Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

konspect_lectsiy-ln_lm

.pdf
Скачиваний:
39
Добавлен:
17.03.2016
Размер:
4.55 Mб
Скачать

 

Ln,xn

Gк,Y п

І

L x

І

 

 

G Y

dF

 

 

 

 

Gп, Y к

Рис. 17.6. Схема протитечійного масообмінного апарату.

До апарату надходить рідка фаза з масовими витратами Ln і концентрацією цільового компонента хn. Витрати рідкої фази на виході з апарату позначимо Lk і концентрацією цільового компонента в рідкій фазі – хк.

Протитечією з низу колони подається газова фаза з витратами Gn: концентрацією цільового компонента yn. На виході з апарату витрати газової фази позначимо через Gk і концентрацію цільового компонента – yк.

Проведемо довільно в апараті перетин І-І і позначимо витрати рідкої фази L і концентрацію х витрати, газової фази G і концентрацію у.

Запишемо рівняння матеріального балансу за матеріальними потоками для цього ж перерізу і низу колони :

L + Gn = G + LК ,

а також рівняння по розподіленому компоненту :

LX +СnYn = GY + LkХk

Розв’язуючи рівняння відносно У, отримаємо рівняння робочої лінії:

Y L X GYn LX k G G

Робоча лінія характеризує залежність між робочими концентраціями розподіленої речовини в фазах.

Якщо концентрації фаз мало змінюються по висоті, то можна прийняти:

Gn=G, LK=L

 

 

Y

L

X

 

GYn LX k

 

L

X Y

 

L

X

 

(17.12)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

G

 

G

 

 

G

n

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Позначивши

L

A, B

GYn

LX k

 

, отримаємо вираз робочої лінії в вигляді:

 

G

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Y= АX + В

Тобто, робоча лінія процесу масопередачі - це пряма з тангенсом кута нахилу: lg = A GL

З другого боку, рівняння робочої лінії можна отримати і інакше. Виділимо елемент поверхні в апараті dF, концентрація цільового компонента в фазах L і G змінюються на dx і dy. Запишемо кількість маси, яка переходить із фази G, в границях цього елементу, до фази L( знак "-" говорить про зменшення концентрації.)

dM=G(-dY)=L*dX -GdY = Ldx

(17.13)

Проінтегруємо це рівняння в межах від початкової до кінцевої концентрації, покладаючи, що G та L апараті постійні (носії).

Yk

Xk

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M G( dY ) Ldx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Yn

Xn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

G(Yn Yk ) L( Xk

 

Xn )

(17.14)

З цього рівняння матеріального балансу можна знайти питомі витрати поглинача:

 

 

 

 

 

 

L

Yn Yk

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

G

X k X n

 

 

 

Рівняння (17.13) і (17.14) запис рівняння матеріального балансу масообмінних процесів в

диференційній та інтегральній формах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтегруючи рівняння (17.13) від низу колони до перетину І-І, одержимо:

 

G( Yn Y ) L( X k X ),

 

 

Y

L

X Y

L

 

 

 

 

 

(17.15)

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

G

 

n

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівняння (17.12) і (17.15) є ідентичними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для випадку прямотоку рівняння має вигляд:

 

 

GYn

 

 

 

 

L

 

 

LX n

 

 

 

Y

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

G

 

 

 

G

 

 

 

Робочу лінію можна побудувати по точкам Yn та Хк і Хn

та Yк, координати яких

характеризують верх і низ апарата.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Графічне зображення процесу. Напрямок процесу переносу

Графічний процес масообміну можна представити у вигляді робочої лінії AB, яка будується по заданим робочим концентраціям, і кривою рівноваги, яка будується або за формулою, або за дослідними даними. Робоча лінія розташовується вище лінії рівноваги, або нижче, що визначається напрямком переносу речовини з фази G до фази L (розглянутий випадок), або з фази L в фазу G, коли робоча лінія розташована нижче кривої рівноваги рис. 17.7.

