Лікарські рослини і сировина, які містять фенольні сполуки

1. Флавоноїди - фенольні сполуки, в основі яких лежить структура дифенілпропану із загальною формулою С₆-С₃-С₆ різного ступеня окиснення і насиченості пропанового фрагменту. Залежно від положення фенольного радикалу їх поділяють на:

   1. еуфлавоноїди, ізофлавоноїди, неофлавоноїди;

   2. похідні флавану та флавону;

   3. катехіни, лейкоантоціанідини, антоціанідини;

   4. флаванони, флаваноноли, флавони, флавоноли, халкони, дигідрохалкони, аурони;

   5. мономери та димери, відновні та окиснені форми.

2. Лігнани - димери похідних фенілпропану (С₆-С₃)₂, які з’єднані між собою середніми вуглецями бокових ланцюгів. За розміщенням їх ароматичних ядер їх поділяють на:

   1. флаволігнани, ксантолігнани, кумаринолігнани;

   2. істинні лігнани, неолігнани, лігноїди;

   3. катехіни, лейкоантоціанідини, антоціанідини;

   4. гідролізовані, конденсовані;

   5. мономери та димери, відновні та окиснені форми.

3. Ксантони - фенольні сполуки, похідні дибензо-γ-пірону, із загальною формулою С₆-С₁-С₆. За хімічною структурою їх поділяють на:

   1. істинні ксантони, неоксантони, ксантолігноїди;

   2. істинні ксантони, фураноксантони, пірано- і дигідропіраноксантони, дипіраноксантони, ксантолігноїди;

   3. катехіни, лейкоантоціанідини, антоціанідини;

   4. гідролізовані, конденсовані;

   5. мономери та димери, відновні та окиснені форми.

4. Таніди - поліфенольні сполуки, що виявляють дубильні властивості, мають в’яжучий смак, осаджують білки, ущільнюючи тканини, із загальною формулою (С₆-С₃-С₆)_n. За продуктами піролізу їх поділяють на:

   1. істинні таніди, неотаніди, ксантотаніди;

   2. пірогалолові, пірокатехінові;

   3. катехіни, лейкоантоціанідини, антоціанідини;

   4. гідролізовані, конденсовані;

   5. мономери та димери, відновні та окиснені форми.

5. Кумарини - фенольні сполуки, похідні 9,10-бензо-α-пірону, із загальною формулою С₆-С₃. За хімічною структурою їх поділяють на:

   1. пірогалолові, пірокатехінові;

   2. прості кумарини, фурокумарини, піранокумарини, бензокумарини, куместани, ізокумарини;

   3. прості хромони, фуранохромони, піранохромони, бензохромони, оксепінохромони;

   4. гідролізовані, конденсовані;

   5. мономери та димери, відновні та окиснені форми.

6. Хромони - фенольні сполуки, похідні 9,10-бензо-γ-пірону, із загальною формулою С₆-С₃. За хімічною структурою їх поділяють на:

   1. пірогалолові, пірокатехінові;

   2. прості кумарини, фурокумарини, піранокумарини, бензокумарини, куместани, ізокумарини;

   3. прості хромони, фуранохромони, піранохромони, бензохромони, оксепінохромони;

   4. гідролізовані, конденсовані;

   5. мономери та димери, відновні та окиснені форми.

7. Антрахінони - фенольні сполуки, похідні антрацену, із загальною формулою С₆-С₂-С₆. За хімічною структурою та ступенем окислення їх поділяють на:

   1. істинні ксантони, неоксантони, ксантолігноїди;

   2. істинні ксантони, фураноксантони, пірано- і дигідропіраноксантони, дипіраноксантони, ксантолігноїди;

   3. катехіни, лейкоантоціанідини, антоціанідини;

   4. гідролізовані, конденсовані;

   5. мономерні, димерні та конденсовані, відновні та окиснені форми.

8. Таніди - поліфенольні сполуки, що виявляють дубильні властивості, мають в’яжучий смак, осаджують білки, ущільнюючи тканини, із загальною формулою (С₆-С₃-С₆)_n. За будовою та хімічними властивостями їх поділяють на:

   1. галотаніни, елаготаніни;

   2. пірогалолові, пірокатехінові;

   3. катехіни, лейкоантоціанідини, антоціанідини;

   4. гідролізовані, конденсовані;

   5. мономери та димери, відновні та окиснені форми.

