Text_lektsiy_z_TTD_chastina_1__3-y_sem_ukr_2015
.pdf
Розділ 1 |
Лекція №5 |
41 |
В процесі розширення РТ джерело роботи отримує меншу роботу, чим в разі відсутності тертя, а при стисканні РТ, джерело роботи витрачає більше роботи, чим за відсутності тертя. Таким чином необоротний процес,
що обумовлений тертям є енергетично менш досконалим, чим процес без тертя.
СПОСОБИ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОТИ
1.Рівняння 1-го закону ТД
2.Рівняння 2-го закону ТД
3.Вирази, що використовують поняття теплоємності
1. - вивчатимемо в Темі 2.
2
2. - q + qr = ∫Tds ( рівняння 2-го закону в питомих величинах. Це рів-
1
няння широко використовується при розрахунку рівноважних процесів (без тертя lr = qr = 0 )
2
q = ∫Tds
1
Найпростіше інтеграл вирішується при T = const (ізотермічний рівноваж-
ний процес)
2
q = ∫Tds = T ( s2 − s2 ) = T s
1
У випадку коли T = var ( T -змінна), то часто для рівноважних проце-
сів вводять поняття середньої термодинамічної температури. Вираз для неї отримують на підставі математичної теореми про середнє
2
q = ∫Tds = Tm ( s2 − s1 ) = Tm s
1
Tm = q1− 2 - залежність для визначення. Tm визначається як відношен-
s1− 2
ня кількості теплоти в даному процесі до зміни ентропії в цьому ж процесі.
ГРАФІЧНА ІНТЕРПРИТАЦІЯ РІВННЯННЯ
T |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Tm |
a |
|
б |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
m |
|
|
q |
|
T |
|
|
|
|
|
|
s |
|
s2 |
s |
|
1 |
s |
||
|
|
|
|
q1− 2 = qa − б = q
s1− 2 = sa − б = s
неізотермічний процес 1-2 замінюємо еквівалентним ізотермічним процесом а-б, в якому величини s и q ,такі ж як і в процесі 1-2.
Тобто середня термодинамічна температура неізотермічного процесу 1-2
це така температура ізотермічного процесу а-б, в якому величини s и q ,такі ж як і в процесі 1-2
ТТД (3-й семестр) |
2015р. |
Розділ 1 |
Лекція №6 |
42 |
Лекція № 6 |
|
Дата:_________ |
Повна теплоємність Теплоємністю тіла (системи) називається фізична величина, що дорі-
внює кількості теплоти, необхідної для нагріву тіла (системи) на один Кельвін. (З курсу Фізики!)
Визначаємо як кількість теплоти в даному процесі ( х), що віднесена до зміни температури в цьому ж процесі ( х).
|
|
|
|
С x |
= |
δ Q x |
|
(1) |
|
|
|
|
|
|
dT x |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dT |
x |
= dt |
- безкінечна мала зміна температури. |
||||||
|
|
x |
|
|
|
|
|
||
Теплоємність залежить від характеру процесу. У ТТД велике значення мають теплоємності при постійному об'ємі і постійному тиску
У формулі (1) - індекс, вказує на характер процесу (p=const - ізобарний процес і v=const - ізохорний процес)
Пригадаємо:
Величини, що відносяться до вмісту речовини, тобто такі, що явля-
ються його мірою -1) маса, 2)кількість речовини, 3)об’єм при НУ.
Теплоємність одиниці міри речовини (вмісту речовини) називається
питомою теплоємністю.
Повну теплоємність відносять до відповідної міри речовини (маса [кг], кількості речовини [кмоль], об'єму за нормальних умов (НУ [ мн3 ])
НУ: p = 760 мм. рт.ст. T = 273 K ( 0 о С )
Наприклад, якщо віднести до маси m[кг] те отримаємо:
c |
|
= |
C x |
|
[Дж/(кгК)] - - питому масову теплоємність (або в де- |
||||||
x |
m |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
якій літературі - питому) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
і відповідно c x |
= |
C |
x |
|
|
Дж |
- питому молярну теплоємність |
||||
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
M |
|
|
кмоль К |
|
||
/ |
= |
|
C x |
|
Дж |
|
і відповідно c x |
|
|
|
|
- питому об'ємну теплоємність |
|
|
|
|
||||
|
|
|
Vн |
|
мн3 К |
|
Якщо врахувати, що Q = q m , то |
||||||
δq x = c x dTx = c x dt |
||||||
|
|
2 |
|
|
|
|
q x |
= ∫c x dTx |
|||||
|
|
1 |
|
|
|
|
Теплоємність не є постійною величиною. Вона змінюється із зміною |
||||||
температури.
