Modul-1

маніакальний синдром (ейфорія без делірію й аменції) або синдром Корсакова; можуть

виникати мснінгеальні симптоми.

•Специфічна діагностика епідемічного висипного тифу. РАР, ІФА,

ПЛР, РНІФ, РНГА.

•Специфічна діагностика хвороби Брілла – Цінссера. ІФА, ПЛР, РНІФ,

РНГА, РАР

•Клінічні критерії діагностики епідемічного висипного тифу (назвіть не менше 6).

•Зміни в загальному аналізі крові у хворих на тяжкий епідемічний висипний тиф. На ранньому етапі: нормодитоз, нейтрофільоз, тромбоцитопенія, появу плазматичних клітин, невелике збільшення ШОЕ. У період розпалу може з’являтися незначний лейкоцитоз.

•Опишіть епідеміологічний ланцюг при марсельській гарячці. Собака-

собачий кліщ-трансмісмісивний шлях-чутлива особа

•Яка клінічна тріада спостерігається при марсельській гарячці? 1)

•Опишіть зміни з боку шкіри у розпал типової марсельської гарячки.

Висип рясний на 2-4 добу плямисто-папульозний, не зливається не свербить,зникає безслідно.

•Опишіть епідеміологічний ланцюг при везикульозному рикетсіозі.

Гризуни-кліщі-трансмісивний шлях-чутлива людина.

•Опишіть зміни з боку шкіри у розпал типового везикульозного рикетсіозу. Висип з 2-4 дня рясний поліморфний несправжній поліморфізм без підсипань зникає безслідно не свербить.

•Охарактеризуйте епідеміологічний ланцюг кліщового енцефаліту.

Інфікована тварина(ВРХ, птахи, гризуни)-трансмісивний (кліщі),- аліментарний(харчові продукти), - аерогенний(інфікований пил) =чутлива особа

•При укусі кліщем людина може захворіти на такі інфекційні хвороби

(не менше 2-х). Кліщвий енцефаліт, хв. Лайма, Крим-конго геморагічна гарячка, везикульозний рикетсіоз.

•Який механізм передачі при Крим-Конго геморагічній гарячці і який фактор передачі?

Трансмісивний, повітряно-пиловий, трансоваріальна, фактори: кліщ, фекалії кліща, кров.

•Джерела інфекції при геморагічній гарячці Крим-Конго:

Хвора людина в період гарячки. Іксодові кліщі роду Hialomma, мокреці роду Culicoides

•Опишіть епідеміологічний ланцюг при Ку-гарячці.

1.Осередок: природній гол дх і резервуар: дрібні гризуни, птахи, кліщі: трасноваріальні,транфазово, аерогенно 2.антропуричний осередок-дом тв. Шляхи зараження: трансмісивний, аліментарний, аерогенний, контактний

•Специфічна діагностика Ку-гарячки.

РНІФ, ІФА, ПЛР в 2 тижні

•Етіотропне лікування Ку-гарячки.

Гострий: Доксициклін 0,1 на добу 10 днів Хронічний: доксициклін+ гідроксохлорін 18 міс.

•До геморагічних гарячок можна віднести (не менше 4-х):

Крим-Конго, Геморагічна гаряка з нирковим симптомом, Гарячка Ласса, Марбурга

•Перелічіть інфекційні хвороби, для яких типове безпосереднє ураження нирок (не менше 2-х).

Геморагічна гарячка з нирковим симптомом, Лептоспіроз

•Опишіть епідеміологічний ланцюг при геморагічній гарячці з нирковим синдромом.

Дж: дикі мишоподібні гизуни(щури)=(випорожнення сечі)= повітряно-пиловий=людина аліментарний

•Характерними змінами в урограмі при геморагічній гарячці з нирковим синдромом є:

Підвищення білка(60/л) за добу, Підвищення питомої ваги, Мікрогематурія В осаді-гіалінові, зернисті, еритроцитарні циліндри, Клітини дунаєвського

•Характерні зміни в гемограмі у розпалі геморагічної гарячки з

•Специфічна діагностика лептоспірозу:

Мікроскопія крові в темному полі Мікроскопія осаду сечі РМАЛ з певними культурами лептоспірозу ІФА, ПЛР

•Найбільш тяжкі типові ускладнення лептоспірозу.

