- •1. Виникнення та еволюція поняття "підприємництво".
- •2. Сучасні підходи до визначення сутності підприємницької — діяльності
- •4. Основні риси підприємницької діяльності.
- •5. Умови підприємницької діяльності.
- •6. Принципи підприємницької діяльності.
- •7. Класифікація функцій пд, їх коротка х-ка. Навести приклади.
- •8. Головні ф-ції пд. Навести приклади.
- •9. Додаткові ф-ції пд. Навести приклади.
- •10. Фіз.. Особа як суб’єкт пд.
- •11. Юридична особа як суб’єкт пд
- •12. Порівняльна х-ка суб’єктів пд
- •13.Проблеми підприємницької діяльності та шляхи їх вирішення.
- •14. Перспективи розвитку пд в Україні.
- •15. Поняття суб’єкта господарювання. Види суб’єктів господарювання.
- •16. Місія, основні напрями та цілі д-сті під-тв (навести приклади).
- •17. Поняття «підприємство», класифікація підприємств згідно з Господарським кодексом.
- •18. Організаційна структура підприємства, її види.
- •19. Виробнича структура підприємства, її види.
- •20. Види та організаційно-правові форми обєднань п-в.
- •21. Державна реєстрація суб’єктів господарювання.
- •22. Поняття конкурентних переваг або ключових факторів успіху.
- •1) За сферою застосування:
- •2) За джерелами походження:
- •3) За можливостями реалізації:
- •23. Конкурентоспроможність продукції (товару), охарактеризувати основні показники.
- •24. Конкурентоспроможність підприємства.
- •25. Поняття стратегічних груп, їх аналіз.
- •26. Конкурентоспроможність потенціалу підприємства.
- •27. Сутність управління підприємством.
- •28. Охарактеризувати основні функції управління підприємством.
- •29. Дати коротку характеристику методів управління підприємства.
- •30. Економічні методи управління організаціями.
- •31. Соціально-психологічні методи управління організаціями.
- •32. Адміністративні методи управління організаціями.
- •33. Правові методи управління організаціями.
- •34. Сутність поняття «принцип», охарактеризувати принципи управління підприємством.
- •35. Методи непрямого керування персоналом підприємства.
- •36. Складові внутрішнього середовища організації, їх коротка характеристика
- •37. Сутність і характеристика зовнішнього середовища
- •38. Суб'єкти середовища прямої дії (мікросередовища)
- •39. Фактори середовища непрямої дії (макросередовища)
- •40. Характеристика майна підприємства.
- •41 .Поняття та класифікація резервів виробництва.
- •42. Поняття та класифікація факторів виробництва.
- •43. Види діяльності підприємства, їх зміст.
- •44. Трансформаційний механізм господарської діяльності.
- •45. Поняття ресурсів виробництва. Їх зміст та класифікація.
20. Види та організаційно-правові форми обєднань п-в.
Відповідно до статті 120 Господарського кодексу господарські об'єднання утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом.
1. Асоціація - договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.
2. Корпорацією визнається договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.
3. Консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.
4. Концерном визнається статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.
Державні і комунальні господарські об'єднання утворюються переважно у формі корпорації або концерну, незалежно від найменування об'єднання (комбінат, трест тощо).
21. Державна реєстрація суб’єктів господарювання.
Однією з головних умов здійснення підприємницької діяльності є державна реєстрація суб'єкта господарювання.
Державна реєстрація суб'єктів господарювання здійснюється відповідно до ст.58 ГКУ і детально регулюється Положенням про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 29 квітня 1994 р. (з наступними змінами і доповненнями).
Державна реєстрація суб'єктів господарської діяльність проводиться у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради народних депутатів або в районній, державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання даного суб'єкта, якщо інше не передбачено законом.
Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи подаються такі документи:
рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу у випадках, передбачених законом;
установчі документи, передбачені законом для відповідного виду юридичних осіб;
рішення Антимонопольного комітету України про згоду на створення, реорганізацію (злиття, приєднання) суб'єктів господарювання у випадках, передбачених законом;
реєстраційна картка встановленого зразка;
документ, що засвідчує сплату засновником (засновниками) внеску до статутного фонду суб'єкта господарської діяльності в розмірі, передбаченому законом;
документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію. Громадяни, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подають реєстраційну картку встановленого зразка, що є водночас заявою про державну реєстрацію, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера громадянина – платника податків та інших обов'язкових платежів і документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.
На печатках і штампах суб'єкта господарювання повинен зазначатись ідентифікаційний код, за яким цього суб'єкта господарювання включено до державного реєстру суб'єктів господарювання, або ідентифікаційний код громадянина – підприємця.
Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта господарювання та копія документа, що підтверджує взяття його на облік в органах державної податкової служби, є підставою для відкриття рахунків в установах банків.
Відомості щодо державної реєстрації суб'єкта господарювання, внесення змін до них підлягають опублікуванню реєструючим органом у спеціальному додатку до газети "Урядовий кур'єр" та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб'єкта господарювання протягом десяти днів з моменту проведення державної реєстрації суб'єкта господарювання (внесення змін до відомостей державної реєстрації) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порушення встановленого законом порядку створення суб'єкта господарювання або недостовірність чи невідповідність вимогам законодавства документів, що подаються для його реєстрації, підставою для відмови в державній реєстрації суб'єкта господарювання. Відмова у реєстрації суб'єкта господарювання з інших мотивів не допускається.
Відмову в державній реєстрації суб'єкта господарювання може бути оскаржено в судовому порядку.
Діяльність незареєстрованого суб'єкта господарювання, який підлягає державній реєстрації, забороняється. Доходи, одержані таким суб'єктом, стягуються до Державного бюджету України у встановленому законом порядку.
Законодавством України можуть бути встановлені спеціальні правила державної реєстрації окремих організаційних форм господарювання.