на одне робоче місце має становити не менше ніж 6,0 кв м, а об'єм не менше ніж 20,0 куб м

29.Навести категорії приміщень і будівель за вибухо та пожежною небезпекою залежно від кількості та властивостей горючих і негорючих речовин: 1 – горючі гази, легкозаймисті матеріали з температурою спалаху не більш як 28°С; 2 – горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більш як 28°С; 3 – горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали; 4 – негорючі речовини і матеріали в гарячому, розжареному або розпаленому стані; 5 – негорючі речовини і матеріали у холодному стані.

1.Категорія А (вибухонебезпечна) 2. Категорія Б (вибухопожежонебезпечна) 3. Категорія В (пожежонебезпечна) 4. Категорія Г 5. Категорія Д; Відповідно до НАПБ Б.07.005286 (ОНТП24286) приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяють на п’ять категорій (А, Б, В, Г, Д). Якісним критерієм

вибухопожежної небезпеки приміщень (будівель) є наявність в них речовин з певними показниками вибухопожежної небезпеки. Кількісним критерієм визначання категорії є надлишковий тиск (Р), який може розвинутися при вибуховому загорянні максимально можливого скупчення (завантаження) вибухонебезпечних речовин у приміщенні.

30.Обґрунтувати, за якими характеристиками визначають шкідливий вплив шуму.

Шкідливий вплив шуму на організм людини досить різноманітний. Реакція і сприйняття шуму людиною залежить від багатьох факторів: рівня інтенсивності, частоти (спектрального складу), тривалості дії, тимчасових параметрів звукових сигналів, стану організму

31.35.39. Поясніть різницю між пожежонебезпечною зоною класу П-? і пожежонебезпечною зоною класу П-?.

Пожежонебезпечна зона – це простір у приміщенні або за його межами, у якому постійно або періодично знаходяться (зберігаються,використовуються або виділяються під час технологічного процесу) горючі речовини, як при нормальному технологічному процесі, так і при його порушенні в такій кількості, яка вимагає спеціальних заходів у конструкції електрообладнання під час його монтажу та експлуатації. Ці зони в разі використання у них електроустаткування поділяються на чотири класи: П_І, П_ІІ, П_ІІа і П_ІІІ. Пожежонебезпечна зона класу П_І – простір у приміщенні, у якому знаходиться горюча рідина – ридина, що має температуру спалаху, більшу за +61оС. Пожежонебезпечна зона класу П_ІІІ – простір поза приміщенням, у якому знаходяться горючі рідини, пожежонебезпечний пил та волокна або тверді горючі речовини і матеріали.

32. Поясніть різницю у таких поняттях, як шум, ультрата інфразвук.

Шум – це будь-який небажаний звук, якій наносить шкоду здоров’ю людини, знижує його працездатність, а також може сприяти отриманню травми в наслідок зниження сприйняття попереджувальних сигналів. З фізичної точки зору – це хвильові коливання пружного середовища, що поширюються з певної швидкістю в газоподібній, рідкій або твердій фазі.

За частотою звукові коливання поділяються на три діапазони: інфразвукові з частотою коливань менше 20 Гц, звукові (ті, що ми чуємо) – від 20 Гц до 20 кГц та ультразвукові – більше 20 кГц.

33.Пояснити, на які п’ять груп поділяються небезпечні і шкідливі виробничі фактори за походженням і природою дії працівника.

Шкідливі виробничі фактори – небажане явище, яке супроводжує виробничий процес, і вплив якого на працюючого може призвести до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання і навіть смерті, як результату захворювання.

Небезпечні виробничі фактори - небажане явище, яке супроводжує виробничий процес, і дія якого за певних умов може призвести до травми, або іншого раптового погіршення здоров’я працівника.

За походженням: 1. Фізичні2. Хімічні3. Біологічні 4. Психофізіологічні5. Соціальні Фізичні: Рухомі машини і механізми, Рухомі частини виробничого обладнання, що пересуваються, Вироби (матеріали, заготовки), що

руйнуються, Конструкції, що обрушуються, Гірські породи, Підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони, Підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів, Підвищена або знижена температура повітря робочої зони, Підвищені рівні шуму, вібрації, ультразвуку, інфразвукових коливань, Підвищений або знижений барометричний тиск і його різка зміна, Підвищені або знижені вологість, рухливість, іонізація повітря, Підвищений рівень іонізуючих випромінювань, Підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, Підвищені рівні статичної електрики, електромагнітних випромінювань, Підвищена напруженість електричного, магнітного полів, Відсутність або нестача природного світла, Недостатня освітленість робочої зони, Підвищена яскравість світла, Знижена контрастність, Прямий і відбитий блискіт, Підвищена пульсація світлового потоку, Підвищені рівні ультрафіолетової та інфрачервоної радіації, Гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхні заготовок, інструментів та обладнання, Розташування робочого місця на значній висоті відносно землі (підлоги), Невагомість.

Хімічні: Токсичні, Задушливі, Подразнюючі, Сенсибілізуючі, Мутагенні, Такі що впливають на репродуктивну функцію; Біологічні: Патогенні мікроорганізми та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми: тварини і рослини; Психофізіологічні: Фізичні(статичні і динамічні) перенавантаження, нервові перенавантаження;

Соціальні: Неякісна організація роботи, понаднормова робота, погані відносини в колективі, зміна біоритмів, насильство та ризики насильства.