Залежно від інтервалу температур розрізняють:
а) дійсну теплоємність (віднесена до нескінченно малої зміни температури)
ТТД (3-й семестр) |
2015р. |
Розділ 1 Лекція №6 43
|
|
|
|
c x |
= |
δ q x |
|
||
|
|
|
|
|
dt x |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
dT |
x |
= dt |
- безкінечна мала зміна температури. |
||||||
|
|
x |
|
|
|
|
|
||
б) Середню теплоємність (віднесена до кінцевої зміни температури в даному процесі t x = T x )
|
|
|
t 2 |
|
t 2 |
|
t 2 |
|
t 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
||||
q |
|
= |
∫ c x d t x =cxm |
|
( t 2 −t 1 ) = cxm |
t2 − cxm |
t1 |
|||
x |
|
t 1 |
0 |
0 |
||||||
|
|
t1 |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
qx |
|
c |
xm |
t 2 t |
2 |
− c |
xm |
t 1 t |
1 |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
t2 |
|
|
|
0 |
|
0 |
|||||
c |
xm |
= |
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
t |
|
t x |
|
|
|
t2 |
− t1 |
|
|
|||
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
в) Постійну теплоємність с = соnst |
|
|
|
|
|
|
|||||||
Якщо теплоємність не залежить від t , відмінність між c x и cxm зникає.
У загальному випадку c x міняється (залежно від характеру процесу)
від 0 при Qx = 0 (адіабатний процес) до ± ∞ при T = const (ізотермічний процес). Знак «-»,коли знаки теплоти і зміни температури різні.
c x |
cx |
|
|
|
cx |
− ∞ |
|
|
|
|
+ ∞ |
|
|
|
|
||
0 |
Cv |
Cp |
|||
Ми частіше стикатимемося з: cv > 0 - ізохорна
c p > 0 - ізобарна
|
|
Дж |
|
|
c p − cv |
= R |
|
|
- рівняння Майєра |
|
||||
|
|
кгK |
|
|
Помножимо обидві частини рівняння на
c p − c v = R = R |
= 8314 |
|
Дж |
|
|
|
|
||
|
||||
|
|
|
кмоль K |
|
Якщо повернутися на початок лекції то слід зазначити, що всі три типи розрахунку теплоти повинні давати один і той же результат.
ТТД (3-й семестр) |
2015р. |
Розділ 1 |
Лекція №6 |
44 |
Таблиця теплоємкостей
C(повна теплоємність тіла, кДж )
K
|
cx |
|
cx/ |
|
|
|
|
|
c x |
|
|
|
||
(питома масова |
кДж |
) |
(питома об’ємна кДж |
) |
(питома молярна |
кДж |
|
) |
||||||
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кмоль |
|
||||
|
|
3 |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
K |
|||||||||
|
кг K |
|
|
|
мн K |
|
|
|
|
|
|
|||
ізобарна |
ізохорна |
|
ізобарна |
ізохорна |
|
ізобарна |
|
ізохорна |
||||||
( p = const ) |
( v = const ) |
( p = const ) |
( v = const ) |
( p = const ) |
( v = const ) |
|||||||||
c p |
cv |
c / |
c / |
c p = c p |
c v = cv |
|
|
p |
v |
|
|
середня питома відповідно масова, об’ємна та молярна у заданому діапазоні температур t1 та t2
|
t2 |
t2 |
t2 |
t2 |
t2 |
|
t |
2 |
t2 |
t2 |
|
||||
c |
|
c |
c / |
c / |
c |
|
= c |
|
c |
|
= c |
||||
pm |
pm |
pm |
vm |
||||||||||||
|
vm |
pm |
vm |
|
|
|
vm |
||||||||
|
t1 |
t1 |
t |
1 |
t1 |
t1 |
|
t1 |
t1 |
t1 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.9 ДЕЯКІ МАТЕМАТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ХАРАКТЕРИСТИК СТАНУ (ПАРАМЕТРІВ) І ХАРАКТЕРИ-
СТИК ПРОЦЕСУ (ТЕПЛОТИ І РОБОТИ)
1. ПАРАМЕТРИ.
а) p , v , T - термічні. |
|
p - абсолютний тиск |
[Па] |
v - питомий об'єм |
[м3/кг] |
T - термодинамічна температура |
[K] |
Для простих тіл термічні параметри зв'язуються рівнянням: F (p, v,T )= 0 - Термічне рівняння стану.