ГНН, ДВЗ, ГННЗ, тяжкі кровотечі, ГСН, ГННМ, ендокардит, міокардит, миготлива аритмія, блокади серця, психоз, неспецифічна пневмонія

•Фактори патогенності лептоспір.

Екзотоксин

Ф патогенності При загибелі-ендотоксин

Гемолітичний АГ(родоспецифічний) Аглютиногени(типоспецифічний)

•Категорії ризику по зараженню лептоспірозом (не менше 4-х).

Тваринники, Ветеринари, Фермери, Мисливці, Рибалки, Шахтарі

•Джерела інфекції при лептоспірозі.

Гризуни(Щури, миші, полівки)

Свійські( вел. Рогата худоба, свині, собаки) Промислові( лисиці, песці)

•Епідеміологічний ланцюг при лептоспірозі.

Дикі домашні тв.(сеча)=вода, їжа=зараж. Людини

Купання в заборонених водоймах Мех.:контактний Сеча на ушкоджених ділянках шкір. Шлях:водний,рановий,аліментарний

•Основні клінічні прояви лептоспірозу, спричиненого

L.icterohaemorrhagiae.

Г. раптовий початок, трясучий озноб, гарячка 39-40 С-ми інтоксикації Міалгії

Гіперемія, одутість обличчя, «кролячі очі» Герпетичний висип на губах і крилах носа +Симптом Пастернацького, біль у попереку Геморагічний симптом При жовтяниці свербіж шкіри

Серце-розширення меж, аритмія, Зн. АТ, колаптоїдний стан

•Для етіотропної терапії лептоспірозу використовують:

Бензилпеніцилін 2млн. ОД 6р/д в/м або Пеніцилін Цефотаксим 1г 4р/д в/в

Цефтриаксон 1г 2р/добу

•Причиною появи жовтяниці при лептоспірозі є:

Дегенеративні зміни гепатоцитів Гемоліз Вн. Печінковий холестаз

•Для середньотяжкого перебігу лептоспірозу характерні такі симптоми у розпалі хвороби:

Більш виражена інтоксикація Тем. 39, Заг. Слабкість. Зн. Апетиту, нудота, зрідка блювання Олігоурія

Гемораг. С-м- петехіальний висип на шкірі

•Характерними змінами у гемограмі при лептоспірозі є:

•Чому людина хвора на лептоспіроз не є значущим джерелом інфекції?

Не передається між людьми

•Характерними змінами в урограмі при лептоспірозі є:

Зб. Вмісту Білка Еритроцити Незначна лейкоцитурія

Гіалінові, зернисті, воскоподібні циліндри Кл. Ниркового Епітелію Уробілін Непрм Білірубін

•Для типового лептоспірозу характерне зростання таких лабораторних показників:

Гемогр: Зб.: Лейкоцитів, нейтрофіли ,ШОЕ, сечовина, креатинін, АЛТ, АСТ, ЛФ, БІЛІРУБІНУ Урогр:ЗБ.: білку, еритроцитів, уробілін, непрм білірубін, лейкоцити, циліндри.

• Наслідками лептоспірозу можуть бути:

Одужання Форм ускладнення(Зб. Ниркової недостатність, ДВЗ+втори інфекція)

Смерть

• До якого класу мікроорганізмів належить збудник хвороби котячих

подряпин?

Родина Bartonellacea: B. henselae

B.clarridgeiae

Гр(-) паличкоподібна бактерія Факульт. Вн. Кл. рухливі паразити

•Які головні прояви типової хвороби котячих подряпин?

Ураж шкіри, регіональних лімфатичних вузлів На місці інокуляції=Черв. Коричн, безболісна папула 3-10 мм

Через 1-3 тижні однобічна реґіонарна лімфаденопатія( Щільноеластична, чутливі при пальпації)

Стан задовільний, субфебриліт

•До інфекцій з контактним механізмом передачі належать (не менше 4-

х):

Бешиха

Лептоспіроз

Бруцельоз

ГГНС Кошач. Подразн(феліноз)

•Навести класифікацію бешихи за характером переважного місцевого ураження.