34.Поясність, які прояви на окремих ділянках тіла має термічна дія електричного струму

Термічна дія струму полягає в нагріванні тканини, випаровуванні вологи, що викликає опіки, обвуглювання тканин та їх розриви парою. Тяжкість термічної дії струму залежить від величини струму, опору проходженню струму та часу проходження. За короткочасної дії струму термічна складова може бути визначальною в характері і тяжкості ураження.

- термічна дія струму проявляється в опіках окремих ділянок тіла, нагріванні до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, які знаходяться на шляху струму, що викликає в них серйозні функціональні розлади; Термічний вплив електричного струму характеризується нагріванням тканин аж до опіків.

Статистика свідчить, що більше половини всіх електротравм становлять опіки. Вони важко піддаються лікуванню, тому що глибоко проникають у тканини організму. В електроустановках напругою до 1 кВ найчастіше спостерігаються опіки контактного виду при дотиканні тіла до струмопровідних частин. При проходженні через тіло людини електричного струму в тканинах виділяється тепло (Дж) в кількості: Q = I2n * Rn * t, де Іn – струм, який проходить через тіло людини, А; Rn – опір тіла людини, Ом; t – час проходження струму, с. Опіки можливі при проходженні через тіло людини струму більше 1А. Тільки при великому струмі тканини, які уражаються, нагріваються до температури 60-700С і вище, при якій згортається білок і з'являються опіки. Майже у всіх випадках включення людини в електричний ланцюг на її тілі і в місцях дотикання спостерігаються “електричні знаки” сіро-жовтого кольору круглої або овальної форми. При опіках від впливу електричної дуги можлива металізація шкіри частками металу дугової плазми. Уражена ділянка шкіри стає твердою, набуває кольору солей металу, які потрапили в шкіру.

36.Поясніть з якою метою використовують теплоізоляційні матеріали на виробництві і наведіть перелік найпоширеніших матеріалів.

Теплоізоляці йніматеріали — матеріали, що відрізняються невеликою теплопровідністю. Використовуються для теплової ізоляції загороджувальних конструкцій будівель та інших споруд, промислового устаткування і трубопроводів. Одна з основних характеристик теплоізоляційних матеріалів — це їх висока пористість і, відповідно, мала середня густина і низька теплопровідність. Застосування теплоізоляційних матеріалів в будівництві дозволяє знизити масу конструкцій, зменшити споживання конструкційних будівельних матеріалів (бетон, цегла, деревина тощо). Вживання теплоізоляційних матеріалів призводить до економії основних будівельних матеріалів (цементу, металу, деревини, кераміки), озменшення товщини і маси стін і інших захисних конструкцій, скорочення витрат праці, транспортних витраті, врешті, до зниження вартості будівництва. Крім того, використання їх скорочує втрати тепла і витрата палива на опалювання будівель і технологічні процеси. На виробництві застосовують також захисні екрани для огородження джерел теплового випромінювання відробочих місць. Як теплоізоляційні матеріали широко використовуються азбест, азбоцемент, мінеральна вата, склотканина, керамзит, пінопласт та ін.

37.Провести порівняння між хімічними і біологічними небезпечними і шкідливими виробничими факторами.

*хімічні (хімічні елементи, речовини та сполуки, що негативно впливають на організм людей, фауну та флору, викликають корозію, призводять до руйнації об'єктів життєвого середовища),

*біологічні (тварини, рослини, мікроорганізми),

Біологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники включають біологічні об’єкти, дія яких на організм працюючих може призвести до травм або захворювання. До біологічних чинників належать:

а) макроорганізми (рослини і тварини); б) мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, грибки, коки, бацили і т. ін.).

Шкідливими факторами прийнято називати такі чинники життєвого середовища, які призводять до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті як наслідку захворювання.

Небезпечними факторами називають такі чинники життєвого середовища, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті.

38. Поясність, які прояви на окремих органах і тканинах тіла людини має електролітична дія електричного струму.

Див. питання 42!!! Електролітична дія струму виявляється в розкладанні органічної рідини, в тому числі крові, що супроводжується значними змінами її складу, а також тканини в цілому.

40. Проаналізуйте, з якою метою і для контролю яких параметрів виробничого середовища використовують такі прилади: термометри, термографи, психрометри, гігрометри, анемометри.

Термометр — прилад для вимірювання температури шляхом перетворення її в покази або в сигнал, що є відомою функцією температури. Термограф — автоматичний прилад для вимірювання та реєстрації температури повітря або рідини. Психрометр — метеорологічний прилад для вимірювання вологості повітря, простий тип гігрометру. При температурах нижче —5° для визначення вологості повітря користуються гігрометром. Гігрометр (рос. гигрометр; англ. hygrometer; нім. Hygrometer n, Feuchtigkeitsmeter n) — прилад для вимірювання величин, які характеризують вологість речовини в газоподібному стані. Наприклад — для вимірювання вологості повітря. Анемóметр — прилад для вимірювання швидкості, а часто і напрямку руху потоків (газів і рідин), наприклад, повітря (вітромір); швидкість потоку вимірюється за швидкістю обертання ротора з лопатками або півкулястими чашками. За конструкцією розподіляються на крильчасті, чашкові та термоелектричні.

41.Пояснити, які документи є правовою базою, на якій грунтується законодавство України про охорону праці.