9. Як екстрагують таніди з ЛРС?

   1. органічними розчинниками (хлороформом, ефіром, нижчими спиртами);

   2. підкисленою водою або спиртом;

   3. спиртовим розчином лугу;

   4. водою й органічними розчинниками ;

   5. гарячою водою.

10. Як екстрагують флавоноїди з ЛРС?

    1. органічними розчинниками (хлороформом, ефіром, нижчими спиртами);

    2. підкисленою водою або спиртом;

    3. спиртовим розчином лугу;

    4. водно-спиртовими сумішами або нижчими спиртами;

    5. гарячою водою.

11. Як екстрагують хромони з ЛРС?

    1. органічними розчинниками (хлороформом, ефіром, нижчими спиртами);

    2. підкисленою водою або спиртом;

    3. спиртовим розчином лугу;

    4. водою й органічними розчинниками ;

    5. гарячою водою.

12. Як екстрагують антраценпохідні з ЛРС?

    1. органічними розчинниками (хлороформом, ефіром, нижчими спиртами);

    2. підкисленою водою або спиртом;

    3. водно-спиртовими сумішами або водними розчинами лугів;

    4. водно-спиртовими сумішами або нижчими спиртами;

    5. гарячою водою.

13. Як екстрагують лігнани з ЛРС?

    1. нижчими спиртами, хлороформом, бензолом;

    2. етиловим спиртом різної концентрації;

    3. спиртовим розчином лугу;

    4. ацетоном, нижчими спиртами;

    5. гарячою водою.

14. Як екстрагують кумарини з ЛРС?

    1. нижчими спиртами, хлороформом, бензолом;

    2. етиловим спиртом різної концентрації;

    3. спиртовим розчином лугу;

    4. ацетоном, нижчими спиртами;

    5. гарячою водою.

15. Як екстрагують фенологлікозиди з ЛРС?

    1. нижчими спиртами, хлороформом, бензолом;

    2. етиловим спиртом різної концентрації;

    3. спиртовим розчином лугу;

    4. ацетоном, нижчими спиртами;

    5. гарячою водою.

16. Як екстрагують ксантони з ЛРС?

    1. нижчими спиртами, хлороформом, бензолом;

    2. етиловим спиртом різної концентрації;

    3. спиртовим розчином лугу;

    4. ацетоном, нижчими спиртами;

    5. гарячою водою.

17. До флаволігнанів належать:

    1. арбутин;

    2. гіперицин;

    3. рутин;

    4. келін;

    5. силібін.

18. До конденсованих антраценпохідних належать:

    1. арбутин;

    2. гіперицин;

    3. рутин;

    4. келін;

    5. силібін.

19. До флавонолів належать:

    1. арбутин;

    2. гіперицин;

    3. рутин;

    4. келін;

    5. силібін.

20. До фуранохромонів належать:

    1. арбутин;

    2. гіперицин;

    3. рутин;

    4. келін;

    5. силібін.

21. В яку стадію вегетації проводять заготівлю плодів пастернаку посівного?

    1. під час повної стиглості;

    2. під час цвітіння;

    3. коли половина з них дозріє;

    4. після побуріння 60-80% зонтиків;

    5. після згортання зонтиків.

22. В яку стадію вегетації проводять заготівлю трави череди?

    1. до цвітіння;

    2. під час цвітіння;

    3. після цвітіння;

    4. під час бутонізації;

    5. під час плодоношення.

23. В яку стадію вегетації проводять заготівлю листя чорниці?

    1. до цвітіння;

    2. під час цвітіння;

    3. під час бутонізації;

    4. під час стеблування;

    5. під час плодоношення.

24. В яку стадію вегетації проводять заготівлю плодів кропу запашного?

    1. під час повної стиглості;

    2. під час цвітіння;

    3. коли половина з них дозріє;

    4. у період масового побуріння і згортання зонтиків;

    5. при побурінні до 80% зонтиків.

25. В яку стадію вегетації проводять заготівлю плодів жостеру?

    1. на початку цвітіння;

    2. під час сокоруху;

    3. коли половина з них дозріє;

    4. під час повної стиглості;

    5. після побуріння 60-80% зонтиків.

26. В яку стадію вегетації проводять заготівлю трави золототисячника?

