Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
історія.docx
Скачиваний:
21
Добавлен:
17.03.2016
Размер:
109.38 Кб
Скачать

12.Висвітліть головні причини та наслідки феодальної роздрібненості Київської Русі.

Після смерті Мстислава Володимировича 1132р. утворилося Галицьке, Володимир-Волинське, Київське, Переяславське, Тмутараканське, Чернігово-Сіверське та інші князівства. Ці процеси поклали початок четвертому періоду розвитку Русі. Політичну роздробленість спричинило кілька факторів:

-великі простори держави та етнічна неоднорідність населення;

-зростання великого феодального землеволодіння;

-відсутність чіткого незмінного механізму спадкоємності князівської влади;

-зміна торгівельної кон’єктури, занепад торгівлі;

-постійні напади кочовиків печенігів, половців, татар.

13.Охарактеризуйте геополітику Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

!!!Порівнюючи роль і місце Галицько-Волинської держави у європейському геополітичному просторі із Київською Руссю у період її апогейного розвитку, слід відзначити, що найзахідніша частина колишньої Києво-Руської імперії закономірно зберегла і продовжила основні вектори її геополітики. Однак, необхідно врахувати ту обставину, що це була все ж таки інша держава і за складом свого населення, і за розмірами, і за географічним розташуванням. Вона територіально була значно ближче до Західної Європи, ніж Київ, західна складова набула в ній більш широкого і змістовного наповнення, стала домінуючою.!!!

Істотна особливість геополітичного положення середньовічної Київської держави – вона народжувалася і формувалася на межі двох світів – греко-візантійського та західного і об’єктивно ставала природною частиною їх обох. Саме ця обставина мала той наслідок, що одночасно складаються декілька векторів української геополітики.

-Південний, який починаючи. став традиційним торговим , що простягнувся через Київ від Балтики до Візантійських земель. Він мав велике значення для піднесення загального рівня і культурно-господарських здобутків українського суспільства: Русь прилучилася до грецької культури, до передової християнської релігії, ввібрала деякі елементи соціально-політичного життя тощо.

- східний. У часи княжої доби він відігравав лише другорядне значення, бо основна мета здійснюваних у східному напрямку походів київських князів полягала у тому, щоб захистити державу від постійних набігів кочових племен і народів.

-західний вектор, вів до встановлення різнобічних зв’язків та співробітництва з країнами Західної Європи. ”.

Геополітичні чинники відігравали вирішальну роль у розвитку Галицько-Волинської держави, міста якої стояли на стратегічно важливих торгових шляхах із Заходом. Крім того, у Галичині були великі родовища солі – товару, від якого залежала вся Київська Русь. Державна геополітика князівства мала два основних напрямки: 1) західний, який галицькі князі намагалися якомога більше розширити і використати, для збереження і зміцнення своєї держави; 2) східний, основне завдання якого полягало у протистоянні завойовницьким зовнішнім силам, і мали суто оборонний характер. Метою цього своєрідного геополітичного дуалізму стало досягнення певного геополітичного балансу, рівноваги політичних сил у регіоні, що було необхідною умовою для збереження й існування Галицько-Волинської держави.