Еритематозна, Бульозна, Геморагічна, Їх поєднання

•Наслідки хронічної бешихи нижніх кінцівок.

Шкіра атрофується/ стовщується, венозна недостатність

•Фактори, що сприяють виникненню бешихи.(?)

Фактори передачі: забрудн стрептококами руки, одяг, взуття Особи віком>50, похилого віку Часто рецидивують сцпцтні хвороби Праця з частим травмуванням Ендокринні порушення Забруднення шкірних покривів Літньо-осіння сезонність

На тлі вираженої сенсибілізації з В-гемолітичним стрептококом Генетично схильні особи

•Яка класифікація бешихи за кратністю уражень?

Первинна, Повторна, Хронічна

•Як співвідноситься гарячка і поява місцевих змін при первинній бешисі.

Спочатку гарячка через 6-24 годин-міс ураження(нетривале стягування шкіри, розпирання, печіння, незначний біль

•Етіотропна терапія при бешисі.

Пеніцилін 1млн ОД 6р/д в/м 7-10 днів Застосовуюсть(амінопеніцилін 0,5 4р/д; цефалоспор 0,5 2р/д;)

•Особливості лікування бульозної бешихи.

Пеніцилін 1 млн ОД 6р/д в/м 7-10 днів+ місцеве лікув-обмеження рухів.

На ерозії повязки з гіпертон розчином NACL, зміна протягом дня кілька разів, розчин фурациліну.

Грануляції змащують 10% метилурациловою маззю, спреєм хлорофіліпту

•Профілактика часто рецидивуючої бешихи.

•Назвати механізм передачі сказу.

Контактний, Шлях-рановий

•Патогномонічні прояви сказу у людей.

Типова форма:

1.провісників-безпричинний страх, Зб.чутливості, похмурі, грубі, невмотивоване, Зб. Депресії

2.ст.збудження-центр дихання, ковтання, обличчя ціанотичне, екзофтальм, судоми мязів горла при нагадуванні про воду, гідрофобія, акрофобія, фотофобія, акустикофобія, гіперсалівація, значна слинотеча.

3.паралітична стадія, висхідні паралічі типу Ландрі, Зб.Потовиділе, нетримання сечі.

Отипова(Бульбарна , паралітична, тихий сказ, менінгоенцефалітна ,мозочкові)

•Профілактика сказу при укусі в обличчя.

Промивання рани повідон-йодом ,стер повязка

1мл рабічної вакцини у 0й, 3,7, 14, 30,90, день в/м у дельтоподібний мяз плеча

+л. антирабічний Ig 20 МО на 1кг маси

•Джерела інфекції при сказі.

Дикі та свійські хижі тварини ( до класу ссавців)

•При укусі в кисті рук профілактика сказу проводиться:

Негайне ретельне промивання рани водою з милом, стерильна повязка повідон-йодом.

•Ураження нервової системи при сказі пов’язане з:

У місці первинного розм=дегенеративні зміни нерв рецепторів Нейротропність=периневральна порожн аф.нервів=по аксонах=у спинний

ганглій=у ЦНС=вогн запалення( енцефаліт)

Зв. З АХ рецепторами доцентровий нейрогенний шлях Вібріони=у структурі Г.М., ураження ядра 10, 9, 11( гідрофобія відцентрово по еф волокнам в органи і тканини: слинні залози, рогівки

• Постконтактна профілактика сказу

Негайне ретельне промивання рани водою з милом ,стерильна повязка повідон-йодом

•Розповсюдження вірусу сказу від рани до ЦНС йде через:

Через доцентровий нейрогенний шлях У місці первинного розм=дегенеративні зміни нерв рецепторів

Нейротропність=периневральна порожн аф.нервів=по аксонах=у спинний

ганглій=у ЦНС=вогн запалення( енцефаліт)

Зв. З АХ рецепторами доцентровий нейрогенний шлях Вібріони=у структурі Г.М., ураження ядра 10, 9, 11

•Назвіть типові ускладнення правця.

Бронхіти, пневмонії, сепсис, інфаркт міокарда, ННТМ.

•Патогномонічна тріада ранніх симптомів генералізованого правця.

Сардонічна посмішка, дисфагія, тризм.

