- •1. Перші державні утворення на території України
- •2. Античні міста-держави Північного Причорномор'я
- •3. Суспільно-політичне і економічне життя східнослов'янських племен доби перших державних утворень і Київської Русі (IV - перша половина хііі ст.)
- •4. Культура Київської Русі
- •5. Розвиток Галицько-Волинської держави
- •6. Устрій, господарство, побут українських земель в складі Литви
- •7. Кревська унія
- •8. Люблінська унія
- •9. Берестейська унія та її вплив на розвиток українського державотворення в майбутньому
- •10. Постать Дмитра Вишневецького як державника України
- •11. Постать Петра Сагайдачного в історії України
- •12. Військово-територіальний устрій як спосіб поширення реєстрового козацтва на городову Україну
- •13. Військово-територіальний устрій реєстрового козацтва як основа створення органів влади на місцях в період Хмельниччини
- •14. Перші кроки дипломатичної служби Богдана Хмельницького
- •15. Формування збройних сил Гетьманщини
- •16. Козацька старшина як українська політична еліта доби Гетьманщини
- •17. Підготовка українсько-московського союзу
- •18. Статті Богдана Хмельницького 1654 року
- •19. Березневі статті 1654 року
- •20. Віленське перемир"я 1656 року
- •21. Підготовка українсько-шведсько-угорського союзу в 1656-1657 роках
- •22. Постать Юрія Немирича в історії України
- •23. Гадяцький трактат 1658 року
- •24. Конотопська битва в історії України
- •25. Переяславський договір 1659 року
- •26. Чорна рада 1663 року
- •27. Московські статті 1665 року
- •28. Андрусівський договір 1667 року
- •29. Гетьман Петро Дорошенко
- •30. Батуринський переворот 1672 року
- •31. Гетьманування Івана Самойловича
- •32. Постать Івана Сірка в історії України
- •33. Обрання Івана Мазепи на гетьманство
- •34. Полтавська битва в історії України
- •35. Нова Січ
- •36. Гетьманування Кирила Розумовського
- •37. Друга Малоросійська колегія
- •38. Ліквідація Запорозької Січі 1775 року
- •40. Крим у складі Катеринославського генерал-губернаторства
- •41. Українські землі в складі Австрійської імперії
- •42. Українська культура в добу Гетьманщини
- •43. Входження українських земель до складу Російської та Австрійської імперій.
- •44. Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині хіх ст.
- •45. Суспільно-політичний рух в українських землях в другій половині хіх ст.
- •46. Постать Миколи Міхновського в історії України
- •47. Український національно-визвольний рух під час Першої російської революції
- •48. Вплив українців Петрограду на революційні події 1917 року
- •49. Українізація російської армії
- •50. Центральна рада в боротьбі за відродження української держави. Ііі і іу Універсали
- •51. Берестейський договір 1918 року
- •52. Гетьманський переворот
- •53. Відновлення Української Народної Республіки. Директорія унр
- •54. Селянські повстання проти більшовицького режиму
- •55. Радянська Росія і демократична Україна: проблема взаємовідносин
- •56. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях
- •57. Злука зунр і унр. Акт Соборності
- •58. Варшавський договір 1920 року
- •59. Зимовий похід 1921 року
- •60. Входження усрр до складу срср
- •61. Суспільно-політичне і культурне життя українського народу в 20-ті роки
- •62. Становлення адміністративно-командної державної системи управління
- •63. Насильницька колективізація сільського господарства. Голодомор 1932-1933 років та його наслідки
- •64. Суперечливий характер культурного будівництва на Україні в 30-роки
- •65. Згортання українізації
- •66. Коренізація в урср
- •67. Українізація поза межами усрр
- •68. Конституція урср 1937 року
- •69. Проголошення Карпатської України самостійною державою
- •70. Включення Галичини і Волині до складу урср
- •71. Приєднання до урср Північної Буковини та Південної Бессарабії
- •72. Україна в загарбницьких планах фашистської Німеччини
- •73. Оборонні бої на території України в 1941-1942 роках
- •74. Відновлення Української держави у Львові 30 червня 1941 року
- •75. Діяльність комуністичного та націоналістичного підпілля
- •76. Боротьба оун і упа проти гітлерівського і сталінського режимів за відродження української незалежної держави
- •77. Демократичні процеси в Україні після смерті Сталіна, їх суперечливий і непослідовний характер
- •78. Загострення соціальних проблем радянського суспільства. Неосталінізм
- •79. Духовне життя українського народу в 70-80 рр.
