Кожвен
.pdf
>1*11» д * г 1111 я десимінації процесу:
|> |
11' | пілсглої шкіри 2 % саліциловим спиртом; |
•"І |
миття і масажу; |
і| |
і • амостійно руйнувати будь-які елементи висипки на шкірі. |
щщ* • короба (аспе) — хронічне запальне захворювання сальних н її результаті їх закупорки та гіперпродукції шкірного Мнім КІІ проба — це не лише виникнення певних висипних еле-
II «міма стану всього організму, обумовлена: Прилук цією секрету сальних залоз; ^ І І Н Ц І І к> ендокринної системи;
нМкції ю вегетативної нервової системи; кун*н(і і<> шлунково-кишкового тракту; вогнищ хронічної інфекції.
Ічш іі/шнви. Хворіють підлітки і особи середнього віку, переважні І«мІч шкіра обличчя, шиї, грудей і спини. Прояв висипки має II міикніидів:
• Ц Р Д І І І І И — незапальні елементи, виниклі в результаті закупорки
ш |
ні їлося них фолікулів. «Закриті» комедони не мають вільно- |
|
Н сполучення з поверхнею шкіри (незапальні вузлики, |
діаметром |
|
І |
) мм, щільної консистенції). «Відкриті» комедони |
«чорно- |
в и м І и І " елементи — мають сполучення з поверхнею шкіри, ••иулі.і і :ші та папулопустульозні вугри виникають навколо комедо-
№
Вілк і' п ивні вугри характеризуються утворенням глибоких інфіль- І|| 111» 1 кістозних порожнин, схильних до злиття, загоюються з форНуи ІІІІІЯМ рубців, флі І МІІНОЗНІ вугри — глибокі інфільтративні елементи, що містять
11 і(н кісти, наповнені гноєм, загоюються з формуванням рубця,
ілі ібатні вугри — поєднання індуративних і флегмонозних форм,
ІЦі І І получаються між собою, з множинними великими комедонами.
іІ и .і. і і форма захворювання, що завершується формуванням грубих
І(нгліїїдних) рубців.
Аі*)»иння:
1\ Дієта.
І Лін ибіотикотерапія (групатетрацикліну).
• IIІІ ля консультації ендокринолога призначення комбінованих
•і а л ь н и х контрацептивів з естрогенним профілем або антиандро- •Иних препаратів.
•V і яжких випадках призначення ретиноїдів (ізотретиноїн).
ІКі ірекція стану ШКТ.
49
<МНІНЖНЖНН1ННН1ІНІНІНН>НІНШ?НІШИ?ЖИНЯ!?Т?ІНІ ТТ1 Н?ТПТПТПТТШТ?Т?ТН?Т>НТІМТМТ!ТПТ!? 1Т!НТ>?
6.Імуностимулятори, вітаміни, загальнозміцнюючі препарати.
7.Місцеве лікування:
•щоденне очищення шкіри;
•використання зовнішніх препаратів, що містять антибіотики, і * цилову кислоту, азелаїнову кислоту, цинк, сірку;
•косметологічні процедури (очищення шкіри, маски, пілінги);
•фізіотерапевтичні процедури (УФО, дарсонваль, кріотерапія, біострумі Розацеа — захворювання шкіри, що характеризується хронічним ІІ|І
градієнтним перебігом, частіше хворіють жінки середнього віку.
Патогенетичні чинники:
1.Аліментарний (прийом алкоголю, гарячого чаю і кави).
2.Фізичний (сонячне випромінювання, тепло і холод).
3.Наявність кліщів роду Оетосіех £о11іси1огит.
4.Дисфункція ШКТ.
5.Дисфункція ендокринної системи.
6.Психовегетативні порушення.
7.Патологія судин.
Клінічна картина. Уражається шкіра обличчя, має місце гіпс у вигляді «припливів» у центральній частині обличчя, а також папулм
і пустульозні елементи, ділянки лущення, поступово розвивається ОІІ розширення судин шкіри обличчя — з'являються телеангіектазії, у тя* випадках шкірні покриви обличчя стають різко інфільтрованими, застіїш синюшного кольору, з утворенням великих абсцедуючих вузлів і фістул
Лікування:
1.Дієта.
2.Антибіотикотерапія (група тетрацикліну).
