3.3 Рiвняння Пуассона |
3 Потiк вектора напруженостi електричного поля |
3.3Рiвняння Пуассона
Запишемо теорему Гауса в диференцiальнiй формi.
@Ex + @Ey + @Ez = @x @y @z "0
Це рiвняння мiстить 3 невiдомих функцi¨ i незручне для розрахункiв. Згада¹мо, що ~ |
~ |
~ |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
E = grad' та розпишемо E = r'. Â |
||
результатi ми можемо виконати пiдстановку. |
|
|
|||||||||||||
~ |
@'~ |
@'~ |
@'~ |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
E = |
@x i |
@y j |
@z k |
|
|
|
|
|
|
||||||
Ex = @'@x , Ey = @'@y , Ez = @'@z |
|
|
|||||||||||||
|
@( @'@x ) |
+ |
@( @'@y ) |
|
+ |
@( @'@z ) |
= |
|
|
|
|
|
|||
|
@x |
|
|
@y |
|
|
@z |
|
"0 |
|
|
|
|||
@2' |
@2' |
|
@2' |
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
@x2 + |
@y2 |
+ @z2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
"0 |
|
|
|
|
|
|
||||||||
Це рiвняння мiстить одну невiдому функцiю Розвязки таких рiвннь розвязують за допомогою методiв матфiзики. При= 0 зазначене рiвняння назива¹ться рiвнянням Лапласа. Воно дозволя¹ розрахувати напруженiсть електричного поля за вiдсутностi заряду.
3.4Приклади розрахунку електричних полiв за допомогою теореми Гауса
3.4.1Заряджена площина (рис 1.21)
E = |
qoxoïë |
, qoxoïë = Sîñí |
|
|
|||||
"0 |
|
|
|
||||||
E = S EdS~ = 2Sîñí |
EdS~ ~ +Sái÷íà |
EdS~ ~ , Sái÷íà |
EdS~ ~ = 0 |
||||||
Ма¹мо площину, яка однорiдно заряджена |
|||||||||
~ |
|
|
~ |
|
|
~ |
|
|
|
E ? dS(Sái÷í), áî E ds |
|
|
|||||||
E = Sîñí |
|
|
Sîñí |
|
|
||||
Eds = 2ESîñí = "0 |
|
|
|||||||
E = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2"0 |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|||
3.4.2Заряджена нитка (рис. 1.22)
Нитка ма¹ густину заряд, r- найменша вiдстань вiд точки до нитки. поле однакове на сторонах цилiндру
E = |
qoxoïë |
, qoxoïë = h |
|
|
||||
"0 |
|
EdS~ ~ = Sái÷íà |
EdS~ ~ = Eh2 r= "0 |
|||||
E |
= S EdS~ ~ = Sái÷íà |
EdS~ ~ + 2Sîñí |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
h |
Sîñí |
EdS~ ~ = 0 (E~ ? dS~) |
|
|
|||||
E = |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 "0r |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|||
9
4 Електричне поле в дiелектриках
R
'(r) = '(r0) E(r)dr
r0
r |
|
|
|
|
||
'(r) = '(r0) r0 |
|
|
|
r |
||
|
dr = '(r0) |
|
ln( |
|
) |
|
2 "0r |
2 "0 |
r0 |
||||
4Електричне поле в дiелектриках
Дiелектриками називають речовини, якi не проводять електричний струм. В них вiдсутнi так званi вiльнi заряди, якi можуть перемiщуватись в об'¹мi цi¹¨ речовини, iншими словами всi заряди дiелектрика локалiзованi у межах атомiв чи молекул. При розташуваннi дiелектрика в зовнiшньому електричному полi спостерiга¹ться спотворення цього поля. (рис 1.23)
Спостерiга¹мо поле E~ 0 всерединi (ста¹ не таким, якби дiелектрика не було, E~ |
0 = E~ |
). Бiльше того, дослiди показують, що |
||||||
|
E0 |
|
< E. Ïîëå E~ 00 |
|
6 |
|
E~ |
00 = E~ . |
j |
j |
поряд з дiелектриком, але не всерединi дiелектрика, також спотворю¹ться i |
||||||
|
|
|
|
|
|
6 |
||
Очевидно, що поле Е~ можуть змiнити тiльки заряди. Змiна поля в дiелектрику вiдбува¹ться внаслiдок явища полярiзацi¨.