- •80. Застійні явища в науці, літературі та мистецтві. Опозиційний рух
- •81. Основні напрямки перебудови м. Горбачова та її наслідки
- •82. Проголошення незалежності України
- •83. Прийняття Конституції України
- •84. Релігійне життя сучасної України
- •85 Роль української діаспори у розбудові держави
29. Гетьман Петро Дорошенко
В складний період української історії, справедливо названий періодом руїни, на арені суспільно-політичного життя з'являється постать правобережного гетьмана Петра Дорошенка (1665-1676), визначного державного діяча. Він ще раз спробував з'єднати розірване тіло України в єдину державу і продовжити справу, за яку боровся Б.Хмельницький. У своїх зносинах з царем Дорошенко висував пропозицію утвердження царського протекторату над усією Україною, яка мала поширити свої державні кордони аж до Перемишля і Ярослава, включаючи Львів, Галич, Володимир. Однак царський уряд побоювався об'єднаної міцної козацької держави на чолі з таким здібним політиком і віддав перевагу існуючій ситуації. Тим часом на Лівоборежній Україні зростало незадоволення російським пануванням. Лівобережний гетьман І.Брюховецький, який ревно служив Москві, сподіваючись утримати свою владу, вирішив очолити антиросiйський рух. Невдовзі почалося повстання, яке супроводжувалось розгромом російських залог на Лівобережжі.
На початку літа 1668 р. Дорошенко вирушив на Лівобережжя і через якийсь час був проголошений гетьманом України обох бокiв Дніпра. Знову Україна відновила свою цілісність і державність. Проте ненадовго... І Росія і Польща, занепокоєні зміцненням козацької державності, консолідацією конструктивних сил українського суспільства, активно підтримували авантюристичних суперників Дорошенка. В результаті гетьман втратив свої позиції на Лівобережжі та був змушений вести тривалу боротьбу з претендентами на гетьманську булаву на Правобережній Україні. Усе це спонукало Дорошенка до більш тісних відносин з Туреччиною і сподівань з її допомогою відродити державну незалежнiсть України. На початку 70-х років Дорошенко на боці Туреччини проводить воєнні дії з Польщею на території Поділля. Союз з турками не сприяв популярності гетьмана. Турецькі війська, які опинилися на Правобережжі з метою підтримки Дорошенка, довели край до повної руїни.
У вересні 1676 р. покинутий усіма своїми прихильниками, популярний раніше гетьман був змушений зректися влади на користь І.Самойловича, гетьмана Лiвобережної України. Так невдало завершилась ще одна спроба відродити українську державність.
30. Батуринський переворот 1672 року
Дем'ян Многогрішний прийняв титул «гетьмана Сіверського» Становище його було складне: Дорошенко його не визнав, Сіверщина була фактично в московських руках. Під владу Мвогогрішного вступили полки -- Прилуцький і Переяславський. Замирився з ним і Дорошенко. Вони були однодумці в політичних справах, головно у відношенні до Москви.
Бувши гетьманом Лівобережної України-Гетьманщини, як називали Многогрішний намагався встановити порядок і спокій. Він приборкував повстання, головним чином, з допомогою «компанійців» -- найманого війська, боровся зі старшинською олігархією. Він сам призначав та зміняв полковників, сотників, без суду їх карав, накладав податки на старшину, духовенство. В тих умовах тільки твердою владою можнабулопривернути лад. Завдяки йому «Гетьманщина скінчила часи Руїни і ввійшла в новий період миру й добробуту», -- характеризує правління Многогрішного І. Холмський.
Самовладність, різкість Многогрішного, його абсолютизм викликали незадоволення старшини. Можливо, обурювало також старшину бажаивя гетьмана закріпити владу за своїм родом: так, у 1671 році він призначив наказним гетьманом свого брата, Василя. Проти Многогрішного почали снувати змову, писали доноси. 1672 року гетьмана з усією родиною ув'язнено. Гетьмана привезли до Москви, де в середині квітня 1672 року над ним розпочався суд. Його звинуватили в державній зраді, піддали тортурам, а потім засудили до страти, яку згодом замінили на довічне заслання. Разом з родиною і товаришами ніжинським полковником Матвієм Гвинтовкою і осавулом П. Грибовичем гетьмана вивезли до Сибіру й ув'язнили в Іркутському острозі. Згодом він був переведений до Селенгінська, а 1688 року Дем'яна Многогрішного звільнили. Сталося це за надзвичайних обставин: протягом одинадцяти (за іншими відомостями -- тринадцяти) тижнів Селенгінськ осаджували монголи, чиї війська значно перебільшували чисельність селенгінського гарнізону. Колишній гетьман, якого утримували в селенгінській острожній в'язниці, став одним з керівників оборони міста, особисто брав участь у вилазках та сутичках, а у вирішальний момент очолив зведений загін стрільців, козаків та засланців. Настала кривава битва, яка закінчилася перемогою оборонців міста. Долина під Селенгінськом, де відбувалася битва, й досі має назву Убиєнної. Цікаво відзначити, що аналогічна історія трапилася з його братом Василем, ув'язненим у Красноярську.