- •1.Культура стародавніх цивілізацій Сходу. Загальна характеристика.
- •2. Культура Месопотамії. Її основні досягнення.
- •3. Основні риси культури стародавнього Єгипту.
- •4. Релігія, міфологія та культура давнього Єгипту
- •Роль релігійних вірувань у житті стародавніх єгиптян
- •5.Культурні досягнення стародавніх єгиптян
- •6.Характерні риси культури Стародавнього Китаю.
- •7. Релігія та культура Стародавнього Китаю.
- •8. Здобутки культури Стародавнього Китаю.
- •9. Особливості давньоіндійської культури.
- •10.Здобутки культури Стародавньої Індії
- •11. Характерні риси й особливості культури Античного світу.
- •12.Давньогрецька культура
- •13. Мистецтво Стародавньої Греції.
- •14. Римська культура: основні тенденції розвитку.
- •15. Особливості культури Стародавнього Риму.
- •16. Європейська культура на світанку Середньовіччя.
- •18.Досягнення арабської науки іх – хі століття.
- •19. Культура середньовічного Китаю.
- •20. Культура середньовічної Японії.
- •21. Культура Китаю в XVI – XVII ст.
- •22. Культура Індії в XVI – XVII ст.
- •23. Культура Османської імперії в хvі – хvіі ст.
- •24. Культурний розвиток країн світу в епоху Відродження: загальна характеристика
- •25.Культура Відродження в Європі: періодизація, передумови, основні риси.
- •26.Митці італійського Відродження.
- •27. Північне Відродження. Загальна характеристика.
- •28. Доба бароко в європейській культурі: загальна характеристика.
- •29. Характерні риси художнього стилю рококо.
- •30. Особливості культури нового часу.
- •31. Культурний розвиток країн Європи та Північної Америки наприкінці XVIII – першої половини XIX століття. Загальна характеристика.
- •32. Розвиток техніки і науки в країнах Європи та Північної Америки наприкінці XVIII – першої половини XIX століття
- •Основні винаходи та їх використання
- •Найважливіші відкриття у природничо-математичних науках кінця XVIII – першої половини XIX століття
- •33. Основні напрями розвитку європейської літератури наприкінці XVIII – першої половини XIX століття.
- •34. Основні напрямки розвитку європейського мистецтва наприкінці XVIII – першої половини XIX століття.
- •35. Культура зарубіжних країн другої половини хіх – початку хх століття.
- •36. Нові напрямки в розвитку європейської літератури другої половини хіх – початку хх століття.
- •37. Модерністські напрямки в європейському мистецтві другої половини хіх – початку хх століття
- •38.Культурний розвиток країн світу в хх – на початку ххі сторіччя. Загальна характеристика.
- •Загальна характеристика напрямів розвитку культури в другій половині хх – на початку ххі століття
- •39. Основні тенденції розвитку культури першої половини хх століття та її культурно-історична специфіка.
- •40. Розвиток освіти, науки, техніки країн світу в першій половині хх століття.
- •41. Особливості розвитку літератури країн світу в першій половині хх століття.
- •42. Основні ідеї та напрямки розвитку мистецтва у першій половині хх століття.
- •43. Основні напрями модернізму в культурному розвитку країн світу хх ст.
- •44. Культура країн зарубіжного світу в другій половині хх – на початку ххі століття.
- •Розвиток сучасної науки
- •45. Напрямки в мистецтві другої половини 20 століття
- •46. Художні напрями постмодернізму в сучасній культурі.
- •47. Розвиток образотворчого мистецтва, театру, кіно, архітектури, музики у другій половині XX століття.
- •48. Особливості розвитку кіно в першій половині хх століття.
- •49. Особливості розвитку кінематографу в другій половині хх століття.
- •50. Художні напрями в літературі та мистецтві (1945 р. – початок 21 століття)
35. Культура зарубіжних країн другої половини хіх – початку хх століття.
Розвиток технічного прогрессу
Винайдено дирижабль (Франція), газову горілку (Німеччина), бессемеровський конвеєр (Британія), двигун внутрішнього згоряння (Франція), метод лиття сталі (Франція), динаміт(Швеція), залізобетон (Франція), телефон, „фонограф” (Америка), кулькову ручку (Америка), кулемет (Америка), перший автомобіль на бензині (Німеччина), фотоапарат „Кодак”(Америка), „сінематограф”( перший кіноапарат, Франція), радіоприймач (Італія), поршневий двигун внутрішнього згоряння з автоматичним запаленням ( дизель, Німеччина), пилосос (Америка), перший колісний трактор із двигуном внутрішнього згоряння (Америка).
Найважливіші досягнення в галузі науки
«Маятник Фуко»( підтвердив добове обертання Землі, Франція), теорія еволюції шляхом природного відбору (Дарвін, Британія), закономірності спадковості (Мендель, Австрія), гіпотеза походження людини від мавпоподібного пращура (Дарвін, Британія), основи методу психоаналізу (Фрейд, Австрія), радіоактивне випромінювання +„радіоактивність” (подружжя Кюрі), можливість використання ракет для міжпланетних експедицій (Ціолковський, Росія), основи теорії радіоактивного розпаду (Резерфорд + Содді, Британія), теорія відносності (Ейнштейн, Німеччина), проба Манту (Манту, Франція), „лічильник Гейгера” (Гейгер, Німеччина).
Значні світоглядні та соціальні зміни (поглиблювалася наукова революція, набирала оберти капіталізація суспільства, посилювалися демократичні процеси в політичному житті);
принцип історизму ( Інтерес до історичних наук у першій половині століття надзвичайно зріс);
майже в усіх європейських країнах утворюються історичні товариства, засновуються музеї, починають видаватись історичні журнали, формуються національні школи істориків ( найвагомішою серед них була школа, яка склалась у Франції доби Реставрації (О. Тьєррі, О. Міньє, Ф. Гізо));
у XIX ст. завершується процес формування наукового світогляду європейської людини, розпочатий у попередні століття (на цьому ґрунті створюється нова культура, в котрій експериментальна наука поступово займає домінуючі позиції);
нагромадженню природничих знань сприяли розвиток міжнародної торгівлі, дослідження та освоєння нових географічних просторів;
на перший план висуваються фізика і хімія, які вивчають взаємоперетворення і взаємозв'язок різних форм руху ( зокрема також розвиваються термодинаміка, електрофізика, електрохімія, хімічна атомістика);
утворення регіональних літератур та мистецтва було покликано до життя схожістю соціально-економічних умов, світогляду, ідеології, поглиблення зв'язків між народами (зростання міжнародного культурного обміну відбувалося завдяки стрімкому розвитку світових економічних контактів, удосконаленню засобів комунікації);
література і мистецтво Європи проникає в країни Азії та Африки, поширюється й зворотний культурний вплив (у країнах Азії та Африки розпочинається процес "європеїзації" з досить суперечливими наслідками);
великий всесвітній обмін культурними цінностями.