    1. до цвітіння;

    2. під час цвітіння;

    3. після цвітіння;

    4. під час бутонізації;

    5. під час плодоношення.

27. В яку стадію вегетації проводять заготівлю траву собачої кропиви?

    1. до цвітіння;

    2. на початку цвітіння;

    3. під час бутонізації;

    4. під час стеблування;

    5. під час плодоношення.

28. В яку стадію вегетації проводять заготівлю плодів моркви дикої?

    1. на початку цвітіння;

    2. під час сокоруху;

    3. коли половина з них дозріє;

    4. під час повної стиглості;

    5. після побуріння 60-80% зонтиків.

29. Сировиною родіоли рожевої є:

    1. кореневища та корені;

    2. квітки;

    3. кора;

    4. корені;

    5. трава.

30. Сировиною сени гостролистої є:

    1. насіння;

    2. листки;

    3. листки, трава;

    4. кореневища та корені, трава;

    5. листки, плоди.

31. Сировиною гірчака зміїного є:

    1. кореневища;

    2. листки;

    3. кора;

    4. корені;

    5. трава.

32. Сировиною видів глоду є:

    1. квітки;

    2. листки;

    3. листки, трава;

    4. корені, трава;

    5. квітки, плоди.

33. Сировиною бадану товстолистого є:

    1. кореневища та корені;

    2. листя;

    3. трава;

    4. кореневища;

    5. плоди.

34. Сировиною черемхи звичайної є:

    1. кореневища та корені;

    2. листя;

    3. трава;

    4. кореневища;

    5. плоди.

35. Сировиною здутоплідника сибірського є:

    1. кореневища та корені;

    2. листя;

    3. трава;

    4. кореневища;

    5. плоди.

36. Сировиною золототисячника звичайного є:

    1. кореневища та корені;

    2. листя;

    3. трава;

    4. кореневища;

    5. плоди.

37. Яка мікроскопічна ознака кореневища дріоптерису чоловічого?

    1. багаторядний корок; великі паренхімні клітини, заповнені інуліном; виразна лінія камбію; великі судини; вмістилища з ефірною олією, розташовані в корі і в деревині;

    2. бурий корковий шар з численних клітин, механічний пояс, луб’яні волокна з кристалоносною обкладинкою; кам’янисті клітини; друзи оксалату кальцію; паренхімні клітини, що містять флобафени;

    3. епідерміс частково зруйнований; гіподерма має 5-8 шарів бурих клітин з потовщеними оболонками; паренхімні клітини тонкостінні, заповнені крохмальними зернами, у великих міжклітинниках містяться шаровидні або овальні залозки на тонкій ніжці, заповнені жовтувато-зеленим вмістом; судинно-волокнисті пучки центроксилемні, відділені ендодермою від основної паренхіми;

    4. цеглисто-червоний або темно-малиновий корковий шар з 15-20 рядків клітин, пластинчаста коленхіма; в зовнішній корі поодинокі чи групами механічні волокна з слабо потовщеними оболонками; у внутрішній корі 1-2, рідше 3-рядні, часто зігнуті серцевинні промені, між ними невеликі групи тангентально витягнутих здерев’янілих луб’яних волокон з товстими стінками, які оточені кристалоносною обкладкою; в клітинах паренхіми - друзи оксалату кальцію;

    5. бурий корковий шар з численних клітин, луб’яні волокна з товстими стінками, пористі, у внутрішній корі 1-2-рядні серцевинні промені; кам’янисті клітини групами(зрідка поодинокі) жовтого кольору, великі, пористі; в клітинах паренхіми - великі та дрібні друзи оксалату кальцію.

38. Яка мікроскопічна ознака кори калини?

    1. багаторядний корок; великі паренхімні клітини, заповнені інуліном; виразна лінія камбію; великі судини; вмістилища з ефірною олією, розташовані в корі і в деревині;

    2. бурий корковий шар з численних клітин, механічний пояс, луб’яні волокна з кристалоносною обкладинкою; кам’янисті клітини; друзи оксалату кальцію; паренхімні клітини, що містять флобафени;

    3. епідерміс частково зруйнований; гіподерма має 5-8 шарів бурих клітин з потовщеними оболонками; паренхімні клітини тонкостінні, заповнені крохмальними зернами, у великих міжклітинниках містяться шаровидні або овальні залозки на тонкій ніжці, заповнені жовтувато-зеленим вмістом; судинно-волокнисті пучки центроксилемні, відділені ендодермою від основної паренхіми;

