6. Облік довгострокових векселів виданих

Довгострокові векселі до оплати (видані) також використовують для фінансування проектів фірми, залучення фінансування. Загалом довгострокові векселі мають ту саму природу, що й короткострокові. Але термін їхньої дії — більше року. Довгострокові векселі можуть також забезпечуватись закладними активами (заставою). Заставні векселі широко використовують у разі покупки будинків фізичними особами, а також основних засобів як малими, так і великими компаніями. Заборгованість за довгостроковими векселями виплачується періодично (за періодами), впродовж дії векселя. Кожний платіж включає: 1) відсоток із залишку несплаченої суми заборгованості; 2) зменшення заборгованості за векселем (номінальної вартості). Сума відсотків зменшується в кожному періоді. Довгострокові заставні векселі відображають в обліку за їхньою номінальною вартістю. Припустимо, що компанія «L» випустила довгостроковий заставний вексель номінальною вартістю $500 000, на 20 років, за 12 % річних для фінансування будівництва. Дата випуску — 1 січня 2004 р. Піврічна сума виплат (сплати) становить у нашому прикладі $33 231. Наведемо графік сплати (для перших двох років): ГРАФІК ПЛАТЕЖІВ ЗА ДОВГОСТРОКОВИМ ВЕКСЕЛЕМ

Дата виплати	Несплачена сума за векселем на початок періоду	Сума виплат за період	Витрати з відсотків (6 % × гр. 1)	Зменшення заборгованості (номінальна вартість) (гр. 2 – гр. 3)	Несплачена сума на кінець періоду (гр. 1 – гр. 4)
1.01.08					500 000
30.06.08	500 000	33 231	30 000	3 231	496 769
31.12.08	496 769	33 231	29 806	3 425	493 344
30.06.09	493 344	33 231	29 601	3 630	489 714
31.12.09	489 714	33 231	29 383	3 848	485 866

Отримання кредиту за векселем: 1.01.08.   Д-т рах. «Грошові кошти»        500 000 К-т рах. «Заставні векселі до сплати»      500 000 30.06.08 Д-т рах. «Фінансові витрати»    30 000 (відсотки за векселями виданими) Д-т рах. «Заставні векселі до сплати»      3 231 К-т рах. «Грошові кошти»        33 231 У балансі, зменшення суми заборгованості, за векселем для наступного року показують як поточну заборгованість (короткострокову), а залишок несплачений після цього — як довгострокову заборгованість.

7. Облік довгострокових орендних зобов’язань (зобов’язань з лізингу)

Лізинг — це контрактна угода між орендодавачем (власником майна) і орендарем, що надає право за плату користування майном упродовж установленого періоду. Лізинг — це вид бізнесу. Є два види лізингу: 1) оперативний; 2) довгостроковий, або фінансовий лізинг. За оперативного лізингу те чи те майно береться в оренду (в користування) на незначний термін. За таких умов право власності залишається за орендодавцем. Орендар відображає в обліку орендну плату (зазвичай й операційні витрати, зв’язані з використанням об’єкта, наприклад, паливо для автомобіля). Орендну плату відображають у орендаря бухгалтерською проводкою: Д-т «Витрати на оренду»                275 К-т «Грошові кошти»                     275 У зарубіжних країнах широке застосування має довгостроковий лізинг (фінансовий лізинг), як засіб формування довгострокових активів. Певною мірою він схожий на покупку основних засобів у розстрочку. За фінансового лізингу орендну плату повністю звільняють від оподаткування. Довгостроковий лізинг обходиться дешевше, ніж короткостроковий. Термін оренди може бути таким, як і термін фізичного використання устаткування. Після закінчення терміну орендне майно переходить у власність орендаря. Він обліковує впродовж лізингу активи та зобов’язання. Періодичні платежі за довгостроковою орендою включають відсотки та виплату основного боргу. Одночасно орендар нараховує та обліковує амортизацію об’єктів довгострокової оренди. Орендар обліковує лізингові об’єкти як свої активи за умови виконання однією з наведених нижче (умов): 1) договір оренди передає право власності на майно орендарю. Якщо впродовж дії довгострокової оренди орендар одержує право власності на активи, то ці активи повинні бути відображені в обліку як активи орендаря (орендоване майно); 2) контрактом передбачене право вибору (купівельна угода вибору). Якщо впродовж терміну оренди орендар, може викупити майно за цінами, нижчими за ринкові, орендар може це зробити. У цьому разі орендар також відображає в обліку (в балансі) це майно (орендне майно). 3) Якщо договір оренди прикладено на термін не менше 75 % терміну експлуатації основного засобу. 4) Теперішня вартість рентних платежів дорівнює або перевищує 90 % ринкової вартості об’єкта. Вважають, що орендар придбав це майно й повинен відобразити в обліку як орендовані основні засоби. Наведемо приклад. Компанія «L» уклала лізинговий договір на оренду верстата на шість років, за 16 % річних. Сума річних рентних платежів становить $4000. Шість років — це близько терміну експлуатації цього верстата. Наприкінці терміну оренди право власності передається орендарю. Як бачимо, це фінансовий лізинг. Первісна вартість верстата становить $14 740. Надходження устаткування на підприємство: Д-т рах. «Орендоване за лізингом устаткування»  14 740 К-т рах. «Заборгованість з лізингу»            14 740 Активи, одержані за лізингом, класифікують як довгострокові, а заборгованість — також як довгострокову. Щороку компанія «L» (орендар) має нарахувати й відобразити в обліку суми амортизації (лізингового контракту). Річна сума амортизації буде: $14 740/6 років = $2 456 Д-т рах. «Витрати на амортизацію»           2 456 К-т рах. «Амортизація устаткування за лізингом» 2 456 Щороку наша компанія повинна також відобразити витрати на відсотки, суму платежу й зменшення заборгованості з лізингу. У нашому прикладі — за перший рік: Д-т рах. «Фінансові витрати (відсотки за лізингом)        2358,4 Д-т рах. «Заборгованість з лізингу»          1641,6 К-т рах. «Грошові кошти»                         4000 У балансі основні засоби за лізингом показують серед основних засобів, а заборгованість — у пасиві серед довгострокової. Частину заборгованості, яка має бути сплачена наступного року, показують під час складання балансу як короткострокову заборгованість, а решту — як довгострокову.