4. «Коран» - як перша зафіксована памятка арабомовної літератури. Особливості поетики. Українські переклади. Коран як перша зафіксована памятка араб. Літ.
«Ми нічого не втратили в Писанні», - сказано в Корані, і мусульмани вірять, що священний Коран - бездоганний. «Якщо б він був не від Аллаха, то вони знайшли б у ньому багато суперечностей»
Мусульманські вчені вважають, що всі знайдені «помилки» Корану - це спроба судити про арабську мову в Корані без знання арабської мови. Опоненти через свою упередженість готові позбавити коранічну мову поетичної образності, художності і просто причепитися до слів.
Коран вміщає в собі закони, повністю регулюють особисте і суспільне життя людей. Цей звід законів, на думку ісламських вчених, є найбільш правильним і остаточним.
Коран був стадією прогресу в розвитку арабської літ-ри, так як він знаменує собою перехід від віршового стилю до прози, від поезії до простої мови.всі недоліки корану треба пробачити бо це перша спроба створити значний прозовий твір арабською мовою. В корані поезію замінює риторика, тому мохам мед не в праві зватися поетом. Читати коран дуже важко через складну риму, що не являється ні поезією ні прозою.
Описання неба і ада в більш спокійній картині божої величності в природі буває у мохаммеда навіть майже поетичною.
Загальна фразеологія через рабство рими настільки показує свою не справжність, що це суперечить духу арабської мови. Але все-таки Коран є найціннішою і першою пам’яткою арабомовної літератури, і це не можна не приймати до уваги. Тому навіть через деякі недоліки в римуванні , Коран – священна книга ісламу, що заслуговує на визнання.
Переклади українською
Перші спроби перекладу Корану на староукраїнську (старослов'яську) мову були здійснені в XV ст. у Великому князівстві Литовському, Руському та Жемантійському. Після приєдання до ВКЛ Великим князем Вітовтом Криму в Литву переселилась значна група татар. Саме ними й були здійснені перші спроби перекладу Корану на офіційну мову ВКЛ.
Питання, пов'язані з Кораном, вивчалися в XVІ-XVІІ ст. в Острозькій та Києво-Могиляській академіях. А Іоанікій Ґалятовський видав 1683 року в Чернігові трактат "АльКоран Мухамедів".
Першу спробу перекласти Коран сучасною українською зробив видатний український вчений-сходознавець Агатангел Кримський.
У 2011 в Сімферополі вийшла книга під назвою "Коран. Переклад смислів українською мовою". Автор, письменник Валерій Басиров, який, за власним зізнанням, не володіє арабською, спирався виключно на російські тексти. Як наслідок, це призвело до появи значної кількості неприпустимих помилок, неточностей та відступів від мусульманського вчення, а тому книгу В. Басирова не можна ставити в один ряд із іншими перекладами Корану.
Часткові переклади Корану з мови оригіналу опублікували Ярема Полотнюк та Валерій Рибалкін.
Повний переклад Корану з арабської мови з урахуванням автохтонної екзегетики (тафсір) виконав острозький науковець Михайло Якубович. Цей текст перекладу схвалила до друку Комісія Центру імені Короля Фагда з друку Преславного Сувою, що знаходиться у Медині (Саудівська Аравія). Найближчим часом україномовний Коран було надруковано.