б) u , h , s - калоричні.
u = U - питома внутрішня енергія. Енергія мікрочасток (молекули,
|
|
m |
[Дж/кг] |
||
атоми), з яких складається тіло. |
|||||
h = u + pv - питома ентальпія |
[Дж/кг] |
||||
h = |
H |
|
|
||
m |
|
||||
|
|
|
|||
s = |
S |
- питома ентропія |
[Дж/кг K]. Фізичний зміст ентропії |
||
|
|||||
|
m |
|
|
|
|
- міра степені хаотичності руху мікрочасток, з яких складається тіло. |
|||||
Окрім цих шести параметрів до характеристик стану відносяться: |
|||||
|
K |
|
w 2 |
||
k = |
|
= |
|
- питома кінетична енергія [Дж/кг] ( K кінетична енергія, |
|
m |
2 |
||||
|
|
|
|||
w- швидкість). |
|
|
|||
gz - питома потенційна гравітаційна (або сил тяжіння) енергія, де g=9,81м/с2- прискорення сили тяжіння, z- висота положення тіла [м]
pv - питома потенційна енергія сил тиску [Дж/кг]
(довідковий матеріал з фізики)
Повна енергія макротіла може бути представлена як енергія зовнішня і вну-
трішня.
|
Eповна = Eзовн. + Eвнутр. |
(1) |
|
Eвнутр. = U химіч. + U ядерн. + Uтеплов. ( терміч.) |
(2) |
В (2) U химич. + U ядерн. = U0 - нульова енергія ( в процесах без протікання
хімічних і ядерних реакцій не змінюється).
ТТД (3-й семестр) |
2015р. |
Розділ 1 |
Лекція №6 |
45 |
Uтеплова - теплова енергія, в яку, зазвичай, включають енергію, пов'язану з тепловим, хаотичним рухом мікрочасток тіла (молекул ато-
мів), а також потенційну енергію взаємодії між молекулами.
Надалі в ТТД цю теплову енергію будемо називати просто внутрішньою
енергією |
U = Uтеплова . |
Оскільки відстань між молекулами визначається об'ємом, який за- ймає газ, то в загальному випадку внутрішня енергія залежить від темпе-
ратури T і об'єму v , тобто u = f (T , v) . Для реальних газів внутрішня енергія є однозначною функцією стану тіла і визначається будь-якою парою параметрів p , v , T . У ідеальному газі сили взаємодії між молекулами від-
сутні і потенційна енергія взаємодії між молекулами дорівнює нулю. Отже, внутрішня енергія ідеального газу складається лише з кінетичної енергії руху
молекул і визначається температурою T , тобто u = f ( T ) .
Eзовн. = Eкінет. + Eполей - пов'язана з переміщенням тіла і взаємодією його із зовнішніми полями (наприклад, поле земного тяжіння).
Таким чином, повна енергія системи (тіла) пов'язана з її внутрішньою енергією U рівнянням
|
mw 2 |
|
Eповн. = U + Eкінет. + Eполей = U + |
|
+ mgz (3) |
2 |
||
2 ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОЦЕСУ
Основні (зовнішні) кількісні енергетичні характеристики процесів - Q - теп-
лота процесу, Дж; L - робота процесу, Дж; ( q -питома теплота, Дж/кг; l - питома робота, Дж/кг).
Lr - |
работа тертя, |
Qr - теплота тертя ( Lr |
= Qr |
> 0 ) |
|
|||||
|
|
|
Характеристики стану та процесу (порівняльна таблиця мат. властивостей) |
|||||||
|
|
|
Характеристики стану |
|
Характеристики процесу |
|||||
|
|
|
(параметри) |
|
|
|
||||
|
|
|
2 |
|
|
|
|
2 |
|
|
1) |
|
|
∫dp = p2 − p1 = p |
1) |
∫δq = q1− 2 = q |
|
||||
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
∫dz = z2 − z1 = z , |
|
∫δl = l1− 2 = l |
|
||||
|
|
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
де z - будь-який параметр. |
2 |
2 |
|
|||||||
∫δl , ∫δq - сума елементарних теплот і робіт |
||||||||||
Зміна параметрів (будь-якого з параметрів) |
||||||||||
не залежить від рівняння (графіка) процесу і |
1 |
1 |
|
|||||||
визначається лише значеннями його в кін- |
Кількість теплоти і роботи залежить від рів- |
|||||||||
цевій і початковій точках. |
няння процесу |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
∫δq = q2 − q1 = q |
Суперечить поняттю |
||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
теплоти і роботи |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∫δl = l2 − l1 = l |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
2) Цикл. |
Зміна параметра за |
2) Цикл. |
|
|||||||
p |
|
|
|
|
|
цикл = 0 |
∫δq ≠ 0 |
|
||
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
1 |
|
|
|
∫dp = 0 ∫dz = 0 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
у загальному випадку. |
|||
|
|
|
|
|
|
∫δl ≠ 0 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
v |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ТТД (3-й семестр) |
2015р. |
Розділ 2: |
Лекція №7 |
46 |
Лекція №7 |
|
Дата:__________ |
РОЗДІЛ 2: ЗАКОНИ ТЕРМОДИНАМІКИ
Перший закон термодинаміки - це застосування закону збереження енергії до термодинамічних процесів. Він записується у вигляді рівняння енер-
гобалансу для відкритих і закритих систем.
