Зміст

Вступ: Власна концепція економічної освіти в Україні …………………….........2

Основна частина:

І Розділ:

Соціально-психологічні особливості навчання учнів середнього шкільного віку………………………………………………...……………………...4

ІІ Розділ:

Загальна структура навчального предмету ………...…………..………..….8

ІІІ Розділ:

Методична розробка теми: «Конкуренція – рушійна сила економіки. Що від неї виграють і програють підприємства та окремі особи? Досконала (чиста) та недосконала (монополістична) конкуренція та їх вплив на ціни.»…………..15

ІV Розділ:

Засоби активізації навчально-пізнавальної діяльності при викладанні теми: «Конкуренція – рушійна сила економіки. Що від неї виграють і програють підприємства та окремі особи? Досконала (чиста) та недосконала (монополістична) конкуренція та їх вплив на ціни.»…………………………….24

Висновки …………………………………………………………………………...26

Використана література ………………………………………………………...…28

Додатки

Вступ

Економіка – це наука про мистецтво управління домашнім господарством. Люди з давніх-давен навчилися дбати про своє господарство. Мабуть, це були перші турботи, з якими вони зіткнулися. Сьогодні керувати потрібно підприємством, галуззю, країною, а це не просто. Кожна людина у своєму житі повинна постійно робити вибір. Саме економічна наука допомагає зробити це правильно, бо вона глибоко вивчає економічну діяльність людини, аналізує й пояснює вибір, який роблять окремі особи, підприємства, суспільство у процесі задоволення потреб в умовах обмеженості ресурсів.

На мою думку, економіку необхідно вивчати протягом усього життя, оскільки вона є його невід’ємною частиною.

Я розробила власну концепцію економічної освіти в Україні, яка передбачає вивчення економіки, починаючи з 5 класу середньої школи.

Вивчення даного предмету необхідно розпочати з загальних понять та категорій, які будуть досить легкими для розуміння та запам’ятовування. Далі необхідно поступово поглиблювати вивчення економіки: і теоретично, і практично, бо такою є логіка життя, в яке вступають учні; набувати більш конкретних знань з даного предмету, вільно володіти основними поняттями та законами. Це полегшить випускникові вступити до вищого навчального закладу і пов’язати своє майбутнє з економічною діяльністю.

Саме тому моя концепція економічної освіти має такий вигляд:

5-7 клас – Економічне виховання школярів відбувається в загальній системі навчання та виховання, де економіка розглядається в загальному на прикладах життєвих ситуацій, у вигляді ігор, з використанням ілюстрацій. Навчання проводиться з метою: допомогти учням орієнтуватися у навколишньому світі. У даному віці, на мою думку, необхідно вивчити «Основні поняття економіки», коли учні розкриють для себе найважливіші завдання та основні поняття економіки: потреби людей, попит і пропозиція, товари та гроші, ціни і конкуренція.

8-9 клас – Вивчення основних понять економіки більш конкретно, але на такому рівні, який зможе сприйняти учень даного віку (а саме: ознайомитися з домогосподарствами, державними інституціями, підприємствами, фірмами, ринком та основними його елементами).

10-11 клас – Поглиблене вивчення домашніх господарств та підприємств у ринковій економіці, національної та світової економіки. Вивчення такого предмету як «Міжнародна економіка», який відкриє учням світ міжнародної економіки – розвиток світового господарства і міжнародної торгівлі, становленні світової валютної системи та міжнародного бізнесу. Також, я вважаю, доцільним викладати такий предмет як «Україна і світ», який допоможе зрозуміти суть економічних систем різних країн, особливості економічного потенціалу сучасної економіки України, проблем інтеграції України у світове господарство в умовах глобалізації виробництва та ринків.

Метою моєї курсової роботи є методична розробка теми та комбінованого уроку. Під час написання курсової роботи моїми завданнями були:

1) розробка власної концепції економічної освіти в Україні;

2) планування комбінованого уроку;

3) створення конспекту викладання;

4) дослідження соціально-психологічних особливостей групи навчання.

І. Соціально-психологічні особливості групи навчання.

Я обрала дітей 8 класу (14-15 років), вони є учнями середнього шкільного віку.

Підлітковий вік (від 10-11 до 14-15 років) є перехідним голов­ним чином в біологічному сенсі, оскільки це вік статевого дозріван­ня, паралельно якому досягають зрілості й інші біологічні системи організму. В соціальному аспекті підліткова фаза - це продовження первинної соціалізації. Всі підлітки цього віку - школярі, вони зна­ходяться на утриманні батьків (держави). Соціальний статус підлітка мало чим відрізняєть­ся від дитячого. Психологічно цей вік дуже суперечливий. Для нього характерні максимальні диспропорції у рівні й темпах розвитку, обу­мовлені значною мірою біологічно. Найважливіше психологічне но­воутворення віку - почуття дорослості, що являє собою новий рівень домагань, що передбачає майбутнє становище, якого підліток фак­тично ще не досяг. Звідси - типові вікові конфлікти та їх перелом­лення в самосвідомості підлітка. В цілому - це період закінчення ди­тинства і початку «виростання» з нього.

У цьому віці відбувається бурхливий зріст та розвиток всього організму, продовжується розвиток нервової системи. Підвищується роль свідомості, поліпшується контроль кори головного мозку над інстинктами та емоціями. Проте, процеси збудження все ще переважають над процесами гальмування, тому для підлітків є характерним підвищене збудження.