Y

M

 

 

 

 

G L

B

Y

P

= f(x)

 

 

 

 

Yn

 

 

 

 

 

 

M

 

 

A

L L

 

 

B'

 

 

 

Yк

 

 

 

 

 

 

 

A'

 

 

 

 

Yп=0

Хк (X'п)

 

 

 

Хn (X'к)

X

 

 

Рис. 17.7. Графічна інтерпретація робочої лінії процесу.

Механізм процесу масопередачі

Механізм переносу маси в процесі масопередачі зводиться до двох видів переносу - переносу речовини за рахунок молекулярної дифузії і переносу речовини за рахунок вихрової дифузії, яка інакше називається турбулентною дифузією.

Перший випадок має місце в нерухомому середовищі та при ламінарному його русі, а другий - в рухомому, коли речовина в основному переноситься частинами середовища і перенос його визначається гідродинамічними обставинами, тобто турбулентністю потоку. При цьому молекулярна дифузія також має місце. Сукупний перенос речовини за рахунок молекулярної і вихрової дифузії отримав назву конвективної дифузії. Таким чином, механізм масопередачі зводиться до молекулярної і конвективної дифузії.

Молекулярна дифузія. Перший закон Фіка

При молекулярній дифузії перенос речовини здійснюється молекулами, які знаходяться в хаотичному русі і повільно переміщуються в газі, переносячи тим самим енергію і масу. Рух молекул не зв'язаний з рухом потоків газу і рідини.

Перший закон Фіка визначає кінетику процесу переносу.

Кількість речовини dМ, яка дифундує за час dτ через елементарну площину dF, розташовану перпендикулярно напрямку дифузії, пропорційна градієнту концентрації dcdx :

dM D dcdx dFd

Знак мінус ("-") вказує на те, що концентрація речовини зменшується. Коефіцієнт пропорційності D - називається коефіцієнтом дифузії.

Якщо віднести масу компоненту, що продифундував, до одиниці площі і одиниці часу, то отримаємо вираз для дифузійного потоку J. І перший закон Фіка можна записати:

J qm D dcdx

Компонент дифундує в напрямку зменшення мольної частки цільового компонента. Тобто напрямок дифузійного потоку J та градієнта концентрації протилежні.

C

 

 

j D dc

 

dx

C

 

 

dc

 

dx

x

X

Рис. 17.8 Напрямок дифузійного потоку і градієнту концентрації при молекулярній дифузії.

Аналіз першого закону Фіка показує, що він аналогічний, з одного боку - закону в'язкості Ньютона, якому підпорядковуються всі ньютонівські рідини:

dwdx ,

де τ - дотична напруга,

dv

- градієнт швидкості і – коефіцієнт пропорційності, коефіцієнт

dx

 

 

в'язкості.

А з іншого боку - одномірному формулюванню закону теплопровідності Фурьє: qm dTdx

Коли температура залежить тільки від однієї координати х. Тут

dT

- градієнт температури,

dx

 

 

— коефіцієнт теплопровідності.

Перший закон Фіка можна також записати в векторній формі:

qM = - D c

Якщо вважати, що перенос маси проходить в ізотропному середовищі і коефіцієнт дифузії D

має одне і теж значення для всіх трьох напрямків, по яких змінюється концентрація, запишемо: qx D cx

qy D yc qz D cz

А це різні проекції одного й того ж векторного співвідношення, записаного вище. qm=-DgradC

Якщо в'язкість і теплопровідність є фізичними константами, залежними тільки від

температури, тиску, то і коефіцієнт дифузії D також є фізичною константою, але ця величина для бінарної системи залежить від температури, тиску і концентрації .

Коефіцієнт дифузії має розмірність :

D

Mdx

 

 

кгм

 

 

 

м2

або

м2

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с

 

dcF

 

 

кг / м

год

 

 

год

 

 

Фізична суть коефіцієнту дифузії. Коефіцієнт дифузії показує, яка кількість речовини продифундує через поверхню в один метр квадратний протягом одиниці часу (с) при одиничній різниці концентрації на відстань один метр, не залежить від гідродинамічних обставин і наводиться в довідковій літературі.

