- •Розділ 1. Загальновійськовий бій
- •1.1. Основи загальновійськового бою підрозділів
- •1.2. Підготовка загальновійськового бою підрозділів
- •1.3. Організаторська робота
- •1.4. Підготовка району бойових дій підрозділів
- •Розділ 2. Розташування на місці
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Охорона
- •Розділ 3. Пересування підрозділів
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Марш підрозділів
- •3.3. Перевезення підрозділів
- •Розділ 4. Оборонний бій
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Підготовка оборонного бою
- •4.3. Ведення оборонного бою Особливості підготовки та дій батальйону (роти) під час ведення бригадою (полком) оборонного бою у смузі забезпечення
- •Особливості підготовки та дій батальйону (роти) першого і другого ешелону під час ведення бригадою (полком) оборонного бою на першому рубежі оборони
- •Особливості підготовки та дій батальйону (роти) під час ведення бригадою маневреної оборони
- •Особливості підготовки та ведення оборонного бою під час виходу з бою і відходу
- •Особливості підготовки та ведення оборонного бою в оточенні
- •Особливості підготовки та ведення оборонного бою на водній перешкоді
- •Особливості підготовки та ведення оборонного бою на морському узбережжі
- •Особливості підготовки та ведення оборонного бою у місті (населеному пункті)
- •Особливості підготовки та ведення оборонного бою у горах
- •Особливості підготовки та ведення оборонного бою взимку
- •Особливості підготовки та ведення оборонного бою у лісі
- •Особливості підготовки та ведення оборонного бою вночі
- •Особливості підготовки та ведення оборонного бою у степовій місцевості
- •Розділ 5. Наступальний бій
- •5.1. Загальні положення
- •5.2. Підготовка наступального бою
- •5.3. Ведення наступального бою
- •Особливості підготовки та дій батальйону (роти) під час підготовки та ведення бригадою (полком) рейдових дій
- •Особливості підготовки та дій батальйону (роти) під час ведення наступального бою при виході з оточення
- •Особливості підготовки та дій батальйону (роти) під час ведення наступального бою на морському узбережжі
- •Особливості підготовки та дій батальйону (роти) при веденні наступального бою з форсування водної перешкоди
- •Особливості підготовки та ведення наступального бою у місті (населеному пункті)
- •Особливості підготовки та ведення наступального бою у горах
- •Особливості підготовки та ведення наступального бою взимку
- •Особливості підготовки та ведення наступального бою в лісі та лісисто-болотистій місцевості
- •Особливості підготовки та ведення наступального бою вночі
- •Особливості підготовки та ведення наступального бою у степовій місцевості
- •Розділ 6. Зустрічний бій
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Підготовка зустрічного бою
- •6.3. Ведення зустрічного бою
- •Розділ 7. Дії механізованого батальйону (роти) у тактичному повітряному десанті
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Підготовка до десантування і бойових дій
- •7.3. Десантування і ведення бойових дій
- •7.4. Дії ТакПд в особливих умовах
- •Розділ 8. Дії батальйону (роти) під час участі бригади (полку) у міжнародних миротворчих операціях
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Підготовка батальйону (роти) для участі в міжнародних миротворчих операціях
- •8.3. Дії батальйону (роти) у міжнародних миротворчих операціях
- •Розділ 9. Дії батальйону (роти) під час участі бригади (полку) у стабілізаційних, специфічних діях військ (сил) та спеціальній операції
- •9.1. Дії батальйону (роти) під час участі бригади (полку) у стабілізаційних діях
- •9.2. Дії батальйону (роти) під час участі бригади (полку) у специфічних діях
- •9.3. Дії батальйону (роти) під час участі бригади в спеціальній операції
- •Розділ 10. Всебічне забезпечення бою
- •10.1. Бойове забезпечення
- •Тактичне маскування
- •Інженерне забезпечення
- •Радіаційний, хімічний, біологічний захист
- •10.2. Морально-психологічне забезпечення
- •10.3. Матеріально-технічне забезпечення
- •Тилове забезпечення
- •Технічне забезпечення
- •10.4. Медичне забезпечення
Особливості підготовки та дій батальйону (роти) під час підготовки та ведення бригадою (полком) рейдових дій
319. Рейдові дії – складовий елемент операції оперативного угруповання військ, що являє собою сукупність узгоджених та взаємозв’язаних за метою, завданням, місцем і часом дій підрозділів, військових частин і з’єднань у тилу противника, які проводяться за єдиним замислом і планом з метою знищення (захоплення) живої сили і техніки противника, його важливих об’єктів, дезорганізації роботи тилу, ПУ, вузлів зв’язку, відволікання його сил від виконання головних завдань, порушення комунікацій, управління військами і озброєнням, повітряного сполучення, системи ППО, МТЗ.
