- •Вінницький інститут регіональної економіки та управління
- •І.Зміст дисципліни і пояснення до тем програм
- •Тема 1. Вступ до курсу “Комп’ютерні системи підтримки прийняття рішень”
- •1.1.Зміст теми
- •1.2. Пояснення до теми
- •Тема 2. Ретроспективний аналіз еволюції інформаційних технологій та інформаційних систем
- •2.1 Зміст теми
- •2.2 Пояснення до теми
- •2.3 Література до теми
- •Тема 3. Розвиток і запровадження систем підтримки прийняття рішень.
- •Зміст теми
- •3.2 Пояснення до теми
- •3.2 Галузі застосування та приклади використання сппр
- •3.2.3 Система “Сімплан”
- •3.2.4 Система pims
- •3.2.5 Система isds
- •Література до теми
- •Тема 4. Архітектура сппр
- •4.1 Зміст теми
- •4.2 . Пояснення до теми
- •4.2.1 Інтерфейс користувач-система
- •4.4.2. База даних і субд сппр
- •4.2.3. База моделей і субм
- •Представлення моделей в субм
- •4.2.4 Зіставлення технологій штучного інтелекту та сппр
- •Відповідність між компонентами експертної системи і сппр
- •4.3. Література до теми
- •5.2.2 Загальні фази аналзізу, проектування та розробки сппр
- •5.2.3. Методологія розробки сппр
- •1.0. Вивчення опису системи
- •2.0. Попереднє проектування
- •3.0. Детальне проектування
- •4.0 Розробка програм і задач користувачів
- •5.0. Тестування
- •6.0. Перетворення даних і реалізація системи
- •7.0. Експлуатація і супроводження системи
- •5.3. Література до теми
- •Тема 6. Стратегія оцінки і вибору методів підтримки прийняття рішень
- •6.1. Зміст теми
- •6.2. Пояснення до теми
- •6.2.1. Стартегія оцінки і вибору методів підтримки прийняття рішень в сппр.
- •Гібридні
- •Причинні моделі
- •Обробка інформації
- •6.2.2. Процес прийняття рішень
- •Структуровані якісні
- •Обробка інформації
- •6.2.3. Ситуації, пов’язані з прийняттям рішень
- •6.2.4. Функції і задачі прийняття рішень
- •6.2.5. Узагальнена матриця методів/ситуацій рішень
- •Специфікація сімейств методів
- •Класифікація ситуацій, пов’язаних з прийняттям рішень
- •Чотири основні сценарії підтримки
- •Функції та підфункції процесу прийняття рішень, які потребують підтримки
- •Узагальнена матриця методів/ситуацій
- •6.3. Література до теми
- •Тема 7. Макетування сппр
- •7.1. Зміст теми
- •7.2. Пояснення до теми
- •7.2.1. Суть і стратегія макетування сппр
- •7.7.2. Дев’ятиетапна модель макетуваня
- •Аналіз вимог
- •Е Аналіз вимогтапи 1 дії (активності)
- •Моделювання
- •Вибір методів
- •Складання системи
- •Моделювання
- •Оболонка (альбоми) сюжетів
- •Вибір методів
- •Вибір і (або) проектування програмного забезпечення
- •Типи інтерактивного діалогу в сппр
- •Складання (комплектація) системи
- •Передача системи
- •Базові типи пристроїв в відображення
- •Оцінка системи
- •Зворотний зв’язок
- •7.3. Література до теми
- •Тема 8. Розробка і реалізація стратегії придбання програмного забезпечення для сппр
- •8.1. Зміст теми
- •8.2. Пояснення до теми
- •Техніко-економічний аналіз
- •8.2.2 Метод ціни (вартості) інформації
- •Аналіз вигід
- •8.2.3. Моделі багатоатрибутної корисності
- •Критерії виміру ефективності
- •8.3. Література до теми
- •Іі. Тематика практичних занять і завдання для самостійної роботи
- •Питання
- •Питання
- •Питання
- •Питання
- •Питання
- •Питання
- •Самостійна робота
- •Ііі. Лабораторні роботи Лабораторна робота № 1 Підтримка вибору рішень на основі пакету програм lotus 1-2-3
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Інструкція по роботі з пакетом програм lotus 1-2-3
- •13. Література
8.2.2 Метод ціни (вартості) інформації
Ключовою перевагою будь-якої інформаційної системи, включаючи СППР, є цінність інформації, яка надається системою користувачам. Всякий елемент немає ніякої ціни для користувача, якщо він нездатний (хоч би потенційно) впливати на рішення.
