Заняття № 10 психічні, поведінкові та соматоневрологічні розлади при зловживанні різними токсичними речовинами. Полінаркоманії та політоксикоманії

У даному розділі буде розглянута збірна група токсикоманій, які обумовлені зловживанням препаратами, що широко використовуються в медичній практиці. Зловживання аналгетиками і антигістамінними засобами клінічно подібне до токсикоманій, що викликані заспокійливими препаратами, але зустрічаються ці токсикоманії рідше.

Протипаркінсонічні засоби, особливо циклодол і паркопан, мають певну розповсюдженість і їх зловживання також призводить до розвитку токсикоманій. За своїм впливом на психічну діяльність вони належать до речовин з галюциногенним ефектом.

Токсикоманії, викликані зловживанням ненаркотичними аналгетиками.

Аналгетики, як і інші розповсюджені групи препаратів, часто призначаються за медичними показаннями при різноманітних патологічних процесах, що супроводжуються больовим синдромом. Багато препаратів цієї групи, включаючи фенацетін, амідопірин, аналгін здатні викликати ейфоричний ефект. В аптечній мережі вони розпосюджуються без рецепту і тому є широко доступними для будь-яких верств населення. Дані препарати випускаються у вигляді розчинів і пігулок, а також часто входять до складу комбінованих препаратів, які призначають для тамування больового синдрому. Як приклад, розглянемо токсиманію, що виникає внаслідок зловживання фенацетіну, як найбільш токсичного препарату даної фармакологічної групи при зловживанні яким існує найбільша небезпека розвитку токсикоманії.

Стан фенацетінової інтоксикаціїхарактеризується підвищеним настроєм, дурашливістю, руховою активністю, багатомовністю. Клінічний досвід вказує на те, що щодобовий прийом даного препарату в дозі 1,0г має негативні сомато-психічні наслідки для всього організму. Психічні наслідки інтоксикації виражаються афективною лабільністю, різкими коливаннями настрою залежно від прийому препарату - від немотивованих радощів до злобно-тужливого афекту. Протягом декількох років зловживання формуються зміни особистості у вигляді душевної спустошеності, егоцентризму та схильності до асоціальних дій, які подібні до змін, що виникають і при інших формах токсикоманій.

Стан абстиненціїхарактеризують тяжкі соматичні та психічні розлади: виразна тривожність, диссомнії, гіперестезії, сильний головний біль, шлунково-кишкові розлади. У значної частини хворих (до 20%) у стані абстиненції можуть розвиватись судомні напади.

У випадках тривалого зловживання фенацетіном спостерігаються виразні зміни особистості з інтелектуально-мнестичною деградацією. Хворі стають повільними, виявляється неспроможність до зосередження на будь-якій діяльності, роздратованість і підозрілість до оточуючих. Іноді судомні напади, що виникають у стані абстиненції набувають постійного характеру, що дає можливість вважати зловживання аналгетиками однією з причин розвитку епілепсії.

Систематичне зловживання ненаркотичними аналгетиками викликає цілий ряд тяжких соматичних порушень. До найбільш частих і типових ускладнень відносять гіперхромну анемію, інтерстиційний нефріт, пієлонефріт, "фенацетинову цирозну нирку", алергічні реакції. З неврологічних розладів слід відмітити тремор рук, атактичну ходу, порушення артикуляції мови. Хворі не переносять шум, стають роздратованими, часто скаржаться на головний біль (часто внаслідок розвитку уремії), схильні до колапсів, епілептиформних нападів. Причиною смерті часто виступають хронічна ниркова недостатність і уремія.

Зовнішній вигляд таких хворих є досить характерним: сильна кахексія внаслідок зниженого апетиту і шлунково-кишкових розладів, зеленкувато-сірий відтінок шкіри, хлоазми на лобі, апатичний або тужливий вираз обличчя.

Перебіг токсикоманії несприятливий, особливо у випадках систематичного поєднаного зловживання препаратами інших фармакологічних груп (снодійними, транквілізаторами, антигістамінними засобами).