Законодавство про охорону праці ґрунтується на положеннях, які відповідають Конституції України. Статті 43, 45, 46, 49, 50, 53, 56 і 64 Конституції України гарантують право громадян України на працю, відпочинок, охорону здоров'я, медичну допомогу та страхування, а також у випадку повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, у старості та в інших випадках.

Законодавчі документи та положення з охорони праці затверджені і видані в різний час Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Державним Комітетом України з нагляду за охороною праці. Законодавство про охорону праці складається із Закону України "Про охорону праці", Кодексу законів про працю та інших нормативних актів. Закон України ''Про охорону праці" визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя та здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим органом (далі - власник) і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

42.Пояснити, які прояви на окремих органах і тканинах тіла має механічна дія електричного струму.

Електричний струм, проходячи через тіло людини, зумовлює перетворення поглинутої організмом електричної енергії в інші види і спричиняє термічну, електролітичну, механічну і біологічну дію.

Механічна (динамічна) дія струму виявляється в розшаруванні, розриві та інших подібних пошкодженнях різних тканин організму, в тому числі м'язової тканини, стінок кровоносних судин та судин легеневої тканини тощо, внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари від перегрітої струмом тканинної рідини та крові.

43. Проаналізуйте функції і структуру системи автоматичної пожежної сигналізації.

Основною функцією автоматичних установок пожежної сигналізації (АУПС) є своєчасне виявлення та оповіщення (попередження) людей про пожежу в його початковій стадії.

Заради безпеки людей і майна при пожежі АУПС займає перше і найважливіше місце. Для цього дуже важливо, щоб АУПС перебувала завжди в справному стані. Тому на вимогу діючих норм пожежної безпеки України необхідно обов'язкове технічне обслуговування пожежної автоматики, відразу після введення системи в експлуатацію організацією, яка має ліцензію і навчених фахівців.

Автоматичні установки пожежної сигналізації встановлюються згідно Наказу МНС України №161 від 22.08.2005 “Перелік однотипних за значенням об'ектів, що підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації” Найпростіша структура АУПС аналогічна структурі системи охоронної сигналізації та складається з:

*Пожежні сповіщувачі - пристрої контролюючі об'єм, що захищається на первинні ознаки пожежі - підвищення порогової температури (теплові), поява диму (димові, аспіраційні), інфрачервоне і / або ультрафіолетове випромінювання (датчики полум'я) або ручний вплив людини (ручні).

*Лінії зв'язку (шлейфи) виконуються проводами з мідною жилою з ізоляцією, що не підтримує горіння.

*ППКП (прилад приймально-контрольний пожежний) - приймає інформацію від пожежних сповіщувачів та визначає стан всієї системи в цілому.

44. Поясність, які прояви має біологічна дія електричного струму у разі його протікання по тілу людини.

Біологічна дія струму проявляється у подразненні і збуренні живих тканин організму, в тому числі і на клітинному рівні. При цьому порушуються внутрішні біоелектричні процеси, що протікають в організмі, який нормально функціонує, і пов'язані з його життєвими функціями. Збурення, спричинене подразнюючою дією струму, може проявлятися у вигляді мимовільного непередбачуваного скорочення м'язів. Це, так звана, пряма або безпосередня збурююча дія струму на тканини, по яких він протікає. Разом із цим, збурююча дія струму на тканини може бути і не прямою, а рефлекторною — через центральну нервову систему. Механізм такої дії полягає в тому, що збурення рецепторів (периферійних органів центральної нервової системи) під дією електричного струму передається центральній нервовій системі, яка опрацьовує цю інформацію і видає команди щодо нормалізації процесів життєдіяльності у відповідних тканинах і органах. При перевантаженні інформацією (збуреннях клітин і рецепторів) центральна нервова система може видавати недоцільну, неадекватну інформації виконавчу команду. Останнє може призвести до серйозних порушень діяльності життєво важливих органів, у тому числі серця та легенів, навіть коли ці органи не знаходяться на шляху проходження струму. Крім зазначеного, протікання струму через організм негативно впливає на поле біопотенціалів в організмі. Зовнішній струм, взаємодіючи з біострумами, може порушити нормальний характер дії біострумів на тканини і органи людини, подавити біоструми і тим самим спричиняти специфічні розлади в організмі.

45.Проаналізуйте принципи дії чотирьох видів автоматичних пожежних сповіщувачів.

Автоматичні пожежні сповіщувачі по виду контролюємої ознаки пожежі поділяють на :

- Теплові (реагують на зміну температури оточуючого середовища) Принцип роботи полягає у виявленні швидкого зростання температури. Елементами теплових сповіщувачів вимірюється абсолютна і відносна зміна температури в приміщенні, аналізуючи які давач вирішує чи подавати тривожний сигнал.

- Димові (реагують на зміну оптичної щільності середовища) Іонізаційні димові сповіщувачі. Працюють за принципом притягування іонів повітря димовими частками. При іонізації повітря сповіщувачем виникає потік заряджених частинок (електричний струм). Часточки диму заважають вищезгаданому руху іонів повітря в сповіщувачі і в результаті струм зменшується, а це свідчить про виникнення пожежі. Оптико-електронні димові сповіщувачі. Працюють за рахунок ефекту розсіювання інфрачервоних променів в задимленому середовищі. Суть полягає в тому, що є елемент який випромінює інфрачервоні промені і приймач цих променів. В не задимленому приміщенні коефіцієнт відбиття даних променів буде значно меншим ніж у приміщенні з димом.