    4. бурий корковий шар з численних клітин, луб’яні волокна з товстими стінками, пористі, у внутрішній корі 1-2-рядні серцевинні промені; кам’янисті клітини групами(зрідка поодинокі) жовтого кольору, великі, пористі; в клітинах паренхіми - великі та дрібні друзи оксалату кальцію;

    5. цеглисто-червоний або темно-малиновий корковий шар з 15-20 рядків клітин, пластинчаста коленхіма; в зовнішній корі поодинокі чи групами механічні волокна з слабо потовщеними оболонками; у внутрішній корі 1-2, рідше 3-рядні, часто зігнуті серцевинні промені, між ними невеликі групи тангентально витягнутих здерев’янілих луб’яних волокон з товстими стінками, які оточені кристалоносною обкладкою; в клітинах паренхіми - друзи оксалату кальцію.

39. Яка мікроскопічна ознака кори крушини?

    1. багаторядний корок; великі паренхімні клітини, заповнені інуліном; виразна лінія камбію; великі судини; вмістилища з ефірною олією, розташовані в корі і в деревині;

    2. бурий корковий шар з численних клітин, механічний пояс, луб’яні волокна з кристалоносною обкладинкою; кам’янисті клітини; друзи оксалату кальцію; паренхімні клітини, що містять флобафени;

    3. епідерміс частково зруйнований; гіподерма має 5-8 шарів бурих клітин з потовщеними оболонками; паренхімні клітини тонкостінні, заповнені крохмальними зернами, у великих міжклітинниках містяться шаровидні або овальні залозки на тонкій ніжці, заповнені жовтувато-зеленим вмістом; судинно-волокнисті пучки центроксилемні, відділені ендодермою від основної паренхіми;

    4. бурий корковий шар з численних клітин, луб’яні волокна з товстими стінками, пористі, у внутрішній корі 1-2-рядні серцевинні промені; кам’янисті клітини групами(зрідка поодинокі) жовтого кольору, великі, пористі; в клітинах паренхіми - великі та дрібні друзи оксалату кальцію;

    5. цеглисто-червоний або темно-малиновий корковий шар з 15-20 рядків клітин, пластинчаста коленхіма; в зовнішній корі поодинокі чи групами механічні волокна з слабо потовщеними оболонками; у внутрішній корі 1-2, рідше 3-рядні, часто зігнуті серцевинні промені, між ними невеликі групи тангентально витягнутих здерев’янілих луб’яних волокон з товстими стінками, які оточені кристалоносною обкладкою; в клітинах паренхіми - друзи оксалату кальцію.

40. Яка мікроскопічна ознака кори дуба?

    1. багаторядний корок; великі паренхімні клітини, заповнені інуліном; виразна лінія камбію; великі судини; вмістилища з ефірною олією, розташовані в корі і в деревині;

    2. бурий корковий шар з численних клітин, механічний пояс, луб’яні волокна з кристалоносною обкладинкою; кам’янисті клітини; друзи оксалату кальцію; паренхімні клітини, що містять флобафени;

    3. епідерміс частково зруйнований; гіподерма має 5-8 шарів бурих клітин з потовщеними оболонками; паренхімні клітини тонкостінні, заповнені крохмальними зернами, у великих міжклітинниках містяться шаровидні або овальні залозки на тонкій ніжці, заповнені жовтувато-зеленим вмістом; судинно-волокнисті пучки центроксилемні, відділені ендодермою від основної паренхіми;

    4. цеглисто-червоний або темно-малиновий корковий шар з 15-20 рядків клітин, пластинчаста коленхіма; в зовнішній корі поодинокі чи групами механічні волокна з слабо потовщеними оболонками; у внутрішній корі 1-2, рідше 3-рядні, часто зігнуті серцевинні промені, між ними невеликі групи тангентально витягнутих здерев’янілих луб’яних волокон з товстими стінками, які оточені кристалоносною обкладкою; в клітинах паренхіми - друзи оксалату кальцію;

    5. бурий корковий шар з численних клітин, луб’яні волокна з товстими стінками, пористі, у внутрішній корі 1-2-рядні серцевинні промені; кам’янисті клітини групами(зрідка поодинокі) жовтого кольору, великі, пористі; в клітинах паренхіми - великі та дрібні друзи оксалату кальцію.