Турбулентна дифузія

В рухомому середовищі, поряд з ламінарним рухом, має місце також і турбулентна течія середовища. При ламінарному русі має місце молекулярний перенос, при якому спостерігається тільки повздовжний перенос як кількості енергії, так і маси речовини. В турбулентному потоці виникає також і поперечний перенос, який призводить до виникнення додаткових дотичних напруг і додаткового переносу речовини. Тобто турбулентна дифузія пов'язана з турбулентністю потоку.

Перенос кількості руху

Y

Wy1 dx Wx

Wy2 X

Рис. 17.9 Турбулентна дифузія

Якщо швидкість двох шарів Wy1 i Wy2, на відстані dx є неоднаковою, то різниця швидкості призводить до утворення дотичної напруги:

dWy dWy dx dx

При турбулентному русі виникають вихори, які спричиняють поперечний рух зі швидкістю WХ . Вихори зумовлюють свою дотичну напругу:

T T dWy dx

Тут T – вихровий коефіцієнт турбулентної в'язкості, який залежить від від швидкості потоку, від гідродинамічної обставки і не може бути фізичною константою аналогічно µ.

Перенос енергії в турбулентному потоці

По аналогії з рівнянням молекулярного переносу тепла (рівняння Фурьє) можна записати рівняння переносу густини теплового потоку при наявності турбулентності:

qn T dT dX

де λT - коефіцієнт турбулентної теплопровідності, який залежить не від фізичних властивостей середовища, а від осереднених швидкостей турбулентного потоку, координат, напрямку руху і інших зовнішніх факторів. Інтенсивність переносу тепла за рахунок турбулентної

теплопровідності λT визначається турбулентною температурою провідності, aT CT ,

де аТ – аналог турбулентної дифузії T.

Механізм турбулентного переносу кількості руху та енергії однаковий (теорія Прандтля):

( T vT ) aT 1

Перенос маси в турбулентному потоці

По аналогії з переносом кількості руху і енергії в турбулентному потоці внаслідок турбулентних пульсацій можна записати вираз для кількості маси, що переноситься:

dM T T dcdx dFd

або для потоку маси, де

qT T dcdx ,

звідси

qT MT .

Тут εТ - коефіцієнт вихрової дифузії, який не є фізичною константою, як D, а залежить від гідродинамічної обстановки потоку. Внаслідок аналогії між теплопереносом і масопереносом

вважається, що, T aT 1. По аналогії з коефіцієнтом молекулярної дифузії εТ - показує, яка

кількість речовини переноситься за одиницю часу через одиницю поверхні, при одиничній різниці концентрацій на довжину 1м. εТ характеризує інтенсивність перемішування при масообміні.

Слід відмітити, що з розвитком турбулентності виникає повздовжне перемішування в потоці, що зменшує повздовжній градієнт концентрацій і погіршує масообмін, розділення суміші і перенос розподіленої речовини. Зменшується ефективність масопередачі. Щоб запобігти зменшенню повздовжного вирівнювання концентрацій, застосовують різні технологічні методи (використання дрібної насадки, організація руху потоку і т.д.).

Конвективна дифузія

При потоці, що рухається, маса речовини переноситься як за рахунок молекулярної, так і за рахунок турбулентної дифузії. Загальний перенос речовини можна записати, як:

q q

 

q

( D

 

)

dc

(17.16)

M

T

 

 

T

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

Сумарний перенос речовини називається конвективною дифузією. Переходячи до кінцевих різниць в виразі (17.16), одержимо:

q ( D

 

)

c

(17.17)

T

x

 

 

 

З іншої сторони дифузійний потік із dM= К∆cdF запишеться як: q = К с (17.18)

Прирівнявши праві частини виразів (17.17) і (17.18), одержимо:

K D Tx

Коефіцієнт масопередачі враховує перенос речовини, як за рахунок молекулярної, так і вихрової дифузії. Таким чином, механізм процесу масопередачі зводиться до молекулярної і конвективної дифузії. Структурна модель процесу масопередачі наведена на рис. 17.10.