3.При виявленні Вешосіех іоііісиїогит — препарати метроніда
4.Після консультації ендокринолога призначення комбінованих ор.і них контрацептивів з естрагенним профілем або антиандроітмі препаратів.
5.У тяжких випадках призначення ретиноїдів (ізотретиноїн).
6.Корекція стану ШКТ.
7.Імуностимулятори, вітаміни, загальнозміцнюючі препарати.
8.Місцеве ліїсування:
9.щоденне очищення шкіри;
10.використання зовнішніх препаратів, що містять антибіотики, с| цилову кислоту, азелаїнову кислоту, цинк, сірку;
11.косметологічні процедури (очищення шкіри, маски, пілінги); 12.фізіотерапевтичні процедури (УФО, дарсонваль, кріотерапія, 0
струми).
митові питання
Мі |
і перерахованих екзогенних чинників має значення |
йр)Н*и • ну піодермій.
^І М М И Вй*ніін шкіри
• р М О Д Ж С І І Н Я
ТкИМішн
|||||-|' |>"ІІ.ШЄ вище
•МііОпку форму стрептодермії.
ВИ*"1"'""? імпетиго •ції н.ова фліктена
ИМ»Шулі,І гарна (мінгиго
н •• |>ІІ .їсться гнійне ураження апокринових залоз?
'фурункульозі
• * м Лрному сикозі ,*|<иій ектимі
фмАІЦуАІТІ
•^Ніндгніті
н ІАІМІ'ІІІІ ознаки, характерні для стафілодермій.
рріііі і придатками шкіри |»*Аі,па форма пустул
•••її» покришка пустул •МІН и і кладках шкіри ЛМмй» ріст
і «* «лкворювання не відноситься до групи стафілококові»» "ІпдгрмІЙ.
•мірний
їм»
«•••"• чого протипоказане прн лікуванні піодермій?
и іяіла
Н|ніцгдур РЕНІНІ примочки
50 |
15 |
|
7. Вкажіть, які терапевтичні рекомендації доцільні для хворих ні
рункульоз.
A.антибіотики широкого спектру дії Б. дієта з обмеженням вуглеводів
B.вітаміни А, В, С
Г.аутогемотерапія
Д.все перераховане
8.Яка з перерахованих форм піодермій відноситься до змішаний
A. карбункул
Б. стрептококове імпетиго
B.хронічна виразкова піодермія
Г.пароніхій Д. все перераховане
9.Вкажіть клінічні ознаки, характерні для стрептодермій.
A.пов'язані з придатками шкіри
Б.локалізуються у складках шкіри і навколо природних отворів
B.пустули мають напружену покришку
Г.пустули мають тонку в'ялу покришку
Д.вірні відповіді Б, Г
10.Вкажіть, при яких формах піодермій фліктена є основним мор логічним елементом?
A.сикоз вульгарний
Б. гідроаденіт B. фурункульоз
Г. імпетиго вульгарне
Д.фолікуліт
11.В яких випадках призначення антибіотиків вважається в'язковим?
A.піодермії, що супроводяться лихоманкою
Б.локалізація піодермій на волосистій частині голови B. локалізація піодермій на обличчі і голові
Г. одиничні фурункулах Д. щілиноподібному імпетиго
12.Вкажіть чинники природної резистентності шкіри до піококі
A. цілісність рогового шару шкіри
Б.кисла РЬ шкірної поверхні
B. фізіологічне лущення
Г. підвищене саловиділення Д. все перераховане
ГШШЇШМІИШИЙПГІ
М М м і • ї й »орювання найчастіше викликає фурункульоз ?
їїі її і
•ЙМніИфрит
І іЙМімініїт і хпороба
»ІМ| мМ діабет 1 "оцінім «ін іроба серця
1 а ш і м у н.іріанті локалізації фурункула необхідно терміново І М И П І І Й Л І іупати хворого?
І44* НІН поперхні ШИЇ
ВМ Н»»"' І • NІ ні!) крижовій ділянці ИАлмччІ
|М нті|.і «ипота
ЛМ< МмІ|'І нгредпліч
Нш ^ і і і • II її кого дослідження можуть значно оптимізувати лі ку-
|
ца |
і « порого на фурункульоз? |
|
А | | Ц М І | І І І І І І . І І І І < Я |
артеріального тиску |
||
•ІВІ*, Л '"1 |
" | | Я |
крові на цукор |
|
К Ь І І І І І ЇЇ пня наявності білка в сечі |
|||
І М І І І Л |
не дослідження |
||
^В»|Ммо |
алергічні проби |
||
• |
ї й метод лікування ви призначите хворому з дозрілим фурун- |
||
|
к у л і ї й |
на передпліччі? |
|
• |
•ИІнГіІОТИКИ всередину |
||
•т ії та з маззю з антибіотиками |
|||
• |
(іуПнуїмніш фурункула |
||
І |
і4|і*ча панна |
|
|
/V ніш піка з іхтіолом
*м ДО генні чинники сприяють розвитку піодермій?