41. Яка мікроскопічна ознака листків касії?

    1. звивистостінний епідерміс з чоткоподібним потовщенням, продихи тільки з нижнього боку листка, оточені 3-4 клітинами, вмістилища безбарвні та пігментовані;

    2. звивистостінний епідерміс, продихи з обох боків листка, оточені 3-5 клітинами, волоски товстостінні з багатоклітинною основою та тонкостінні, за формою нагадують “гусінь”, секреторні ходи з бурим вмістом;

    3. прямостінний епідерміс, клітини навколо волоска розташовані радіально у вигляді розетки, волоски одноклітинні, зігнуті, грубобородавчасті, друзи оксалату кальцію, жилки з кристалоносною обкладкою;

    4. багатокутний епідерміс, продихи великі з широкорозкритою щілиною, оточені 5-9 клітинами, волоски 2-3 клітинні, жилки з кристалоносною обкладкою;

    5. верхній епідерміс багатокутний або звивистий, нижній - сильно звивистий, ретортоподібні волоски, цистоліти.

42. Яка мікроскопічна ознака трави звіробою?

    1. звивистостінний епідерміс з чоткоподібним потовщенням, продихи тільки з нижнього боку листка, оточені 3-4 клітинами, вмістилища безбарвні та пігментовані;

    2. звивистостінний епідерміс, продихи з обох боків листка, оточені 3-5 клітинами, волоски товстостінні з багатоклітинною основою та тонкостінні, за формою нагадують “гусінь”, секреторні ходи з бурим вмістом;

    3. прямостінний епідерміс, клітини навколо волоска розташовані радіально у вигляді розетки, волоски одноклітинні, зігнуті, грубобородавчасті, друзи оксалату кальцію, жилки з кристалоносною обкладкою;

    4. багатокутний епідерміс, продихи великі з широкорозкритою щілиною, оточені 5-9 клітинами, волоски 2-3 клітинні, жилки з кристалоносною обкладкою;

    5. верхній епідерміс багатокутний або звивистий, нижній - сильно звивистий, ретортоподібні волоски, цистоліти.

43. Яка мікроскопічна ознака листків мучниці?

    1. звивистостінний епідерміс з чоткоподібним потовщенням, продихи тільки з нижнього боку листка, оточені 3-4 клітинами, вмістилища безбарвні та пігментовані;

    2. звивистостінний епідерміс, продихи з обох боків листка, оточені 3-5 клітинами, волоски товстостінні з багатоклітинною основою та тонкостінні, за формою нагадують “гусінь”, секреторні ходи з бурим вмістом;

    3. прямостінний епідерміс, клітини навколо волоска розташовані радіально у вигляді розетки, волоски одноклітинні, зігнуті, грубобородавчасті, друзи оксалату кальцію, жилки з кристалоносною обкладкою;

    4. багатокутний епідерміс, продихи великі з широкорозкритою щілиною, оточені 5-9 клітинами, волоски 2-3 клітинні, жилки з кристалоносною обкладкою;

    5. верхній епідерміс багатокутний або звивистий, нижній - сильно звивистий, ретортоподібні волоски, цистоліти.

44. Яка мікроскопічна ознака трави череди трироздільної?

    1. звивистостінний епідерміс з чоткоподібним потовщенням, продихи тільки з нижнього боку листка, оточені 3-4 клітинами, вмістилища безбарвні та пігментовані;

    2. звивистостінний епідерміс, продихи з обох боків листка, оточені 3-5 клітинами, волоски товстостінні з багатоклітинною основою та тонкостінні, за формою нагадують “гусінь”, секреторні ходи з бурим вмістом;

    3. прямостінний епідерміс, клітини навколо волоска розташовані радіально у вигляді розетки, волоски одноклітинні, зігнуті, грубобородавчасті, друзи оксалату кальцію, жилки з кристалоносною обкладкою;

    4. багатокутний епідерміс, продихи великі з широкорозкритою щілиною, оточені 5-9 клітинами, волоски 2-3 клітинні, жилки з кристалоносною обкладкою;

    5. верхній епідерміс багатокутний або звивистий, нижній - сильно звивистий, ретортоподібні волоски, цистоліти.