На поверхнi дiелектрика створюються так званi полярiзацiйнi заряди, якi i спотворюють електричне поле. Е~ 00- полярiзацiйнi заряди. Очевидно, щоб пояснити це явище необхiдно звернути увагу на атомну будову речовини. Слiд припустити, що пiд дi¹ю поля вiдбува¹ться ефект полярiзацi¨ атома, при чому це вiдбува¹ться впорядковано, тобто всi атоми поляризуються однаковим чином, так що в сумi утворюються поверхневi макроскопiчнi заряди (заряди в атомi - мiкроскопiчнi).
Молекула, наприклад, H2O в цiлому електронейтральна. Мiстить атом кисню та два атому водню, при чому у атому кисню
бiльша спорiдненiсть до електричного заряду, нiж у водню. Тому позитивнi заряди зосередженi на киснi, а негативнi на воднi. (рис 1.24а)
В результатi отрима¹мо, що у молекули води центр розподiлу додатнього i вiд¹много заряду не спiвпадають. Iншими словами така молекула в електричному вiдношенi представля¹ собою систему двох однакових за величиною зарядiв протилежного знаку рознесених на певну вiдстань.
Розгляда¹мо систему за вiдсутностi електричного поля. Така молекула може бути представлена сукупнiстю (рис 1.25)
Заряди молекл за вiдсутностi поля орi¹нтуються хаотично. Якщо тепер ми таку систему внесемо в електричне поле Е,~ то пiд дi¹ю поля ми будемо мати таку систему, як на рис 1.26
Тобто пiд дi¹ю зовнiшньго електричного поля вiдбува¹ться полярiацiйне впорядкування зарядiв в молекулах.
Всерединi дiелектрика система електронейтральна, а зовнi утворюються макроскопiчнi додатнi та вiд¹мнi заряди. Це i ¹ полярiзацiйнi заряди. Це i ¹ полярiзацiйне явище дiелектрика.
У молекул H2Î, HCl, NH3, ... - заряди не спiвпадають
4.1Диполь
Диполем називають систему двох точкових зарядiв однакових за величиною, але протилежних за знаком, якi знаходяться на вiдстанi `. (ðèñ. 1.27)
10
4.2 Вектор полярiзацi |
4 Електричне поле в дiелектриках |
Ця система стане диполем, коли точка спостереження |
r> >`. Атоми, якi мають рiзнi центри розподiлу заряду можна роз- |
глядати як диполi. Можемо ввести радiус вектор ~ j j j j. ` = ~r+ ~r , що назива¹ться плече диполя. Позначимо q = q+ = q
Додатнiй заряд диполя називать зарядом диполя.
~
p~ä = ql- дипольний момент.
Ясно, що в однорiдному електричному полi сила, яка дi¹ на диполь зi сторони поля буде рiвною нулю.
~ ~ |
~ |
~ |
~ |
~ |
~ |
|
|
|
|
F = F+ + F = q+E + q E = qE qE = 0 (система електронейтральна). |
|
||||||||
Сила, яка дi¹ на диполь в однорiдному елекричному полi = 0: Якщо поле не однорiдне, то сила 6= 0. |
|||||||||
Розгянемо диполь в однорiдному електричному полi. (рис 1.28). ~ |
|
~ ~ |
~ |
||||||
до рiзних точок). |
|
|
|
|
F+ = qE , F = qE (протилежнi за напрямком, прикладенi |
||||
q` = p~ä |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
~ |
~ |
|
~ |
~ |
~ |
~ |
~ |
~ |
~ |
M = [~r+ F+] + [r F ] = [~r+ qE] [r qE] = [q(~r+ ~r ) E] = [ql |
E] = [p~ä E] |
||||||||
Момент сили, який дi¹ на диполь дорiвню¹ векторному добутку дипольного моменту на вектор напруженостi електричного поля .
~ |
Å,~ |
' = . |
p~ä E , ' = 0; p~ä "# |
|
Необхiдно визначити, яка з орi¹нтацiй буде стiйкою. Робота, що викону¹ться електричним полем при обертаннi диполя: dA = Md' = päEsin'd'
'2 |
'2 |
A = dA = päEsin'd' = päE sin'd' = päE( cos')j''2 = (päEcos'2) (päEcos'1)
1
'1 |
'1 |
(päEcos'2)- кiнцева енергiя диполя, (päEcos'1)- початкова енергiя диполя.
ä ~
Енергiя диполя в електричному полi W = p~ E.
Роботу викону¹ поле за рахунок власно¨ енергi¨, тому змiна роботи буде вiд'¹мна по вiдношенню до змiни енергi¨. Енергiя диполя в електричному полi: W = päEcos' ; ' = 0, W ! min
Крiм полярних дiелектрикiв, тобто дiелектрикiв, молекули яких мають власний дипольний момент iснують так званi неполярнi дiелектрики. Вони ¹ симетричнi. Наприклад, молекули О, He, H2, C ! Pä = 0, але якщо ¨х розташувати в зовнiшньому
~
електричному полi ма¹мо p~ä = "0E.