- Світлові (реагують на зміну рівня світлового випромінення) Світлові сповіщувачі побудовані на принципі дії ультрафіолетового випромінювання полум’я. У них в якості чутливого елемента застосовані лічильники фотонів, які володіють високою чутливістю і здатні виявляти навіть невеликі осередки полум’я (наприклад, горіння сірника) практично миттєво. Незважаючи на високу чутливість, світлові сповіщувачі не спрацьовують як від денного світла, котре надходить у приміщення через вікна, так і від електричного освітлення, тому що ультрафіолетові промені поглинаються склом вікон і ламп. Світлові сповіщувачі застосовуються у закритих приміщеннях, в яких відсутні джерела ультрафіолетових променів, відкрите полум’я, працюючі зварювальні апарати, електричні іскри тощо.

- Комбіновані (реагують на декілька параметрів одночасно) На території, що захищається, можуть бути присутнім матеріали з різними характеристиками горіння, що передбачає використання різних фізичних принципів виявлення спалаху.

Оскільки ніколи не відомо, що спалахне першим, в цьому випадку необхідно було б поставити два різних сповіщувача. Проте для вирішення цього завдання випускаються спеціальні комбіновані сповіщувачі, де в одному корпусі зібрано обидва типи сповіщувачів.

46.Пояснить, які установи здійснюють контроль на підприємстві з охорони праці.

влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

47. Проаналізувати, хто на підприємстві здійснює громадський контроль за станом охорони праці.

Всю систему нагляду і контролю з охорони праці, передбачену законодавством, умовно розділяють на державний нагляд, відомчий, адміністративний та громадський контроль.

Відповідно до існуючого законодавства нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю і правил охорони праці здійснюють: Спеціальні державні органи та інспекції, діяльність яких не залежить від адміністрації підприємства, установ, організацій та їх вищих органів; Громадські організації та комісії з охорони праці професійних спілок.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників. У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.

Професійні спілки та уповноважені з питань охорони праці здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту.

48. Пояснить, чому тіло людини є гарним провідником електричного струму.

Тіло людини є провідником електричного струму. Провідність живої тканини на відміну від звичайних провідників обумовлена не тільки її фізичними властивостями, але і складними біохімічними і біофізичними процесами, притаманними лише живої матерії. У результаті опір тіла людини є змінною величиною, яка має нелінійну залежність від безлічі факторів, у тому числі від стану шкіри, параметрів електричного ланцюга, фізіологічних факторів і стану навколишнього середовища.

Тіло людини - гарний провідник, бо на 60% воно складається з води та розчинних у ній електролітів. Ураження електрострумом залежить від питомого опору тіла, його ділянок шкіри, її вологості й навіть фізичного, психічного стану людини. Вірогідність ураження струмом зростає в стадії сп'яніння, стомленості, голоду, хвороби. Наприклад, питомий опір сухої шкіри від 600 до 20 тисяч Ом на метр, спинномозкової рідини всього 0,5-0,6 Ом на метр, внутрішніх тканин - 300-500 Ом. Загальний опір тіла із сухою та неушкодженою шкірою складає від 3 тисяч до 100 тисяч Ом.

49. Дати визначення небезпечним і шкідливим виробничим факторам.

Шкідливий виробничий фактор - виробничийфактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я зниження працездатності працівника.

Небезпечний виробничий фактор — виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров’я працівника.

Відповідно до ПХТ 12.0.003-74 небезпечні та шкідливі фактори за природою дії поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:

рухомі машини та механізми; пересувні частини виробничого устаткування; підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони; підвищена чи знижена температура поверхонь устаткування, матеріалів

чи повітря робочої зони; підвищений рівень шуму, вібрацій, інфразвукових коливань, ультразвуку, іонізуючих випромінювань, статичної електрики, електромагнітних випромінювань, ультрафіолетової чи інфрачервоної радіації;

підвищені чи знижені барометричний тиск, вологість, іонізація та рухомість повітря; небезпечне значення напруги в електричному колі; підвищена напруженість електричного чи магнітного полів; відсутність чи нестача природного світла;

недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; пряме та відбите випромінювання, що створює засліплюючу дію.

50.Пояснити на які чотири групи поділяють фактори, що визначають умови праці

Умови праці — це сукупність факторів зовнішнього середовища, що впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі праці. Умови праці на кожному робочому місці формуються під впливом таких груп факторів: виробничих, санітарно-гігієнічних, факторів безпеки, інженерно-психологічних, естетичних та соціальних.

Вивчення умов праці на конкретному підприємстві проводиться для того, щоб, по-перше, виявити напрямки і шляхи їх покращання, і подруге, щоб компенсувати працівникам шкідливий вплив умов праці на їхнє здоров'я у грошовій або іншій формі (вища заробітна плата, пільги у пенсійної му забезпеченні, спеціальне харчування, скорочена тривалість робочого часу тощо). Основним завданням вивчення умов праці залишається пошук можливостей створення на робочих місцях нормальних умов для роботи за такими напрямками: технічний (створення пової техніки, що забезпечує збереження здоров'я і мінімізацію витрат праці); технологічний (впровадження нових технологічних режимів, що дозволяють виводити людей із безпосередньо робочих зон);

організаційний, психофізіологічний і соціальний напрямки полягають в оздоровленні виробничого середовища, y.*j підвищенні інтересу до роботи та її результатів; естетичний (зміна кольорів, звуків, світла, форм, які застосовуються у виробництві, і впровадження у них художніх елементів, що

позитивно впливає на самопочуття людини на роботі і сприяє підвищенню результативності праці).