Характерна особливість віку - статевий розвиток організму. Це вносить серйозні зміни у життєдіяльність організму, порушує внутрішню рівновагу, додає нові хвилювання. Сприйняття підлітка більш цілеспрямоване, планомірно та організовано, ніж сприйняття молодшого школяра. Іноді воно відрізняється твердістю та глибиною, а іноді вражає своєю поверховістю. Невміння зв’язати сприйняття оточуючого життя з учбовим матеріалом - характерна особливість учнів середнього шкільного віку. Характерна риса уваги учнів середнього шкільного віку - його специфічна вибірковість: цікаві уроки або нецікаві справи дуже приваблюють підлітків, і вони можуть довго зосереджуватися на одному матеріалі або явищі. Але легка збудливість, інтерес до незвичайного, яскравого часто стає причиною переключення уваги. В підлітковому віці відбуваються суттєві зрушення в розумовій діяльності. Мислення стає більш систематизованим, послідовним, зрілим. Покращується здатність до абстрактного мислення, змінюється співвідношення між конкретно-образним мисленням та абстрактним на користь останньої. Мислення підлітка набуває нової риси - критичності.

Розвиток мислення відбувається у нерозривному зв'язку із зміною мови підлітка. Мова підлітків часом уповільнюється, сповільнюються і відпо­відні реакції на мову дорослих, звернену до них. Не отримавши відповіді на своє запитання, звернене до підлітка, або чекаючи його занадто довго, дорослі нерідко сердяться і почина­ють дорікати. Відповіді підлітків на запитання викладача стають біднішими, спрощеними; виникає підозра, що підлітки втратили частину свого словникового запасу. Для отримання вичерпних відповідей доводить­ся ставити їм додаткові запитання. Усе це створює враження недо­статнього знання предмета, невпевненості у знаннях, що негативно впливає на оцінку педагогами відповідей підлітків (такі оцінки час­то виявляються неадекватними саме через незнання дорослими ста­ну центральної нервової системи підлітка).

У шкільному віці відбувається інтенсивне моральне і соціальне формування особистості. Дослідження внутрішнього світу підлітків показують, що одна із самих серйозних проблем цього віку - неузгодженість переконань, моральних ідей і понять, з одного боку, із вчинками, діями, поведінкою, з іншого. Підліток не полягається сліпо на ав­торитет вчителя та підручника, він намагається мати свою думку, схильний до суперечок та заперечень.

Середній шкільний вік найбільш сприятливий для розвитку творчого мислення. Щоб не упустити можливості сенситивного періоду, треба постійно пропонувати учням вирішувати проблемні за­вдання, порівнювати, виділяти головне, знаходити спільні та відмінні риси, причинно-наслідкові залежності. Аби уникати помилок у стосунках із підлітками, дорослі, насам­перед учителі, повинні добре знати природу фізіологічних процесів, які відбуваються в організмі підлітка, з метою уникнення переванта­жень і недовантажень у навчальних завданнях, необґрунтованих конфліктів з учнями.

Характерно, що в дівчаток більшою мірою виражено порушення емоційного плану — підвищена образливість, плаксивість, безпричин­на зміна настрою, у хлопчиків - зміна поведінки і рухальних реакцій, їхні дії супроводжуються супутніми рухами рук, ніг, тулуба (не мо­жуть сидіти спокійно, щось крутять у руках, чіпають щось).

У той же час спостерігається й підвищена стомлюваність підлітків. Втома зазвичай розвивається у двох фазах: у першій з'яв­ляється рухальне збентеження (нервова система вже не в змозі загальмувати небажані рухи); другу фазу характеризують сонливість, дрімота або, навпаки, сильне збудження. Це значною мірою пов'яза­не з тимчасовим пониженням у підлітків опору до втоми, яке розви­вається під впливом статичного напруження. До цього слід додати й відхилення, пов'язані з прискореним рос­том. В основі їх лежать дві причини: перша - порушення роботи окремих органів і систем, друга - дефіцит різноманітних речовин, необхідних організмові, що інтенсивно розвивається і росте. При­кладом дії першої є запаморочення, потемніння в очах і навіть втра­та свідомості за різкої зміни положення тіла, тривалого нерухомого стану. Прикладом дії другої причини є порушення постави, скрив­лення хребта і т. д.

Потреба у спілкуванні в підлітковому віці дуже ве­лика. Часто виникають спонтанні групи, рівень згуртованості яких не поступається рівневі організованого колективу. Щодо характеру лідерства: у шкільних класах офіційний лідер не завжди буває найав­торитетнішою людиною. Його висувають не стільки діти, скільки дорослі, успішність кого діяльності залежить від того, налагодить він контакти з неформальними лідерами. У стихійних групах, хоч би яким гострим було в них внутрішнє суперництво, вожаком може стати той, хто має реальний авторитет.

Як показали дослідження, підліток намагається передбачити своє майбутнє, не замислюючись над засобами його досягнення. Його образи майбутнього вирізняються тим, що вони орієнтовані на ре­зультат, а не на процес розвитку: підліток може дуже жваво, в дета­лях, уявляти своє майбутнє становище в суспільстві, не задумую­чись над тим, що для цього треба зробити.

Виховна робота зі школярами середнього віку - важливіша та найскладніша із теперішніх завдань. Педагогам треба глибоко осмислювати особливості розвитку та поведінки сучасного підлітка, вміння поставити себе на його місце в складні та суперечливі умови реального життя. Учень середнього шкіль­ного віку здатен зрозуміти аргументацію, впевнитися в її обґрунтованості, погодитися з розумними доводами.

Усі ці знання про механізми психофізіологічного розвитку в підлітковому віці необхідні педагогові для вироблення стратегії й тактики побудови і проведення занять, адекватної поведінки спілку­вання з учнями.