Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції управління витратами.docx
Скачиваний:
52
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
3.69 Mб
Скачать

План лекції

1. Причини появи еволюція появи АВС – методу( метода розподілу витрат за видами діяльності).

2. Сутність АВС – методу.

3. Поняття пулів витрат та факторів витрат та об’єктів калькулювання.

4. Порівняльна характеристика розподілу непрямих витрат традиційним методом і методу калькулювання за видами діяльності

5. Напрями удосконалення методів і систем калькулювання

І. Основні категорій і поняття

Неоднорідною нази­вають продукцію, окремі види якої потребують відчутно різної ве­личини непрямих витрат.

Основною причиною відхилень від реального рівня собівартості є залежність значної частини непрямих витрат не від обсягів виробництва, а від його складності, що традицій­ними методами розподілу не враховується.

Результатом розвитку методології розподілу витрат стала поява методу калькулювання за видами діяльності (ABC-метод, activity-based costing), який передбачає групування сукупності непрямих витрат підприємства (загальновиробничих, адміністративних, на збут) за окремими видами діяльності, що їх викликали, — в пули витрат— з наступним поглинанням цих витрат (розподілом) об'єктами калькулювання (видами продукції, робіт, послуг, за замовниками) шляхом застосування вимірників діяльності — фак­торів витрат.

Сутність АВС – методу - на відміну від традиційних методів формування і розподілу витрат, за якими «продукція споживає ресурси», в основу методу калькулювання за видами діяльності покладено принцип «продукція споживає види діяльності, які, в свою чергу, поглинають ресурси підприємства».

У межах ABC-методу видом діяльності називають сукупність пов'язаних робіт або завдань, які виконуються з метою забезпе­чення процесів виробництва, збуту продукції, функціонування підприємства в цілому, поглинаючи при цьому відповідні ресур­си підприємства.

Синонімами терміна «вид діяльності» є поняття операція, процес або функція.

Прикладом виду діяльності може бути внутрішньозаводське переміщення матеріалів, налагоджен­ня обладнання, контроль якості продукції, оброблення замовлень споживачів.

Одним із ключових понять методу калькулювання за видами діяльності є фактор витрат — кількісний вимірник обсягів виду діяльності та ідентифікатор зв'язку між видом діяльності та об'єк­том калькулювання (наприклад, видом готової продукції, робіт, послуг).

Фактор витрат характеризується такими показниками:

  • ставка витрат діяльності на одиницю фактора витрат,

  • загальна кількість одиниць фактора витрат,

  • кількість одиниць фактора витрат у роз­рахунку на величину продукції.

Виступаючи вимірником обсягів виду діяльності, фактор витрат повинен мати щільний причинно-наслідковий зв'язок з динамікою витрат на відповідну діяльність.

Основним об'єктом калькулювання є кінцева продукція під­приємства, собівартість якої обчислюється.

Непрямі витрати— витрати, які не можна (економічно недо­цільно) безпосередньо віднести на конкретні види продукції.

До непрямих витрат, що можуть бути ефективно простежені за АВС-методом до видів кінцевої продукції (та інших об'єктів витрат), належить переважна більшість загальновиробничих та адмініст­ративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Розподілу непрямих витрат відбувається за двома методами:

  • традиційним методом

  • метод калькулювання за видами діяльності

Обидва методи передбачають двохетапний про­цес розподілу витрат.

І етап калькулювання:

  • за ABC-методом витрати відслідковуються за видами діяльності (виділення пулів витрат).

  • за традиційним спо­собом витрати розподіляють між центрами витрат, якими, як правило, є основні та обслуговуючі підрозділи підприємства.

ІІ етап калькулювання:

Витрати підрозділів (за традиційною систе­мою) та витрати видів діяльності (за ABC-методом) розподіля­ються виходячи з обчисленої ставки на одиницю фактора витрат між видами продукції.

Принциповою відмінністю між двома калькуляційними метода­ми є

кількість факторів витрат, що застосовується.

ІІ. Структурно-логічні схеми

ІІІ. Питання для самоконтолю

1. Поясніть сутність методу калькулювання за видами діяльності.

2. Які етапи розподілу непрямих витрат характерні для традиційного методу калькулювання і для методу ABC?

3. За яких умов доцільно застосовувати калькулювання за методом ABC?

4. Чому і за яких умов традиційні методи калькулюван­ня можуть призводити до викривлень собівартості про­дукції?

5. Які основні відмінності традиційної методики кальку­лювання і методу ABC?

6. З'ясуйте зміст понять «фактор витрат» і «ставки непря­мих витрат на одиницю фактора витрат»?

7. Які класифікації факторів витрат вам відомі?

8. Що таке вид діяльності?

9. Наведіть приклади видів діяльності, що додають і не додають цінності продукції.

10. За якими критеріями визначаються фактори витрат за методом ABC? Обґрунтуйте їх.

11. Які дії необхідно виконати для визначення ставки не­прямих витрат на одиницю фактора витрат?

Тема. КОНТРОЛЬ ВИТРАТ І СТИМУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЇ РЕСУРСІВ

Підтема 1. Облік у системі управління витратамИ.