1.Культура стародавніх цивілізацій Сходу. Загальна характеристика.

Характерні риси цивілізації

- Поява приватної власності, відокремлення ремесла від сільського господарства.

- Початок поливного землеробства й стрімке зростання продуктивності сільського господарства.

- Поява нерівності, майнових відмінностей, виокремлення прав і привілеїв окремих груп населення.

- Утворення держави як системи органів управління суспільством на підставі законів.

- Виникнення писемності, створення законів, наукових та релігійних ідей для передачі їх нащадкам у писемній формі.

- Будівництво міст із громадськими спорудами-храмами, палацами правителів та знаті тощо.

Особливості цивілізацій Сходу

- Близько 3-2 тис. до н.е. частина людства здійснила гігантський прорив – перейшла від первісності до цивілізації. Виникли групи населення з різним обсягом прав і матеріальним становищем, виникла писемність, з’явилися міста і держави.

- Усі цивілізації Стародавнього Сходу виникли в особливих кліматичних умовах (території з тропічним, субтропічним і частково помірним кліматом), у долинах річок (тому їх називають річковими). Розвиток цивілізації нерозривно пов’язаний з освоєнням і перетворенням природного середовища.

- Перехід від первісності до цивілізації на Сході супроводжувався формуванням особливого типу держави – східної деспотії. На чолі держави був правитель, який мав усю повноту влади і вважався власником усієї землі. Він управляв державою за допомогою розгалуженого апарату чиновників, що охоплював усю країну.

- Особливістю суспільного устрою цивілізацій Сходу була жорстка ієрархічна структура, що нагадувала піраміду, на верхівці якої перебував правитель держави.

- Основну частину суспільства складали вільні селяни – общинники. Існувало рабство, але праця рабів не відігравала визначальної ролі в економічному житті суспільства.

- У всіх цивілізаціях Стародавнього Сходу були створені перші в історії людства писані зводи законів. Їх головною особливістю була відмінність у покаранні залежно від становища злочинця в суспільстві.

- У духовному житті східних цивілізацій величезну роль відігравала релігія. Релігійні уявлення розвивалися і змінювалися разом із розвитком суспільства і самої людини. Релігійна етика мала важливе значення в процесі формування цивілізаційних традицій – найбільш сталих елементів історичного розвитку цивілізацій.

2. Культура Месопотамії. Її основні досягнення.

Писемність.

Першими серед народів Дворіччя винайшли писемність шумери. Вона називалась клинописом і налічувала близько двох тисяч знаків. Із часом клинопис шумерів був запозичений іншими народами Передньої Азії. Писали на табличках із сирої глини завдовжки 7-9 см, загостреними паличками.

Наукові відкриття.

Від часів стародавніх шумерів жерці спостерігали за зорями, передбачали сонячні та місячні затемнення, визначали знаки Зодіаку і складали гороскопи.

Першими встановили семиденний тиждень, розділили день на двадцять чотири години, годину – на 60 хвилин, а одну хвилину на 60 секунд.

Коло жерці Шумеру поділили на 360 градусів.

Уміли використовувати для лікування хвороб різноманітні рослини і мінерали.

Халдейські жерці були чудовими математиками: використовували таблицю віднімання й додавання, винайшли таблицю множення, вміли добувати квадратний корінь, обчислювали відсотки, вимірювали площу геометричних фігур.

Мешканці Месопотамії були добре обізнані з географією та картографією. У храмах зберігалися глиняні таблички з маршрутами до того або іншого міста.

За часів Саргона, завойовника Шумеру, було складено „карту світу”. Світ було зображено у вигляді кола, оточеного океанами, у центрі якого розташовувався Вавилон.

Освіта.

Перші школи з’явилися в шумерських містах на початку ІІІ тис. до н.е. Стародавні шумери називали школу „будинком табличок”, її керівника – „батьком будинку табличок”, а учнів – „синами будинку табличок”.

Навчалися у школах лише хлопчики. Спочатку учні вивчали мову і літературу, а потім – граматику, математику і астрономію.

Знайдені перші „підручники” – глиняні таблички, на яких були записані імені богів, назви тварин, рослин, усіх міських і храмових посад, які учень повинен був завчити.

Заняття в школі тривали з ранку до вечора, упродовж двадцяти чотирьох днів на місяць, крім трьох днів відпочинку і трьох святкових днів.

Література.

Найдавнішою пам’яткою шумерської літератури вважається записана на глиняній табличці розповідь про війну двох міст – Лагаша та Умми, - яка датується ХХIV ст. до н.е.

„Поема про Гільгамеша” – найвідоміша пам’ятка шумерської літератури. Розповідає про пригоди царя шумерського міста Урук Гільгамеша.

Поема „Політ Етапи на небо” розповідає про те, як герой Етапа на орлі літав на небо. Серед шумерських міфів знайдено розповідь про всесвітній потоп.

У літературному спадку шумерів є також вірші про кохання, храмові молитви, записи народних казок, прислів’я, байки.

Релігія.

Стародавні шумери вшановували трьох головних богів: Ану – бога неба, Енліля – бога землі та Енкі – бога води.Аккадці поклонялися Шамашу – боку сонця, Сіну – богу місяця, Іштар – богині кохання і родючості та Таммузу – боку вічно живої природи.Головним богом і покровителем Вавилонії був Бел-Мардук. Саме він створив з глини людину.У період установлення у Дворіччі панування ассирійців на декілька століть головним богом став Ашшур, бог стародавньої ассирійської столиці – міста Ашшур.