- •Розділ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ІСТОРИЧНІ ЗАСАДИ НАУКИ ПРО ПОЛІТИКУ
- •1.1. Політологія як система знань про політику. Специфіка і зміст української політології
- •1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як науки
- •Предмет політології.
- •Методи науки про політику.
- •1.1.2. Політика як соціальне явище та об'єкт вивчення політології
- •1.1.3. Зміст, особливості й завдання української політології
- •1.2.2. Характерні риси французької школи в політології
- •1.2.3. Становлення та розвиток німецької школи в політичній науці
- •1.3.2. Форми, види та механізм реалізації політичної влади
- •1.3.3. Поняття легітимності та принцип поділу влади
- •1.4.2. Історичні форми та емпіричні моделі демократії
- •Класична теорія демократії Нового часу.
- •Консенсусна модель демократії А. Лейпхарта.
- •Теорія "поліархії" Р.Даля.
- •Партиципаторні теорії демократії (демократія участі).
- •1.4.3. Перехід до демократії. Умови переходу
- •2.1.1. Політична система суспільства. Сутність системного підходу до аналізу політичних явищ і процесів
- •2.1.2. Структура і функції політичної системи
- •2.1.3. Типи політичних систем та критерії їх ефективності
- •2.2. Держава як інститут політичної системи: сутність, ознаки, форми та основні функції
- •2.2.1. Сутність, походження та функції держави
- •2.2.3. Форма державного устрою
- •Федеративна держава.
- •Конфедерація.
- •Співтовариство (співдружність).
- •Асоціація.
- •Тоталітаризм.
- •Авторитаризм.
- •Демократичний режим.
- •2.2.5. Концепція правової, соціальної держави
- •Ліберально-демократична модель.
- •Консервативна модель.
- •2.3.2. Конституційний механізм розподілу державної влади в Україні
- •2.3.3. Верховна Рада України в системі відносин органів державної влади
- •2.3.4. Інститут президентства в Україні: етапи становлення і порядок взаємодії з іншими органами влади
- •2.3.5. Особливості становлення та функціонування Кабінету Міністрів України
- •2.3.6. Судова система України
- •2.4.2. Етапи становлення місцевого самоврядування в Україні
- •2.4.3. Перспективи місцевого самоврядування в Україні в контексті політичної та адміністративно-територіальної реформи
- •2.5.2. Партія як політичний інститут: ознаки, функції та класифікація
- •2.5.3. Сутність, типологія та фактори розвитку партійних систем
- •2.5.4. Етапи становлення і розвитку партійної системи України
- •3.1.1. Поняття "політична участь" та його інтерпретація в сучасній політичній науці
- •3.1.2. Структура, форми і виміри політичної участі
- •3.1.3. Особливості політичної участі в Україні
- •3.2.2. Причини виникнення, ознаки та функції політичних конфліктів
- •3.2.3. Типологія політичних конфліктів та криз
- •3.2.4. Основні способи та шляхи розв'язання політичних конфліктів і криз
- •3.3.2. Принципи проведення та головні процедури виборчої кампанії
- •3.3.3. Основні типи виборчих систем сучасності: порівняльний аналіз
- •3.3.4. Особливості формування виборчої системи України
- •Розділ 4 СОЦІАЛЬНІ ТА ЦІННІСНІ АСПЕКТИ ПОЛІТИКИ
- •4.1. Політична свідомість, політична культура і політична соціалізація
- •4.1.1. Політична свідомість як суспільне явище
- •4.1.2. Політична культура: природа, типи та функції
- •4.1.3. Політична соціалізація, її суть та основні теоретичні концепції
- •4.1.4. Особливості становлення політичної культури в Україні
- •4.2.2. Структура політичної ідеології
- •4.2.3. Основні політичні ідеології сучасності
- •4.3.2. Теорії націй і націоналізму
- •Типології націй.
- •Типології націоналізму.
- •4.3.4. Етнополітичні конфлікти: причини виникнення, динаміка, типологія та способи врегулювання
- •Насильницькі методи.
- •Консенсусні методи
- •4.3.5. Етнонаціональна політика України
- •4.3.6. Бтнополітичні процеси на Закарпатті
- •Розділ 5 СВІТОВИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС. СИСТЕМА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
- •5.1.2. Процес формування та механізм реалізації зовнішньої політики держав. Міжнародне право
- •5.1.3. Міжнародні організації: сутність і типологія
- •5.1.5. Міжнародний тероризм
- •5.2.2. Основні закони геополітики
- •5.2.3. Категорії геополітики
- •5.2.4. Геополітичні епохи
- •Шановний, читачу!
Стародавньої Греції та Риму, середньовічних італійських міст. Визнавши одним із ключових принцип національного (державного) суверенітету, Вестфальський мир поклав початок нової системи міжнародних відносин. Що стосується ідеї національного суверенітету, то для неї, за М. Лебедевою, були характерні чотири головні характеристики: 1) наявність території; 2) наявність населення, яке проживає на даній території; 3) легітимне правління населенням; 4) визнання іншими національними державами. До 1648 р. ця ідея часто-густо була відсутня, особливо це стосується четвертого принципу.
Шановний, читачу!
Ви перегорнули останню сторінку цього підручника. Сподіваємось, що певна частина матеріалів вас зацікавила, ви здобули нові знання, ваше бачення світу "політичного" стало ширшим і глибшим.
Політологія в Україні порівняно молода наука - нині відбувається її становлення. Заявили про себе наукові установи, що досліджують політичні проблеми, ряд суспільнополітичних центрів. Періодично виходять друком часописи політологічного профілю. Політологія як навчальна дисципліна викладається у вищих закладах освіти.
Роблячи виклад тих чи інших тем, авторський колектив підручника висвітлив події і в українському політикумі, оскільки участь у політиці має бути усвідомленою. Лише свідомі громадяни, яким притаманне розвинуте почуття власної гідності, знання своїх прав і обов'язків, уміння реалізувати права і виконувати обов'язки, можуть утворювати демократичне й заможне суспільство. Відтак, демократії потрібно вчитись. Вперше залежність між знаннями про політику та ефективністю функціонування демократії афористично сформулював класик американської політичної
науки Гарольд Дуайт Лассуелл: "Ми знаємо достатньо, щоб знати, що демократії не знають як жити; через незнання вони гинуть". Особливо це актуально для суспільств, в яких відбуваються трансформаційні процеси. До такого типу суспільств нині належить і Україна. Саме тому духовне багатство й матеріальний добробут українського народу значною мірою залежатиме від рівня розвитку світоглядної позиції кожної людини. Політологія є однією з наук, яка формує таку позицію.
Слід пам'ятати, що ставлення до політики у суспільстві є неоднозначним. За образним порівнянням М. Дюверже, вона — "двуликий Янус". Дуалізм політики виявляється в тому, що, з одного боку, вона є ініціатором всіх починань і звершень у суспільстві, а з іншого — саме з її допомогою чиниться свавілля у державі, принижується людська гідність. Для того, щоб використовувати великий мобілізаційний і регулятивний потенціал політики, і на цьому варто наголосити особливо, її (політику) потрібно серйозно вивчати. Тут доцільно пригадати слова французького мислителя О. Конта: "Знати, щоб передбачати, передбачати, щоб діяти".
Сподіваємось, запропонований нами підручник сприятиме більш глибокому розумінню політичних явищ і процесів та пориванням до усвідомленої участі в політичному житті суспільства.