Різні підходи до розуміння держави. Поняття сучасної держави

Поняття сучасна держава виникло лише в новий час в період так званих ати — феодальних революцій.

Появу сучаної держави повязують з виникненням утвердження з наступних принципів:

1. Принцип народного сувернітету( визнання того що влада походить від народу)

2. Принцип правової рівності ( Рівності перед законом і судом)

3. Принцип сучасної держави як правило є державною не лише цивільню, а й також є ведокремлений від церкви, при цьому виявляє нейтральність до релігії.

Сучасна держава — її сутність розуміють по різному, залежно від ідеологіяних шкіл і цивілізацію.

Виділяють декілька основних підходів до розуміння сучасної держави:

1. Марксисько -ленінська -передбачає що держава виникає в наслідок соціальних протиріч, і є нічим іншим як машиною для видстоювання інтересів пануючого класу.

2. Ліберальна концепція, сутності держави — держава засновується на ідеях суспільного договору (конституцією) основним її завданням є підтримання правопорядку і стабільності в суспільсті.

Держава — це суверенна організація публічної влади, яка легітимованя суспільством, втілює та гарантує правопорядок на відповідній території.

Згідно конвенції Маонтевінео сучасна держава характеризується такими ознаками:

• визначена територія

• власний уряд

• постійне населення

• спроможність підтримувати відносини з іншими державами

Територія держави

територія — це чітко визначена кордоном частина земної кулі, на яку поширюється юрисдикція, а населення що на ній мешкає перетворюється у підданих або громадян. Її наступні елементи:

1. суша в межах державних кордонів

2. водяний простиір у межах кордонів ( внутрішні та територіальні води, континентальний шельф...)

3. повітряний простір над сушею і водним простором

4. надра під сушею і водним простором

5. військові кораблі які плаваю під правпором цієї країни, а також військові літаки, де б вони не перебували в тому числі в межах території іншої держави з її договором

способи набуття держави:

• акцесія — набуття території внаслідок прояву юридичних сил без волі людини

• первинна окупація — це зайняття території яка не має державної приналежності

• анексія — здобуття території з використаннням насилля

• тривале утримання — якщо певна держава, тривалий час безперервно утримує певну територію,і вона отримує на неї переважне право

• територіальна сесія — це перехід частини території від однієї держави до іншої на договірних засадах

Принцип територіальної цілісності і недоторканності держав закріплений у сучасному міжнародному праві, яка допускає можливість зміни меж державної території лише в суворо визначених випадках. Законним є зміна меж державної території, вироблена на основі принципу самовизначення народів і націй. Міжнародне право визнає також обмін, передачу або поступку державної території на добровільних засадах і в інтересах розвитку мирних добросусідських відносин між державами.

Розвиток тдп в Україні

Початок розвитку державно-правової думки в Україні можна простежити в окремих джерелах, починаючи з XI століття. До таких джерел можна віднести: а) "Руську правду"; б) "Слово про закон и благодать" Іларіона (XI ст.); в) "Повесть временных лет" (XII ст.); г) "Поученіє" Володимира Мономаха (ХІ-ХП століття); д) "Слово о полку Ігоревім" (1185-1187 рр.); є) "Моленіє" Данила Заточника (XIII ст.) та ін. Характерний етап розвитку державно-правової думки для територій, на яких знаходиться сучасна Україна був пов'язаний зі знаходженням у XV— XVI столітті у складі Великого князівства литовського, яке особливо в перші свої роки було більше слов'янською ніж литовською державою. 90 % його населення складали слов'яни. Саме тому литовські князі здійснювали по відношенню до цих народів політико нейтралітету. В кінці XVI - початку XVII ст. ідеали природного права в Україні відстоював І. Вишенський. Він обґрунтовував демократичні ідеї рівності, вимагав рівності і однакової відповідальності за свої прорахунки як підвладних, так і владноможних осіб, що мають переваги над іншими лише завдяки наявності повноважень.