 

 

YЯ

 

 

Фаза G

 

4

 

WY

 

 

3

 

 

 

 

2

 

 

 

 

1

Y

M.P.Ф

 

Yг

 

M

 

 

 

 

 

 

 

Хг

1

 

Y

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

3

 

 

Фаза L

 

4

 

X

 

 

 

 

ХЯ

Рис. 17.10. Структурна модель процесу масопереносу.

1 – дифузійний прошарок; 2 – в’язкий прошарок; 3 –турбулентний пограничний шар; 4 – ядро потоку.

В ядрі потоку 4 маса цільового компоненту в основному переноситься потоком середовища за рахунок турбулентних пульсацій, молекулярна дифузія присутня, але її роль мінімальна.

З наближенням до дифузійного прошарку 1 перенос маси за рахунок турбулентної дифузії зменшується, і тому збільшується частка маси, перенесеної за рахунок молекулярної дифузії, але ще у в’язкому прошарку 2 основний перенос маси – турбулентний. В дифузійному прошарку маса переноситься в основному за рахунок молекулярної дифузії.

Концентрація цільового компонента в ядрі 4 потоку YЯ постійна. Потім повільно зменшується в турбулентному прошарку 3. У дифузійному прошарку 1 суттєво зменшується. З’являється градієнт концентрацій і підвищується роль молекулярної дифузії.

Диференційні рівняння масопередачі Диференційне рівняння молекулярної дифузії

Розглянемо елементарний об'єм dx, dy, dz в нерухомому середовищі, або в рухомому ламінарному потоці, через ребра якого за час dτ проходить деяка маса речовини.

Нехай через всі три грані входить в даний об'єм , відповідно , Мх, Му, Mz речовини за час dτ,

рис. 17.11.

Z

My+dy

Y

Mz+dz

Mx

Mx+dx

X

Mz My

СС+ Cx dx

Рис. 17.11 До виведення диференційного рівняння молекулярної дифузії

Позначимо концентрацію цільового компонента на лівій вертикальній грані – с, а на правій грані вздовж вісі Х з урахуванням зміни концентрація цільового компонента буде

c cx dx , рис. 17.11.

Тоді за час d через поверхню dF=dydz, розташовану перпендикулярно напрямку дифузійного потоку вздовж осі Х кількість речовини, що продифундує до елементарного об’єму згідно першого закону Фіка запишеться, як

Вздовж осі Х:

M x D cx dydzd

Вздовж осі Y:

M y D yc dxdzd

Вздовж осі Z:

M z D cz dxdyd

Через протилежні грані елементарного об’єму, кількості речовини, що виводиться з елементарного об’єму, позначимо: Мх + dx; Му + dy; Мz+ dz.. Тоді вздовж осі Х через грань dydz виходить кількість речовини:

 

 

 

 

( c

c

 

 

 

 

 

 

 

x

dx )

c dydzd D

2с dxdydzd .

M

 

D

 

 

 

dydzd D

x dx

 

x

 

 

 

 

 

 

x

х2

Отже, за час dτ в елементі dxdydz збільшується маса речовини на величину вздовж осі Х, яка визначиться за виразом:

 

 

dM

 

M

 

M

 

 

D

c

dydzd D

c

dydzd D

2c

dxdydzd D

2c

dxdydzd

 

 

x

x

x dx

x

x

x2

x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналогічно визначається збільшення маси речовини вздовж інших осей в елементарному

об’ємі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dM

 

 

M

 

M

 

 

 

D

c

dydxdzd

D

c

dydxdzd D

 

2c

dydxdzd

D

 

2c

dydxdzd

 

 

 

y

y

y dy

y

y

y2

y2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dM

 

M

 

M

 

 

D

c

dzdydxd D

c

dzdydxd D

2c

dzdydxd D

2c

dzdydxd

z

z

z dz

z

z

z

2

z

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тобто, збільшення маси речовини по трьом осям становить :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dM = dMx + dMy+ dMz, або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2c

 

 

2c

 

 

 

2c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dM D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dxdydzd

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(17.19)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

y

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З іншої сторони, за час dτ концентрація зміниться на