45. Якісна реакція на арбутин згідно Фармакопеї:

    1. з аміаком і 10% розчином натрію фосфорномолібденовокислого;

    2. з реактивом Вагнера;

    3. з розчином желатину;

    4. з розчином таніну;

    5. з розчином холестерину.

46. За якої температури сушать кору дуба?

    1. 10-12^оС;

    2. 50-60^оС;

    3. на відкритому повітрі;

    4. 80-90^оС;

    5. 40-50^оС.

47. За якої температури сушать насіння гіркокаштану?

    1. 10-12^оС;

    2. використовують свіжими;

    3. 80-90^оС;

    4. 50-60^оС;

    5. на відкритому повітрі.

48. За якої температури сушать листя алое?

    1. 10-12^оС;

    2. 55-65^оС;

    3. переробляють у свіжому вигляді;

    4. 80-90^оС;

    5. у затінку.

49. За якої температури сушать траву череди?

    1. на холоді;

    2. на сонці;

    3. 80-90^оС;

    4. у затінку;

    5. 50-60^оС.

50. За якої температури сушать кореневище дріоптерису чоловічого?

    1. 10-12^оС;

    2. 50-70^оС;

    3. у затінку;

    4. 80-90^оС;

    5. не вище 40^оС.

51. За якої температури сушать кореневище траву звіробою?

    1. 10-12^оС;

    2. 50-70^оС;

    3. у затінку;

    4. 80-90^оС;

    5. не вище 40^оС.

52. За якої температури сушать траву хвоща польового?

    1. у затінку;

    2. 50-70^оС;

    3. 10-12^оС;

    4. 80-90^оС;

    5. не вище 40^оС.

53. За якої температури сушать плоди чорниці?

    1. 10-12^оС;

    2. 50-70^оС;

    3. у затінку;

    4. 80-90^оС;

    5. не вище 40^оС.

54. В лабораторію для аналізу поступила партія сировини толокнянки. Оберіть метод кількісного визначення арбутину:

    1. гравіметричний;

    2. йодометричний;

    3. перманганатометричний;

    4. спектрофотометричний;

    5. фотометричний.

55. Кількісний аналіз вмісту флавоноїдів у траві звіробою проводять спектрофотометричним методу. Яка реакція лежить в основі цього методу?

    1. реакція з реактивом Вагнера;

    2. реакція з реактивом Драгендорфа;

    3. реакція з реактивом Мюллера;

    4. реакція з ваніл-сульфатним реактивом;

    5. реакція з розчином хлориду алюмінію.

56. Кількісний аналіз вмісту антраценпохідних у корі жостеру проводять спектрофотометричним методом. Яка реакція лежить в основі цього методу?

    1. відновлення антрахінону;

    2. окислення антраценпохідних;

    3. осадження солі, що утвориться;

    4. реакція сублімації;

    5. утворення фенолятів зі спиртовим розчином лугу.

57. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях ізофлавоноїди?

    1. корені вовчуга;

    2. кореневища перстачу;

    3. листки мучниці;

    4. плоди розторопші;

    5. трава буркуну.

58. При додаванні розчину залізо-амонійних галунів до відвару кори дуба(1:10) утворюється забарвлення:

    1. не дає забарвлення;

    2. вишнево-червоне;

    3. чорно-синє;

    4. чорно-зелене;

    5. жовте.

59. При додаванні розчину залізо-амонійних галунів до настою листя толокнянки(1:50) утворюється забарвлення:

    1. не дає забарвлення;

    2. вишнево-червоне;

    3. чорно-синє;

    4. чорно-зелене;

    5. жовте.

60. При додаванні розчину залізо-амонійних галунів до настою листя брусниці(1:50) утворюється забарвлення:

    1. не дає забарвлення;

    2. вишнево-червоне;

    3. чорно-синє;

    4. чорно-зелене;

    5. жовте.

61. При додаванні розчину залізо-амонійних галунів до відвару кори крушини(1:10) утворюється забарвлення:

    1. не дає забарвлення;

    2. вишнево-червоне;

    3. чорно-синє;

    4. чорно-зелене;

    5. жовте.

62. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях кумарини?

    1. корені вовчуга;

    2. кореневища перстачу;

    3. листки мучниці;

    4. плоди розторопші;

    5. трава буркуну.

63. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях фуролігнани?

    1. корені вовчуга;

    2. кореневища перстачу;

    3. листки мучниці;

    4. плоди розторопші;

    5. трава буркуну.

64. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях конденсовані таніди?

    1. корені вовчуга;

    2. кореневища перстачу;

    3. листки мучниці;

    4. плоди розторопші;

    5. трава буркуну.

65. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях водорозчинні сполуки кремнієвої кислоти?

    1. кореневища і корені марени красильної;

    2. плоди жостеру;

    3. трава споришу;

    4. плоди чорниці;

    5. трава солодушки.

66. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях антрахінони підгрупи алізарину?

    1. кореневища і корені марени красильної;

    2. плоди жостеру;

    3. трава споришу;

    4. плоди чорниці;

    5. трава солодушки.

67. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях антрахінони підгрупи хризацину?

    1. кореневища і корені марени красильної;

    2. плоди жостеру;

    3. трава споришу;

    4. плоди чорниці;

    5. трава солодушки.

68. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях ксантони?

    1. кореневища і корені марени красильної;

    2. плоди жостеру;

    3. трава споришу;

    4. плоди чорниці;

    5. трава солодушки.

69. Виберіть препарати, сировиною для яких є fructus Pastinacae sativae:

    1. бероксан;

    2. кратал;

    3. новоіманин;

    4. карсил;

    5. уролесан.

70. Виберіть препарати, сировиною для яких є види глоду:

    1. бероксан;

    2. кратал;

    3. новоіманин;

    4. карсил;

    5. уролесан.

71. Виберіть препарати, сировиною для яких є herba Hyperici:

    1. бероксан;

    2. кратал;

    3. новоіманин;

    4. карсил;

    5. уролесан.

72. Виберіть препарати, сировиною для яких є fructus Dauci carotae:

    1. бероксан;

    2. кратал;

    3. новоіманин;

    4. карсил;

    5. уролесан.

73. Виберіть препарати, сировиною для яких є плоди віснаги морквоподібної:

    1. авісан;

    2. вікалін;

    3. ескузан;

    4. марелін;

    5. уролесан.

74. Виберіть препарати, сировиною для яких є трава споришу:

    1. авісан;

    2. вікалін;

    3. ескузан;

    4. марелін;

    5. уролесан.

75. Виберіть препарати, сировиною для яких є кора крушини:

    1. вікалін;

    2. уролесан;

    3. ескузан;

    4. марелін;

    5. авісан.

76. Виберіть препарати, сировиною для яких є насіння гіркокаштану:

    1. авісан;

    2. вікалін;

    3. ескузан;

    4. марелін;

    5. уролесан.

77. Яка ЛРС використовується для одержання препарату Алпізарин?

    1. квітки пижма;

    2. супліддя вільхи;

    3. трава золототисячника;

    4. листя касії;

    5. трава солодушки.

78. Яка ЛРС використовується для одержання препарату Канефрон?

    1. квітки пижма;

    2. супліддя вільхи;

    3. трава золототисячника;

    4. листя касії;

    5. трава солодушки.

79. Яка ЛРС використовується для одержання препарату Сенадексин?

    1. квітки пижма;

    2. супліддя вільхи;

    3. трава золототисячника;

    4. листя касії;

    5. трава солодушки.

80. Яка ЛРС використовується для одержання препарату Альтан?

    1. квітки пижма;

    2. супліддя вільхи;

    3. трава золототисячника;

    4. листя касії;

    5. трава солодушки.

81. Яка ЛРС використовується для одержання свічок Анестезол?

    1. кореневища і корені марени красильної;

    2. листки скумпії;

    3. плоди розторопші;

    4. квітки цмину піскового;

    5. трава гірчака перцевого.

82. Яка ЛРС використовується для одержання мазі Аренарин?

    1. кореневища і корені марени красильної;

    2. листки скумпії;

    3. плоди розторопші;

    4. квітки цмину піскового;

    5. трава гірчака перцевого.

83. Яка ЛРС використовується для одержання препарату Цистенал?

    1. кореневища і корені марени красильної;

    2. листки скумпії;

    3. плоди розторопші;

    4. квітки цмину піскового;

    5. трава гірчака перцевого.

84. Яка ЛРС використовується для одержання препарату Силібор?

    1. кореневища і корені марени красильної;

    2. листки скумпії;

    3. плоди розторопші;

    4. квітки цмину піскового;

    5. трава гірчака перцевого.