Складання (комплектація) системи

Будь-які СППР необхідно добре укомплектувати. Ця необхідність обумовлена вимогою створення якісної документації, яке повинна вклячати специфікацію системи, функціональний опис і керівництво користувача. Існує спокуса частково або цілком уникнути цієї трудомісткої і нерідко монотонної роботи по складанню ”твердих” копій документів, особливо на заключній стадії розробки системи і написання програмних (машинних) кодів. Але нехтування створенням необхідної документації може мати катастрофічні наслідки зокрема, на обов’язковому етапі налагоджування системи, коли потрібно проводити як виправлення, так і супроводження програмного забезпечення.

Частиною комплекту документації системи повинні бути засоби підтримки. СПППР, яке не має таких засобів, можливо взагалі не буде використовуватись. Підтримка на місці експлуатації, разом з підтримкою на основі документації, повинна стати частиною всього комплексу системи. Підтримка означає також і навчання. Користувачам СПППР повинні бути надані як вбудованя, доступні в діалоговому чи автономному режимі, так і звичайні засоби навчання. Бажаними є діалогові засоби навчання, за допомогою яких користувачі мають можливість вивчати систему безпосередньо під час її експлуатації.

Передача системи

Процес передачі СППР розвивається в часі і проходить поступово, а не одноразовим актом. На нього впливають численні і різноманітні фактори: користувач, його середовище і організаційний контекст, характер задач і рішень та ін.тому передача повинна плануватися і контролюватися ретельно і безперервно.

Перед “випуском” системи для групи користувачів, представники яких обов’язково повинні приймати участь в процесі розробки СППР, колектив розроблювачів повинен визначити зміни і загальну стратегію керування ними. Зрозуміло, що система, яка не буде успішно передана користувачеві, залишається успішною тільки на папері.

Існує дві концепції вивчення фази передачі при розробці СППР. Згідно з першою – визначальними чинниками є виділення факторів, ключових для успіху чи невдачі системи, і оцінювання впливу цих факторів. Такими факторами, наприклад є підтримка керівників вищого рівня чи участь користувача при розробці СППР.

Таблиця 7.2.

Базові типи пристроїв в відображення

Тип пристрою	Коментарій
1	2
ЕПТ, що генерується (кінескоп)	Звичайний дисплей з ЕПТ, що регенерується, є базовим комп’ютерним дисплеєм. Існує досить багато даних про його візуальні характеристики, але дослідження ефективності роботи користувача з дисплеями на ЕПТ та іншими пристроями відображення не дають достатніх підстав для проведення правильного вибору.
Запам’ятовуюча трубка ЕПТ	Запам’ятовуюча трубка для деяких графічних прикладень має більше переваг в порівнянні із дисплеєм, що регенерується. Вона забезпечує зображення з дуже високою щільністю і без блимання (мерехтіння), але накладає суттєві обмеження на інтерактивний діалог.
Плазмовий (газорозрядний0 дисплей	Плазмова індикаторна панель (диспей) являє собою перспективну альтернативу ЕПТ в тих ситуаціях, коли достатньо відобразити невеликі обсяги інформації (до 240 знаків). Плазмова панель великих розмірів дорожча за ЕПТ. За своєю природою – точкова, плоска.
Телетайпний термінал	Пристрій, аналогічний звичайному електронному телетайпові, але має ще і сигнальний інтерфейс, за допомогою якого можна його з’єднувати з ЕОМ. Забезпечує введення діалогу шляхом отримання повідомлень для роздрукування і відправки повідомлень, набраних на клавіатурі. Існують розроблені вказівки для застосування цього ітерміналу.
Відрядковий друкуючий пристрій (принтер)	Пристрій виводужаних, який одночасно друкую цілий рядок за один робочий цикл. Число символів в рядку – від 80 до 160, швидкість друку – від 150 до 3000 рядків за хвилину. Застосування відрядкових принтерів для псевдографічних дисплеїв широко розповсюджено. Псевдографіка – дешевий спосіб передачі простої графічної інформації.
Лазерні дисплеї	Розроблені вказівки по інженерно-психологічних факторах, але даний тип дисплеїв ще не знайшов широкого застосування.
Додатковий (сенсорний)	Прямокутний з гладкою поверхнею екран пристрою візуального відображення, який при дотику пальцем (чи іншим предметом) посилає в комп'ютеркоординати точки дотику. Він називається сенсорним екраном. Користувач ЕОМ може робити вибір із числа можливостей, висвічених на екрані, простим дотиком до того місця, де знаходиться потрібна позиція. Виконано мало досліджень по інженерно-психологічних факторах цих дисплеїв.
Психофізіологічний дисплей	Психолофізіологічний ввід на сьогодні доступний, але мало вивчений. Дисплеї такого типу є лише предметом досліджень.
Великі екрани	Входять в моду для відображення граіки і проведення відеоконференцій. Основна перевага групових дісплеїв – збільшення, зображення та існування загального образу; недолік – неможливість підвищеного інформаційного змісту через технологічні причини.

Під час дослідження цих факторів вчені розглядали такі незалежні змінні як характеристика ОПР (наприклад, його пізнавальний стиль) і методи генерації (представлення) інформації. Залежними змінними (вихідними характеристиками) можуть бути: схвалення (прийняття) пропонованих системою результатів; задоволення від роботи з СППР; якість рішень.

В другій концепції реалізація СППР розглядається як процес організаційних змін, що проводяться в міру розгортання процесу передачі системи. Зокрема, пропонується модель консультації для вивчення реалізації як процесу організаційних змін. Модель вміщує сім чітко виділених стадій. Стадії розвідки, вводу і діагностики пов’язані з задачею підготовки системи до змін. Стадії планування і дії спричиняють реальним змінам, пов’язаним із застосуванням СППР замість традиційного процесу аналізу і прийняття рішень. Стадії аналізу і завершення і відносяться до введення (інституалізації) змін в середині організації. Передбачається, що успіх реалізації зв’язаний в міру розв’язку питань, які виникають на різних стадіях фактичної передачі системи, наприклад на стадії вводу питання заключається в тому, щоб переконати потенційних користувачів СППР в реальній необхідності проекту.