АГіповітаміноз
А, нн|>уіисння обміну речовин N »»II I .ітнвні неврози
I мі. ці не порушення кровопостачання А щ г перераховане
Щн мас значення у профілактиці піодермій?
V Я Л Л І К і аналіз захворюваності
Й імЩнення фізичного стану населення II 14н ггарно-просвітницька робота
І 111111 ф іл актичне лікування А тгперераховане
53
ШІШНИШШНПГТЇПЇТЇШЇТШТТТШЇП
19. Якою має бути тактика лікаря при встановленні пацієнтові гнозу «фурункул носо-губного трикутника» ?
A. хірургічний розтин фурункула Б. госпіталізація пацієнта
B.призначення вітамінотерапії
Г.призначення неспецифічної імунотерапії Д. місцеве застосування анілінових барвників
20.У чому небезпека фурункула носо-губного трикутника?
A.розвиток бешихового запалення
Б.розвиток флегмони шиї
B.розвиток загортанного абсцесу
Г.розвиток тромбозу кавернозного синуса
Д.розвиток флегмони дна ротової порожнини
21.Що рекомендовано при шанкриформній піодермії, поки не ш ключений діагноз сифілісу?
A.антибіотики
Б. пов'язки з аніліновими барвниками B. дослідження на бліду трепонему Г. мазі з антибіотиками Д. вірно Б і В
22. Який препарат не слід призначати при фурункульозі?
A. «Флуцинар» Б. чистий дьоготь
B. мазі з антибіотиками Г. «Фукорцин» Д. анілінові барвники
23. При гідраденіті до запального процесу залучаються:
A. апокринові потові залози Б. мерокринові потові залози B. сальні залози
Г. все перераховане
Д.нічого з перерахованого
24.Яке лікування призначається при фурункулі у стадії інфільтраї
A. місцево пов'язка з аніліновими барвниками
Б.УВЧ
B. місцево пов'язка з чистим іхтіолом
Г. місцево пов'язка з маззю Вишневського Д. все перераховане
54
Ц і ' І - лікування призначається при фурункулі, що розкрився?
|
А КІЧ |
|||
І |
І |
|
|
з аніліновими барвниками |
|
И мип п іка з чистим іхтіолом |
|||
1 |
І |
і п іка з гіпертонічним розчином |
||
Нк |
їм є перераховане |
|||
•II «кому випадку рекомендується хірургічне лікування фурункула?
А у < і лдії початкової інфільтрації
»11 у і і .ідії розм'якшення центральної частини
-» (і у і і іідії формування стрижня
Імри дбсцедуванні Д їм* рекомендується
•|И»Г дослідження обов'язкове при фурункульозі?
А «| ІОІІІ на цукор І- «ропі на білірубін
ІII і гчі на креатинін
Ім луна гельмінти
ІД ш і.ого перерахованого
Ці ІЦо не треба застосовувати при зовнішньому лікуванні піодермії?
•А лпінфекцію шкіри у вогнищі
Іїї лі-«інфекцію шкіри навколо вогнища
Иі оління волосся
Івидалення кірок
Дм іінфекцію білизни
Ц> І чим комбінують лікування піодермій антибіотиками для посилення їхньої ефективності?
А і неспецифічною терапією І) н специфічною імунотерапією
П 11 іагальнозміцнюючими засобам I і фітотерапевтичними методами Д і усім перерахованим
ні ІЦо включає в себе зовнішня терапія піодермій?
А мазь з антибіотиком
II мазь з глюкокортикоїдом
І» ІІІІЛІНОВІ барвники
І «її і исептичні розчини, анілінові барвники, мазі, що містять антибіотик А антисептичні розчини і мазь з антибіотиком
55
ІШШППТПШЇЇШІТЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇШ |
1 ттттттттттттттттттттттттттттттттміі |
Ситуаційні задачі
1.На прийом до лікаря прийшов хворий С., 35 років, тракторист, зі скаргами на наявність гноячків на шкірі шиї і передпліч, їх болючість і підвищення температури тіла до 37,5°С. Хворіє близько трьох місяців. Лікувався самостійно: спиртовими розчинами і листям алое. Ефекту не було. Хворий зловживає алкоголем.