51. Визначити, які величини змінного з частотою 50 Гц струму і напруги під час тривалого впливу на людину є допустимими

Граничнодопустимі значення напруги доторкання Uдом та сили струму Іл, що проходить через тіло людини при нормальному режимі електроустановки

При виконанні роботи в умовах високої температури (більше 25 °С) і відносної вологості повітря (більше 75%) значення таблиці 3.7 необхідно зменшити у три рази.

Граничнодопустимі значення напруги доторкання Uдom та сили струму Іл, що проходить через тіло людини при аварійному режимі електроустановки

Граничнодопустимі значення напруги доторкання та сили струму для нормального (безаварійного) та аварійного режимів електроустановок при проходженні струму через тіло людини по шляху «рука—рука» чи «рука—ноги» регламентуються ГОСТ 12.1.038-82.

52.Пояснити, облік яких показників визначає таку характеристику умов праці як "ступінь напруженості".

Критерієм фізичного навантаження на організм людини в процесі праці є важкість (тяжкість) праці; критерієм навантаження на нервову систему є напруженість праці.

Напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на нервову систему. Напруженість праці визначається ступенем складності завдання; характером виконуваної роботи; сенсорним навантаженням (зорові, слухові аналізатори); емоційним навантаженням, монотонністю навантаження; щільністю робочого дня.

Для того, щоб дати оцінку відповідності праці біологічним можливостям організму людини та оцінити ступінь потенційної небезпеки психофізіологічних чинників для працівника, необхідно мати кількісну характеристику небезпечних чинників на робочому місці і еталон порівнянь, визначений як безпечний рівень чинників. Такими еталонами є гігієнічні нормативи, які являють собою кількісні показники, що характеризують оптимальні чи допустимі рівні важкості та напруженості праці. Основним документом, що регламентує гігієнічну класифікацію умов праці за показниками важкості та напруженості праці, є "Гігієнічна класифікація за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу", затверджена Міністерством охорони здоров'я України 31 грудня 1997 року, № 382.

53. Проаналізувати параметри, які визначають мікроклімат у виробничих приміщеннях.

Мікроклімат виробничих приміщень — це умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням. Як фактор виробничого середовища, мікроклімат впливає на теплообмін організму людини з цим середовищем і, таким чином, визначає тепловий стан організму людини в процесі праці.

Мікрокліматичні умови виробничих приміщень характеризуються такими показниками:

температура повітря (0С),

відносна вологість повітря (%),

швидкість руху повітря (м/с),

інтенсивність теплового (інфрачервоного) опромінювання (Вт/м2) від поверхонь обладнання та активних зон технологічних процесів (в ливарному виробництві, при зварюванні і т. ін.).

Значення параметрів мікроклімату суттєво впливають на самопочуття та працездатність людини і, як наслідок цього, рівень травматизму. Тривала дія високої температури повітря при одночасно підвищеної його вологості приводить до збільшення температури тіла людини до 38–400С (гіпертермія), в наслідок чого здійснюється різноманітні фізіологічні порушення у організмі: зміни у обміні речовин, у серцевосудинної системи, зміни функцій внутрішніх органів (печінки, шлунка, жовчного міхура, нірок), змінні у системі дихання, порушення центральної та периферичної нервових систем.

54. Пояснити, облік яких показників визначає таку характеристику умов праці як "ступінь важкості".

Важкість праці – це така характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий аппарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність. Важкість праці характеризується фізичним (динамічним і статичним) навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальною кількістю стереотипних робочих рухів, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщенням в просторі. Оцінка важкості трудового процесу здійснюється на підставі обліку фізичного динамічного навантаження, маси вантажу, що піднімається і переміщується, загального числа стереотипних робочих рухів, величини статичного навантаження, робочої пози, ступеня нахилу корпусу,переміщень у просторі. Див. табл. У питанні 72!

55. У чому полягає різниця у чисельних значеннях допустимих параметрів мікроклімату виробного середовища, які наведено у нормативах.

Допустимі мікрокліматичні умови — поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров’я, але можуть спостерігатися дискомфортні тепло відчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності.

Допустимі параметри мікрокліматичних умов встановлюються у випадках,

коли на робочих місцях не можна забезпечити оптимальні величини мікроклімату за технологічними вимогами виробництва, технічною недосяжністю та економічно обґрунтованою недоцільністю.

Величини показників допустимих мікрокліматичних умов встановлюються для постійних і непостійних робочих місць. Допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень не повинні виходити за межі показників, приведених в табл.

Перепад температури повітря по висоті робочої зони при забезпеченні допустимих умов мікроклімату не повинен бути більше 3С для всіх категорій робіт, а по горизонталі робочої зони та протягом робочої зміни – виходити за межі допустимих температур для даної категорії роботи, вказаних в табл.

56. Проаналізуйте п'ять категорій робіт за рівнем важкості і надайте оцінку величині оптимальної температури повітря виробничого середовища у теплий період року згідно до нормативів.

Оптимальні мікрокліматичні умови – поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та системному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності.

Оптимальні умови мікроклімату встановлюються для постійних робочих місць. Показники температури повітря в робочій зоні по висоті та горизонталі на протязі робочої зміни не повинні виходити за межі нормованих величин оптимальної температури для даної категорії робіт.

