Легальність

легальний" походить від латинського "1е§а1із" і означає "законний". У сучасних умовах юридичне поняття легальності державної влади означає Встановлення, визнання, підтримку даної влади законом, передусім конституцією. Словом, влада має опиратися на закон/Але при цьому необхідно врахувати два 'моменти. По-перше, конституції можуть бути прийняті, змінені й скасовані різними способами. У багатьох країнах створені внаслідок військових переворотів військові чи революційні ради декретом відміняли конституції й нерідко без яких-небудь особливих процедур проголошували нові тимчасові конституції. По-друге, інколи конституції і закони, прийняті відповідно до встановлених процедур, за своїм змістом легалізували відверто тоталітарну владу. Такими були радянські конституції, конституційні закони гітлерівської Німеччини, расистське законодавство ПАР (до 1994 р., коли була прийнята тимчасова конституція).

Спробуємо визначити основні умови легальності сучасної державної влади:

1. Органи державної влади формуються за процедурою, чітко визначеною законом;

2. Процедура формування владних структур має відповідати вимогам демократії, котрі є загальновизнаними й закріпленими в нормах міжнародного права. Наприклад, якщо це вибори, то вони мають бути вільними з таємним голосуванням, якщо це призначення судді, то має бути спрямованим на досягнення незалежності суддів, їх неупередженості.

3.Влада реально має належати саме тим державним органам, які вказані в ^законі.

4.Конституція та закони мають схвалюватися лише легальними органами ^відповідно до їх правотворчих функцій, визначених законом, або безпосередньо народом (виборчим корпусом).

5.Зміст самих законів не має суперечити загальногуманним цінностям людства, тобто закон повинен бути правовим, (наприклад, закон не може порушувати міжнародно-правових стандартів з прав людини).

6.Державна влада та її органи не вправі ухилятися від виконання обов'язків, покладених на них законом. Це може виражатися, наприклад, у відмові в призначенні виборів в строк, визначений законом, або в невиплаті заробітної плати працівникам держбюджетної сфери.

7.Органи державної влади не можуть перевищувати своїх повноважень, визначених законом.

8.Діяльність владних органів має провадитися виключно за процедурою, визначеною законом. Будь-яке рішення, прийняте владою з порушенням процедури^ повинно визнаватися недійсним.

Легітимація

Легітимація державної влади відіграє ще більш важливу роль, ніж легалізація, бо жодна державна влада не може опиратися лише на існування законів, які її проголошують, або на насилля. Щоби бути стійкою й міцною, вона повинна знайти підтримку суспільства, певних груп, впливових осіб/Така підтримка можлива передусім певними діями (в тому числі голосуванням), а також думками, настроями, почуттями. У певних випадках підтримка можлива й бездіяльністю (наприклад, відмова від акцій протесту) і навіть нейтральним ставленням до представників державної влади. Державна влада завжди намагається поставити себе в таке становище, щоби виключити недовіру до себе і тим більше різкий прояв незадоволення.

Традиційна легітимація полягає в пануванні на основі традиційного автори тету, заснована на повазі до традицій, вірі в їх правильність, у те, що влада вира жає "дух народу", відповідає звичаям і традиціям, які вже стали стереотипами сві домості і поведінки! Такий тип легітимації опирається також на тривалу практику її дотримання.

Раціонально-правова легітимація державної влади заснована на сприйнятті інтелектом переконання в розумності існуючого порядку, законів, правил, прийнятих у даному суспільстві для управління ним. Цей вид легітимності є основним у сучасному суспільстві в умовах демократичної правової держави

Харизматична — полягає в ораторських здібностях, нестандартність у прийнятті рішень, уміння передбачити настання певних явищ, прогнозувати результат.

Лімітація

Принцип лімітації (обмеженості) державної влади логічно випливає з принципу верховенства права - основоположної засади правової держави. Це пояснюється передусім тим, що саме право, правова система "пов'язує" державну владу, Ставить її в певні рамки.

Цілі лімітації:

1. не допущення узурпації влади, збереження народовладдя

2. утримання публічної влади в межах верховенства права

Засоби лімітації публічної влади

- надання пріоритету верховенства права

- формула верховенства права

- вертикальний поділ влади

- забезпечення і захист прав і свод людини

- активне громадське суспільство

форма державного правління поняття і озанки

форма державного правління - це поняття, що визначає організацію вищих органів влади у тій чи іншій державі.

форма правління у будь-якій країні засвідчує про:

а)правову форму глави держави (монарха чи президента), включно спосіб отримання ним повноважень, початок і припинення повноважень, компетенцію-

б)порядок формування вищих органів державної влади;

в)структуру і компетенцію інших вищих органів державної влади, зокрема парламенту;

г)порядок формування і відповідальність уряду;

д)ту чи іншу модель розподілу державної влади або відсутність такого роз поділу;

є) обмеженість (чи необмеженість) державної влади і зокрема її вищих органів з допомогою права, передовсім конституцією.

За формою правління сучасні держави класифікуються на монархії (абсолютні й конституційні) та республіки (президентські, парламентські, змішані, радянські). Більшість із сучасних держав мають республіканську форму правління у світі нараховується не більше трьох десятків монархій.