Пiд дi¹ю зовнiшньго електричного поля поля вiдбува¹ться збурення електричних станiв.
На неполярнi дiелектрики моменту нема, бо в них дипольний момент завди орi¹нтований вздовж Е~
4.2Вектор полярiзацi
Розглянемо дiелектрик, молеули якого мають дипольний момент. (рис 1.29)
|
|
|
|
1.29 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ñóìà ~ |
v |
|
Pi |
~ |
~ |
|
|
|
|
|
v ! |
|
|
P |
= |
i - повний |
|
|
|
|
P |
V |
|||||
|
|
Pä |
дипольний момент системи атомiв. |
|
|||||||||
Введемо вектор полярiзацi¨ P~ = |
Pv |
, P~ = |
1 |
Pi |
p~äi |
|
|
|
|||||
V |
V |
|
|
|
|||||||||
~
P не залежить вiд об'¹му речовини, а залежить тiльки вiд ¨¨ фiзичних властивостей, ¨¨ стану
~ ~ |
|
|
1 |
~ |
~ |
Якщо дiелектрик неполярний, то p~äi = "0E i P |
= |
V |
N "0E = n "0E |
||
n = {- дiелектрична сприйнятливiсть речовини
Для однорiдного полярного дiелектрика ма¹мо
P 2
P t n3kTä E - середня величина поляризацi¨.
n Pä2 $ { 1
3kT T
Заполяризувати дiелектрик тим важче, чим вища температура, тому дiелектрична сприйнятливiсть обернено пропорцiйна до температури.
11
4.3 Звязок мiж вектором полярiзацi¨ та полярiзацiйними зарядами |
4 Електричне поле в дiелектриках |
4.3Звязок мiж вектором полярiзацi¨ та полярiзацiйними зарядами
Вiзьмемо однорiдний дiелектрик у виглядi пластини. Розташу¹мо цей дiелектрик в зовнiшньому електричному полi, що перпендикулярне до площини пластини. Очевидно, що вiдбува¹ться полярiзацiя. На поверхнi утворюються полярiзацiйнi заряди. (рис 1.30)
Беремо дiлянку дiелектрику у виглядi цилiндру. Диполний момент P V = P l S, äå P - вектор полярiзацi¨ l S - îá'¹ì.
З iншого боку P V = Sl, äå S - заряд, l - плече.
Порiвня¹мо правi частини цих виразiв. Ми бачимо, що вектор полярiзацi¨ у разi однорiдного дiелектрика дорiвню¹ однорiдному заряду. P = ) Pn = - нормальна складова.
~
Розглянемо випадок неоднорiдного дiелектрика. Беремо маленьку вузьку дiлянку dS, спiвнаправлену по формi до E, ÿêó ìî-
жна вважати однорiдною. Явище полярiзацi¨ обумовлено перерозподiлом заряду, але заряд зберiга¹ться, тому для видiлено¨ дiлянки ми можемо записати: ~ ~
P dS = q
В межах маленько¨ дiлянки поле буде однорiдним. q можемо розташувати як q = dV .
V
Пiдставивши, ма¹мо |
P~ dS~ = divP~ dV . |
З iншого боку за теоремою Остроградського-Гауса: |
|
~
divP dV = ïoëdV ,
~
divP = ïoë - густина полярiзацiйного заряду.
4.4Вектор електрично¨ iндукцi¨.
Запишемо теорему Гауса для вектора напруженостi електричного поля за умови присутностi дiелектрика.
(1) ~ ~ 1
EdS = "0 (qñòîð + qïîë) (qñòîð + qïîë) = qîõîï
Внаслiдок наявностi електричного поля утворю¹ться |
~q |
ñòîð. явище полярiзацi¨. Ми зясували, що |
qïîë = |
~ ~ |
|||||
якщо ми враху¹мо цей вираз для |
q |
ïîë, ç (1) |
|
~ |
~ |
ñòîð. |
P dS. Тепер, |
||
|
|
("0E + P )dS = q |
|
|
|
||||
Ми бачимо, що незважаючи на явище полярiзацi¨ пiд iнтегралом сто¨ть така величина, потiк яко¨ визнача¹ться тiлки стороннiм зарядом.
