- •1. Перші державні утворення на території України
- •2. Античні міста-держави Північного Причорномор'я
- •3. Суспільно-політичне і економічне життя східнослов'янських племен доби перших державних утворень і Київської Русі (IV - перша половина хііі ст.)
- •4. Культура Київської Русі
- •5. Розвиток Галицько-Волинської держави
- •6. Устрій, господарство, побут українських земель в складі Литви
- •7. Кревська унія
- •8. Люблінська унія
- •9. Берестейська унія та її вплив на розвиток українського державотворення в майбутньому
- •10. Постать Дмитра Вишневецького як державника України
- •11. Постать Петра Сагайдачного в історії України
- •12. Військово-територіальний устрій як спосіб поширення реєстрового козацтва на городову Україну
- •13. Військово-територіальний устрій реєстрового козацтва як основа створення органів влади на місцях в період Хмельниччини
- •14. Перші кроки дипломатичної служби Богдана Хмельницького
- •15. Формування збройних сил Гетьманщини
- •16. Козацька старшина як українська політична еліта доби Гетьманщини
- •17. Підготовка українсько-московського союзу
- •18. Статті Богдана Хмельницького 1654 року
- •19. Березневі статті 1654 року
- •20. Віленське перемир"я 1656 року
- •21. Підготовка українсько-шведсько-угорського союзу в 1656-1657 роках
- •22. Постать Юрія Немирича в історії України
- •23. Гадяцький трактат 1658 року
- •24. Конотопська битва в історії України
- •25. Переяславський договір 1659 року
- •26. Чорна рада 1663 року
- •27. Московські статті 1665 року
- •28. Андрусівський договір 1667 року
- •29. Гетьман Петро Дорошенко
- •30. Батуринський переворот 1672 року
- •31. Гетьманування Івана Самойловича
- •32. Постать Івана Сірка в історії України
- •33. Обрання Івана Мазепи на гетьманство
- •34. Полтавська битва в історії України
- •35. Нова Січ
- •36. Гетьманування Кирила Розумовського
- •37. Друга Малоросійська колегія
- •38. Ліквідація Запорозької Січі 1775 року
- •40. Крим у складі Катеринославського генерал-губернаторства
- •41. Українські землі в складі Австрійської імперії
- •42. Українська культура в добу Гетьманщини
- •43. Входження українських земель до складу Російської та Австрійської імперій.
- •44. Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині хіх ст.
- •45. Суспільно-політичний рух в українських землях в другій половині хіх ст.
- •46. Постать Миколи Міхновського в історії України
- •47. Український національно-визвольний рух під час Першої російської революції
- •48. Вплив українців Петрограду на революційні події 1917 року
- •49. Українізація російської армії
- •50. Центральна рада в боротьбі за відродження української держави. Ііі і іу Універсали
- •51. Берестейський договір 1918 року
- •52. Гетьманський переворот
- •53. Відновлення Української Народної Республіки. Директорія унр
- •54. Селянські повстання проти більшовицького режиму
- •55. Радянська Росія і демократична Україна: проблема взаємовідносин
- •56. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях
- •57. Злука зунр і унр. Акт Соборності
- •58. Варшавський договір 1920 року
- •59. Зимовий похід 1921 року
- •60. Входження усрр до складу срср
- •61. Суспільно-політичне і культурне життя українського народу в 20-ті роки
- •62. Становлення адміністративно-командної державної системи управління
- •63. Насильницька колективізація сільського господарства. Голодомор 1932-1933 років та його наслідки
- •64. Суперечливий характер культурного будівництва на Україні в 30-роки
- •65. Згортання українізації
- •66. Коренізація в урср
- •67. Українізація поза межами усрр
- •68. Конституція урср 1937 року
- •69. Проголошення Карпатської України самостійною державою
- •70. Включення Галичини і Волині до складу урср
- •71. Приєднання до урср Північної Буковини та Південної Бессарабії
- •72. Україна в загарбницьких планах фашистської Німеччини
- •73. Оборонні бої на території України в 1941-1942 роках
- •74. Відновлення Української держави у Львові 30 червня 1941 року
- •75. Діяльність комуністичного та націоналістичного підпілля
- •76. Боротьба оун і упа проти гітлерівського і сталінського режимів за відродження української незалежної держави
- •77. Демократичні процеси в Україні після смерті Сталіна, їх суперечливий і непослідовний характер
- •78. Загострення соціальних проблем радянського суспільства. Неосталінізм
- •79. Духовне життя українського народу в 70-80 рр.
