- •1. Перші державні утворення на території України
- •2. Античні міста-держави Північного Причорномор'я
- •3. Суспільно-політичне і економічне життя східнослов'янських племен доби перших державних утворень і Київської Русі (IV - перша половина хііі ст.)
- •4. Культура Київської Русі
- •5. Розвиток Галицько-Волинської держави
- •6. Устрій, господарство, побут українських земель в складі Литви
- •7. Кревська унія
- •8. Люблінська унія
- •9. Берестейська унія та її вплив на розвиток українського державотворення в майбутньому
- •10. Постать Дмитра Вишневецького як державника України
- •11. Постать Петра Сагайдачного в історії України
- •12. Військово-територіальний устрій як спосіб поширення реєстрового козацтва на городову Україну
- •13. Військово-територіальний устрій реєстрового козацтва як основа створення органів влади на місцях в період Хмельниччини
- •14. Перші кроки дипломатичної служби Богдана Хмельницького
- •15. Формування збройних сил Гетьманщини
- •16. Козацька старшина як українська політична еліта доби Гетьманщини
- •17. Підготовка українсько-московського союзу
- •18. Статті Богдана Хмельницького 1654 року
- •19. Березневі статті 1654 року
- •20. Віленське перемир"я 1656 року
- •21. Підготовка українсько-шведсько-угорського союзу в 1656-1657 роках
- •22. Постать Юрія Немирича в історії України
- •23. Гадяцький трактат 1658 року
- •24. Конотопська битва в історії України
- •25. Переяславський договір 1659 року
- •26. Чорна рада 1663 року
- •27. Московські статті 1665 року
- •28. Андрусівський договір 1667 року
- •29. Гетьман Петро Дорошенко
- •30. Батуринський переворот 1672 року
- •31. Гетьманування Івана Самойловича
- •32. Постать Івана Сірка в історії України
- •33. Обрання Івана Мазепи на гетьманство
- •34. Полтавська битва в історії України
- •35. Нова Січ
- •36. Гетьманування Кирила Розумовського
- •37. Друга Малоросійська колегія
- •38. Ліквідація Запорозької Січі 1775 року
- •40. Крим у складі Катеринославського генерал-губернаторства
- •41. Українські землі в складі Австрійської імперії
- •42. Українська культура в добу Гетьманщини
- •43. Входження українських земель до складу Російської та Австрійської імперій.
- •44. Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині хіх ст.
- •45. Суспільно-політичний рух в українських землях в другій половині хіх ст.
- •46. Постать Миколи Міхновського в історії України
- •47. Український національно-визвольний рух під час Першої російської революції
- •48. Вплив українців Петрограду на революційні події 1917 року
- •49. Українізація російської армії
- •50. Центральна рада в боротьбі за відродження української держави. Ііі і іу Універсали
- •51. Берестейський договір 1918 року
- •52. Гетьманський переворот
- •53. Відновлення Української Народної Республіки. Директорія унр
- •54. Селянські повстання проти більшовицького режиму
- •55. Радянська Росія і демократична Україна: проблема взаємовідносин
- •56. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях
- •57. Злука зунр і унр. Акт Соборності
- •58. Варшавський договір 1920 року
- •59. Зимовий похід 1921 року
- •60. Входження усрр до складу срср
- •61. Суспільно-політичне і культурне життя українського народу в 20-ті роки
- •62. Становлення адміністративно-командної державної системи управління
- •63. Насильницька колективізація сільського господарства. Голодомор 1932-1933 років та його наслідки
- •64. Суперечливий характер культурного будівництва на Україні в 30-роки
- •65. Згортання українізації
- •66. Коренізація в урср
- •67. Українізація поза межами усрр
- •68. Конституція урср 1937 року
- •69. Проголошення Карпатської України самостійною державою
- •70. Включення Галичини і Волині до складу урср
- •71. Приєднання до урср Північної Буковини та Південної Бессарабії
- •72. Україна в загарбницьких планах фашистської Німеччини
- •73. Оборонні бої на території України в 1941-1942 роках
- •74. Відновлення Української держави у Львові 30 червня 1941 року
- •75. Діяльність комуністичного та націоналістичного підпілля
- •76. Боротьба оун і упа проти гітлерівського і сталінського режимів за відродження української незалежної держави
- •77. Демократичні процеси в Україні після смерті Сталіна, їх суперечливий і непослідовний характер
- •78. Загострення соціальних проблем радянського суспільства. Неосталінізм
- •79. Духовне життя українського народу в 70-80 рр.
