Особливості підготовки та ведення наступального бою у степовій місцевості

415. Степова місцевість специфічно впливає на наступальні бойові дії бригади (батальйону, роти). Рівнинні форми рельєфу, слабо розвинена мережа доріг, відсутність води, незначна рослинність або повна її відсутність, схожість місцевості ускладнюють підготовку та ведення наступального бою.

Бригада та її підрозділи переходять до наступу частіше з ходу. Основні способи дій – обходи, охоплення та завдання ударів у фланг і тил противника. У зв’язку зі значним розосередженням розташованих позицій і об’єктів оборони противника може збільшуватися глибина бойових завдань, ширина фронту наступу підрозділів.

416. Батальйону першого ешелону вказується найближче завдання і напрямок продовження наступу, роті, а також батальйону другого ешелону – найближче завдання і напрямок продовження наступу.

Найближчим завданням батальйону може бути розгром першого ешелону бригади противника на своєму напрямку та оволодіння вогневими позиціями артилерії.

Подальше завдання – розвиток наступу, розгром у взаємодії з сусідніми батальйонами бригадних резервів противника та оволодіння їх рубежем.

Найближче завдання роти першого ешелону може бути знищення противника в опорному пункті роти першого ешелону і оволодіння ним.

417. Під час організації наступу командир батальйону (роти), крім звичайних питань, визначає: азимути наступу для підрозділів першого ешелону та порядок позначення напрямків наступу; порядок позначення напрямків наступу; порядок взаємодії з підрозділами обхідного або рейдового загонів; порядок забезпечення водою та пальним; заходи щодо захисту від високоточної зброї, подолання важкодоступних ділянок, забезпечення флангів і тилу.

Під час постановки бойових завдань командир батальйону (роти) додатково повинен вказати: найбільш виражені орієнтири в напрямку наступу; азимути наступу; який мати запас пального, води та продовольства.

Під час організації взаємодії необхідно особливу увагу приділити погодженню зусиль підрозділів, які наступають на розбіжних напрямках, між собою та з обхідними загонами.

Розділ 6. Зустрічний бій

6.1. Загальні положення

418. Зустрічний бій є різновидом наступального бою, у якому обидві сторони намагаються виконати поставлені завдання веденням наступальних дій. Він має за мету розгромити в короткі терміни противника, що наступає, перехопити ініціативу, створити вигідні умови для подальших дій.

Зустрічний бій можливий у ході маршу, ведення оборони та наступу, а також рейдових дій. Він характеризується: різкою зміною обстановки і швидкоплинністю бойових дій, швидким зближенням сторін, вступом їх у бій з ходу; напруженою боротьбою за виграш часу, захоплення й утримання ініціативи та створення вогневої переваги над противником; наявністю в бойових порядках сторін значних проміжків і відкритих флангів, які допускають свободу маневру.

Випередження противника в розгортанні в бойовий порядок, відкритті вогню і переході в атаку має вирішальне значення.

419. Батальйон може вести зустрічний бій самостійно, діючи в передовому загоні (авангарді) або у складі головних сил бригади (полку), а рота – у головній (боковій) похідній заставі або у складі головних сил батальйону.

Передовий загін до рубежу, який він повинен захопити, веде зустрічний бій лише в тому випадку, якщо обійти противника неможливо або недоцільно.

Авангард (головна похідна застава) знищує розвідку на своєму маршруті руху, у зустрічному бою розгромлює підрозділ прикриття (похідну охорону) противника, сковує його головні сили та забезпечує вигідні умови для розгортання і вступу в бій головних сил бригади, полку (батальйону).

Батальйону (роті) у зустрічному бою ставиться найближче завдання та вказується напрямок продовження наступу.

Найближче завдання батальйону, який діє у передовому загоні або на сковуючому напрямку, полягає у захопленні й утриманні вказаного (вигідного) рубежу, сковуванні дій підрозділів (підрозділу) першого ешелону противника, завданні йому ураження вогнем усіх засобів і забезпеченні висування і розгортання головних сил бригади (полку).

Найближче завдання батальйону, який діє в авангарді, полягає у розгромі підрозділів розвідки, прикриття (охорони) противника, сковуванні активними діями його основних сил і забезпеченні розгортання і вступу в бій головних сил бригади (полку).

Найближче завдання роти, яка діє в головній (боковій) похідній заставі, полягає в розгромі підрозділів розвідки та прикриття (охорони) противника, захопленні вигідного рубежу та забезпеченні розгортання і вступу в бій головних сил батальйону.

Найближче завдання батальйону (роти), який діє у складі головних сил на напрямку головного удару бригади (полку), полягає в розгромі на своєму напрямку основних сил підрозділу першого ешелону противника, знищенні або захопленні його артилерії та оволодінні рубежем, що забезпечує вигідні умови для знищення резервів, які підходять, і розвитку наступу.

420. Бойовий порядок у зустрічному бою повинен забезпечити завдання сильного початкового удару. Він будується в один ешелон з виділенням сильного резерву. Бойовий порядок роти будується в один ешелон.

З метою своєчасного виявлення противника, заздалегідь, до початку висування головної похідної застави, висилається розвідувальний орган, підсилений засобами артилерійської розвідки. Артилерійські підрозділи для забезпечення своєчасності розгортання при висуванні розташовуються в голові колони батальйону.

421. Батальйон (рота) завдає удару головними силами у фланг і тил підрозділу противника, який протидіє, та сковує його частиною сил із фронту. Якщо противник перебуває в похідному порядку, надійно подавлений вогнем, а також коли маневр підрозділів у фланг і в тил ускладнений або вимагає тривалого часу, батальйон (рота) може завдавати удару з фронту.

422. Вогневе ураження у зустрічному бою здійснюється з метою зриву організованого висування, розгортання і вступу в бій підрозділів противника, завдання йому максимальних втрат, протидії його маневру у фланг і тил батальйону (роти). Вогневе ураження завдається підрозділами штатної, приданої, підтримуючої артилерії у міру їх розгортання, авіацією і вогнем загальновійськових підрозділів.

Вогневе ураження на напрямку головного удару бригади (полку) організується і проводиться старшим начальником по двох періодах: вогнева підготовка наступу і вогнева підтримка наступу.

Вогнева підготовка наступу починається за командою старшого командира вогневим нальотом артилерії по передових підрозділах противника в похідних і передбойових порядках. У вогневій підготовці наступу беруть участь вогневі засоби підрозділів, які діють на сковуючому напрямку.

Вогневе ураження противника під час бою батальйону (роти), який діє на сковуючому напрямку, організується та проводиться так само, як і під час оборони, а з уведенням у бій головних сил бригади (полку) – як під час дій на напрямку головного удару.

У батальйоні, який діє самостійно, вогнева підготовка проводиться силами батальйону з залученням підтримуючих підрозділів артилерії й авіації. Командир батальйону організовує вогневе ураження противника з зав’язкою бою головною (боковою) похідною заставою відповідно до отриманих бойових завдань.