Таблиця 8.1.
Аналіз вигід
№ |
Група вигід |
Складові груп |
Фактори | ||||
ЗЗВ |
ЗКП |
ЗГС |
ПШО |
УУК | |||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
1 |
Вигоди від розв’язку обчислювальних задач і друку |
1.1. Зниження питомих витрат на обчислення і друк 1.2. Підвищення точності при розв’язку обчислювальних задач 1.3. Можливість швидко міняти змінні і значення в програмах 1.4.Величезне зростання зростання швидкості обчислень і друку |
+
|
+ |
+ |
+ |
|
2. |
Вигоди від реєстраційних задач |
2.1. Можливість автоматично збирати і запам’ятовувати дані 2.2. Повніше і систематичне збереження записів 2.3. Збільшена продуктивність ведення записів з точки зору обсягу і вартості 2.4. Стандартизація ведення записів 2.5. Збільшення кількості даних в кожному записі 2.6. Підвищена надійність зберігання даних 2.7. Збільшена мобільність даних |
+
+
+
+
+
+
+ |
+
+
+
|
|
+
+
+
+ |
+
+ |
3 |
Вигоди від задач пошуку даних |
|
+
+ |
+ |
+
+ |
+ |
+ |
4 |
Вигоди від можливості переструктурування системи |
|
+ |
|
+
+
+ |
+
+
+ |
|
5 |
Вигоди від можливості моделювати і аналізувати |
|
|
+ |
+
+ |
+
+ |
+ |
6 |
Вигоди від можливості керувати процесами і ресурсами |
|
+
+
+ |
+
+ |
|
+ |
+
+
|
Основані на достовірній або хибній інформації рішення можуть прийматися в результаті дії таких причин: необхідна інформація недоступна, зусилля на одержання потрібної інформації вимагають величезних затрат; відсутні відомості про існування корисної інформації; інформація є, але вона подана в неприйнятій формі (наприклад, зашифрована). Цінність інформації визначається мірою, якою вона робить знання більш надійними, повними і точними.
Друга методологія оцінки програмного забезпечення СППР потребує визначення ціни (вартості) інформації, одержаної на виході комп’ютерної системи рішення задач. В результаті нейтралізації дії перелічених вище причин СППР дає додаткову або просто інформацію, що відрізняється, яка безумовно має ціну, якщо необхідні для цього витрати не дуже високі. Проведення розрахунків фактичних оцінок вартості програмного забезпечення являє собою складну в концептуальному плані задачу. Існують дві альтернативні стратегії визначення ціни ПЗ: використання парадигми інформаційної економіки та емпітрична стратегія.
Інформаційна економіка як формальна і аксіоматична наука може служити теорією, в якій атрибути інформації вивчені чітко і послідовно. В моделі Фелтама вартості інформації потенцйний вклад СППР може оцінюватися за кількома чітко відмінними критеріями: релевантність (доречність), своєчасність, точність інформації.
Релевантність – це концепція, згідно з якою сигнали (тобто продукти СППР, яка реагує на виникаючі події в процесі діяльності системи) виробляються лише в тому випадку, коли відповідні затрати менші ціни поданої інформації. Слід зауважити, що сигнал від СППР може бути недоречним, якщо описувану в ньому подію можна досить чітко оцінити в результаті узагальнення інших одержаних раніше сигналів.