Механізований (танковий) батальйон (рота) може діяти в рейдовому загоні. Йому призначаються смуга (напрямок) і рубежі переходу до рейдових дій та відходу після виконання бойового завдання.
Крім того, рейдовому загону призначаються об’єкти нападу (захоплення, знищення). Смуга дій батальйону в рейдовому загоні може бути шириною 5 – 10 км, глибина рейду може становити до 30 – 40 км.
За умов збереження своєї боєздатності рейдовий загін у складі механізованого (танкового) батальйону може послідовно знищити два-три об’єкти, які охороняються ротою противника, а рейдовий загін у складі роти – один-два об’єкти, які охороняються взводом.
320. Рейд у тилу противника рейдовий загін може здійснювати в передбойовій побудові з подальшим розгортанням у бойовий порядок для виконання бойового завдання.
Способи дій рейдового загону щодо знищення (захоплення) об’єктів будуть залежати від їх характеру і місця розташування.
Бойове завдання щодо знищення кількох об’єктів нападу рейдовий загін може вирішувати одночасним чи послідовним знищенням (захопленням).
Одночасний удар по декількох об’єктах нападу можливий, коли бойові можливості рейдового загону забезпечують раптовість і успішне виконання поставленого завдання в більш стислий термін. При виборі цього способу бойових дій рейдовому загону, крім основного напрямку об’єктів атаки, указується вихідний рубіж виходу до об’єкта атаки, рубіж і напрямок атаки, район зосередження після виконання бойового завдання.
Якщо об’єкти нападу розташовані на значній відстані один від одного або для захоплення (знищення) одного чи кожного з них потрібно використати значну частину сил і засобів рейдового загону, виконання бойових завдань буде здійснюватися послідовно.
Рейдовий загін стрімко виходить до важливих об’єктів, завдає по них короткого удару із застосуванням маневру у фланг і тил.
Після знищення об’єкта рейдовий загін здійснює прихований стрімкий маневр до кожного наступного об’єкта і з ходу його знищує. Атака невеликих за розміром об’єктів здійснюється частиною сил.
321. Підготовка рейдових дій є складовою підготовки бою і включає: організацію рейду; підготовку підрозділів до ведення рейдових дій; підготовку маршрутів висування до району ведення рейдових дій; практичну роботу командира (заступників) у підрозділах та інші заходи.
Основою організації рейдових дій є рішення командира батальйону (роти). Рішення на ведення рейдових дій командир приймає у рамках загального рішення на бій.
У рішенні він визначає: замисел рейдових дій, бойові завдання підрозділам і основні питання взаємодії, всебічного забезпечення, організацію управління.
У замислі бою в частині, що стосується рейдових дій, командир визначає їх мету; склад, завдання, смугу (напрямок) дій рейдового загону; об’єкти, які уражаються в його інтересах; райони дій на напрямку (у смузі) рейду аеромобільних (десантно-штурмових) підрозділів повітряних десантів і розвідувальних груп; вихідний район рейдового загону і рубіж введення рейдового загону в тил противника; порядок прикриття і забезпечення виходу рейдового загону в розташування своїх військ.
Підрозділам першого ешелону командир указує: засоби підсилення, напрямок дій, бойове завдання, район зосередження, порядок і строки його обладнання, рубіж і час переходу до рейдових дій, маршрут висування, час проходження вихідного рубежу і рубежів регулювання; район або рубіж, на який вийти після виконання бойового завдання.
Під час організації взаємодії командиру важливо узгодити порядок проходження підрозділами рейдового загону через бойові порядки підрозділів, що діють попереду.
322. Рейдові дії підрозділів починаються після виходу на рубіж переходу до рейдових дій. Підрозділи якнайшвидше виходять до призначеного об’єкта і не ув’язуються в затяжні бої. Невеликі підрозділи противника, що перешкоджають руху, рейдовий загін знищує частиною сил рішучою атакою з ходу.
Під час зустрічі з силами противника, які переважають, рейдовий загін, прикриваючись частиною сил на вигідному рубежі, головними силами ухиляється від бою з противником. Підрозділ прикриття після виконання завдання переходить до дій як бойова рухома охорона головних сил з тилу.
З підходом до об’єкта командир рейду уточнює завдання підрозділам, організує з ходу атаку з різних напрямків та знищення (захват) об’єкта. Після цього підрозділи виходять у район (пункт) збору.
Рейдові дії здійснюються вночі або в інших умовах обмеженої видимості.