Об'єктивно: на шкірі шиї і передпліч — численні, густо розташовані пустули і запальні міліарні папули в ділянці волосяних фолікулів. На задній поверхні шиї є п'ять вузлів величиною від лісового до волоського горіха, синюшно-рожевого кольору, консистенції тіста, центральну частину яких займають гнійно-некротичні кірки, пронизані волоссям. На місц регресуючих елементів є депігментовані рубці.
1. Ваш припустимий діагноз?
2.Складіть план обстеження, лікування і вторинної профілактики.
2.До дерматолога звернулася мати з дівчинкою 5 років зі скаргами на незна чний свербіж, висипання в ділянці підборіддя. Дитина хвора протяго» п'яти днів. Спочатку на підборідді з'явилося почервоніння, потім в'ялий пузир з гнійним вмістом, який швидко перетворився на гнійну кірку жовтого кольору. Мати лікувала дитину маззю «Бетаметазон». Ефекту не було. Дівчинка відвідує дитячий сад.
При огляді: на шкірі підборіддя на тлі еритеми видно кулеподібні рихлі кірки медово-жовтого кольору, місцями геморагічного характеру. По периферії основного вогнища є одиничні невеликі фліктени.
1.Ваш припустимий діагноз?
2.Складіть план обстеження, лікування і вторинної профілактики.
3.Намітьте протиепідемічні заходи в дитячому садку.
З- До лікаря звернувся хворий Д 2 3 років, студент, зі скаргами на висипання в носо-губному трикутнику і в ділянці підборіддя, відчуття печіння, легкого свербежу або поколювання. Хворіє протягом двох років, коли вперше з'явилися аналогічні висипання. Лікувався за місцем проживання (дезінфікуючі рідини і мазі), ефект від лікування був короткочасним. Кілька разів на рік виникають загострення. Останнє загострення почалося місяць тому. Страждає на хронічний холецистит і хронічний риніт.
При огляді: хворий дратівливий, психічно пригнічений. У носо-губній ділянці і на підборідді на тлі еритеми й інфільтрації видно численні пустули, пронизані волосками, і кірки гнійного характеру.
1.Ваш припустимий діагноз?
2.Складіть план обстеження, лікування і вторинної профілактики.
56
НЬ Йрі |
лі до лікаря звернулася хвора Ю. 17-ти років зі скаргами на появу |
|
Н и " н |
|
на шкірі стегна, грудях. Хворіє протягом місяця, не лікувалась. |
Її* 11 ул'ііткою 1 курсу, приїхала на навчання з іншого регіону.
ГІрм " і м і д і : на шкірі грудей і правого стегна видно декілька фурункулів
ііінн«< тадіях розвитку (інфільтрації, гнійного розплавлення і загоєння). Иши діагноз?
•»л «діть план обстеження, лікування і вторинної профілактики, иіі І 50-ти років предявляє скарги на підвищення температури до
•« шоб, появу болючих «гнояків» на шкірі в ділянці ясивота. Хво-
нІ" 11 ягам 5 днів, коли на шкірі живота з'явилося дуже щільне болюче нсиня, підвищилася температура тіла. Через 3-4 дні на фоні по-
|£|<и «виступили гнояки». При огляді: на шкірі нижньої частини Цін. о.і наглі яскравої еритеми, деревянистої щільності, згруповано розіуються п'ять гноячків, в кожному з них видно некротичні стрижні.
ІНині діагноз?
іі к ладіть план обстеження, лікування, вторинної профілактики. Прийомі дівчинка 12років зі скаргами на болючу тріщину в кутку рота.
Вй|іІс протягом тижня. Не лікувалася. Страждає на хронічний отит.
Мри "і м і д і : зліва в куткурота видно рожево-червону ерозію з серозно-гнійним ІМІї иіч. У центральній частині ерозії — тріщина. По краях ерозії — обривки •кінних) шару епідермісу, навколо нашаровуються кірочки медового кольору.
ІМ ни припустимий діагноз?