Своєчасність – це критерій, який відображає счевидний факт, що час надходження інформації може впливати на вигоди, отримувані від цієї інформації при прийнятті рішень. Затримка повідомлення – це інтервал між числом виконання події і часом прийняття сигналу. Зменшення цього параметру, як правило, вимагає змін в СППР, які обумовлюють підвищення витрат. Але вигоди від зменшення повинні перевищувати додатковий ріст затрат. Інтервал повідомлення повинен відповідати інтервалам рішення.
Точність інформації має важливе значення в процесі прийняття рішення, поскільки помилки при вимірюваннях і обробці даних проводять до появи розбіжностей між сигналами і відповідними їм подіями. Помилки системи обумовлюють невизначеність по відношенню до наступних (майбутніх) подій. Остання обставина може привести до зниження якості рішень. Осунення помилок вимагає змін в СППР.
В літературі по СППР виділяються й інші ознаки вартості інформації.
Цикл повідомлення (часовий інтервал).
Достатність (повнота)
Зрозумілість (простота)
Неупередженість
Надійність
Економічний ефект
Порівняність (формат, сумісність)
Квантифікація (здатність зводити якісні ознаки до кількісних).
В інформаційній економіці існують і інші підходи до визначення ціни інформації, зокрема на основі нормативної економічної теорії. Концепцію вартості інформації необхідно побудувати таким чином, щоб визначити міркування, які заставляють користувачів платити за інформацію. Одна з причин, яка змушує йти на грошові витрати, полягає в прагненні зменшити неоднозначність за рахунок набуття знань, а також (що особливо важливо для прийняття рішень) за рахунок раніше здобутих знань.
Неоднозначність можна скоротити, зменшуючи діапазон оцінок користувачем одної або декількох змінних, можливо, шляхом збільшення кількості експерементів або використання оціночної моделі. Функцією розпізнавання (прояснення) в СППР для цього можуть служити програми формального моделювання та тести на чутливість (за допомогою бази моделей СППР (і) або вибірка та маніпуляція даними (знаннями), які знаходяться в базі даних системи.
Якщо інформація, що надходить має відношення до задачі яка розв’язується, тобто являється релевантною, то її ціна також підвищується. Крім того, вартість інформації залежить від фактора наявності її на момент прийняття рішення. Третім виміром вартості є придатність її форм; інформація може понижати неозначеність і бути релевантною, але не мати цінності через непридатну форму (наприклад, виражена незнайомою користувачеві мовою).
Альтернативою стратегії інформаційної економіки є імпітрична стратегія, основана на узагальнені даних спеціальних спостережень, було проведено обстеження відношення 200 користувачів 10 адміністративних інформаційних систем до інформаційних каналів. До уваги бралися два атрибути інформації – якість інформації та якість доступу до неї в залежності (в контексті) від структури інформаційного попиту, пропорцій та структури попиту і пропозиції на канали. Для ідентифікації розмірності структури розміщення інформаційних каналів використовувався факторний аналіз; виник п’ятифакторний простіп.
Перший фактор відображає інформаційну техніку, питання рентабельності, точності, своєчасності, всебічності і стисливості інформації, а також більш технологічні аспекти якості доступу. Фактор 2 відображає вимір (величину) загальної доступності інформації, фактор 3 – величину (обсяг) інформації. Інтереси до інформації (суб’єктивна оцінка якості інформації) утворює четвертий фактор. Останній, п’ятий фактор стосується неоднозначності вимірювання.
Слід зауважити, що емпітричний підхід, який базується на реальних даних, ще не привів до емпірично обгрунтованої типології атрибутів інформації, яка б отримала досить широке визнання в літературі. Разом з тим, цінність цієї стратегії полягає в генерації точних і прямих вхідних даних від потенційних користувачів СППР щодо їх уявлень про інформаційну структуру предметної області.