Температура внутрішніх поверхонь робочої зони (стіни, підлога, стеля) технологічного обладнання (екрани і т. ін.) зовнішніх поверхонь технологічного устаткування, огороджуючих конструкцій не повинна виходити більш ніж на 2С за межі оптимальних температур повітря для даної категорії робіт вказаних в таблиці. При виконанні робіт операторського типу,

пов’язаних з нервово-емоційним напруженням в кабінетах, пультах і постах керування технологічними процесами, в кімнатах з обчислювальної технікою та інших приміщеннях повинні дотримуватися оптимальні умови мікроклімату.

58. Пояснить чому змінний електричний струм одночасно відносять до небезпечних і до шкідливих факторів та які параметри визначають рівень небезпеки.

Розрізняють три ступені впливу струму при проходженні через організм людини (змінний струм): відчутний струм – початок болісних відчуттів (до 0-1,5 мА); невідпускний струм – судоми і біль, важке дихання (10-15 мА);

фібриляційний струм – фібриляція серця при тривалості діє струму 2-3с, параліч дихання (90-100 мА).

Змінний струм небезпечні ший за постійний. При струмі 20-25 мА пальці судомно стискають узятий в руку предмет, який опинився під напругою, в м'язи передпліччя паралізуються і людина не може звільнитися від дії струму. У багатьох паралізуються голосові зв'язки: вони не можуть покликати на допомогу.

Найбільш небезпечний змінний струм частотою 20 ... 1000 Гц. При частоті менше 20 Гц або більше 1000 Гц небезпека ураження струмом значно знижується.

57. Пояснить від якого показника залежить розподіл шкідливих речовин за класам небезпеки

Шкідливими називаються речовини, що при контакті з організмом можуть викликати захворювання чи відхилення від нормального стану здоров’я, що виявляються сучасними методами як у процесі контакту з ними, так і у віддалений термін, в тому числі і в наступних поколіннях.

Гігієнічне нормування шкідливих речовин проводять по гранично допустимих концентраціях (ГДК, мг/м3) у відповідності з нормативними документами: для робочих місць визначається гранично допустима концентрація в робочій зоні – ГДКрз (ГОСТ 12.1.005188, СН 245171); в атмосфері повітря населеного пункту – максимально разові ГДКмр (найбільшвисока, зареєстрована за 30 хв спостереження), середньодобові – ГДКсд(середня за 24 год при безупинному вимірі) і орієнтовно-безпечні рівнівпливу – ОБРВ (список ГДК забруднюючих речовин № 3086184 з доповненнями, ДСП 201197).

Гігієнічне нормування вимагає, щоб фактичнаконцентрація забруднюючої речовини не перевищувала ГДК (Сфакт ≤1).

ГДКрз – це максимальна концентрація, що при щоденній (крім вихідних днів) роботі у продовження 8 год чи при іншій тривалості, але не більш 41 год у тиждень, протягом усього стажу (25 років) не може викликати захворювань чи відхилень стану здоров’я, що виявляються сучасними методами досліджень у процесі роботи чи у віддалений період життя сучасного і наступних поколінь.

По ступеню впливу на організм шкідливі речовини підрозділяються на чотири класи небезпеки:

1.надзвичайно небезпечні, що мають ГДКрз менш 0,1 мг/м3 у повітрі (смертельна концентрація в повітрі менш 500мг/м3);

2.високо небезпечні – ГДКрз = 0,1 -1,0 мг/м3 (смертельна концентрація в повітрі 500–5000 мг/м3);

3.помірковано небезпечні – ГДКрз = 0,1 -10,0 мг/м3 (смертельна концентрація в повітрі 5000 -50000 мг/м3);

4.мало небезпечні – ГДКрз > 10,0 мг/м3 (смертельна концентрація в повітрі > 50000 мг/м3).

59. Проаналізувати цілі проведення позапланового інструктаж з охорони праці.

Інструктаж з охорони праці – це усне пояснення положень відповідних нормативних документів, що закінчується вибірковою перевіркою шляхом опитування засвоєних знань і навичок в обсязі викладених питань. За характером і часом проведення інструктажі поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці: ♦у разі введення в дію нових або переглянутих НПАОП, внесення змін та доповнень до них; ♦у разі зміни технологічного процесу, заміни або модернізації

устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці; ♦у разі порушень працівниками вимог НПАОП, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

♦у разі перерви в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів – для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт– понад 60 днів.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

60. Наведіть перелік особливо небезпечних хімічних речовин.

До найнебезпечніших (надзвичайно і високо токсичних) хімічних речовин належать:

•деякі сполуки металів (органічні і неорганічні похідні миш'яку, ртуті, кадмію, свинцю, талію, цинку та інших);

•карбоніли металів (тетракарбоніл нікелю, пентакарбоніл заліза та інші);

•речовини, що мають ціанисту групу (синильна кислота та її солі, бензальдегідціангідрон, нітрили, органічні ізоціанати);

•сполуки фосфору (фосфорорганічні сполуки, хлорид фосфору, фосфін, фосфідин);

•фторорганічні сполуки (фтороцтова кислота та її ефіри, фторетанол та інші);

•хлоргідрони (етиленхлоргідрон, епіхлоргідрон);

•галогени (хлор, бром);

•інші сполуки (етиленоксид, аліловий спирт, метил бромід, фосген, інші).

61. Пояснить чому постійний електричний струм одночасно відносять до небезпечних факторів і до шкідливих та які параметри визначають рівень небезпеки.