- •80. Застійні явища в науці, літературі та мистецтві. Опозиційний рух
- •81. Основні напрямки перебудови м. Горбачова та її наслідки
- •82. Проголошення незалежності України
- •83. Прийняття Конституції України
- •84. Релігійне життя сучасної України
- •85 Роль української діаспори у розбудові держави
54. Селянські повстання проти більшовицького режиму
У 1918 році, коли Національний Союз закликав большевиків на допомогу для повалення гетьманату, маси селянства чекали від них землі безплатно і в необмеженому розмірі. Під впливом советської пропаганди вірили, що прийде «влада робітників та селян».
З січня 1919 р. перед більшовиками впав Харків, а 5 лютого вони ввійшли до Києва. Тоді їхні війська налічували 25 тис. чоловік. Але за наступних кілька тижнів, коли до них приєдналися два найбільших партизанських отамани -- Григор'єв і Махно, вони більш ніж подвоїлися.
14-го лютого 1919 року X. Раковський переніс з Харкова до Києва совстський уряд «Незалежної Української Советської Соціялістичної Республіки». Але відразу виявилося, що, крім назви, новий уряд не має нічого українського. Державна мова була російська, адміністрація -- російська. На селах почалася реквізиція запасів збіжжя, худоби. Все це вивозили до Росії. яку Ленін назвав «хрестовим походом по хліб». Але більшовики припустилися ще гіршої помилки. Вони розпочали наступ проти буржуазного принципу приватної власності шляхом упровадження колективних господарств. Як і можна було сподіватися, ці дії розгнівали не лише куркулів, а й середняків.
Уряд Раковського також устиг відштовхнути від себе українську інтелігенцію лівих поглядів, як, наприклад, боротьбистів, відмовившись користуватися в управлінні українською мовою й нехтуючи необхідністю її впровадження в культурну та освітню діяльність. У відповідь на зростаючу критику й опір більшовики спустили з прив'язу страшне й ненависне Чека на чолі з латишем Мартіном Лацісом, яке свавільно арештовувало й страчувало «класових ворогів». Наслідки цього було неважко передбачити: селянські партизани, що лише кілька місяців тому билися на боці більшовиків, тепер під проводом боротьбистів та українських соціал-демократів почали масово повставати проти них. Особливо вирішальним став вихід з їхньої армії у березні великих сил на чолі з Григор'євим та Махном. До літа майже все українське село охопило повстання проти більшовиків.
Крім грабіжницької політики не припинявся національним терор. Для боротьби з «контрреволюцією» в Україні засновано з початку 1919 року Всеукраїнську Надзвичайну Комісію (ЗУЧК. Так уся Україна опинилась під терором політичної поліції, яка робила труси, арештовувала, розстрілювала без суду та слідства. Розстрілювали на доноси, за підозрою у «контрреволюції», за приналежність до «буржуїв», офіцерів, інтелігенції.
Вся Україна була охоплена протибольшевицькими повстаннями. Починаючи з Лівобережжя та Чернігівщини, вони захопили Київщину, Поділля, Катеринославщину, Херсонщину. В кінці квітня 1919 року в одній лише Київщині проти повстанців виставлено 14.000 багнетів, в Чернігівській губернії -- 2.500, у Подільській -- понад 3.000, Волинській -- до 600, разом 21.000 -- при 20 гарматах, 140 кулеметах та 3-ох панцерних потягах. За офіційними даними совстського уряду, в червні-липні 1919 року було 328 повстань.
Крім селянських, засновуються повстанські партійні організації. Таким був партійний осередок соціял-демократів та соціялістів-революціонерів. Головний штаб його очолював Ю. Мазуренко. Він вислав ультиматум Раковському: протягом 24 годин передати владу повстанським комітетам. Звичайно, жадних наслідків цей ультиматум не мав.
Головною зброііною силою його був загін отамана Зеленого, що діяв в околицях Києва. На ці сили сподівався спертися уряд Б. Матроса. У цьому була колосальна, фатальна помилка. Директорія, яка мала військо, фахівців, не прийшла на допомогу селянству і не очолила цей могутній, спонтанний рух. Вона знайшла контакт з партійними соціялістичними осередками, які стояли на радянській плятформі, яку ненавиділо село. Час був загублений.
Не зважаючи на те, що большевпки придушували повстання з неймовірною жорстокістю, вони захоплювали щораз нові терени, не зустрічаючи поважного спротиву. В середині 1919 року повстанці володіли майже цілою Україною, за вийнятком Волині та Поділля.