 

величину -

c

d

 

Отже, приріст у

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

елементарному об'ємі дорівнює:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dM dV

c

d

c

dxdydzd

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(17.20)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прирівнюючи праві частини рівнянь (1.74) і (1.75), отримаємо диференціальне рівняння

молекулярної дифузії:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c

 

 

 

 

 

2c

 

 

 

 

 

2c

 

 

2c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

y

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c D 2C

c div( DgradC )

17.10.2 Диференціальне рівняння конвективної дифузії. Другий закон Фіка

Розглянемо перенос речовини за рахунок конвективної дифузії велементарному об'ємі, рис.

17.12.

Y

 

Wx+ Wx

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

x

 

Wx

М x(к)

 

 

Мx+dx(к)

Мx+dx(м)

 

 

Мx(м)

 

 

 

 

 

 

 

Х

 

C

C+ С

Z

x dx

 

Рис. 17.12 До виведення диференційного рівняння конвективної дифузії

Позначимо концентрацію речовини на лівій грані С, тоді на правій грані, з врахуванням приросту концентрації буде: C cx dx (вздовж осі Х), відповідно зміна швидкості потоку

вздовж осі х: на лівій грані: Wx і на правій:Wx wx dx.х

Таким чином, через грань dydz вздовж осі Х, кількість речовини, яка надходить за рахунок конвективного переносу за час dτ дорівнює:

Мх(к)=Wxcdydzdτ

Через праву грань відводиться за рахунок конвективної дифузії кількість речовини:

 

 

 

 

 

 

 

Wx

 

 

 

c

 

 

 

 

 

 

 

Mx + dx(к)

=

Wx

 

 

 

 

dx

c

 

dx

 

dydzd

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cW

c Wx

dx W

c dx

Wx dx c dx dydzd

 

 

 

 

x

 

x

 

 

 

 

 

 

x

x

x

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приймаємо, що

Wx

dx

c dx 0 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Враховуючи,

 

 

що

 

 

 

c

Wx dx W

x

c dx

(Wx c ) dx

Остаточно

вираз

для

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

x

x

 

 

 

 

c

(Wx

 

c )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Mx + dx(к) = Wx

x

 

 

 

dx dydzd .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміна маси в елементі вздовж осі X складе:

dM x( к ) M x M x dx( к ) (Wx c ) dxdydzd x

Аналогічно можна записати можна записати зміну маси в елементарному об’ємі вздовж осей

Y і Z.

dM y( к ) (Wy c ) dxdydzd

x

dMz( к ) (Wy c ) dxdydzd

x

Тоді загальна зміна маси в елементарному об’ємі за рахунок конвективної дифузії

запишеться, як:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( w c )

 

 

 

( wy c )

 

 

( w c )

 

 

 

 

 

 

 

dM=dMx+dMy+dMz=

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

dxdydzd ,

 

 

x

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

або в розгорнутому вигляді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

W

Wу

 

 

 

 

W

z

 

 

 

 

 

 

 

c

 

 

 

 

 

c

 

 

c

 

 

dM

 

с

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

W

 

 

 

W

 

 

 

W

 

dydxdzd

(17.21)

к

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

y

 

 

 

 

x

 

y

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

y

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

Для усталеного потоку справедливо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

W

x

 

Wу

 

W

z

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

y

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді рівняння (17.21) набуває вигляду:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dM

 

 

 

 

 

 

 

 

c

W

 

c

W

 

c

 

 

 

 

 

 

 

 

к

W

x

 

 

 

y

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

Кількість цільового компонента, який надходить до елементарного об’єму за рахунок конвективної дифузії, повинна бути відведена через грані елементарного об’єму за рахунок молекулярної дифузії, тобто повинна виконуватись умова:

dM K dM М 0

В іншому випадку концентрація цільового компонента в довільній точці об’єму dV була б змінною в часі, в той час, коли в усталеному процесі вона є тільки функцією координат, тобто

с = f (x, y, z)

Таким чином,

dM М dM К ,

Тобто, виконавши відповідну підстановку, одержимо:

 

2c

 

2c

 

2c

W

D

 

2

 

2

 

2

 

 

x

 

y

 

z

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

або в стислій формі:

D 2c Wgradc

c

W

c

W c

(17.22)

x

 

y y

z z

 

Рівняння (17.22) являє собою дифференційне рівняння конвективної дифузії.

