Міністерство освіти і науки україни

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

КАФЕДРА КОНСТИТУЦІЙНОГО ТА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

Курсова робота з конституційного права

на тему:

"Лобізм та його вплив на формування державної політики"

Виконав:

студент 2 курсу , 4групи

юридичного факультету

заочної форми навчання

Науменко О.С.

Рецензент: Прицишен М.В.

Київ

2015

ЗМІСТ

Вступ 4

Розділ 1. Теоретичні засади дослідження лобізму та лобістських груп 6

1.1. Поняття і види лобізму. Політичний сенс лобізму 6

1.2. Соціальне значення лобізму 9

1.3. Умови і структури лобіювання 13

1.4. Основні типи представництва інтересів 15

Розділ 2. Сучасний лобізм у світі 17

2.1. Лобізм у США 17

2.2. Лобізм у Європі 21

2.3. Лобізм у Росії 21

Розділ 3. Особливості лобізму в Україні 23

3.1. Становлення лобістських структур в Україні 23

3.2. Механізми лобіювання в сучасній Україні 27

3.2.1. Лобізм у Верховній Раді України 27

3.2.2. Лобізм у виконавчій гілці влади 30

3.2.3. Корпоративне лобі 31

3.2.4. Лобістські структури і кримінальний світ 32

3.2.5. Регіональне лобі 33

Висновки 34

Використана література 37

Вступ

Актуальність теми дослідження.Основою всієї демократичної системи є гарантія з боку правової держави своїм громадянам рівного і вільного права на участь у прийнятті рішень. З цієї точки зору кожний громадян повинен мати реальну можливість брати участь у політичному процесі: від пасивного споглядання до високої політичної та економічної активності. Будь-яке державне рішення може як зачепити інтереси окремих громадян, різних прошарків населення, так і регулювати окремі види діяльності. У зв'язку з цим об'єктивно виникає певна зацікавленість суб'єктів політичних відносин у прийнятті конкретних рішень, які відповідали б їх інтересам, і як наслідок – тиск на структури влади, посадових осіб, засоби масової інформації для досягнення бажаного результату.

За таких умов політичні та економічні реформи у країні наштовхуються на формування політико-правового інституту лобізму. Лобіювання, закладене у самій природі інтерперсональних та міжінституційних відносин, у своїй цивілізованій, легалізованій формі є позитивним політичним інститутом, який здатний забезпечити певну відкритість політичного процесу, можливість законним чином впливати на прийняття державних рішень, контролювати владу.

В останній час велика увага стала приділятись промисловим і фінансовим групам, громадським рухам і об'єднанням, що прагнуть здійснювати систематичний цілеспрямований вплив як на законотворчу діяльність, так і на процеси реалізації нормативних актів. "Тиск" на законодавчі і виконавчі структури, що також зветься лобіюванням" здійснюється ними з метою реалізації групових інтересів. Виникнення таких груп є результатом реформ і свідоцтвом того, що Україна вступила в новий етап економічного і політичного розвитку.

Ідея проведення громадських слухань "Сприяння легалізації лобістської діяльності на регіональному рівні" виникла як результат проведення серії регіональних слухань "Парламент і громадськість" протягом 2004-2005 рр. Громадські активісти Харкова, Львова, Миколаєва інших міст України неодноразово вказували на такий недолік вітчизняного законодавства як відсутність правового поля у процесі "тиску" на органи влади та підприємницькі структури з метою досягнення суспільної вигоди.

Тому метою роботи є спроба дослідити актуальність легалізації і визначення правових меж інституту лобізму в Україні. Важливо почути думки тих людей, що є лідерами громадської думки, стосовно шляхів цього процесу. На основі цього буде визначені способи і засоби інституціалізації лобізму в Україні.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність теми дослідження курсової роботи.

Об'єктом дослідженнякурсової роботи є соціальні і політичні процеси в українському суспільстві.

Предмет дослідження– лобізм, лобістські групи та групи інтересів в Україні.

Метою курсової роботиє дослідження лобізму, лобістських груп та груп інтересів в Україні.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

• дослідити теоретичні засади дослідження лобізму та лобістських груп;

• охарактеризувати сучасний лобізм у світі;

• виявити особливості лобізму в Україні.

Теоретико-методологічною основоюроботи є праці таких дослідників, як Євгеньєва А. [14], Зущик Ю. [16], Зяблюк Н. [17], Кинебас Р. [18], Янковий А. [44] та ін.