•Для етіотропної терапії правця використовують:

Ретельна хірургічна обробка рани,ревізія, протиправцева сироватка в дозі 1тис- 3 тис МО з метою нейтралізації токсину , вводять гетерогенну кінську ППС (100 тис-200 тис) вввм.

•Клінічна класифікація правця:

Генералізований правець, місцевий, головний, правець новонарожденних.

•Чи може бути людина джерелом інфекції при правцеві?

Так

•Причиною появи судом при правці є:

Руйнування токсином холін естерази зо зумовлює підвищення ацетилхоліну в нервових волокон-параліч вставних нейронів.

•Характер судом при правцеві.

Загальні клонічні (тетанічні) судоми що тривають від декількох секунд до 1 хвилини і повторюються декілька разів на добу.

•Ураження нервової системи при правцеві обумовлене:

Дією токсинів і блокування вставних нейронів, токсин поширюється за ходом вставних нейронів. Підвищується вміст АХ в нервових волокнах.

•Для середньотяжкого перебігу правця характерні такі прояви у розпалі хвороби:

Наявність тріади тризм, сардонічна посмішка,дисфагія. Постійна тонічна напруженість м’язів, що не зникає під час наркозу, тетанічні судоми що виникають на фоні тонічного напруження. Збереження свідомості під час судом, гарячка, рясне потовиділення.

•Чи притаманна втрата свідомості для правця?

Ні

•Чи притаманні правцю порушення шкірної чутливості?

Ні

•Первинне розповсюдження правцевого екзотоксину в організмі йде:

Гематогенно, лімфогенно.

•Невідкладна допомога при правцеві на догоспітальному етапі.

Введення проти судомних перед транспортуванням до стаціонару.

•Критерії тяжкості генералізованого правця.

Тривалість інкубаційного періоду, невидимість проявів від початку зникнень генералізованихклонічних судом та їх частотою , висотою гарячки та ускладнень.

•Перелічіть не менше 4 інфекцій, що регулюються Міжнародними медико-санітарними правилами 2005 року.

чума.жовта гарячка, гарячкаЕбола, гарячка Марбург.

•Клінічні форми сибірки.

Шкірна, легенева, гастроінтенстинальна.

•Специфічна діагностика туляремії.

Бак посів крові, біологічна проба, РПГА, ІФА, ПЛР.

•Відмінності чумного і туляремійного бубонів.

При бубонній чумі сильний локальний біль в місці утворення бубонів, шкірна гарячка, натягнутість червоного кольору, потім багряно червоного кольору. При туляремії зм. Інтоксикації часті лімфангіти.

•Специфічна діагностика сибірки.

Бак посів бубону, біологічний метод, РНГА, ІФА, РЗК.

•Які геморагійні гарячки можуть викликати спалахи внутрішньогоспітальних інфекцій (не менше 2-х)?

•Перелічіть геморагійні гарячки (не менше 4-х), що регулюються Міжнародними медико-санітарними правилами 2005 року.

Жовта гарячка, гарячкаМарбург, Ласса, Ебола.

•Клінічні форми чуми згідно МКХ-10 (не менше 4-х).

Бубона чума, целюлярно-шкірна чума, легенева чума, чумний менінгіт, первинно-септична чума, не уточнена чума.

•Причини смерті при чумі.

Кровотеча ГДН, ІТШ,ГСН.

•Ускладнення сибірки.

Гіповолемічний шок, ГДН, ІТШ.

•Етіотропне лікування сибірки.

Пеніцилін

•Специфічна профілактика чуми.

Ципрофлоксацин 0,4 г 2 рази на добу протягом 6 днів.

•Специфічна діагностика чуми.

Бактеріоскопія пункт ату бубону, бак посів,РПГА, РГПГА, ІФА,РІФ.

•Зміни у загальному аналізі крові при чумі.

Лейкоцитоз, зсув вліво, зб ШОЕ.

•Специфічна діагностика жовтої гарячки.

ІФА, РН, РНРБ, РЗК, ПЛР.

•Етіотропне лікування туляремії.

Стрептоміцин 0,5 г 2 рази на добу вм.

•Специфічна профілактика жовтої гарячки.

Необхідно проводити щеплення мандрівникам що подорожують до країн Африки, Америки живою атенуйованною вакциною 178 підшкірно.