Небезпечні фактори – електричний струм і електрична дуга.

Гранично допустимий струм через людину при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки не повинен перевищувати 1 мА для постійного струму.

Гранично допустима величина струму при короткочасних дотиках і відсутності додаткових умов небезпеки. При постійному струмі: I = 15 мА .

Гранично допустима напруга для людини при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки не повинна перевищувати 8 В для постійного струму.

Шкідливі – електромагнітні поля високої напруги. Статична електрика є шкідливим фактором для користувачів представляє статичний електричний заряд на екрані.

62.Проаналізувати для кого і у які терміни проводять повторний інструктаж з охорони праці.

Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці б терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:

— на роботах з підвищеною небезпекою — 1 раз на три місяці;

— для решти робіт — 1 раз на шість місяців.

Позаплановий інструктаж проводиться:

з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

— при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

—при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

—при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж;

—при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд

іконтроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт,

що виконуються працівником;

—при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на ЗО календарних днів

—для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт — понад 60 днів;

звихованцями, учнями, студентами — в кабінетах, лабораторіях, майстернях при порушеннях ними вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж.

63. Провести порівняння між способами устрою і функціонування систем природної і механічної вентиляцій.

Вентиляція – це регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу на місце видаленого свіжого повітря.

Основна вимога до вентиляційних систем – це вилучення з приміщення забрудненого, вологого або нагрітого повітря та подача на йог місце чистого повітря, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам.

За способом переміщення повітря вентиляція буває природна, штучна (механічна) та суміщена (природна та штучна одночасно). Залежно від призначення – для подачі чи видалення повітря або для того й іншого одночасно – вентиляція може бути припливною, витяжною або припливно-витяжною.

За місцем дії вентиляція буває загальнообмінною і місцевою.

На виробництвах часто влаштовують комбіновані системи вентиляції (загальнообмінні з місцевою і т. ін), а в окремих випадках і аварійну вентиляцію, як правило, вона проектується витяжною.

Системи вентиляції мають бути пожежо – й вибухобезпечними, простими в облаштуванні не переохолоджувати приміщення, не створювати надмірного шуму, бути надійними в експлуатації та економними. Крім паспорта на кожну вентиляційну установку складають журнал експлуатації.

Природна вентиляція Природна вентиляція відбувається внаслідок різниці температури повітря в приміщенні і ззовні, а також у результаті дії вітру. Різниця

температур обумовлює надходження холодного повітря у приміщення й видалення з нього теплого повітря. Під дією вітру з навітряного боку будівлі виникає, підвищений тиск, а з підвітряного – розріджений. Розрідження зумовлює витяжку теплого й забрудненого повітря з приміщення, а на його заміну надлишок тиску зумовлює надходження свіжого повітря.

Природна вентиляція може бути неорганізованою і організованою.

Провітрювання здійснюється завдяки перепадам температури і сили вітру через вікна та кватирки і за рахунок інфільтрації – просочування повітря через вікна, нещільності вікон, дверей і будівельних матеріалів. Площа вікон, кватирок і фрамуг, що забезпечують природну вентиляцію має становити від 2-х до 4% площі підлоги.

Організована природна вентиляція – це аерація. Для аерації у стінах будівлі роблять отвори для надходження зовнішнього повітря , а у верхній частині – спеціальні ліхтарі для видалення відпрацьованого повітря.

Щоб посилити природну вентиляцію у виробничих приміщеннях встановлюють витяжні труби з дефлекторами на 1,5-2м вище гребня даху в зоні ефективної дії вітру. Вітер, що обтікає дефлектор створює знижений порівняно з атмосферним тиск, внаслідок чого по витяжній трубі вгору рухається повітря з приміщення й видаляється у навколишнє середовище.

Для боротьби з надлишками тепла аерація має перевагу втому, що величезні об’єми повітря(мільйони м3/г) подаються і видаляються без вентиляторів і повітропроводів. Аерація дешевша й простіша в експлуатації порівняно з механічними системами вентиляції.

Недоліком природної вентиляції є те , що вона мало ефективна за високих температур зовнішнього повітря, особливо у безвітряну погоду.

Механічна вентиляція

У системах механічної вентиляції рух повітря здійснюється за допомогою вентиляторів. Механічна вентиляція може бути робочою або аварійною, яку проектують на тих виробництвах де можливе надходження у повітря значної кількості шкідливих або вибухонебезпечних речовин.

Аварійна вентиляція вмикається автоматично при досягненні граничної концентрації небезпечних речовин і має забезпечувати 8-12 кратний повітрообмін за годину.

Механічна робоча вентиляція може бути загальнообмінною, місцевою або комбінованою.

Щоб забезпечити нормальний повітрообмін необхідну кількість повітря визначають відповідно до наявних шкідливих чинників характерних для конкретного виробництва.

64. Поясніть, які особливості вирізняють електротравматизм у порівнянні з травматизмом від інших факторів, що можуть призвести до травм.

Елсхгг ротіравма — це травма, викликана дією електричного струму або електричного поля. Електротравми поділяються на два види: електротравми, котрі виникають при проходженні струму через тіло людини, і електротравми, поява котрих не пов'язана з проходженням струму через тіло людини. Ураження людини в другому випадку пов'язується з опіками, засліпленням електричною дугою, падінням, а відтак — суттєвими механічними ушкодженнями. Існує також поняття „електротравматизм". Електротравматизм — це явище, котре характеризується сукупністю електротравм, котрі виникають та повторюються в аналогічних виробничих, побутових умовах та ситуаціях. Осередок, джерело електротравматизму — та чи інша тимчасова або навіть постійна ситуація при експлуатації електроустановок, коли мають місце аналогічні випадки ураження людини струмом.

