Міністерство охорони здоров'я України

Вищий державний навчальний заклад України

«Українська медична стоматологічна академія»

«Затверджено»

на засіданні кафедри

внутрішньої медицини №1

завідувач кафедри

професор Скрипник І.М.

________________________

Протокол №2 від 1.09.2011р.

Методичні вказівки для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного заняття

Навчальна дисципліна	Внутрішня медицина
Модуль 3	Сучасна практика внутрішньої медицини (за спеціальністю «Лікувальна справа»)
Змістовний модуль 1	«Ведення хворих в кардіологічній клініці»
Тема заняття	Ведення хворого з нестабільною стенокардією
Курс	6
Факультет	медичний

Полтава - 2011

Актуальність теми:

Згідно з існуючою класифікацією до клінічних форм ішемічної хвороби серця (ІХС) належать стабільна стенокардія, безбольова ішемія міокарда, нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда, кардіосклероз і раптова коронарна смерть. Протягом багатьох років нестабільну стенокардію розглядали як проміжний «синдром» між стабільною стенокардією і гострим інфарктом міокарда. Останнім часом з’ясували його патофізіологію і зробили значний крок уперед у веденні хворих. Зараз очевидно, що «гострі коронарні синдроми» (ГКС), нестабільна стенокардія та інфаркт міокарда мають спільний анатомічний субстрат – розрив атеросклеротичної бляшки або її ерозія – і відрізняються ступенем тромбозу та дистальною емболізацією.

ГКС – важлива проблема охорони здоров’я. Летальність протягом 6 місяців внаслідок ГКС без елевації се­г­­мента ST за даними EuroHeart Survey та реєстру GRA­CE становить 12 %. Проте результати останніх досліджень свідчать про можливість поліпшення короткострокового та тривалого прогнозу при застосуванні клінічної стратегії, яка включає ретельну стратифікацію ризику у поєднанні з використанням сучасних терапевтичних засобів та процедур реваскуляризації у відібраної групи хворих.

2. Конкретні цілі:

Визначати поняття гострий коронарний синдром, нестабільна стенокардія.

Визначати етіологічні та патогенетичні фактори дестабілізації ІХС.

Визначати фактори ризику прогресування ІХС (модифіковані, немодифіковані).

Складати план обстеження хворих на нестабільну стенокардію (НС).

Призначати обстеження хворим на ХІХС, визначати толерантність до фізичного навантаження, коронарний резерв, аналізувати дані об'єктивного обстеження.

Трактувати дані додаткових методів дослідження (ЕКГ, УЗД серця, загальні аналізи крові, сечі, показники біохімічного обстеження – гостро фазових реакцій, протеїнограму, коагулограму, ліпідограму, біохімічних маркерів ушкодження міокарда (серцеві тропоніни, МВ-КФК, міоглобін) та ін.).

Визначати показання та протипоказання для проведення проб з фізичним навантаженням (ВЕМ, тредміл), ЧСЕКС, провокуючих медикаментозних проб.

Формулювати та обґрунтовувати клінічний діагноз згідно сучасної класифікації.

Проводити диференціальну діагностику ГКС (нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда без підйому ST), з некоронарогенними захворюваннями міокарда (гострий перикардит, гострий міокардит, кардіоміопатії).

Призначати диференційоване лікування хворим з ГКС.

Надавати невідкладну допомогу при виникненні ГКС.

Складати план реабілітації, диспансеризації, направлення на МСЕК хворих на ХІХС

Проводити первинну та вторинну профілактику ГКС, визначати прогноз перебігу захворювання.

Визначати показання для направлення на ангіографічне дослідження коронарних судин та інтервенційні методи лікування.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Анатомія	Будову серця, коронарних судин та всіх органів, які регулюють відповідність між потребою міокарда у кровопостачанні і можливою величиною притоку крові.
Патофізіологія	Етіологію і патогенез ІХС.
Пропедевтика внутрішніх хвороб	Симптоматологію нестабільної стенокардії, інфаркту міокарда та об’єктивні дані про ураження і зміни внутрішніх органів при ІХС.
Факультетська терапія	Клінічні та діагностичні аспекти ІХС.
Наступні дисципліни	Кафедра післядипломної освіти
Внутрішньо-предметна інтеграція (між темами даної дисципліни)	патологія судин (атеросклероз); патологія нейрон-ендокринної системи; патологія ССС.