•Опишіть еритему при бешисі нижніх кінцівок.

Патологічний процес розвивається на шкірі гомілки. Лімфаденіт на пахвинній ділянці з боку ураження,спочатку виникає червона пляма, яка швидко поширюючись утворює велику еритему яскраво червоного кольору з нерівними краями і чіткими контурами ділянки ураження, підвищена над поверхнею шкіри. Гаряча, при пальпації болюча.

•Особливості лікування хронічної бешихи.

В умовах стаціонару. Провести спеціальну терапію супутніх захворювань що спричиняють хронізацію. Виявлення та знешкодження хронічних вогнищ стрептококової інфекції та ГКК.

•Які інфекційні хвороби (не менше 4-х) найчастіше ускладнюються інфекційно-токсичним шоком?

Дифтерія. Єрсініоз, шигельоз, сальмонельоз.

•Які клінічні форми чуми є найбільш епідеміологічно небезпечними?

Легенева форма.

•Етапи розвитку карбункула при сибірці.

Пляма-папула-везикула-пустула- виразка.

•Клінічні особливості легеневої форми чуми.

Інкубаційниц період від кількох годин до 2 днів. Початок раптовий, зі швидким наростанням температури 3940., озноб, сильний головний біль, блювання, різкий біль в грудях, кашель, спочатку сухий, задишка, потім вологий кашель зі слизистим харкотинням, згодом харкотиння піниста з кров’ю, до 500 мл на добу. Ціаноз, петехіальний висип, крововиливи під шкіру, у легенях ознаки пневмонії. На обличчя вираз жаху.

•Етіотропне лікування чуми на сучасному етапі.

Стрептоміцин 1,0 г кожні 12 годин вмвв 7-14 днів

•Найчастіші ускладнення при легеневій чумі.

Геморагічний набряк легень, ГДН, ІТШ.

•Основні клінічні симптоми періоду розпалу бубонної форми чуми.

Початок гострий. ТЕМПЕРАТУРА 39-40, сильний локалізований біль в мусці утворення бубону, уражається пахвові, стегнові пахвинні лімфатичні вузли, болючі. Шкіра над ними на дотик болюча, натягнута, блискуча,набрякла червоного кольору. чітких контурів немає,нерухома різко болюча ділянка ураження, У центрі хрящоподібне утворення, по перефирії-мякий набряк. Можливе нагноєння.

•Екстрена специфічна профілактика чуми.

ципрофлоксацин 0.4 г 2 рази на добу протягом 6 днів

•Які інфекційні хвороби (не менше 2-х) можуть перебігати з бубонами?

Чума, туляремія.

•При яких інфекційних хворобах (не менше 4-х), що регулюються Міжнародними медико-санітарними правилами 2005 року, можливий розвиток геморагічного синдрому?

Гарячка Марбург, жовта гарячка, гарячка Ласса, Ебола.

•Опишіть типовий бубон при чумі.

? Початок гострий. ТЕМПЕРАТУРА 39-40, сильний локалізований біль в мусці утворення бубону, уражається пахвові, стегнові пахвинні лімфатичні вузли, болючі. Шкіра над ними на дотик болюча, натягнута, блискуча,набрякла червоного кольору. чітких контурів немає,нерухома різко болюча ділянка ураження, У центрі хрящоподібне утворення, по перефирії-мякий набряк. Можливе нагноєння.

•Наведіть клініко-епідеміологічні критерії діагностики чуми (не менше 6).

Перебування хвороби в природньому осередку чуми, раптовий початок і виражений токсикоз, фаціеспестіка, крейденний язик, болючість і нерухомість кінцівок на якій не щільний але різко болючий нерухомий із червоносинюшною шкірою над ним., геморагічний синдром.

•Опишіть типовий туляремійний бубон.

Збільшені лімфатичні вузли, болючі, рухомі, не спаяні між собою і прилеглими тканинами, мають чіткі контури, шкіра над ними не змінюється.

•Епідеміологічний ланцюг при чумі.

Щури-блоха- людина.

•Епідеміологічний ланцюг при туляремії.

Контакт з гризунамикровососні комахи-людина.

•Епідеміологічний ланцюг при сибірці.