Другий закон термодинаміки характеризує спрямування природних (реальних) процесів і визначає якісну відмінність теплоти від інших форм передачі енергії. Цей закон пов'язаний з принципом існування ентропії. Другий закон враховує особливості реальних процесів у зв'язку з їх необоротністю. Зниження необоротності веде до підвищення енергетичної ефективності про-
цесів, а значить до економії енергоресурсів
2.1. МАТЕМАТИЧНІ РІВНЯННЯ ПЕРШОГО ЗАКОНУ ТЕРМОДИНАМІКИ ДЛЯ ЗАКРИ-
(ЗС).
Пригадаємо: повна енергія тіла (закритої системи)
Eповн. = U + Eкінет. + Eполей = U + mw 2 + mgz -
2
Закрита система - це, коли немає обміну речовиною системи із зовнішнім середо-
вищем.
Енергобаланс для ЗС складається:
а) відносно координат, жорстко пов'язаних з центром мас тіла (або ЗС).
E зс
xy = Eвнутр. = U - енергія закритої системи
енергія закритої |
Внутрі- |
системи відносно |
шня |
координат х y |
енергія |
б) відносно нерухомих координат (розташованих на Землі)
Енергія закритої системи (магнітну, електричну і ін. енергії враховувати не будемо):
Езс x / y / |
= U + Eкін. |
+ Епот. - |
енергія |
Кіне- |
Потенційна граві- |
закритої |
тична |
таційна енергія |
системи |
енер- |
(сил тяжіння) |
відносно |
гія |
|
координат |
тіла |
|
х /у/ |
як |
|
|
цілого |
|
Для закритої системи енергобаланс складається зазвичай відносно координат
ху.
ТТД Лекції (3-й семестр) |
2015 р. |
Розділ 2: Лекція №7 47
Хай в початковому стані внутрішня енергія ЗС має значення U1. Під впливом зовнішнього енергообміну (теплоти Q і деформаційної роботи L) ве-
личина U1 змінилася і стала U2, тобто внутрішня енергія змінилася на величину
U = U2 – U1
Виведемо рівняння енергообміну для ЗС при Q > 0 та L > 0 .
U = Q – L або Q = U+ L
Для узагальнення отриманого рівняння на випадок Q більше або менше нуля і L більше або менше нуля досить прийняти, що величини Q, L- алгебраїчні. Тоді базове рівняння має вигляд:
Q = U + L
при Q більше або менше нуля; L більше або менше нуля; ; U більше або мен-
ше нуля.
Формулювання першого закону термодинаміки:
Зміна внутрішній енергії ЗС дорівнює алгебраїчній сумі зовнішніх енер-
гетичних дій (впливів) у формі теплоти і деформаційної роботи.
Алгебраїчна сума – вираз, утворений з величин, об'єднаних між собою знаками
«+» та/або «-», тобто . знаками операцій додавання і віднімання.
ТТД Лекції (3-й семестр) |
2015 р. |
Розділ 2: |
Лекція №7 |
48 |
2.1.1 РІВНЯННЯ ЕНЕРГОБАЛАНСУ ДЛЯ ЗАКРИТОЇ СИСТЕМИ ЧЕРЕЗ ДЕФОРМАЦІЙНУ
РОБОТУ.
Q = U + L , где
2 |
|
L = ∫ pdV − Lr |
В повних величинах |
1 |
|
δQ = dU + δ L ,где
δL = pdV − δ Lr
Якщо врахувати, що Q = q m , L = l m , Lr = lr m и V = v m , то: (1)
2
q = u + l , где l = ∫ pdv − lr
1 |
У питомих величинах |
|
δq = du + δ l , де
δl = pdv − δ lr
(1)– Рівняння енергобалансу для ЗС через деформаційну роботу.