Електротравми умовно поділяють на місцеві та загальні. Місцеві електротравми викликають місцеве ушкодження організму – електричний опік, металізацію шкіри, механічні пошкодження, викликані мимовільними скороченнями м'язів під дією струму і електроофтальмія (запалення зовнішніх оболонок очей під дією електричної дуги).

Загальні електротравми, які частіше називають електричними ударами, викликають порушення звичайної діяльності життєво важливих органів або призводять до ураження всього організму.

Місцеві електротравми

Місцева електротравма — яскраво виражене місцеве порушення цілісності тканин тіла, в тому числі кісткових тканин, викликане дією електричного струму або електричної дуги. Найчастіше це поверхневі пошкодження, тобто ураження шкіри, а іноді й інших м'яких тканин, а також зв'язок і кісток. Небезпека місцевих електротравм і складність їх лікування залежать від місця, характеру та ступеня пошкодження тканин, а також від реакції організму на це пошкодження. Як правило, місцеві травми виліковуються і працездатність потерпілого відновлюється повністю або частково.

Електричний удар — збудження живих тканин організму електричним струмом, що проходить через них, яке супроводжується мимовільним судорожним скороченнями м'язів. Негативний вплив таких явищ на організм людини може бути різним і його умовно мож на поділити на п'ять ступенів:

І — судорожне, ледве відчутне скорочення м'язів;

II — судорожне скорочення м'язів, що супроводжується сильним болем (без втрати свідомості);

III — судорожне скорочення м'язів із втратою свідомості, при цьому зберігається дихання і робота серця; IV — втрата свідомості і порушення серцевої діяльності або дихання;

V — клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу. Наслідок впливу електричного струму на організм людини залежить від ряду факторів.

65.72. Проаналізувати п’ять категорій робіт за рівнем важкості і дати оцінку величині оптимальної вологості і швидкості руху повітря виробного середовища у теплий/холодний період року згідно до нормативів.

Див. пит. 55 й 56.

67. Провести порівняння між джерелами світла (природне і штучне) виробничого освітлення.

Залежно від джерел світла освітлення може бути природним, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу; штучним, що створюється електричними джерелами світла, та суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним. Природне освітлення поділяється на: бокове (одно2 або двобічне), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє, здійснюється через отвори (ліхтарі) в дахах і перекриттях; комбіноване – поєднання верхнього та бокового освітлення. На рівень природного освітлення приміщень впливають: світловий клімат, який залежить від географічного розтушування місця, площа та орієнтація світлових отворів; конструкція вікон, чистота скла, геометричні параметри приміщень та відбиваючі властивості поверхонь, зовнішнього та внутрішнього затемнення світла різними об’єктами.

Як джерела світла при штучному освітленні використовуються лампи розжарювання та газорозрядні лампи.

Основними характеристиками джерел світла є номінальна напруга, споживана потужність, світловий потік, питома світлова віддача та строк служби.

66. Проаналізувати для кого і хто проводить вступний інструктаж з охорони праці.

Інструктажі з питань охорони праці проводяться на всіх підприємствах, установах і організаціях незалежно від характеру їх трудової діяльності, підлеглості і форми власності.

Мета інструктажу -навчити працівника правильно і безпечно для себе і навколишнього середовища виконувати свої трудові обов'язки. Інструктажі за часом і характером проведення поділяють на: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктажпроводиться з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову), незалежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією або посади; працівниками, які знаходяться у відрядженні на підприємстві й беруть безпосередню участь у виробничому процесі; з водіями транспортних засобів, які вперше в'їжджають на територію підприємства; учнями, вихованцями та студентами навчально-виховних закладів перед початком трудового й професійного навчання в лабораторіях, майстернях на полігонах тощо.

Вступний інструктаж проводить спеціаліст відділу охорони праці або особа, що призначена наказом для проведення цієї роботи.

Місце проведення вступного інструктажу - кабінет охорони праці або інше приміщення, обладнане наочними матеріалами. Програма вступного інструктажу розробляється відділом охорони праці згідно з переліком питань, наведеним у додатку до Типового положення про навчання з питань охорони праці. Програму та тривалість інструктажу затверджує роботодавець.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в спеціальному журналі, а також у документі про прийняття працівника на роботу, де розписуються інструктуючий та проінструктований працівники.

68. Проаналізуйте, які небезпечні фактори впливають на людину у будівлях або приміщеннях у разі виникнення пожежі.

До первинних факторів, згідно ГОСТ 12.1.004-91,належать: полум’я та іскри; підвищена температура навколишнього середовища; токсичні продукти горіння й термічного розкладу матеріалів, речовин; дим; знижена концентрація кисню.

Вторинними проявами небезпечних факторів пожежі вважаються: уламки, частини зруйнованих апаратів, агрегатів, установок, конструкцій; радіоактивні та токсичні речовини і матеріали, викинуті із зруйнованих апаратів та установок; електричний струм, пов’язаний з переходом напруги на струмопровідні елементи будівельних конструкцій, апаратів, агрегатів внаслідок пошкодження ізоляції під дією високих температур; небезпечні фактори вибухів, пов’язаних з пожежами; вогнегасні речовини.