1і кладіть план обстеження, лікування і вторинної профілактики,
нл І . і| звернулася жінка 64 років зі скаргами на болючість у носі, підвищення і. мператури до 37,5°С, головний біль. Хворіє протягом чотирьох днів. Ліьуиалася сама — закладала в ніс ватяні тампони, змочені спиртом. Ефекту не її ум і, болючість наростала, підвищилася температура тіла. Об'єктивно: на > <н ю н і й оболонці носової перегородки на тлі еритеми і набряку видно коні ший інфільтрат величиною з вишню, на вершині якого є пустула.
ІІ Ь І І І діагноз?
іі кладіть план лікування, вторинної профілактики.
> ^народженого (5 днів), що знаходиться в палаті для новонародженім. па шкірі тулуба, кінцівок, голови, шиї, в шкірних складках з'явилися '•і мірі, ерозії, підвищення температури, диспепсичні явища. Викликаний на консультацію лікар-дерматолог при огляді побачив пузирі різних
|||| імірів (від горошини до долоні), що містять, жовтувату рідину, оточені 4 * і м л і . н и м вінчиком, яскраво-червоні, вологі ерозії, облямовані обривка-
ми гпідермісу, серозно-гнійні кірочки. |
|
|
І |
Паш припустимий діагноз? |
|
1 |
1 кладіть план обстеження, лікування, вторинної профілактики |
|
|
і протиепідемічних заходів. |
57 |
|
|
|
ГТТТЇЇТЇЇТЇЇТТТТШЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇТТЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇІ
9.Хвора 3., 60 років, пред'являє скарги на появу на шкірі міжсіднич! складки і під молочними залозами мокнучих висипань, відчуття псч ня, болючості. Хвора страждає на ожиріння третього ступеня, цук вий діабет. При огляді: на шкірі міжсідничної складки і під молочни залозами на тлі еритеми і набряку видно великі, зливного характ ерозії, неправильних контурів, з обривками рогового шару епідер» по краях. Вміст ерозій — серозно-гнійний з прожилками крові, в і бині складок видно тріщини. За межами ерозій знаходяться поодиш в'ялі фліктени.
1.Ваш діагноз?
2.Складіть план обстеження, лікування, вторинної профілактики. І
10.На прийом до лікаря звернувся М., 37 років, слюсар, зі скаргами на поі висипань в ділянці нігтьової фаланги лівого вказівного пальця, відчу печіння. Висипання з'явилися напередодні ввечері. При огляді: на и рі нігтьової фаланги вказівного пальця видно садно, навколо нігтьс пластинки у вигляді підкови розташована поверхнева ерозія з гнійі відокремлюваним. По краю ерозії у вигляді в'ялого валика зберігают залишки фліктени.
1.Ваш діагноз?
2.Складіть план обстеження, лікування і профілактики.
11.У дитини 5-ти років з'явилися на шкірі підборіддя і кистях зли солом'яно-жовті серозні кірочки, ерозії. На лівій кисті є дрібний пу рець з серозно-мутним вмістом, в'ялою покришкою, навколо є облямії запаленої шкіри.
1.Ваш діагноз?
2.Складіть план лікування.
12.До дерматолога звернувся хворий, у якого при огляді виявлено в ліво зовнішньому слуховому проході щільний інфільтрат запального харак ру з некротичним розплавленням у центрі, болючий при пальпації. І відчувається при натисканні на козелок вушної раковини, іррадіює в о скоподібний відросток, очну ямку.
1.Яким буде ваш діагноз?
2.Складіть план лікування.
4.ПСОРІАЗ. ЧЕРВОНИЙ ПЛОСКИЙ ЛИШАЙ
Псоріаз — хронічний дерматоз мультифакторіальної природи з , мінуючим значенням генетичних чинників, що характеризується гіпе роліферацією епідермальних клітин — кератиноцитів. Псоріаз — оди найбільш поширених шкірних захворювань. Сьогодні він займає прибли но 10-15 % у загальній структурі всіх шкірних захворювань. За даниі
58
Н у і ПЛІІ Н.ю 3-5 % населення планети хворі на псоріаз. На сьогодні ^ Н м » н . .і тенденція до збільшення росту захворюваності на псоріаз, ^Нфііілмнуї ться кількість тяжких форм псоріазу, що часто призводять
• в 1 1 ' " <"•<« іахворювання досі не відома. Існує неврогенна, інфекційна, і •(.мінна, імунна, спадкова теорії його походження.