2.1.2 РІВНЯННЯ ЕНЕРГОБАЛАНСУ ДЛЯ ЗАКРИТОЇ СИСТЕМИ ЧЕРЕЗ РОБОТУ ПЕРЕМІ-
ЩЕННЯ.
Пригадаємо, що |
h = u + pv (введено Гібсом для полегшення розрахунків) |
тоді |
dh = du + pdv + vdp du = dh − pdv − vdp |
підставимо du у вихідне диференціальне рівняння δ q = du + pdv − δ lr
Отримаємо: |
δ q = dh − pdv − vdp + pdv − δ lr = dh − vdp − δ lr |
|
δ lп |
Позначимо комплекс величин δ lп = −vdp − δ lr де δ lп – елементарна робота переміщення.
Тоді:
ТТД Лекції (3-й семестр) |
2015 р. |
Розділ 2: Лекція №7 49
δ q = dh + δ lп |
, де δ lп = −vdp − δ lr |
|
|
||
|
|
|
2 |
У питомих величинах |
|
q = |
h + lп |
де |
lп = − ∫vdp − lr |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
Якщо ліву і праву частину цих рівнянь помножити на m (кг), то отримаємо: |
(2) |
||||
δ Q = dH + δ Lп , де |
|
|
|||
δ Lп |
= −Vdp − δ Lr |
У повних величинах |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
Q = |
H + Lп |
, де |
Lп = −∫Vdp − Lr |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
(2) – Рівняння енергобалансу для ЗС через роботу переміщення.
Зауваження до рівнянь (1) і (2):
1). Рівняння записані відносно координат, жорстко пов'язаних з центром мас закритої системи (m = const).
Вони застосовуються для поточних і не поточних процесів:
а) не потокові процеси
РТ
закрытая система
б) потокові процеси –
y
x
–
переміщення тіла (РТ), як єдиного цілого прак-
тично немає. Типовий приклад: РТ в циліндрі з
поршнем. В цьому випадку Lп фізичного сенсу
не має і під величиною Lп слід мати на увазі по-
значення комплексу величин
закрита система (ЗС) пере-
міщається разом зі своїми координатами, які жорстко по- в'язані з центром мас закритої
системи.
Поток |
Закрытая система (m=const) |
вещества |
|
Для цього випадку Lп має фізичний зміст, який розглянемо пізніше ( розділ 2.3).
2). Пам'ятаємо, що в рівняннях (1) і (2) всі величини алгебраїчні.
ТТД Лекції (3-й семестр) |
2015 р. |
Розділ 2: |
Лекція №8 |
50 |
Лекція №8 |
|
Дата:__________ |
2.2. РІВНЯННЯ ЕНЕРГОБАЛАНСУ ДЛЯ СТАЦІОНАРНИХ ПОТОКОВИХ ПРОЦЕСІВ (ДЛЯ
ВІДКРИТИХ СИСТЕМ).
Ця форма енергобалансу складається відносно нерухомих координат відносно Землі і найбільш зручна для інженерних розрахунків потокових процесів (потокових пристроїв). Ці процеси переважають в техніці, звідси і важливість 3- ої форми рівняння енергобалансу.
Розглянемо особливості потокових процесів і з'ясуємо, які величини входитимуть в рівняння енергобалансу.
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
w1 , w2 |
– Швидкості потоків ре- |
||||||
|
W1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
човини на вході і виході з при- |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Епв1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
строю [м/с]. |
|||||||
1 |
|
|
Lтехн |
|
|
|
|
|
|
|
|
z1 , z2 |
- Рівні вхідного і вихід- |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ного перетинів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
Z1 |
Q |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Z |
|
|
|
|
|
W2 |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Епв2
Z2
2
Y
X
При проходженні через пристрій (відкриту систему) робоче тіло (РТ) може обмінюватися із зовнішнім середовищем енергією у формі теплоти і технічної роботи., а також енергія може передаватися (як ми пам’ятаємо !) з потоками речовини.
а) Lmex – технічна робота є енергообміном між робочим тілом (РТ) і зовні-
шнім середовищем у формі механічної роботи в потокових процесах.
Зовнішнє середовище являє собою рухливі елементи каналу - найчастіше це лопатки турбін, компресорів, насосів.
Робоче тіло може передавати технічну роботу лопаткам, які жорстко пов'я- зані з валом (наприклад: турбіни).
Робота може передаватися, навпаки, від лопаток до робочого тіла (компресори, насоси).
Ознака технічної роботи - наявність валу звідси технічна робота або робота валу.
б).Q – кількість теплоти, яка підводиться або відводиться від робочого тіла між перетинами 1-1, 2-2.
ТТД Лекції (3-й семестр) |
2014 р. |