- •80. Застійні явища в науці, літературі та мистецтві. Опозиційний рух
- •81. Основні напрямки перебудови м. Горбачова та її наслідки
- •82. Проголошення незалежності України
- •83. Прийняття Конституції України
- •84. Релігійне життя сучасної України
- •85 Роль української діаспори у розбудові держави
19. Березневі статті 1654 року
У березні 1654 р. українське посольство на чолі з генеральним суддею С. Зарудним і переяславським полковником П. Тетерею повезло пропозиції української сторони до Москви. Посольство урочисто прийняв цар Олексій Михайлович, після чого почалися двотижневі переговори, результатом яких було затвердження так званих
Березневих статей (або Переяславсько-Московського договору, або «Статей Богдана Хмельницького»). Ці «Статті» встановлювали:
* підтвердження прав, привілеїв та вільностей Війська Запорозького, української шляхти та міщан;
* укладення реєстру у 60 тис. осіб;
* збереження місцевої адміністрації та збирання нею податків, які повинні були надходити до царської казни під контролем московських урядовців;
* обрання Військом Запорозьким гетьмана;
* право гетьмана зноситися з іноземними державами за умови повідомлення царя та заборону зносин з Річчю Посполитою та Туреччиною без царського дозволу;
* боротьбу Московської держави проти Речі Посполитої та татар;
* збереження прав київського митрополита.
Незважаючи на деякі обмеження суверенітету, «Березневі статті» надавали Україні широку автономію під протекторатом Росії. «Статті» привели до юридичного розриву Гетьманщини з Річчю Посполитою. Україна здобувала сильного союзника в боротьбі з Польщею.
Однак кожна зі сторін вбачала у Переяславсько-Московському договорі засіб для реалізації власних планів. Чигирин прагнув використати Московію для остаточного виходу українських земель зі складу Речі Посполитої та збереження і розширення автономії, Москва -- «третій Рим» -- прагнула часткову залежність України з часом перетворити на цілковиту, зробити з неї провінцію Московської держави. Так, вже у 1654 р. московський уряд поставив у Києві військовий гарнізон з воєводою, який став безпосереднім представником царської влади в Україні.
Історики по-різному оцінюють «Березневі статті». Одні вважають їх персональною унією (це були незалежні держави, які мали власні уряди та визнавали владу одного монарха), інші оцінюють їх як васальну залежність України від Росії (сильна сторона захищає слабкішу), треті -- як автономію України у складі Московської держави, четверті -- як військовий союз між Росією і Україною, яка уклала його тимчасово з метою боротьби проти Речі Посполитої.
Відомий історик О. Субтельний вважає, що «Статті» стали «.. поворотним пунктом в історії України, Росії та всієї Європи. Раніше ізольована і відстала Московія зробила гігантський крок уперед на шляху перетворення на велику державу. А доля України стала в усьому -- доброму й лихому -- невід'ємно пов'язаною з долею Росії».
Встановлення протекторату Росії над Україною не відповідало інтересам Речі Посполитої, Туреччини та Кримського ханства.
Навесні 1654 р. Московська держава, згідно зі «Статтями», розпочала війну проти Речі Посполитої. Війна була ще й слушною нагодою для продовження «збирання руських земель». Російська армія (100 тис. осіб) нарешті повернула Смоленщину, яку втратила на початку XVII ст. Ареною бойових дій стали Білорусія та Литва. На допомогу союзникам Б. Хмельницький вислав 20-тисячний корпус на чолі з І. Золотаренком. До осені 1654 р. українсько-московське військо звільнило від поляків та литовців Білорусію. Спроби Б. Хмельницького включити до складу Війська Запорозького прикордонні землі, заселені білорусами і українцями, викликали невдоволення царя, який мав намір приєднати білоруські землі до своїх володінь. Це викликало тертя у московсько-українських стосунках.