І|ЬмЛічниками неврогенної теорії встановлено, що на розвиток цього ^ В | | І И . І І . І Н Н М провокуюче впливають нервово-психічні чинники (психіч- ^В|іщіи і, ітрес, перевтома).
Ні Нп|.> мийній теорії просліджується зв'язок розвитку псоріазу з впли-
.... ик мікробних чинників (перш за все стрептоабо стафілококової
іфнцЦ), І р м у і н а теорія відзначає, що у сироватці крові та шкірі хворих вияв-
Ш'< Шрусонейтралізуючі антитіла, аглютиніни, антигенні комплекси,
•н і » , А1» і не вдалося ідентифікувати «вірус псоріазу», підтвердити пе-
^ В Ц і ним його від хворої людини до здорової, відтворити захворювання | ***ін (мімснті.
і> • н.міііпа теорія ґрунтується на наявності численних метаболічних по- (" И І Р Н І . у шкірі та крові хворих (зміна інтенсивності і характеру обміну •«пін. ліпідів і вуглеводів; підвищення активності ферментів основних
• И І Л І І Л І ' І Н И Х шляхів; порушення забезпеченості організму вітамінами Н і й | н н'лементами; розвиток дисфункції ендокринного апарату; зміна |Иі> і у рівнів біологічно активних речовин, що беруть участь у регуляції Н«іА»І>м<іііоезу,— кейлонів, епідермального чинника росту, циклічних нуІрННІІІДІІІ, гормонів).
І Ірпбічники імунної теорії зазначають, що у хворих на псоріаз порушуєш « і піввідношення Т- і В-лімфоцитів, змінюється вміст субпопуляцій І АІМІ|Н)ЦИТІВ, виявляються антитіла до антигенів клітин рогового і зерню її н о шарів епідермісу і його ядер, а також відкладення імунних комп-
МIII, імуноглобулінів і комплементу в ураженому епідермісі.
П ні нові спадкової теорії лежить родинний характер виникнення псо-
іу, ос кільки випадки захворювання серед членів однієї сім'ї становлять
І10 'і,. Можливість захворювання у дітей за наявності псоріазу в одно-
ІІІ «ііагьків становить 20-25 %, в обох батьків — 60-75 %. Єдиної думки Щіці і типу спадкоємства псоріазу не існує, є два варіанти:
•.іутосомно-домінантний З неповною пенетрантністю;
•чультифакторіальний — у виникненні захворювання мають значення і генетичні і середовищні чинники, спадком передається не хвороба, а схильність до неї, яка може проявитися у вигляді псоріазу під впливом екзо- і ендогенних чинників.
59
До найбільш важливих провокуючих чинників виникнення псоріазу належать:
1.Інфекційні захворювання.
2.Стреси.
3.Зловживання алкоголем.
4.Механічні травми шкіри.
5.Ендокринна патологія.
6.ВІЛ-інфекція.
Класифікація псоріазу
1.За площею ураженої шкіри
•обмежений;
•поширений;
•генералізований;
•псоріатична еритродермія.
2.За порами року:
•зимовий тип;
•літній тип;
•змішаний тип.
3.Клінічні стадії перебігу псоріазу:
•прогресуюча;
•стаціонарна;
•регресуюча.
4.Клінічні різновиди псоріазу:
•істиний (вульгарний псоріаз);
•себорейний;
•ексудативний;
•долонно-підошвовий;
•артропатичний;
•пустульозний.
Патоморфологічні зміни шкіри при псоріазі зумовлені гіперпроліфе рацією кератиноцитів. Якщо в нормі у здорової людини повний клітин ний цикл займає 36 годин, то при псоріазі він відбувається за 11 годин при цьому кератиноцитів утворюється в ЗО разів більше. Таким чином
ухворих на псоріаз роговий шар епідермісу повністю оновлюється про тягом 1 тижня (клінічно це виявляється вираженим лущенням), тоді як
уздорових людей оновлення рогового шару відбувається за 3-4 тижні. Гістопатологічно в шкірі виявляються: паракератоз, міжсосочковий акантоз, агранульоз, мікроабсцеси Мунро (скупчення лейкоцитів в епідермі сі), нерівномірний папіломатоз, інфільтрація дерми, розширення судин і скупчення довкола них лімфоцитів і гістіоцитів.
60