Тема 15. Документування обліку особового складу та використання робочого часу.
Організація трудових правовідносин на підприємстві.
Оформлення трудових правовідносин на підприємстві та документування обліку особового складу.
Документування обліку використання робочого часу.
Нормативна література:
Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005р. № 286
Кодекс законів про працю України від 12.10.1971р.
Наказ Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008р. № 489
Національний класифікатор професій ДК 003:2010, Затверджено наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2010 року № 327
Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організація, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. № 58
15.1. Організація трудових правовідносин на підприємстві.
Діяльність кадрових служб на будь-якому підприємстві регламентується організаційними документами, до яких належать:
штатний розпис
правила внутрішнього розпорядку
колективний договір
У штатному розписі закріплюються посадовий і чисельний склад підприємства. Він містить перелік посад, відомості про штатні одиниці, посадові оклади і місячний фонд заробітної плати. При зазначенні найменування посади у штатному розписі слід керуватися Класифікатором професій ДК 003:2010.
Правила внутрішнього розпорядку визначають організацію роботи на підприємстві, обов'язки працівників та адміністрації, режим роботи, порядок надання відпусток та інші питання.
Колективний договір укладається на підприємстві з метою врегулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених органів. Згідно ст.. 65 Господарського кодексу України на всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства.
В укладенні колективного договору зацікавлено підприємство, зокрема на випадок, якщо необхідно буде довести правомірність включення до витрат сум матеріальної допомоги, інших виплат працівникам, надати додаткову відпустку за ненормований робочий час тощо.
Сторонами колективного договору є власник підприємства або уповноважена ним особа (директор) і трудовий колектив в особі профспілкової організації або, за її відсутності, представники трудового колективу. У колективному договорі установлюються взаємні зобов'язання сторін, що стосуються:
зміни в організації виробництва та праці;
нормування і оплати праці, установлення форм, систем, розмірів заробітної плати ті інших видів
трудових виплат;
установлення гарантій, компенсацій, пільг;
режиму роботи, тривалості робочого часу та відпочинку;
умов і охорони праці;
забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації
оздоровлення і відпочинку працівників;
інші питання.
Колективний договір підлягає реєстрації у місцевих органах виконавчої влади.
Одним з внутрішніх нормативних документів на підприємстві є посадові інструкції, які визначають організаційно-правове становище працівника і являють собою нормативний документ, у якому визначено функції, обов'язки, права, відповідальність і взаємини працівника з іншими співробітниками.
Кадрова служба являє собою самостійний структурний підрозділ підприємства. На невеликих підприємствах кадрову роботу, як правило, виконує окрема особа, призначена наказом керівника. Функціям кадрової служби є:
оформлення розпорядчих документів щодо особового складу (накази про прийом, переведення, звільнення, надання відпусток);
ведення облікових документів щодо кадрів (особові картки, табелі обліку використання робочого часу, оформлення та зберігання трудових книжок).