Тестові завдання до теми 1

Що з перерахованого нижче вивчає мікроекономіка:

а) виробництво в масштабі усієї економіки;

б) чисельність зайнятих у господарстві;

в) загальний рівень цін;

г) виробництво молока та динаміку його ціни.

Якщо вивчається економіка як цілісна система, то це аналіз:

а) макроекономічний;

б) мікроекономічний;

в) позитивний;

г) нормативний.

Мікроекономіка, як самостійний розділ економічної науки, з’явилася:

а) у кінці ХХ століття;

б) у кінці ХІХ століття;

в) у ХVІ столітті;

г) у ХVІІ столітті.

Мікроекономічний аналіз є характерним для:

а) неокласичної теорії;

б) кейнсіанської теорії;

в) інституціалізму;

г) марксизму.

Основним мотивом поведінки економічних суб'єктів є:

а) максимізація вигоди;

б) допомога ближньому;

в) мінімізація ризику;

г) виробництво споживчих товарів.

Мікросистема – це:

а) система відносин;

б) система поглядів;

в) система економічних питань;

г) система законодавчих актів.

Що не можна віднести до методів мікроекономіки:

а) рівноважний аналіз;

б) граничний аналіз;

в) моделювання;

г) контентний аналіз.

Нормативний аналіз – це:

а) пояснення вірності та помилковості економічних дій;

б) пояснення і прогнозування економічних дій;

в) вивчення законодавчих актів;

г) правильна відповідь відсутня.

Економічна модель не є:

а) ідеальним типом економіки або політики;

б) інструментом для економічних прогнозів;

в) комплексом економічних принципів;

г) поясненням, як функціонує економіка та її окремі сектори.

Який з етапів побудови моделі є першочерговим:

а) пізнання мотивів поведінки суб'єктів;

б) кількісний виклад взаємозв'язків;

в) збір та обробка фактів;

г) пізнання взаємодії суб'єктів.

Контрольні питання до теми 1

1. Що вивчає мікроекономіка?

2. Історія виникнення та еволюція мікроекономіки.

3. Чому обмеженість ресурсів примушує людину робити вибір?

4. Охарактеризуйте основні проблеми мікроекономіки.

5. Дайте характеристику об'єктів та суб'єктів мікроекономіки.

6. Основні фактори виробництва та їх властивості.

7. Дайте характеристику взаємовідносин між продавцем і покуп­цем.

8. Дайте характеристику кругообігу товарів і грошей.

9. Охарактеризуйте загальні методи дослідження мікроекономіки.

10. Охарактеризуйте специфічні методи мікроекономіки

11. Дайте характеристику економічних моделей та економічних змінних.

12. Назвіть функції мікроекономіки.

13. Дайте визначення позитивної та нормативної мікроекономіки.

Розділ 1. Теорія поведінки споживача і виробника. Ринкова рівновага тема 2. Теорія граничної корисності і поведінка споживача

Споживач, виходячи на ринок, має мету придбати деяку кіль­кість товарів або послуг для того, щоб задовольнити свої потреби. При цьому він орієнтується на властивості товарів задовольняти потреби та приносити задоволення. Завдання цієї теми – викласти основні положення теорії граничної корисності, дати поняття по­треб, економічних благ, рівноваги споживача.

2.1. Поняття потреби та економічних благ

Метою споживання товарів та послуг є задоволення потреб людини. Потреба – це стан незадоволення, з якого людина прагне вийти, збільшуючи споживання благ.

У кожний конкретний момент часу людина буде намагатися задовольнити ті потреби, які для неї є найбільш важливими. Перш ніж потреба наступного рівня стане найбільш потужним визначаючим фактором у поведінці людини, повинна бути задоволена потреба більш низького рівня.

Блага – це товари, послуги та соціальні й екологічні умови, які задовольняють потреби людини або які людина вимушена спо­живати чи використовувати.

Економічні блага – це блага, в яких відчувається певна не­стача, тобто їх не вистачає на всіх.

Залежно від своєї корисності блага поділяються на:

– блага з додатною корисністю – це блага, збільшення обсягу яких у розпорядженні людини є привабливим для людини (відпочинок, житло, одяг, більшість продуктів харчування);

– блага з від'ємною корисністю або антиблага – це блага, збільшення яких небажане для людини (наявність вуглекислого газу у по­вітрі або радіонуклідів у довкіллі є антиблагом для всіх, хоча в ко­жної людини є особисті антиблага).

Залежно від впливу рівня доходу на обсяг споживання розріз­няють :

– нормальні блага – блага, обсяг споживання яких зростає при зростанні доходу (більшість товарів і послуг);

– блага низької споживчої цінності (неякісні блага) – блага, обсяг споживання яких спадає при зростанні доходу (одяг чи взуття, що вийшли з моди; дешеві продукти харчування);

– нейтральні блага – блага, обсяг споживання яких не змінюється при зміні доходу (сіль, ліки);

– блага (товари) розкоші – блага, обсяг споживання яких зростає більш швидкими темпами, ніж зростає дохід (до цих благ, крім традиційних, відносять послуги, пов’язані з освітою, медициною, відпочинком, юридичні послуги).

Залежно від впливу ціни на обсяг споживання розрізняють:

– звичайні блага – блага, обсяг споживання яких зростає при зниженні ціни (більшість товарів і послуг);

– блага (товари) Гіффена – блага, обсяг споживання яких спа­дає (зростає) при зниженні (підвищенні) ціни (картопля, хліб, крупа, інші порівняно дешеві продукти харчування, що мають значну час­тку в раціоні споживача);

– нейтральні блага – блага, обсяг споживання яких не змінюється при зміні цін на них (сіль, ліки);

Задоволення, яке отримує людина від споживання благ, називається корисністю. Корисність являє психологічно-суб’єктивну оцінку задоволення. Максимізація корисності є метою споживача, основ­ним мотивом його поведінки.

У мікроекономіці склалися два підходи до пояснення поведінки спожи­вача: кардиналістський або кількісний та ординалістський або порядковий.