Заняття № 11

Психічні, поведінкові та соматоневрологічні розлади при вживанні нікотину та кофеїнмістких продуктів

Історичні відомості

Кофеїн та споріднені йому алкалоїди

Кофеїн є найбільш розповсюдженим у світі стимулюючим засобом і вживається головним чином у вигляді кави, чаю і горіхів Cola Acuminata (“таємний” інгредієнт популярних напоїв – кока-коли та пепсі-коли). Існує легенда, що кофеїн був добутий у 850 році нашої ери пастухом кіз в Абісінії. Його розповіді про те, що кози їли червоні ягоди кущів із темним листям, а потім танцювали всю ніч не засинаючи, надихнули монахів місцевого монастиря до експериментів з цими ягодами. Вони з’ясували, що з них можна приготувати смачний напій, вживання якого дозволяє зберігати бадьорість під час тривалих молитв. Ця новина розповсюдилася по іншим монастирям і кава стала популярним напоєм, який може зняти втому і підвищити працездатність.

У XVI та XVII сторіччях кавовий напій розповсюдився у Персії, Туреччині, Європі та Америці ставши важливою частиною різних церемоній. На близькому Сході кав’ярні інколи за своєю популярністю переважали мечеті і тому були заборонені. Серед європейських країн вперше офіційно стали вживати каву в Італії. Потім “кафе” розповсюдилися по всі Європі. Карл ІІ закрив в Англії близько 3000 кав’ярень, назвавши їх “джерелами бунтівників”, але через декілька днів вимушений був відмінити заборону під суспільним тиском. Каву виробляють з плодів кавового дерева, яке зростає майже в усіх тропічних і субтропічних країнах. Найбільші виробники – Бразилія, Колумбія, Індонезія, Кот-д’Івуар, Ефіопія, Мексика, Гватемала та Індія.

Іншим дуже популярним напоєм, що містить кофеїн є чай, який виготовляється з листів китайського чайного куща (Thea sinensis). Його історія налічує більше 4000 років. Згідно з легендою, першим став вживати чай один з китайських мудреців, якому сподобався аромат листя, що випадково впало в його горщик з гарячою водою. У континентальну Європу чай завезли голандці у 1610 році, у 1664 він потрапив до Англії і з тих часів Лондон вважається “чайною столицею” всього світу, а середній британець щодобово випиває близько чотирьох склянок цього напою. В Америці чай вперше почав продаватись у Бостоні в 1714 році. Вирощувати з промисловою метою чайні кущі почали в Китаї ще в прадавні часи, в Японії - в середньовіччя і на Цейлоні з ХІХ століття.

За даними ВООЗ, у 2000 році 80% населення світу регулярно вживало напої, що містять кофеїн.

Таблиця 11.1. Вміст кофеїну в найбільш розповсюджених кофеїнмістких продуктах та медикаментах.

Речовина	Вміст (в 150 мл рідини або в одній пігулці)
Зварена кава	80-150 мг
Декофеїнізована кава	2-4 мг
Чай	30-75 мг
Анацін	32 мг
NoDoz	100 мг
Віварин	200 мг

Тютюн.

Традиція тютюнопаління зародилась у американських індіанців, імовірно не пізніше І сторіччя нашої ери. Спочатку вона була пов’язана з релігійними ритуалами, але наприкінці XV ст. стала буденною побутовою практикою у всій Західній півкулі. Першими європейцями, які почали вживати тютюн, стали члени експедиції Христофора Колумба у Вест-Індії. Крім того, карибські тубільці нюхали розмолотий тютюн через Y-подібні тростинові трубки, засовуючи їх подвійний кінець у ніздрі. Ця трубка мала назву “тобаго” або “тобако”, звідси і пішла іспанська назва, що означає відповідну рослину і її сухе листя.

Перші великі тютюнові плантації серед європейців заснували також іспанці – у Вест-Індії, а потім і у себе на батьківщині. В Європі тютюн спочатку набув популярності як лікарський засіб - його використовували у вигляді компресів та нюхального порошку. Нюхання його стало модним при дворі французької королеви Катерини Медічі, яка намагалась таким чином поліпшити власне здоров’я за порадою свого посла в Португалії Жана Ніко. Саме йому рослина зобов’язана науковою назвою свого алкалоїду Nicotiana.

Майже до 1575 року іспанці залишалися на європейському тютюновому ринку монополістами. У цей час невелику кількість тютюну почали вирощувати в Новому Світі португальці, а потім в конкуренцію включились голандські колоністи в Ост-Індії і англійські поселенці у Віргінії.

Зловживання розповсюджувалось настільки швидко, що на початку XVII сторіччя тютюн використовувався майже у всьому світі. Переважна більшість урядів країн, в які він завозився, ставились до нової речовини з неабиякою підозрою. Це призвело до появи цілого ряду законодавчих актів, що категорично забороняли вживання тютюну і погрожували суворою карою порушникам, аж до смертного вироку. Останній такий вердикт з’явився в Абіссінії (Ефіопія) наприкінці ХІХ ст.

Паління заборонене і деякими релігіями, але навіть це не в змозі зупинити "епідемію тютюнопаління", яка за даними соціологічного дослідження Center for Disease Control охопила близько 25% населення світу. Серед курців переважають чоловіки (28% населення земної кулі), жінки дещо менш схильні до нікотинової залежності (23,5%), але останнім часом спостерігається тенденція до вирівнювання цих показників. Не врахована також кількість людей, що є т.з. "пасивними курцями", тобто поза власною волею вимушені споживати нікотин.

Вражають масштаби негативних наслідків тютюнопаління. За оцінками експертів ВООЗ (1995 р.), від хвороб, пов’язаних із палінням щорічно у світі помирає близько чотирьох мільйонів людей (11 000 осіб щодня). Якщо ситуація не зміниться, до 2025 року помиратиме вже десять мільйонів жертв нікотину щороку. В Україні тютюнопаління є причиною більше ніж 120 тисяч смертей на рік. За його поширеністю наша держава посідає 17 місце у світі. В Україні палить майже половина чоловіків і кожна п’ята міська жінка працездатного віку (всього 9 мільйонів активних курців - третина працездатного населення).

Величезні економічні та людські втрати спонукали ряд міжнародних суспільних організацій та уряди деяких країн до вживання рішучих заходів щодо профілактики тютюнопаління (заборона реклами тютюну, просвітницькі кампанії та ін.). Частково завдяки і цим заходам у розвинених країнах на сьогодні спостерігається помітний спад зацікавленості до тютюнопаління, палити стає "не модно", його все частіше називають прерогативою бідних і неосвічених.