- •Ужгородський національний університет
- •2. Пізнавальна діяльність: єдність емпіричного та теоретичного пізнання
- •3. Моделі і моделювання в міжнародних відносинах
- •4. Рівні та форми інформаційно-аналітичної діяльності
- •5. Критерії оцінки вивідної (аналітичної) інформації
- •3. Достовірність
- •7. Ситуація як предмет інформаційно-аналітичної діяльності
- •8. Процес інформаційно-аналітичної діяльності
- •5. Формування гіпотези, перевірка гіпотез.
- •6. Формування висновків.
- •9. Засоби інформаційно-аналітичної роботи
- •10. Інформаційна культура
- •11. Інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади зовнішньополітичною інформацією
- •Повноту, комплексність та новизну розвідувальної інформації характеризують як:
- •За аналітичним рівнем розвідувальну інформацію поділяють на таку, що:
- •Джерела інформації
- •Тема 2. Джерела та канали отримання міжнародної інформації. Інформаційний пошук
- •1. Інформаційні потреби адресата в сфері міжнародних відносин
- •2. Методи вивчення інформаційних потреб
- •3. Види джерел інформації
- •4. Типи документів
- •5. Властивості інформаційних документів
- •6. Взаємозв'язок джерел і каналів міжнародної інформації
- •7. Інформаційний пошук
- •8.4.1 Види інформаційного пошуку
- •Джерела інформації
- •Тема 3. Аналіз змісту документів та аналітико-синтетична обробка інформації
- •1. Документ як об’єкт аналізу. Методи аналізу документів
- •3. Основні види аналітико-синтетичної обробки документів
- •4. Оглядово-аналітична діяльність
- •5. Види інформаційних документів, що готуються в посольствах, генконсульствах, представництвах
- •Джерела інформації
- •Тема 4. Припущення, передбачення та прогнозування в міжнародних відносинах
- •1. Припущення
- •2. Передбачення і прогнозування
- •3. Методи прогнозування
- •4. Проблема верифікації прогнозу
- •Джерела інформації
- •Тема 5. Інформаційні центри
- •1. Основні завдання діяльності та типи інформаційних центрів
- •2. Провідні групи найбільших інформаційно-аналітичних центрів світу.
- •3. “Think tanks”
- •Джерела інформації
- •Тема 6. Rand Corporation – один з найбільш впливових інформаційно-аналітичних центрів світу.
- •1. Основні етапи становлення аналітичного центру rand Corporation.
- •2. Організаційна структура та мета діяльності rand Corporation.
- •3. Напрямки діяльності та здобутки центру rand Corporation у питанні дослідження міжнародних відносин.
- •Джерела інформації
2. Провідні групи найбільших інформаційно-аналітичних центрів світу.
Саме інформаційно-аналітичні центри здатні найбільш адекватно задовольняти потреби окремих країн світу у питанні своєчасного реагування на світові події, оцінки стану міжнародних відносин, знаходження оптимальних політичних стратегій і прогнозування подальшого розвитку окремих сфер суспільного життя. Варто зазначити, що у ролі замовників такої інформації виступають не тільки уряди країн, але й окремі міжнародні організації, корпорації, представники певних суспільних угрупувань тощо. Завдяки такій розгалуженості і з огляду на багатоплановість і складність міжнародних процесів, важливість інформаційно-аналітичних центрів постійно зростає.
Такі особливості функціонування світових інформаційно-аналітичних центрів, як а) надзвичайно широкий спектр питань, що розглядаються; б) наближеність до органів влади у вирішенні нею багатьох важливих питань державотворення; в) наявність великої кількості замовників серед урядових і ділових кіл світу; г) актуальність досліджуваних питань, робить аналітичні центри незамінним інструментом у руках політиків, що приймають важливі зовнішньополітичні та внутрішні рішення, а отже подальше існування і розвиток таких організацій не підлягає сумніву з огляду на складність і багатоплановість сучасної системи міжнародних відносин і велику кількість проблем, які досі залишаються нерозв'язаними.
Існують такі організації, які за певних умов можуть скласти серйозну конкуренцію центру RAND. Ці дослідницькі центри можна поділити на декілька груп:
Професійні дослідницькі асоціації (Association for Computing Machinery, IEEE, IEEE Communications Society);
Дослідницькі лабораторії (Bellcore, Bell Laboratories, Національна лабораторія Лоуренса Берклі, Лабораторія Лінкольна, Національна лабораторія Лос Аламос, Sandia);
Неурядові організації, що виконують функції дослідницьких центрів (Greenstar Foundation);
Науково-дослідницькі центри при великих університетах (Georgetown University, Georgia Institute of Technology, Massachusetts Institute of Technology);
Науково-дослідницькі інститути;
Аналітичні центри великих корпорацій (Aerospace Industries Association, Electronic Industries Alliance, SONY, Coca-Cola тощо);
Найбільш потужні інформаційно-аналітичні центри світу, які в багатьох офіційних документах позначаються терміном "think tanks".
3. “Think tanks”
Зупинимося організаціях типу "think tanks" більш детально, оскільки саме ці утворення здатні оперувати великими масивами даних, здійснювати широкомасштабні дослідження і впливати на зовнішню і внутрішню політику країн світу. Майже всі аналітичні центри розташовані на території найбільш розвинених країн світу, саме потужне інформаційне забезпечення прийняття державних рішень дає цим країнам змогу відігравати провідні ролі у світовій політиці та економіці. Отже, до складу найбільш відомих "think tanks" входять такі організації:
• Атлантична Рада Сполучених Штатів (ACUS), яка об'єднує багатьох впливових політиків, представників великого бізнесу і відомих науковців, що забезпечують провідну роль зовнішньої політики США і важливість міждержавних відносин у житті американського суспільства. Організація займається збільшенням ефективності прийняття зовнішньополітичних рішень, вивчає суспільні зміни, привнесені становленням інформаційного суспільства;
Adam Smith Institute (ASI) - один з найбільших аналітичних центрів Великої Британії, найбільший авторитет здобув дослідженнями у галузі економіки,
Advocate Institute of Human Resources (AIHR) - займається вивченням сучасних процесів у сфері комунікацій і питаннями соціальної політики;
Американський Інститут підприємництва (АЕІ), до діяльності якого відносять питання національної безпеки США, захист прав людини за умов глобалізації;
Центр міжнародної безпеки і співробітництва при Стенфордському Університеті (CISAC);
Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), що вивчає функціонування світової валютної системи, зовнішньої і внутрішньої політики міжнародної та національної безпеки Сполучених Штатів. Єдиний аналітичний центр в світі, що має експертів-резидентів в усіх географічних регіонах світу;
Центр вивчення європейської політики (Брюссель);
Центр політичних досліджень (CPS) - заснований Маргарет Тетчер у 1974 році, який відрізняється активним співробітництвом і підтримкою неформальних контактів з багатьма відомими політиками і громадськими діячами;
Institute for East-West Studies - вивчає загрози громадянському суспільству, національній безпеці та економічному процвітанню країн світу;
Інститут дослідження міжнародної політики (11PS) - аналітичний центр, розташований у Токіо і зайнятий питаннями безпеки, екології та міжнародних зв'язків Азійсько-Тихоокеанського регіону;
Центр Європейської політики, центр Federal Trust, Europa Centrum- створені для активізації обговорення та вирішення проблем європейської політики;
Canadian Policy Research Networks, Інститут Фрезера, Independence Institute - потужні аналітичні центри Канади;
Інститут прогресивної політики, Фонд "Двадцяте сторіччя" - вивчення найактуальніших питань майбутнього.