Велика і мала рогата худоба-ушкоджена шкіра-слизові оболонки.

•Особливості інтоксикації при чумі.

Початок гостро зб температури до 40 сильний головний біль, млявість, запаморочення, біль у м’язах, крейдовий язик.

•Опишіть характерні клінічні прояви геморагічної гарячки КримКонго у розпал хвороби.

Загальні інтоксикаційні прояви, підвищення температури до 41, озноб, сильний головний біль. Біль в суглобах, попереку,, діарея. Блювання. Гарячка (ДВЗ-синдром), брадикардія змінюється тахікардією., знижується АТ, менінгіальни симптоми,, змінюється поведінка хворого.

•Які 2 показання до застосування гемодіалізу при лептоспірозі?

Анурія і при високому рівні калію в крові.

•Які 2 нозологічні форми входять до хвороби від укусу щурів?

Спірильоз, стрептобацильоз.

•Що виникає у хворого на місці укусу при содоку?

Первинний афект – щільний болючий інфільтрат, переважає нагноювання. На інфільтраті утворюється пухир потім виразка, що супроводжується лімфангітом і реґіонарним лімфаденітом.

•Які головні клінічні прояви стрептобацильозу?

Початок гострий, озноб, головний біль. Міальгія, поява поліморфних( плямистих петехій) елемент на тулубі і кінцівках, моно-поліартритом.

•Чи є необхідність антибактерійної терапії при типовому перебігу хвороби котячих подряпин?

Ні

•Які антибактерійні препарати застосовують при ускладненому перебігу хвороби котячих подряпин або при її перебігу в імуноскомпрометованих осіб?

Азитроміцин 0.5 1 раз на день і доксициклін.

•Які клініко-епідеміологічні критерії діагностики фелінозу?

Анамнез, наявність подряпин, садин, укусів, шкірних змін, реґіонарний лімфаденіт.

•Особливості клінічного перебігу хронічної бешихи.

Проявлення рецидивів з ураженням тієї ж самої ділянки, запальний процес виникає в найближчих 2 разах після первинної бешихи. Характерне ураження нижніх кінцівок,загальна інтоксикація, слабо відмежоване від неуражених ділянок шкіри.

•Які клініко-епідеміологічні критерії діагностики генералізованого правця (не менше 6)?

Наявність в анамнезі поранень чи травм,опіків. Відморожень, хірургічних ран. Симптомикласична тріада тризм, дисфагія, сардонічна посмішка,постійна тонічна напруга м’язів, що не зникає навіть під час наркозу. Тетонічні судоми, збереження свідомості під час судом, гарячка, рясне потовиділення.

•Опишіть тонічне напруження м’язів при типовому генералізованому правці.

Шия, Спина, живіт, кінцівки. Тонічна напруга розгиначів-вигнуте положення тіла з закинутою назад головою. Хворий лежить на спині торкаючись потилицею і п’ятами. Опістотонус. Напруга мязів живота супроводжується сильним болем. Напруга одночасно поширюється на міжреберні м’язи і діафрагму, що призводить до утруднення дихання і зб частоти дихальних рухів.

•Які клінічні стадії виділяють в перебігу типової геморагічної гарячки

з нирковим синдромом?

Початкова, гіпотензивна, олігурична, голіурична, реконвалесценція.

•Які зміни зору відбуваються на початковій стадії геморагічної гарячки з нирковим синдромом?

Миготіння мушок перед очима, розмитість зображень, світлобоязнь.

•Які зміни з боку шкіри при геморагічній гарячці з нирковим синдромом?

Гіперемія обличчя, шиї, верхніх відділів грудної клітки, симптом капюшона.

•Опишіть патоморфологічні зміни в нирках при геморагічній гарячці

з нирковим синдромом.

Позитивні симптоми Пастернацького, біль в попереку, пастозність обличчя, олігурія. З 9-13 дня біль в попереку зменшується.

•Опишіть головні клінічні прояви в олігурічну стадію геморагічної гарячки з нирковим синдромом.

38-40 зб біль в попереку пастозність набряк обличчя. Прояви ДВЗсиндрому.

•Охарактеризуйте напрямки лікування хворого на геморагічну гарячку з нирковим синдромом.