20. Правове регулювання фондового ринку в Україні

У всіх країнах регулювання діяльності фондового ринку здійснюється трьома гілками влади: законодавчою, виконавчою і судовою. У більшості країн Існує спеціальний виконавчий орган, який контролює дотримання законодавства щодо фондового ринку його учасниками.

В Україні це Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, основні завдання якої:

— формування і забезпечення реалізації єдиної державної політики, спрямованої на розвиток і функціонування ринку цінних паперів у країні, сприяння адаптації українського ринку цінних паперів до міжнародних стандартів;

— координація діяльності центральних органів державної виконавчої влади з питань функціонування в Україні фондового ринку;

— забезпечення державного контролю за дотриманням законодавства України з питань функціонування фондового ринку;

— організаційне забезпечення запровадження системи заходів про захист інтересів суб'єктів фондового ринку, впорядкування діяльності емітентів, торговців цінними паперами й інших фінансових посередників;

— підготовка пропозицій щодо запобігання монополізації фондового ринку, створення умов для розвитку добросовісної конкуренції між учасниками фондового ринку та здійснення контролю за їх реалізацією;

— узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску й обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій, спрямованих на його вдосконалення;

— узагальнення та поширення досвіду іноземних держав з формування та розвитку добросовісної конкуренції на фондовому ринку.

21. Правові основи розвитку грошового ринку і ринку банківських послуг в Україні

Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року № 679-XIV

Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121-III

Постанова правління НБУ «Про зміну порядку формування та зберігання обов'язкових резервів» від 18.12.2014 № 820

Постанова Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 03.03.2015 № 160

22. Фондові індекси: види і методи розрахунку. Фондові індекси в Україні

Фондові індекси призначені для відображення поточної кон'юнктури ринку, стану ділової активності та оцінки тенденцій ринку. Індекси виступають як узагальнюючі характеристики макроекономічної ситуації та інвестиційного клімату в кожній конкретній країні. Як правило, вони відображають ринкову вартість певного портфеля цінних паперів, ринкову вартість якоїсь усередненої акції або ринкову капіталізацію певної групи корпорацій.

Фондові індекси поділяють на інтернаціональні, національні, секторні та субсекторні. Інтернаціональні індекси характеризують стан світового ринку або його певні географічні сектори (Європу, Північну Америку, Далекий Схід тощо). Національні індекси віддзеркалюють активність національного ринку акцій. Секторні індекси відображають стан певного внутрішнього ринку, наприклад ринку акцій, що котируються на певній біржі. Субсекторні індекси характеризують активність у певній галузі економіки.

Основними характеристиками фондових індексів є базисне значення, база, вид зважування та метод усереднення. Під базисним значенням індексу розуміють його значення на початок розрахунку індексу, тобто на початок базисного періоду.

Українські фондові індекси почали поширюватися на початку 1997 року. У наш час будь-яка велика компанія, що управляє має свій індикатор, за яким визначає загальний стан фондового ринку або тільки тих сегментів, в яких має сформовані портфелі. Найбільш відомі з цих індексів, розроблені організаторами торгів або великими фондовими компаніями, використовуються аналітиками при прогнозах фондового ринку в цілому. Однак результати цієї аналітики не завжди дійсно відображають загальну динаміку ринків акцій та облігацій.

В ідеалі, індекс повинен максимально точно відображати динаміку ринку цінних паперів або, хоча б, того сегменту, який він розглядає. Українські фондові індекси поділяються на кілька груп. Існують як галузеві індекси, що розглядають акції або облігації який-небудь однієї галузі, так і сегментні індекси, які розглядають будь-який вид цінних паперів (більшість індексів фондового ринку України саме такі, є і індекси з більш дрібним охопленням; індекси підгруп цінних паперів поширені , в основному, на ринку облігацій, де корпоративні облігації розглядаються окремо від муніципальних або державних боргових інструментів). Індекси, які б охоплювали весь фондовий ринок у цілому, в Україні і взагалі у світі практично не поширені через те, що облігації з точки зору технічного аналізу - інструмент з дуже специфічною динамікою. Динаміка облігацій, особливо якщо брати загальну прибутковість облігації, різко відрізняється від динаміки акцій, тому результат створення такого загального індексу було б сумнівним. Також українські і фондові індекси зарубіжних ринків можна поділяти за ступенем охоплення аналізованого сегменти: це можуть бути як індекси лідерів ринку, так і індекси, що розглядають ринок в цілому. В Україні, в основному, поширені індекси лідерів ринку [8]. Методики розрахунку індексів дуже схожі. Головні розбіжності криються у джерелах отримання інформації про ринкову ціну акцій, що викликані відсутністю єдиного центру котирування. Фактично українські фондові індекси є індикатором руху коштів іноземних інвесторів на українському ринку. Іноземний капітал іде на Україну - і фондові індекси починають ростити.

Збіг у поведінці індексів може служити доказом аналогічності підходу до цієї проблеми з боку різних творців індексів

Фондові індекси Україні Індекс ПФТС, Індекс UTX, Індекс UX, Індекс UAI-50, KAC – 20, Індекс SB50 Ukraine, Індекс КР – Драгон, Індекс "Wood-15"