~ ~ |
~ |
"0E + P |
= D - вектор електрично¨ iндукцi¨ (вектор електричного змiщення) |
4.5Дiелектрична проникнiсть
Враху¹мо, що величина вектора поляризацi¨ в лiнiйних середовищах прямопропорцiйна вектору напруженостi електричного поля
~ |
~ |
P = {"0E |
|
|
~ ~ ~ |
Враху¹мо це i пiдставимо в формулу означення для "0E + P = D |
|
1 + { = "- дiелектрична проникнiсть середовища. |
|
~ |
~ |
D = ""0E- викону¹ться для лiнiйного однорiдного середовища.
Зясу¹мо фiзичний змiст дiелектрично¨ проникностi. Для цього вiзьмемо дiелектрик у виглядi пластини i розташу¹мо в зовнiшньому електричному полi Е~ . (ðèñ 1.31)
12
4.6 Теорема Гауса для вектора електрично¨ iндукцi¨ 5 Провiдники в електричному полi
Для розрахунку |
E~ |
0 |
використа¹мо принцип суперпозицi¨. Е0 |
ма¹ бути рiвним сумi напруженостей зовнiшнього поля та заря- |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
~ |
|||||
дами заряджених площин (рис 1.32). Eзарядж:ïëoùèí = |
|
|
|
|
||||||||
2"0 |
|
|||||||||||
В результатi E0 = E "0 , |
= P |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
p |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
E0 = E |
|
) "0E0 = "0 |
P |
|
|
|
|
|||||
"0 |
|
|
|
|
||||||||
"0E0 + P = "0E |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Очевидно, що P створю¹ поле Е0, те поле, яке створю¹ дiелектрик
P = "0{E0
"0E0 + "0{E0 = "0E
(1 + {)E0 = E "E0 = E
" = EE0
Дiелектрична проникнiсть показу¹ у скiльки разiв дiелектрик послаблю¹ електричне поле (Е-поле, без дiелектрика, E0-ïîëå за наявностi дiелектрика)
4.6Теорема Гауса для вектора електрично¨ iндукцi¨
Потiк вектора електрично¨ iндукцi¨ пропорцiний охопленому сторонньому заряду.
~ ~
DdS = qñòîð:охопл
~ ~ ~ DdS = divDdV
qñòîð:охопл = ñòîð:охоплdV - за теоремою Остроградського-Гауса
~
divDdV = ñòîð:охоплdV
~
divD = ñòîð:охопл- Теорема Гауса для вектора електрично¨ iндукцi¨ в диференцiйнiй формi. Виконання теореми Гауса означа¹, що для точкового стороннього заряду:
~ |
|
|
q |
~ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
D = |
|
4 r2 |
~er =E""0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
В середовищi для точкового заряду ~ |
|
q |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
E = |
4 ""0r2 |
~er. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Очевидно, що потенцiал ' = |
q |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
4 ""0r |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Вза¹модiя двох точкових зарядiв в однорiдному середовищi модифiку¹ закон Кулона: ~ |
|
|
1 |
|
q1q2 |
|
~r12 |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
F12 |
= |
4 ""0 |
|
~r122 |
|
j~r12j |
|
В дiелектрику вiдбува¹ться також змiна вза¹модi¨ мiж зарядiв dA = pEsin d' |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
'2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
A = '1 |
P Esin d' = P Ecos'2 P Ecos'1; |
P = |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
5Провiдники в електричному полi
Провiдником називають речовину, яка мiстить вiльнi заряди та здатна проводити електричний струм. Вiльнi заряди можуть вiльно перемiщуватись в межах об'¹му всього провiдника.
Розглянемо провiдник в зовнiшньому електричному полi ~ |
~ |
~ |
~ |
E. На нього дi¹ сила F |
= q0E i âií ðóõà¹òüñÿ. Ïiä äi¹þ ñèëè F |
||
буде вiдбуватися перерозподiл зарядiв в провiднику, i цей перерозподiл буде вiдбуватись до тих пiр, поки напруженiсть електричного поля в серединi провiдника не буде дорiвнювати нулю.
13
5.1 Тиск, що поле чинить на поверхню зарядженого провiдника 5 Провiдники в електричному полi
Êîëè ~ |
~ |
E 6= 0 в полi буде iснувати струм, що суперечить закону збереження енергi¨. Отже, |
E = 0. Компенсацiя поля вiдбува¹- |
ться за рахунок перерозподiлу зарядiв так, що на поверхнi виникають поверхневi заряди. В результатi ма¹мо таку ситуацiю (рис 1.34)
~
Якщо поле всерединi провiдника однакове, вiдсутн¹ i дорiвню¹ нулю, то ' = const ; E = grad(const) = 0 .