Рівняння виражає закон розподілення концентрації цільового компонента при усталеному процесі масообміну.

Для неусталеного процесу масообміну (але здійснюється в умовах стаціонарного руху

фази), коли

W

x

 

Wу

 

W

z

0 , права частина рівняння (17.22) повинна бути доповнена

c

, яка

x

 

y

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

виражає локальну зміну концентрації в часі. Тоді рівняння (17.22) набуває вигляду:

 

 

 

 

2c

 

2c

 

2c

 

w

c

w

 

c

w

c

 

c

 

D

 

2

 

2

 

2

 

 

 

y

 

 

 

 

 

x

 

 

y

 

z

 

x

x

 

y

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

При масообміні в нерухомому середовищі Wx = Wy = Wz = 0 і рівняння конвективної дифузії

перетвориться в рівняння молекулярної дифузії

 

 

 

 

 

 

 

 

с

D 2 c або

с

div( Dgrad c )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Це рівняння має назву другого закону Фіка.

Термодифузія.

При наявності перепаду температур у фазі виникає перенос маси, зумовлений градієнтом температур, який називається термодифузією.

В цьому випадку більш важкий компонент переміщається в напрямку градієнту температур, тобто в частину об’єму, що має меншу температуру, а більш легкий компонент – в протилежному напрямку. В результаті біля холодної поверхні фаза збагачується більш важким компонентом, а біля

нагрітої – більш легким компонентом. Це явище спостерігається при сушінні і ефективно застосовується при одержанні ізотопів.

Основний закон масовіддачі. Основний закон конвективної дифузії

Основний закон масовіддачі (закон Щукарєва) можна записати так: dM CdFd

Кількість речовини, яка перенесена від ядра потоку, рис. 17.13, до межі розділу фаз, пропорційна різниці концентрацій, поверхні контакту фаз і часу.

Cя

G

dM

х

 

Cг

М.Р.Ф.

Сг'

L

dM

у

Ся'

Рис. 17.13 Схема процесу масовіддачі

β - коефіцієнт масовіддачі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dM

 

êã

 

 

 

ì

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

êã

 

2

 

 

 

cdFd

 

ì

c

c

 

 

 

ì 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фізична сутність коефіцієнту масовіддачі. Коефіцієнт масовіддачі показує, яка кількість речовини буде перенесена з ядра потоку до межі розділу фаз, або від М.Р.Ф. - в ядро приймаючого потоку, через одиницю поверхні, за одиницю часу при одиничній різниці концентрацій.

Коефіцієнт масовіддачі β характеризує перенос, як за рахунок молекулярної дифузії, так і конвективної. Якщо віднести кількість перенесеної речовини до одиниці часу і вважати процес усталеним, при якому коефіцієнт масовіддачі β=const вздовж поверхні контакту фаз, то рівняння

конвективної дифузії можна записати:

M CF

Якщо провести аналогію з теплообміном, то закон Щукарева аналогічний закону Ньютона для конвективного теплообміну, тобто:

dQ ( tw t f )dFd , або Q tF

Рівняння на межі розділу фаз

Рівняння, яке характеризує умови на межі розділу фаз у фазі G, доповнює диференціальне рівняння конвективної дифузії.

Кількість речовини, яка переноситься із ядра потоку до межи розділу фаз, можна знайти, виходячи з рівняння конвективної дифузії:

dM CdFd

(17.23)

Від межі розділу фаз до фази L речовина переноситься за рахунок молекулярної дифузії:

dM D

c

dFd

(17.24)

 

 

x

 

Оскільки на межі розділу фаз немає накопичення речовини, праві частини рівнянь (17.23) і (17.23) можна прирівняти:

CdFd D cx dFd ,

або

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]