Тема 3. Аналіз змісту документів та аналітико-синтетична обробка інформації
1. Документ як об’єкт аналізу. Методи аналізу документів
У повсякденній свідомості під документом розуміють будь-який юридичний документ, що щось засвідчує, надає якісь певні права чи накладає обов’язки. У соціології поняття документ набуває ширше поняття, наприклад, документ - це спеціально створений людиною предмет, який призначений для передачі чи зберігання інформації, чи матеріальний носій запису (папір, кіно- і фотоплівка, магнітний запис тощо) із зафіксованою на ньому інформацією для її передачі у часі і просторі. Ще є погляд на документ як на засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріальному носії інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності й розумової діяльності людини.
Розбігаються думки дослідників і про те, що вважати змістом документів. За визначенням американського дослідника В. Берельсона - це "сукупність значень, які виражені символами (словесними, музичними, мальованими, ліпленими чи тими, що мають характер жестів)…". З цією думкою перегукується визначення російського вченого О.Алексєєва: "Під текстом будемо розуміти усяку сукупність зовнішніх виявів людської діяльності, яка набула системи знакових функцій".
Таким чином об’єктом аналізу може бути документ як різноманітна інформація, закріплена на будь-якому носії і незалежно від каналу його передачі.
Щоб оцінити реальну міру надійності і достовірності інформації існує ряд засобів:
для найпростішої перевірки необхідно вивчити наміри і мотиви творця документа, проаналізувати умови, у яких він створювався;
вивчаючи надійність, можна порівняти зміст документів, що виходять з одного джерела, при цьому вивчаючи зміни, що відбулися протягом певного часу в різних ситуаціях, можна відокремити постійні категорії від змінних;
в оцінці достовірності документів можуть допомогти аналіз виявлених помилок, що можна класифікувати на випадкові і систематичні, а останні - на свідомі і неусвідомлені.
Класичні (традиційні) методи аналізу документів - сукупність операцій, що дозволяють інтепретувати текст із метою дослідника. Це викликано тим, що кожний документ створювався зі своєю метою, що часто не збігається з метою дослідника. Інтепретація тексту в ході традиційного аналізу дозволяє проникнути в сутність документа, визначити глибинні задуми і мотиви комунікатора, очікуваний ефект від повідомлення, особливості того історичного моменту, у який створювався документ.
Спільним для всіх класичних методів є наявність зовнішнього та внутрішнього аналізу документа.
Зовнішній
аналіз документа
дозволяє зробити висновки щодо історичних
обставин, у яких створювався документ,
його дійсних намірів, дозволяє перевірити
надійність і достовірність документа,
тобто зовнішній аналіз розглядає
документ як елемент у системі суспільних
відносин і за його допомогою можна
зробити висновки про те, наскільки
важливий цей елемент і яку роль він
зіграв.
Внутрішній аналіз - це аналіз змісту документа. Він допомагає за особливісті стилю знайти його автора, при необхідності, вивчити співвідношення різних елементів тексту, ставлення автора до теми тощо.
Розглянемо деякі традиційні методи аналізу документів.
Семіотичний аналіз полягає у дослідженні документа з наголошенням знакової природи, тобто умовного зв’язку мови і змісту. Наприклад, епіграма, малий за обсягом текст, який характеризується афористичністю, влучністю. Як перекласти текст з однієї мови на іншу, щоб передати текст і контекст? Як перекласти роман на балет?
Прагматичний аналіз вивчає людські виміри тексту, пов’язаність з мовними структурами. Наприклад, встановлено, що висловлювання, якими ми користуємося, бувають двох типів: констативами та перформативами. Констативи - це звичайне уявлення про висловлювання, ми констатуємо те, що бачимо у дійсності. Перформативи - формують дійсність. Констативи можна оцінювати за критеріями правда/брехня, а перформативи в такій шкалі оцінок не мають.
Структурний аналіз - формальний аналіз літературних текстів.
Пропагандистський аналіз полягає в знаходженні моделей викривлення джерела або легітимізації джерела.
Мотиваційний аналіз тексту дозволяє встановити, що саме насправді думав автор, які його мотиви.
При журналістському аналізі тексту виділяють дві процедури:
визначення основних характеристик тексту;
оцінка цих характеристик за певними критеріями.
У якості характеристик розглядаються:
тема;
ідея;
образний орієнтир.
Критерії залежать від позиції журналіста:
аналіз із позиції журналіста матеріалів своїх колег;
вивчення документа як джерела інформації.
У першому випадку критеріями є:
композиція;
літературна якість твору.
В другому випадку вивчаються:
зміст документа і те, що за ним стоїть (контекст);
надійність і достовірність тексту;
можливі мотиви комунікатора;
стиль документа.
Біографічний метод дозволяє досліджувати розвиток суспільства і людини на прикладах конкретних життєписів. Об'єктами таких досліджень є не тільки біографії й автобіографії, а всі матеріали, за якими можна вивчити життєвий шлях людини. Цей метод застосовують в історичних, політичних, психологічних дослідженнях. За допомогою цього методу вивчають установки, мотиви поводження особистості, роль різних соціальних прошарків у функціонуванні товариства.
Історичний метод:
включає перевірку на достовірність тексту, що встановлюється як за матеріальними ознаками (папір, почерк), так і за формою (тон, стиль, словник автора);
з'ясовує мотиви упорядкування документа, особистості автора;
висвітлює історичні обставини при упорядкуванні документа.
Крім розглянутих використовують літературні, лінгвістичні, психологічні, юридичні, соціологічний методи класичного аналізу документів.
У цілому, класичні методи аналізу дуже схожі. Вони дозволяють, не гублячи оригінальних рис документа, глибоко проникати в його сутність. Вони ефективні в тому випадку, коли дослідник має справу з унікальними документами. Проте, у цих методів є істотна вада - вони суб'єктивні. Інтерпретація документа або документів цілком залежить від установок, із якими дослідник підходить до опрацювання матеріалів. Тому часто в дослідженнях міжнародної обстановки традиційними методами, проведеними різними дослідниками з одною і тією же метою, на підставі тих самих документів, висновки істотно відрізняються, аж до протилежних.
Перебороти цю ваду, зробити висновки дослідження об'єктивними і переконливими, дає можливість формалізований метод вивчення документів - контент-аналіз.