Потенцiал точок поверхнi провiдника також однаковий i його називають потенцiалом провiдника.
~ |
~ |
E ~n, |
E = 0 |
У випадку зарядженого провiдника.
Ма¹мо провiдник, якому надали заряду q всерединi провiдника поле дорiню¹ нулю, отже заряд розподiлиться по поверхнi. (ðèñ 1.34a) = dSdq . Вiзьмемо провiдник (рис 1.35, 1.36)
Eë = d'dl - найменша вiдстань мiж сусiднiми еквiпотенцiальними поверхнями
Eëíà ðèñ 1.36 E; áî l2 l1
5.1Тиск, що поле чинить на поверхню зарядженого провiдника
Оберемо дiлянку d`. (ðèñ 1.37 , 1.38).
Å= |
|
|
; = dq |
|||
|
2""0 |
|||||
|
|
dS ; |
||||
Eâ = |
0; |
|
|
|||
~ |
|
|
Å~ |
âä + |
Å~ |
|
Eâ = |
|
|
взагал |
|||
Å~ âä = Å~ взагал
Зi сторони електричного поля залишку на дiлянку дi¹ електрична сила. Поле, що утворю¹ весь провiдник на дiлянцi за виключенням само¨ дiлянки:
E = 2Eçä =
""0
Очевидно, що на дiлянку зi сторони електричного поля залишку дi¹ пандемоторна сила
dF = Eçàëdq = Eçàë ds p = dFdS - òèñê.
p = Eçàë = 2
2""0
E =
""0
P = ""0E2
2
За величиною тиск на поверхнi зарядженого провiдника спiвпада¹ за вличиною з густиною електриного поля.
5.2мнiсть вiддаленого провiдника
За означенням ¹мнiсть провiдника визнача¹ться за формулою C = 'qïð
Розгянемо маленьку дiлянку зарядом dq. (рис 1.39).
dq = dS
= kq = k(x; y; z)q
' = |
dq |
= |
q |
|
k(x;y;z)dS |
4 ""0r |
4 ""0 |
r |
SS
C = |
q |
= |
|
4 ""0 |
||
'ïðîâ |
|
k( |
x;y;z)dS |
|||
|
s |
|
|
|||
|
|
r |
||||
k(x; y; z)- геометричний фактор. мнiсть провiдника залежить вiд " та геометрично¨ форми провiдника.
14
5.3 мнiсть провiдника сферично¨ форми (рис 1.40) |
5 Провiдники в електричному полi |
5.3мнiсть провiдника сферично¨ форми (рис 1.40)
Всерединi провiдника r < R ) E = 0
Ззовнi провiдника r R ) E = |
|
q |
|
||||||||||||||||
|
4 ""0r2 |
||||||||||||||||||
D = D4 r2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
qoxon = q |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
D = qoxon |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
D 4 r2 = q |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
D = |
q |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 r |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
E = |
D |
|
= |
|
|
q |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
""0 |
4 ""0r |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
r |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
'(r) = '(r0) 0 |
Edr |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
r0 = 1 |
|
r |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
qdr |
|
|
|
|
q R |
|
|
q |
|||||
'(r) = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
4 ""0r2 |
= |
4 ""0r |
j1 |
= |
4 ""0r |
|
||||||||||||
|
|
|
1 |
|
|
q |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
'(r = R) = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
4 ""0R |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
C = |
q |
= 4 ""0R |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
'ïð |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
Cçåìëi = 4 3:14 8:85 10 12 6:4 106 = 6 10 4(Фарад) |
|||||||||||||||||||
[C] = 1Ô = |
|
1êë |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
1Â |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
5.4Енергiя електричного поля вiддаленого провiдника
Вважа¹мо, що вiн ма¹ ¹мнiсть С. Пораху¹мо енергiю електричного поля провiдника. Очевидно, вона рiвна роботi при зарядженнi провiдника, W = A. Зарядимо його шляхом надання йому послiовними порцiями заряду dq.
dA = 'dq = Cq dq
A = dA = qdq
C
00
W = q2 = q' = C'2
2C 2 2
Конденсатор - це пристрiй для накопичення електричного заряду. Мiстить два чи бiльшу кiлькiсть електродiв, роздiлених мiж собою дiелектриком.
Плоский конденсатор ма¹ електроди у виглядi пластин. (рис 1.41)
Заряд конденсатора qê = jqj
Напруга мiж пластинами називаеться напругою на конденсатрi. q = S ; E = 2""0
мнiсть конденсатора визнача¹тья з вiдношення заряду до напруги конденсатора C = Uq , U = Ed, C = ""d0S
15